Справа № 643/12307/20
Провадження № 2/643/3846/20
08.12.2020 м.Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: Новіченко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Бабельник І.В.,
представника позивача: Білошицької Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго»
до ОСОБА_1
про стягнення 2 717, 76 грн.,
Акціонерне товариство «Харківобленерго» (далі - позивач) звернулось до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 2 717, 76 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що за адресою АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 , яка є споживачем електричної енергії згідно договору про користування електричної енергії від 13.05.2007 № 2772029. Станом на 31.12.2018 року існує заборгованість за спожиту електроенергію, у розмірі 1 734, 48 грн., яка утворилася за період з 31.12.2018 р. по 31.12.2018 р. Несплата вказаної суми наносить матеріальний збиток AT «Харківобленерго». Крім того, 18.02.2020 р. при огляді електроустановки квартири по АДРЕСА_1 , де мешкає відповідач, представниками AT “Харківобленерго” було виявлено розкрадання електричної енергії у випадку самовільного підключення до електромережі, безоблікове споживання електричної енергії поза приладом обліку. Самовільне підключення до електромереж AT “Харківобленерго”. Огляд електроустановки проводився у присутності споживача ОСОБА_2 , який від підпису в акті відмовився. Від пропозиції внести свої зауваження також відмовився. Акт було підписано представниками AT “Харківобленерго” у присутності свідків. Виявлене порушення згідно з главою 8.2 Правил було зафіксовано в акті № 230874 від 18.02.2020. На підставі акту № 230874 від 18.02.2020 було проведено засідання комісії з розгляду актів порушення, за результатами якої складено протокол № 13-2020 від 07.04.2020. На засідання комісії відповідач не з'явився. Під час виявлення, зазначених у актах порушень та їх фіксації, особі яка була присутня при складанні акту про порушення, представниками енергопостачальника було наочно продемонстровано у чому конкретно полягають порушення Правил та запропоновано внести зауваження до складеного Акту за їх наявності. Споживач особисто переконавшись у наявному порушенні Правил від підпису відмовився. Враховуючи відмову з боку відповідача сплатити суму нарахувань за Актом у добровільному порядку або укласти графік погашення цієї суми у розстрочку позивач вважає, що його порушене право підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача суми нарахувань по Акту за період з 05.02.2020 по 18.02.2020 у сумі 983, 28 грн. у примусовому порядку. Таким чином, з огляду на те, що відповідачем не проведено сплату за вищевказаним актом, AT “Харківобленерго” вимушене звернутися до суду.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, правом на подання відзиву на позов в порядку статті 191 Цивільного процесуального кодексу України не скористався.
Статтею 223 Цивільного процесуального кодексу України визначені наслідки неявки учасника справі у судове засідання.
Зокрема, згідно з частиною 3 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Відповідно до частини 2 статті 191 Цивільного процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому, відповідно до частини 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Відповідно до пункту 84 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживачем є фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Частиною 1 ст. 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Пунктом 62 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що побутовий споживач - це індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції до 01.05.2019 року), житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Статтею 5 Закону України «Про житлово комунальні послуги», в редакції з 01.05.2019 року, передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно з п. 4.1. Постанови «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» 14.03.2018 № 312, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів. Пунктом 4.7 Правил передбачено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії.
Підпунктами 1, 2, 3 пункту 5.5.5 Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів;3) за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.
13.05.2007 року між позивачем, в особі начальника Салтівського РОЕ Бєлоконя Г.В., за довіреністю № 01-62 ЮР/1611 від 13.03.07 р., надалі Енергопостачальник, та відповідачем, ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , надалі Споживач, укладено Договір № 2772029 про користування електричною енергією.
За цим договором Енергопостачальник бере на себе зобов'язання надійно постачати Споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 1, 3 кВт електроустановок Споживача, з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до п. 16 Договору про користування електричною енергією, розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку, тариф 0, 2436 грн. за 1 кВт/час. По фату отримання платіжного документа, виписаного Енергопостачальником, оплата здійснюється у термін, зумовлений у платіжному документі. У разі неотримання платіжного документу, виписаного Енергопостачальником, плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця.
Пунктом 17 даного Договору передбачено, що при зміні тарифів (цін) Енергопостачальник зобов'язаний довести до відома Споживача письмово, або через засоби масової інформації, письмовим повідомленням та в місцях оплати за електричну енергію нові величини тарифів не пізніше ніж за п'ять днів до їх запровадження.
На ім'я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 .
Станом на 31.12.2018 рік за адресою: АДРЕСА_1 мається заборгованість за спожиту електроенергію, у розмірі 1 734, 48 грн., яка утворилася за період з 07.02.2018 р. по 31.12.2018 р.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За таких обставин, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідачки суми заборгованості за спожиту електроенергію, яка утворилась за період з 07.02.2018 р. по 31.12.2018 р., у розмірі 1 734, 48 грн.
Крім того, згідно з п. 11. Договору про користування електричною енергією від 13.05.2007 Споживач зобов'язався невідкладно повідомляти позивача про недоліки в роботі приладу обліку.
Згідно з п. 20 Договору Споживач несе відповідальність прострочення внесення платежів за електричну енергію, за порушення правил користування електричною енергію, ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень і приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, розукомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів, насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам Енергопостачальника виконувати свої службові обов'язки.
Так 18.02.2020 р. при огляді електроустановки квартири АДРЕСА_2 , де мешкає відповідач, представниками AT “Харківобленерго” було виявлено розкрадання електричної енергії шляхом самовільного підключення до електромережі, безоблікове споживання електричної енергії поза приладом обліку, самовільне підключення до електромереж AT “Харківобленерго”.
Виявлене порушення працівниками позивача було зафіксовано в Акті № 230874 від 18.02.2020 р. Огляд електроустановки проводився у присутності споживача ОСОБА_2 , який від підпису в акті відмовився. Від пропозиції внести свої зауваження також відмовився. Акт було підписано представниками AT “Харківобленерго” у присутності свідків.
На підставі вищевказаного Акту про порушення № 230874 від 18.02.2020 р. було проведено засідання комісії з розгляду актів порушення, за результатами якої складено протокол № 13-2020 від 07.04.2020.
Згідно з повідомлення від 18.02.2020 року ОСОБА_1 викликалася на засідання комісії для вирішення питань про виявлене порушення, яке зафіксоване в акті порушення ПРРЕЕ від 18.02.2020 р. за № 230874. Однак відповідач повідомлення не отримала, на засідання комісії не з'явилася.
Як вбачається з Протоколу засідання комісії з розгляду актів порушення ПРРЕЕ № 13-2020 від 07.04.2020 року, комісія АТ «ХОЕ» розглянула акт порушення ПРРЕЕ № 230874 складений 18.02.2020 року на споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та встановила що має місце порушення ПРРЕЕ, зафіксоване в акті № 230874 відповідає п.п. 7 п. 8.4 «Визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики та комунальних послуг України від 18.07.2019 року № 1525. Величина розрахункового добового об'єму споживання електроенергії W доб. визначається по п. 8.4.13 формули 8 Методики. Період розрахунку з 05 лютого 2020 р. по 18 лютого 2020 року, а саме 13 діб. Перепускна здатність - алюміній - 2 мм 2 (гл.ПУЕ) - 21А. Потужність 4, 16 кВт, зафіксована у договорі або визначена за формулою Методики, режим роботи 9 год. Добове споживання електроенергії W доб. 33,28 кВт год. Розрахунок суми до сплати провести без урахування проведених нарахувань за період порушення. Комісія дійшла до наступних висновків: визначений об'єм необлікованої електричної енергії складає 433 кВт год., вартість електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, а саме самовільне підключення до мережі, згідно з рахунком № 0797044775 від 07.04.2020 року складає 983 грн. 28 коп.
16.03.2020 року позивачем було направлено відповідачу вимогу про погашення вказаної суми заборгованості, яке отримано ним 23.03.2020 року, однак відповідачем вказана сума не сплачена.
Доказів сплати відповідачем вказаної суми заборгованості до суду не надано.
Згідно п.п. 2.3.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії , що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312, відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Відповідно до п.п. 8.2.4 вказаних Правил, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Згідно з п.п. 8.2.5 Правил, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
Відповідно до п. 8.2.7 Правил, споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5робочий день). У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідачки суми нарахувань за Актами про порушення в загальному розмірі 983, 28 грн.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з частиною 2 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до частини 1 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Положеннями частин 1 та 3 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України).
Разом з цим відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого строку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідач був позбавлений можливості у порядку частини 4 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України письмово та завчасно повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк доказів та об'єктивних причини, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).
При цьому, за приписами частини 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.
Згідно з ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 247, 258-259, 268, 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення 2 717, 76 грн. задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 149; код ЄДРПОУ 00131954) заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 1 734 (одна тисяча сімсот тридцять чотири) грн. 48 коп., вартість недоврахованої електричної енергії в сумі 983 (дев'ятсот вісімдесят три) грн. 28 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
3. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
4. Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Московський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
5. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 25.06.2021 року.
Суддя Н.В. Новіченко