Справа № 646/5650/20
№ провадження 2/646/1590/2021
25.06.21 м.Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова
під головуванням суддіБілінської О.В.
з участю секретаря судового засіданняНаумчука М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Червонозаводського районного суду міста Харкова у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк» (надалі - АТ «Універсал Банк», Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 61539,84 грн. заборгованості за кредитним договором, а також судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору від 15.02.2018, відповідач отримав кредит за програмою monobank, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку на умовах забезпеченості, поворотності, строковості та платності. Однак позичальник не виконав умов договору щодо повернення кредиту на умовах і в порядку, передбачених договором, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість, розмір якої станом на 01.05.2020 складає 61539,84 грн.
Ухвалою суду від 29 вересня 2020 року позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Заочним рішенням від 28 грудня 2020 року позовні вимоги АТ «Універсал Банк» задоволені повністю.
Ухвалою суду від 22 квітня 2021 року скасовано заочне рішення від 28 грудня 2020 року та призначено справу до розгляду в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
13.05.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача адвоката Шеліпової Ю.А., що діє на підставі ордеру 1033346 від 22.02.2021 року, в якому остання не погоджується з заявленими позовними вимогами АТ «Універсал Банк» в повному обсязі та вважає їх необґрунтованими. Свою позицію обґрунтовувала тим, що підписана ним Анкета-заява не містить конкретного розміру процентної ставки, також у ній відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Також зазначає, що належними доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір, можуть бути виключно первинні документи, оформленні відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які позивачем не надані.
Окрім того, пояснила, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані позивачем до суду Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», були надані йому для ознайомлення під час підписання Анкети-заяви. Також належним доказом не може бути надана до суду роздруківка з сайту позивача вищевказаних Умов, оскільки позивач може вносити до неї будь-які зміни. Таким чином, представника відповідача вважає, що сторони не погодили у письмову вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення виконання зобов'язань, строку повернення кредиту. Крім того, зазначає, що Банком не обґрунтовано, сума боргу за кредитом у розмірі 61539,84 грн., оскільки представником у позовній заяві зазначається, що йому встановлено кредитний ліміт у розмірі 25000 грн.
Згідно з ч.1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін та будь-яких інших клопотань від учасників справи не надходило. 19.10.2020 року представником позивача адвокатом Скоробагатим О.В., який діє на підставі довіреності від 12.02.2020 року, до суду подана заява про проведення судового засідання по справі без участі представника.
Згідно ч.7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин суд розглянув справу у відсутність учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
На підставі ст.223 ЦПК України суд прийшов до висновку про наявність підстав для розгляду справи у відсутності сторін.
Суд, дослідивши та оцінивши у сукупності докази у справі, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Підставами для такого висновку суду є наступне.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
В жовтні 2017 року позивач запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні карти monobank. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www/ monobank.ua/terms.
Судом встановлено, що 15 лютого 2018 року ОСОБА_1 заповнив та підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, отримавши кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії на картковий рахунок, платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації. У Анкеті-заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з вищезазначеними Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, і вони йому зрозумілі.
До кредитного договору позивачем додано Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (monobank).
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 01.05.2020 становить 61539,84 грн. та складається з заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Відповідно до ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Запропоновані Банком умови публічного договору повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома. Аналіз положень ст.ст.633, 634 ЦК України дає підстави для висновку, що споживач послуг банку (особа, яка підписує Анкету-заяву) приєднується до тих умов, з якими ця особа ознайомлена.
Аналіз положень ст.ст.549, 551, 1048, 1049, 1050, 1056-1 ЦК України дає підстави для висновку, що у разі укладення кредитного договору, проценти за користування кредитом та неустойка можуть встановлюватись законом та договором.
У Анкеті-заяві позичальника ОСОБА_1 від 15.02.2018 процентна ставка за користування кредитом, умови та порядок її зміни, порядок обчислення та розміри відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді неустойки (пені, штрафів), не зазначені. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, крім розрахунку заборгованості за договором станом на 01.05.2020, посилається на Умови і Правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» як невід'ємну частину спірного договору.
З Умов і Правила обслуговування фізичних осіб, наданими позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з дані Умови і Правила обслуговування фізичних осіб розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, а також те, що вказаний документ на момент отримання ним кредитних коштів взагалі містив умови.
Крім того, позивач АТ «Універсал Банк», пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), обґрунтовуючи право вимоги в цій частині нарахування за договором від 15.02.2018, посилався на Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи та Витяг з Тарифів за карткою monobank як невід'ємні частини договору.
Позивачем не надано належних доказів того, що Умови обслуговування рахунків фізичної особи та Витяг з Тарифів за карткою monobank надіслані відповідачу у вказаній редакції та підписані ОСОБА_1 .
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. Тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За положеннями ч.3 ст.12 та ч.1 ст.82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
За вимогами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві умови обслуговування рахунків фізичної особи, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та комісії за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів за карткою monobank та Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем Умови обслуговування рахунків фізичної особи АТ «Універсал Банк» , з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Суд вважає, що Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи та Витяг з Тарифів за карткою monobank, які долучені до матеріалів даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 28.08.2019 року шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді пені та комісії за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити своє право бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту, Умов обслуговування рахунків фізичної особи та Тарифів за карткою monobank, оскільки це значні за обсягом документи, що стосуються усіх аспектів надання банківських послуг та потребують як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих умов, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ «Універсал Банк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних картки monobank та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», розміщені на сайті https://www.Monobank.ua/terms, які містяться в матеріалах даної справи та не містять підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 15.02.2018 шляхом підписання Анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді процентів і неустойки (штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Беручи до уваги Анкету-заяву та виходячи з положень ст.ст.626, 628, 1046 ЦК України, суд встановив, що між ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» укладено договір позики, за узгодженими умовами якого АТ «Універсал Банк» передав у власність ОСОБА_1 грошові кошти, а останній зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж їх суму. При цьому, укладений між сторонами кредитний договір від 15.02.2018 у вигляді підписання ОСОБА_1 Анкети-заяви, не містить строку повернення кредиту (користування ним).
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Враховуючи, що строк повернення отриманих грошових коштів сторонами у Анкеті-заяві не встановлено, зобов'язання з їх повернення виникає у відповідача протягом строку, визначеного законом, з дня пред'явлення позивачем вимоги про це, тобто у даній справі - з дня пред'явлення позову.
Встановлюючи розмір коштів, який підлягає поверненню відповідачем за умовами укладеного з Банком договору позики від 15.02.2018 у вигляді підписання відповідачем Анкети-заяви, суд керується наступним.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 по поверненню тіла кредиту станом на 01.05.2020 складає 61539,84 грн. Суд вважає необґрунтованим вказаний розрахунок у частині обчислення боргу позичальника за простроченим тілом кредиту, оскільки, як вбачається з вищезазначеного розрахунку, він сформований на підставі даних, що включають збільшення кредитного ліміту для погашення нарахованих відсотків та інших передбачених Умовами та Правилами платежів, нарахування яких відповідачу судом визнано необґрунтованим.
Відомості про витрати клієнтом кредитних коштів наданий позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором не містить. Разом з тим, вказаний розрахунок містить графи «Залишок поточної заборгованості за виданим кредитом (тілом кредиту)» - стовпець 3 розрахунку, а також «Залишок простроченої заборгованості за виданим кредитом (тілом кредиту)» - стовпець 5 розрахунку. Зі змісту вказаного розрахунку вбачається, що найбільший розмір заборгованості за тілом кредиту (як сума поточної та простроченої заборгованості) відповідачем допущено станом на 01.05.2020, і сума заборгованості склала 61539,84 грн., яка фактично включає в себе нараховані відсотки та комісії, які були сплачені за рахунок тіла кредиту та збільшення його ліміту позивачем.
Одночасно, розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором станом на 01.05.2020 містить відомості про суми погашення за кредитним договором (стовпець 13 розрахунку), з якого вбачається, що за період з 08.12.2018 по 22.12.2019 ним повертались позичені кошти, і загальна сума такого повернення складає 143245,60 грн. (сума погашення за кожну з наведених у розрахунках дат).
Таким чином, як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором станом на 15.02.2018, на дату звернення позивача з даним позовом відповідач повернув позикодавцеві суму коштів, що перевищує суму позики, отримання якої суд вважає доведеним.
Відповідно до ч.3 ст.1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Виходячи з положень вищезазначеної статті, отримана ОСОБА_1 від АТ «Універсал Банк» позика на момент звернення позивача до суду з даним позовом, повернута. За таких обставин у суду відсутні правові підстави для стягнення з нього коштів у повернення тіла кредиту.
Отже, у задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.207, 526, 530, 549, 551, 625, 626, 628, 630, 634, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 81, 258-259, 263-265, 280-282, 289 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити за безпідставністю.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», адреса місцезнаходження: м.Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352, ідентифікаційний код юридичної особи 21133352.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Представника відповідача: адвокат Шеліпова Юлія Анатоліївна, діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3199 від 26.11.2019 року, адреса для листування: 61058, м. Харків, вул. Ромена Роллана, 12, 1 поверх, офіс 1.
Головуючий суддя: О.В.Білінська