Справа № 632/1664/20
провадження № 1-кп/632/34/21
25 червня 2021 року м. Первомайський
Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі суду:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020220400000406 від 09 вересня 2020 року щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кіптівка Первомайського району Харківської області, громадянина України, має початкову середню освіту, офіційно непрацевлаштований, неодружений, має неповнолітню дитину 2006 року народження, у зв'язку з відбуванням покарання не перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , має судимості: 11 березня 2010 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік; 19 квітня 2012 року цим же судом за ч. 2 ст. 297, ч. 1 ст. 152, ст. 71 КК України до п'яти років позбавлення волі; звільненого 27 серпня 2015 року на підставі ухвали Жовтневого районного суду міста Харкова від 19 серпня 2015 року умовно достроково на п'ять місяців і десять днів; 28 жовтня 2015 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до одного року і шести місяців позбавлення волі; 07 грудня 2015 року цим же судом за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186, ст.70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; звільнений 26 грудня 2019 року за відбуттям строку покарання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця мешкання, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки міста Первомайський Харківської області, громадянки України, має повну вищу освіту, непрацевлаштованої, незаміжня, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 (інваліда з дитинства), не має судимості, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурори - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисник - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
обвинувачені - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпіла - ОСОБА_12 , -
Суд визнав доведеним, що обвинувачена ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 , який раніше був засуджений за викрадення чужого майна, за попередньою змовою між собою вчинили відкрите викрадення чужого майна потерпілої ОСОБА_12 за таких обставин.
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
07 вересня 2020 року близько 18 год. 10 хв. обвинувачений ОСОБА_4 разом з обвинуваченою ОСОБА_5 перебували поблизу приміщення Первомайського відділення «Ощадбанку», розташованого за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вул. Єдності, 24-А, де побачили раніше незнайому їм потерпілу ОСОБА_12 , яка з банкомату, який розташований біля входу в зазначене вище приміщення, знімала грошові кошти.
У цей час у обвинуваченого ОСОБА_4 та обвинуваченої ОСОБА_5 раптово виник умисел, направлений на відкрите викрадення майна потерпілої ОСОБА_12 .
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, обвинувачений ОСОБА_4 та обвинувачена ОСОБА_5 , за попередньою змовою між собою, діючи спільно та узгоджено, з корисних мотивів, прослідували за потерпілою ОСОБА_12 до під'їзду № 2 будинку АДРЕСА_3 . Цього ж дня близько 18-30 годин обвинувачений ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше була засуджена за вчинення викрадення чужого майна, дочекавшись, коли потерпіла ОСОБА_12 , 1959 року народження, яка є людиною похилого віку, підніметься сходами на перший поверх під'їзду вказаного будинку, діючи умисно, усвідомлюючи відкритий характер своїх злочинний дій, тримаючи у правій руці ліхтарик з вмонтованим електричним шокером, який привів в дію для відволікання уваги ОСОБА_12 , зірвав шляхом «ривка» з лівого плеча потерпілої ОСОБА_12 жіночу сумку, яку передав обвинуваченій ОСОБА_5 , продовжуючи розмахувати перед обличчям потерпілої ОСОБА_12 ліхтариком. У той же час, обвинувачена ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи відкритий характер своїх злочинний дій, з вказаної жіночої сумки витягла гроші в сумі 1500 грн. Відкрито викравши таким способом гроши потерпілої ОСОБА_12 , обвинувачений ОСОБА_4 та обвинувачена ОСОБА_5 залишили місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду загальною сумою 1500 грн.
Своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.
Своїми умисними діями обвинувачена ОСОБА_5 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
ІІ. Позиція сторони захисту.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та надав суду показання про те, що 07 вересня 2020 р. близько 18 год. 00 хв. разом з ОСОБА_5 знаходився поблизу приміщення Первомайського відділення «Ощадбанку», розташованого за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вул. Єдності, 24-А, де вони побачили раніше незнайому ОСОБА_12 , яка з банкомату, який розташований біля входу в приміщенні вказаного банку, знімала грошові кошти. Він запропонував ОСОБА_5 прослідкувати за ОСОБА_12 , щоб заволодіти грошима. З цією метою, вони разом пішли за ОСОБА_12 до під'їзду №2 будинку АДРЕСА_3 . Цього ж дня близько 18 год. 30 хв., дочекавшись, коли ОСОБА_12 підніметься сходами на перший поверх під'їзду вказаного будинку, він підбіг до неї, та тримаючи у правій руці ліхтарик з вмонтованим електричним шокером, який привів у дію з метою відволікання уваги ОСОБА_12 , почав махати ним перед обличчям ОСОБА_12 .. При цьому ліхтарик з вмонтованим електричним шокером видавав звук та світло. А він у цей момент зірвав з лівого плеча ОСОБА_12 жіночу сумку, яку передав ОСОБА_5 , при цьому продовжуючи махати перед ОСОБА_12 ліхтариком. ОСОБА_5 з вказаної жіночої сумки взяла гроші в сумі 1500 грн., якими вони розпорядились на власний розсуд. Ліхтарик з вмонтованим електричним шокером відніс до місця свого тимчасового проживання, за адресою: АДРЕСА_4 . У вчиненому щиро кається. З розміром матеріальних збитків в сумі 1500 згоден. Вчиняючи відкрите викрадення майном потерпілої ОСОБА_12 , він розумів, що потерпіла має похилий вік.
Допитана під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю та надала суду показання про те, що 07 вересня 2020 р. близько 18:00 год. разом з ОСОБА_4 знаходилась поблизу приміщення Первомайського відділення «Ощадбанку», розташованого за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вул. Єдності, 24-А, де вони побачили раніше незнайому ОСОБА_12 , яка з банкомату, який розташований біля входу в приміщенні вказаного банку, знімала грошові кошти. ОСОБА_4 запропонував прослідкувати за ОСОБА_12 , щоб заволодіти її грошима. З цією метою вони разом пішли за ОСОБА_12 до під'їзду № 2 будинку АДРЕСА_3 . Дочекавшись, коли ОСОБА_12 підніметься сходами на перший поверх під'їзду вказаного будинку, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_12 та почав махати перед обличчям ОСОБА_12 ліхтариком з вмонтованим електричним шокером, який видавав звук та світло. У цей момент ОСОБА_4 зірвав з плеча ОСОБА_12 сумку, яку передав їй ( ОСОБА_5 ). Вона ( ОСОБА_5 ) з вказаної жіночої сумки витягла гроші в сумі 1500 грн, якими вони розпорядились на власний розсуд. У вчиненому щиро кається. З розміром матеріальних збитків в сумі 1500 згодна. Вчиняючи відкрите викрадення майном ОСОБА_12 , вона розуміла, що потерпіла має похилий вік.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення злочину.
Висновок суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 та обвинуваченої ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого їм злочину ґрунтується на таких доказах, досліджених під час судового розгляду.
Так, потерпіла ОСОБА_12 показала суду, що 07 вересня 2020 року близько 18:00 год. разом зі своїм знайомим ОСОБА_13 прийшла до банкомату, який знаходився біля входу у приміщення Первомайського відділення «Ощадбанку», розташованого за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вул. Єдності, 24-А. ОСОБА_13 допоміг їй зняти гроші загальним розміром 1700 грн., з яких 200 грн. вона віддала йому, а 1500 грн. поклала у свою сумку та пішла в гості до свого знайомого, що проживає за адресою: АДРЕСА_5 . Зайшовши у під'їзд № 2 вказаного будинку, вона ( ОСОБА_12 ) піднялася сходами на перший поверх та раптово почула, як за нею хтось піднявся. У цей момент вона побачила раніше незнайомого їй чоловіка, якого вона у подальшому впізнала як ОСОБА_4 , що світив біля її обличчя ліхтарем зі звуком і в цей же момент ОСОБА_4 зірвав з її плеча сумку та кинув жінці, яку вона у подальшому впізнала як ОСОБА_5 , що знаходилась на сходах. ОСОБА_4 сказав ОСОБА_5 , що б вона знайшла гроші. ОСОБА_5 не перешкоджала діям ОСОБА_4 , а навпаки знайшовши гроші у розмірі 1500 грн., вона ( ОСОБА_5 ) кинула сумку на сходи та разом з ОСОБА_4 пішли з під'їзду. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у момент викрадення грошей нічого їй ( ОСОБА_12 ) не говорили, зокрема, не погрожували та не застосовували до неї насилля. Від дії ліхтарика вона ( ОСОБА_12 ) розгубилася, однак не сприймала цей предмет як такий, що погрожує її життю та здоров'ю. Всі дії обвинувачених відбувалися настільки швидко, що вона навіть спочатку нічого не зрозуміла. До поліції звернулася через 2 дня після події. На сьогодні претензій до обвинувачених немає, завданий збиток відшкодований у повному обсязі ОСОБА_4 . Просила не призначати обвинуваченим строго покарання.
Свідок ОСОБА_13 показав суду, що 07 вересня 2020 року близько 18:00 год. він разом з ОСОБА_12 прийшов до банкомату, що знаходився біля входу в приміщення Первомайського відділення «Ощадбанку», розташованого за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вул. Єдності, 24-А. Він ( ОСОБА_13 ) допомагав ОСОБА_12 зняти гроші. Неподалік від банкомату він ( ОСОБА_13 ) побачив раніше незнайомих йому чоловіка та жінку, яких він у подальшому впізнав як ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . На його погляд вони слідкували за людьми, що стояли біля банкомату. Знявши гроші у розмірі 1700 грн. та отримавши від ОСОБА_12 200 грн., він ( ОСОБА_13 ) запропонував ОСОБА_12 провести її, однак остання відмовилася. Після чого вони розійшлися. Про події, які сталися з ОСОБА_12 у подальшому, він дізнався від самої ОСОБА_12 .
Свідок ОСОБА_14 показав суду, що ОСОБА_4 мешкав у нього у кімнаті надвірної будівлі домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 з початку серпня 2020 року, де допомагав по господарству. Про події, які відбулися 07 вересня 2020 року йому нічого невідомо. Однак, 10 вересня 2020 року слідчим у кімнаті надвірної будівлі, де тимчасово мешкав ОСОБА_4 був знайдений ліхтарик з вмонтованим електричним шокером, який належав останньому.
Показання потерпілої ОСОБА_12 суд бере до уваги як такі, що достатньо повно, об'єктивно підтверджують данні про подію (час, місце, спосіб) злочину та відтворюють обставини вчинення обвинуваченими інкримінованого їм злочину, зокрема щодо перебування 07 вересня 2020 року близько 18-30 год обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у під'їзди № 2 будинку АДРЕСА_3 , розташованого на Ѕ мікрорайоні в м. Первомайський Харківської області та вчинення відкритого викрадення у потерпілої ОСОБА_12 грошей у сумі 1500 грн., шляхом прикладенням обвинуваченим ОСОБА_4 певних зусиль лише безпосередньо для вилучення майна (ривком), з застосуванням при цьому ліхтарика з вмонтованим електричним шокером, який потерпіла не сприймала як такий, що погрожує її життю та здоров'ю. Показання потерпілої ОСОБА_12 також вказують на те, що обвинувачені діяли спільно та узгоджено, так обвинувачений ОСОБА_4 , зірвавши сумку, кинув її обвинуваченій ОСОБА_5 , яка почала шукати гроші, а знайшовши гроші у розмірі 1500 грн. разом з останнім втекла з місця вчинення злочину. За своїм змістом показання потерпілої ОСОБА_15 є джерелом допустимих прямих доказів вини обвинувачених у вчиненні інкримінованого діяння. При цьому повністю узгоджуються з показаннями самих обвинувачених наданих під час судового розгляду.
Показання свідка ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , суд також бере до уваги, як такі , що підтверджують участь обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їм злочину. Зокрема, показання свідка ОСОБА_13 підтверджують факт перебування 07 вересня 2020 року близько 18 год. обвинуваченого ОСОБА_4 разом з обвинуваченою ОСОБА_5 поблизу приміщення Первомайського відділення «Ощадбанку», розташованого за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вул. Єдності, 24-А, саме у той час, коли потерпіла ОСОБА_12 з свідком ОСОБА_13 знімали гроші у банкоматі та отриманням потерпілою ОСОБА_12 грошей у сумі 1500 грн.
Разом з тим показання потерпілої ОСОБА_12 , свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , відповідають іншим, дослідженим судом письмовим доказам, наданих стороною обвинувачення.
У ході проведення слідчої дії - пред'явлення особи для впізнання за участю потерпілої ОСОБА_12 , зафіксованої в протоколах від 09 вересня 2020 року та 10 вересня 2020 року та матеріалів фотозйомки до них, остання впізнала за зовнішнім вигляд, зокрема формою обличчя, зростом, статурою обвинуваченого ОСОБА_4 та обвинувачену ОСОБА_5 , як особу, що вчинила відкрите викрадення її майна (грошей) загальним розміром 1500 грн. у під'їзді №2 будинку № 14, розташованого на Ѕ мікрорайоні в м. Первомайський Харківської області 07 вересня 2020 року (а.с. 96-99, 104-107 т. 3).
Відповідно до протоколів пред'явлення особи для впізнання від 09 вересня 2020 року та 10 вересня 2020 року та матеріалів фотозйомки до нього, під час проведення слідчої дії- пред'явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_13 , останній впізнав за зовнішнім вигляд та прикметам, зокрема формою обличчя, зростом, статурою обвинуваченого ОСОБА_4 та обвинувачену ОСОБА_5 , як особу, що перебувала 07 вересня 2020 року близько 18 год. поблизу приміщення Первомайського відділення «Ощадбанку», розташованого за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вул. Єдності, 24-А, де знаходився банкомат, з якого він разом з потерпілою ОСОБА_12 знімав гроші (а.с. 100-103, 108-111 т. 3).
Також, свідок ОСОБА_16 , який не був допитаний під час судового розгляду, у зв'язку з відмовою прокурора від допиту вказаного свідка, під час проведення слідчої дії за його участю- пред'явлення особи для впізнання, зафіксованої у протоколі пред'явлення особи для впізнання від 10 вересня 2020 року та матеріалів фотозйомки, впізнав за зовнішнім вигляд та прикметам, зокрема формою обличчя, зростом, статурою обвинуваченого ОСОБА_4 та обвинувачену ОСОБА_5 , як особу, що перебувала 07 вересня 2020 року близько 18 год. біля його квартири у під'їзді АДРЕСА_6 07 вересня 2020 року (а.с. 112-119 т. 3). При цьому, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не оспорювали дані зазначені у цьому протоколі.
Згідно із протоколом огляду місця події від 10 вересня 2020 року, у ході проведення огляду тимчасового житла ОСОБА_4 , зокрема, кімнати у надвірній будівлі, розташованої на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , слідчим було виявлено та у подальшому вилучено, зокрема, картонний коробок від ліхтарика з вмонтованим електричним шокером; ліхтарик металевий, циліндричної форми з вмонтованим електричним шокером (а.с.121-126 т. 3). Вилучені речі були оглянути слідчим, про що складено відповідний протокол та у подальшому постановою слідчого від 11 вересня 2020 року вказані в протоколі огляду від 10 вересня 2020 р. речі приєднані у якості речових доказів до матеріалів кримінального провадження, передані на зберігання до Первомайського ВП ГУНП в Харківській області (на теперішній час ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області). Крім того, на підставі ухвали суду від 14 вересня 2020 року накладено арешт на вилучене майно. При цьому, під час дослідження зазначених письмових доказів та матеріалів фотозйомки до них, обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що вилучений ліхтарик металевий, циліндричної форми з вмонтованим електричним шокером належить йому, та саме цим ліхтариком він розмахував перед обличчям ОСОБА_12 у момент вчинення відкритого викрадення майна останньої.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експерта № 436 обвинувачений ОСОБА_4 страждає на хронічне психічне захворювання. У період часу, якому відповідає правопорушення, обвинувачений ОСОБА_4 перебував у стані хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час обвинувачений ОСОБА_4 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Зазначені письмові докази зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, є допустимими та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 діяння, інкримінованого йому стороною обвинувачення, та узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_12 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а також показаннями обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ..
Таким чином, розглянувши справу в межах пред'явленого обвинувачення, оцінивши наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, та проаналізувавши ці докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд доходить висновку про їхню достатність для визнання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 винуватими в пред'явленому обвинуваченні.
Кваліфікуючи дії обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб, суд приймає до уваги, що співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох осіб (суб'єктів злочину) у вчиненні умисного злочину. Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. При цьому під час вчинення злочину кожен зі співучасників може вчиняти різні дії, які спрямовані на досягнення єдиної мети. Домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження об'єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір. При цьому конклюдентними також вважають мовчазні дії, з яких можна зробити висновок про дійсні наміри особи. Це, наприклад, обмін жестами, мімікою, певними рухами, внаслідок чого дії співучасників стають узгодженими.
Під час судового розгляду встановлено, що засуджені, будучи раніше знайомі, незадовго до вчинення злочину разом знаходилися неподалік приміщення Первомайського відділення «Ощадбанку», розташованого за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вул. Єдності, 24-А, де побачили раніше незнайому їм ОСОБА_12 , яка з банкомату, який розташований біля входу в приміщенні вказаного банку, знімала гроші, разом прослідували за потерпілою ОСОБА_12 , разом зайшли за потерпілою у під'їзд № 2 будинку АДРЕСА_3 . У момент заволодіння обвинуваченим ОСОБА_4 сумкою потерпілої ОСОБА_12 , обвинувачена ОСОБА_5 жодних дій, направлених на зупинення дій ОСОБА_4 не робила, а навпаки, отримавши від обвинуваченого ОСОБА_4 сумку потерпілої ОСОБА_12 , почала шукати гроші у сумці та знайшовши разом з обвинуваченим ОСОБА_4 пішла з місця події, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Отже, враховуючи, що попередня домовленість про вчинення злочину може відбуватися у будь-якій формі, у тому числі безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір, а також, приймаючи до уваги вищенаведені обставини, зокрема, послідовність і характер дій обвинувачених, суд доходить висновку про наявність у обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 попередньої змови між собою на вчинення грабіжу стосовно потерпілої ОСОБА_12 ..
Таким чином, суд доходить до переконання про правильність кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, а щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ще вчинене повторно (враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше був засуджений за викрадення чужого майна).
IV. Відомості, які характеризують особу обвинувачених.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він на даний час у зареєстрованому шлюбі не перебуває, має доньку 2006 року народження, однак дитина проживає разом з матір'ю, не перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку з наявністю судимості, на обліку у лікарів психіатра не перебуває, однак страждає на хронічне психічне захворювання, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, має місце реєстрації, однак не проживає за цим місцем більш 10 років, постійного місця проживання немає. Документів, які б свідчили, що обвинувачений ОСОБА_4 офіційно працевлаштований, самозайнятий чи займається суспільно-корисною діяльністю, а також має законні джерела доходу суду не надано.
Згідно з висновком досудової доповіді Первомайського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 22 березня 2021 року щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як дуже високий, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як дуже високий. Беручи до уваги інформацію, що характеризує обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, уповноважений орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення волі становить небезпеку для суспільства.
Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_5 встановлено, що вона на даний час у зареєстрованому шлюбі не перебуває, має постійне місце проживання, має на утриманні дитину з інвалідністю 2011 року народження, яка проживає у помешканні бабусі, оскільки умови проживання обвинуваченої не дозволять мешкати дитині, її сім'я перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Первомайської міської Ради та отримує державну соціальну допомогу, на обліку у лікарів психіатра та лікаря нарколога не перебуває, несудима. Документів, які б свідчили, що обвинувачена ОСОБА_5 офіційно працевлаштована, самозайнята чи займається суспільно-корисною діяльністю суду не надано.
Згідно з висновком досудової доповіді Первомайського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 22 березня 2021 року щодо обвинуваченої ОСОБА_5 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує обвинувачену, її спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, уповноважений орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 за можливе без позбавлення волі або обмеження волі.
V. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Згідно зі ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_5 суд визнає щире каяття обвинуваченої.
Згідно зі ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_5 суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.
VІ. Мотиви призначення покарання.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Виходячи з вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
Отже, призначаючи обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів; відомості щодо особи винного зазначені вище; щире каяття обвинувачених, як обставину, яка пом'якшує покарання та скоєння злочину щодо особи похилого віку як обтяжуючу покарання обставину.
При цьому, суд при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 також враховує, що обвинувачений добровільно відшкодував потерпілій ОСОБА_12 завданого матеріального збитку. Суд вважає, що ця обставина знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину.
Однак при цьому, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 , раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, за які йому призначалися покарання з поміщенням до кримінально-виконавчих установ закритого типу, на даний час судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, після звільнення з кримінально-виконавчої установи, висновків для себе не зробив та повторно протягом нетривалого часу вчинив новий умисний злочин проти власності, що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення злочинів, немає постійного джерела доходів, що стало підставою вчинення злочину, немає міцних соціальних зав'язків, які б могли сприяти його перевихованню без ізоляції, що у сукупності вказує на підвищений рівень суспільної небезпеки обвинуваченого. Отже, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження скоєння ним нових злочинів, призначення покарання в межах санкції ч.2 ст.186 КК України, за якою кваліфіковано злочин, у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.
З урахуванням наведених вище обставин, суд не знаходить підстав для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 положень ст. 69 КК України (призначення покарання більш м'якого ніж передбачено законом) чи застосування до нього звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки покарання зі звільненням від його відбування та встановленням іспитового строку не буде відповідати принципам законності та справедливості покарання, отже не забезпечить виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Вирішуючи питання, про призначення обвинуваченій ОСОБА_5 покарання, суд враховує, що обвинувачена має на утриманні дитину з інвалідністю та раніше не судима, та доходить до висновку, про можливість виправлення обвинуваченої ОСОБА_17 без відбуття покарання в місцях позбавлення волі, а тому їй слід призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.186 КК України, за якою кваліфіковано злочин, у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та звільнити її від відбування покарання з випробовуванням, встановивши на підставі ст. 75 КК України іспитовий строк, з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, що відповідатиме меті, визначеній у ст. 50 КК України та відповідно до ст. 65 КК України буде достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчинення нею нових злочинів.
VІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальних витрат по кримінальному провадженню немає.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід рахувати з моменту його фактичного затримання - з 09 вересня 2020 року, зарахувавши строк попереднього ув'язнення з 09 вересня 2020 року в строк покарання.
За положенням п. 9 ч. 2 ст. 133 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є зокрема запобіжні заходи.
11 вересня 2020 року ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та у подальшому застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід неодноразово був продовжений судом. Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 08 червня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06 серпня 2021 року. Отже, суд вважає необхідним запобіжний захід щодо ОСОБА_4 , продовжений на підставі вищезазначеної ухвали від 08 червня 2021 року залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання - з 09 вересня 2020 року, зарахувавши строк попереднього ув'язнення з 09 вересня 2020 року в строк покарання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, визначений ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 08 червня 2021 року, залишити без змін до набрання вироком законної сили.
ОСОБА_5 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити їй покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
Встановити ОСОБА_5 іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації
Речові докази: ліхтарик з вмонтованим електричним шокером та картонний коробок від нього- знищити; рюкзак, футболка - повернути засудженому, як законному власнику
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Харківського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку суду негайно вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.
Суд роз'яснює обвинуваченому, захиснику, потерпілому право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Роз'яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування.
Суддя: ОСОБА_1