Справа № 646/680/21
№ провадження 1-кп/646/500/2021
(про призначення до судового розгляду)
25.06.2021 м.Харків
Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю прокурора - ОСОБА_2 ,
потерпілої - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
представника потерпілих - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_8 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220000001128 від 12.09.2020, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
03 лютого 2021 року від першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 до Червонозаводського районного суду м.Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220000001128 від 12.09.2020, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
27 травня 2021 року до канцелярії суду надійшло клопотання ОСОБА_10 , про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в якому він просить скасувати арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2020 року у кримінальному провадженні №12020220000001128 від 12.09.2020, на автомобіль Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , який йому належить на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_3 та передати вказаний автомобіль власнику, оскільки жодних процесуальних дії з використанням вилученого майна на теперішній час не проводиться, всі слідчі дії з використанням вказаного автомобіля в рамках кримінального провадження проведені, а тому необхідність в арешті автомобіля відпала.
Прокурор в судовому засіданні проти клопотання про скасування арешту заперечував, просив відмовити у його задоволенні, вказавши, що вказаний автомобіль на який було накладено арешт, обґрунтовано був визнаний речовим доказом в даному кримінальному провадженні.
Потерпілі та представник потерпілих в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували.
Обвинувачена ОСОБА_6 в судовому засіданні просила вирішити вказане клопотання на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню.
Статтею 2 КПК України встановлено, що завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з п.7 ч.2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Пунктом 2 ч.1 ст.170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Як передбачено ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.
Як встановлено в судовому засіданні, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2020 року в рамках кримінального провадження №12020220000001128 від 12.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, було накладено арешт на автомобіль Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_3 , з метою збереження даного майна в подальшому як речового доказу у справі.
16 вересня 2020 року слідчим ВР ДТП СУ ГУНП ОСОБА_11 було винесено постанову про визнання вищевказаного майна в якості речового доказу в рамках кримінального провадження 12020220000001128 від 12.09.2020.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що оскільки автомобіль Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_10 , є засобом вчинення кримінального правопорушення, тому органом досудового розслідування він правомірно визнаний речовим, в зв'язку з чим є обґрунтовані правові підстави вважати, що арешт на вказаний автомобіль був накладений слідчим суддею обґрунтовано.
Відповідно до ст.91 КПК України зазначене майно має важливе доказове значення в рамках даного кримінального провадження, оскільки відповідає вимогам ст.98 КПК України
Крім того, даних на підтвердження того, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або він був накладений необґрунтовано, власником майна ОСОБА_10 суду також не надано.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання власника майна ОСОБА_10 про скасування арешту задоволенню не підлягає.
Разом з тим, у підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, оскільки при його направленні дотримані вимоги щодо підсудності, підстави для повернення обвинувального акту, закриття провадження у справі не вбачається, а також доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого у порядку ст. 314-1 КПК України.
Потерпілі та представник потерпілих у підготовчому судовому засіданні не заперечували проти призначення судового розгляду та складення досудової доповіді.
Обвинувачена та захисник у підготовчому судовому засіданні не заперечували проти призначення судового розгляду та складення досудової доповіді.
Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст.291 КПК України, підсудний Червонозаводському районному суду м.Харкова.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, судом не встановлено.
Клопотань щодо запобіжного заходу обвинуваченому від учасників судового провадження під час підготовчого судового засідання не надійшло.
За змістом ч. 5 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, в тому числі за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.
Відповідно до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220000001128 від 12.09.2020, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та враховуючи ту обставину, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачену, а також прийняття судового рішення про міру покарання, вважає необхідним доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченої ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174, 314, 314-1 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220000001128 від 12.09.2020, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у відкритому судовому засіданні на 02 липня 2021 року на 12 годину 00 хвилин.
В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.
Доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації Індустріального районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області ( місцезнаходження: 61001, м. Харків, вул. Молочна, б. 40) відповідно до вимог ст.314-1 КПК України скласти досудову доповідь щодо обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити обвинуваченій, що їй надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.
Встановити строк представлення досудової доповіді до Червонозаводського районного суду м.Харкова до 02 липня 2021 року.
У разі неможливості надати досудову доповідь до 02 липня 2021 року, надати таку доповідь у строк до 30 липня 2020 року.
Зобов'язати представника персоналу органу пробації невідкладно повідомляти суд про наявність або виникнення об'єктивних обставин, що унеможливлюють підготовку або своєчасне подання досудової доповіді.
У задоволенні клопотання ОСОБА_10 про скасування арешту майна - відмовити.
Копію ухвали надіслати начальнику органу пробації для виконання.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя ОСОБА_1