№ провадження 2-с/646/21/2021
Справа № 646/4037/21
24.06.2021 м. Харків
Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Білінська О.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування судового наказу від 30.07.2019 за заявою ТОВ «Харків Екоресурс» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з вивезення побутових відходів,
22.06.2021 року заявники звернулись до суду із заявою про скасування судового наказу, в якому просять:
- поновити пропущений строк подання цієї заяви про скасування судового наказу, так як вони не проживають з 27.05.2011 за адресою: буд. АДРЕСА_1 і не мали ніякої можливості його отримати;
-звільнити від сплати судового збору ОСОБА_2 в зв'язку з інвалідністю 3 групи та відсутнім майновим станом за рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.11.2009;
- скасувати виданий Червонозаводським районним судом м. Харкова судовий наказ від 30.07.2019 у цивільній справі № 646/4962/19 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Харків Екоресурс» заборгованості за надані послуги з вивезення побутових відходів у розмірі 3230,08 грн., а також судовий збір у розмірі 48 грн. 03 коп.;
- зобов'язати ТОВ «Харків Екоресурс» та Червонозаводський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на протязі двох діб зняти накладені ними арешти з рахунків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
-зобов'язати ТОВ «Харків Екоресурс» Червонозаводський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на протязі двох діб повернути на рахунки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 всі вилучені ними кошти з вищевказаних рахунків в повному обсязі.
Перевіривши заяву й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про те, що вона підлягає поверненню без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до п.п. 4-2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка для сплати судового збору у разі подання заяви про скасування судового наказу становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 113 грн.50 коп.
ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, а отже, звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Однак, до заяви про скасування судового наказу заявником ОСОБА_2 не додано квитанцію про сплату судового збору, у зв'язку з посиланням на звільнення від сплати судового збору у зв'язку з інвалідністю 3 групи та відсутнім майновим станом за рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.11.2009.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою, за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за таких умов:
1. розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2. позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або
3. предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. На тій же підставі суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" № 10 від 17 жовтня 2014 року, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. У ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору заявниця обґрунтувала майновим станом та тим, що є інвалідом 3 групи.
Посилання заявниці ОСОБА_2 , що вона є інвалідом 3 групи, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І-ІІ груп. Отже, заявниця ОСОБА_2 не відносить до категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору.
Крім того, ОСОБА_2 не надано доказів, які б реально підтверджували її скрутне матеріальне становище.
Також, ОСОБА_2 не надано документів, котрі б підтверджували, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявниці за попередній календарний рік; або інші підстави, зазначені в ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
За таких обставин, заявниця не довела незадовільний матеріальний стан, а суд позбавлений можливості із наданих суду документів оцінити її майновий стан та дійти висновку про скрутне матеріальне становище, котре перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, а тому не вбачає підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки звільнення від сплати судового збору допускається лише у виключних випадках. При цьому, суд бере до уваги, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
При вирішенні даного клопотання суд враховує і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», суд зазначив, що вимога сплати збору цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
У рішенні від 26.07.2005 у справі «Kniat v. Poland» ЄСПЛ указав на те, що при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору, про надання відстрочення чи розстрочення, національні суди повинні встановити реальний дохід (розмір заробітної плати, соціальних виплат, стипендії тощо) особи, чи наявне в неї рухоме та нерухоме майно, цінні папери, чи є в неї можливість розпоряджатися вказаним без значного погіршення власного фінансового стану.
Оскільки відсутні встановлені законом підстави для звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, клопотання заявниці не підлягає задоволенню.
Щодо заявлених вимог заявників в частині зобов'язання ТОВ «Харків Екоресурс» та Червонозаводський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на протязі двох діб зняти накладені ними арешти з рахунків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зобов'язання повернути на рахунки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 всі вилучені ними кошти з вищевказаних рахунків в повному обсязі, суд зазначає наступне.
Частиною третьою статті 171 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.
При цьому, суд звертає увагу заявників, що відповідно до ч. 6 ст. 444 ЦПК України, до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
В силу норм ч. 3 ст. 171 ЦПК України, при постановленні ухвали про скасування судового наказу суд роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 6 статті 170 ЦПК України визначено, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду.
Враховуючи, що заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування судового наказу не оплачена судовим збором, вказану заяву необхідно повернути заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 170, 260, 261 ЦПК України,
В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування судового наказу від 30.07.2019 за заявою ТОВ «Харків Екоресурс» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з вивезення побутових відходів - повернути без розгляду.
Повернення заяви про скасування судового наказу без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заяву у разі, якщо перестануть існувати обставини, які були підставою її повернення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги через районний суд.
Суддя Білінська О.В.