Рішення від 15.06.2021 по справі 924/1263/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2021 р. Справа № 924/1263/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Адамчук І.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Хмельницької міської ради

до фізичної особи-підприємця Антонюка Сергія Олеговича

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 106 738,90 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Кучевська Г.В.;

від відповідача - Антонюк С.О., Цюпик О.В.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.

04.12.2019 року Хмельницька міська рада звернулася до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Антонюка Сергія Олеговича безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 38 508,44 грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області позов задоволено та стягнуто з фізичної особи - підприємця Антонюк Сергія Олеговича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької міської ради (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3, код ЄДРПОУ 33332218) - безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 142 086, 28 грн. (сто сорок дві тисячі вісімдесят шість гривень 28 коп.).

Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 13.10.2020р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Антонюка Сергія Олеговича на рішення Господарського суду Хмельницької області, від 20 липня 2020 року в справі №924/1263/19 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області, від 20 липня 2020 року в справі №924/1263/19 - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.02.2021р. касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Антонюка Сергія Олеговича задоволено частково, рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.07.2020р. і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2020р. у справі №924/1263/19 скасовано, справу №924/1263/19 передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 16.03.2021р., справу №924/1263/19 передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 19.03.2021р. справу №924/1263/19 прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання у справі на 08.04.2021р.

07.04.2021р. представником позивача подано до суду пояснення по справі та заяву про зменшення розміру позовних вимог, де останній зазначив, що у зв'язку із зміною розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:08:001:0175, що підтверджується витягом №6-22-0.33-468/116-21 від 26.03.2021р., просить суд перерахувати розмір безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати та зменшити розмір позовних вимог з 142086,28 грн. на 106738,90 грн.

Судом в підготовчому засіданні 08.04.2021р. відповідно до ст. 46 ГПК України постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про прийняття заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог та відкладення підготовчого засідання у справі на 22.04.2021р.

З урахуванням викладеного надалі предметом розгляду у даній справі є: стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 106 738,90 грн.

В підготовчому засіданні 22.04.2021р., судом постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання у справі на 13.05.2021р.

13.05.2021р. відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву.

Судом в підготовчому засіданні 13.05.2021р. постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 27.05.2021р.

20.05.2021р. представником позивача подано до суду пояснення по справі.

Окрім того, 26.05.2021р. відповідачем подано до суду клопотання про поновлення строку для подання доказів та приєднання останніх до матеріалів справи.

Судом в підготовчому засіданні 27.05.2021р. постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання доказів та долучено останні до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 27.05.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу №924/1263/19 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 15.06.2021р.

Виклад позицій учасників судового процесу.

Хмельницька міська рада звернулась до суду з позовом, в якому просить (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 07.04.2021р. вх.№05-08/837/21) стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 106 738,90 грн. за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 в період з 01.06.2014 до 01.12.2018р.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що ФОП Антонюк С.О. користувався даною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів в період з 01.06.2014 (з моменту припинення договору оренди землі №681010004000338 від 16.02.2012р.) до 01.12.2018 року (до моменту укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки). Беручи до уваги ті обставини, що ФОП Антонюк С.О. фактично використовував земельну ділянку по АДРЕСА_2 у розмірі 800 кв.м. ще з 2012 року, що підтверджується договором оренди землі №681010004000338 від 16.02.2012р., витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.03.2021р. №6-22-0.33-468/116-21, актом обстеження земельної ділянки від 05.01.2018, рішенням Хмельницької міської ради №65 від 14.12.2018, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 31.10.2019р., Хмельницька міська рада вважає за необхідне стягнути з ФОП Антонюка С.О. безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою.

У поясненнях щодо розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_2 , яка використовувалася ОСОБА_1 без правовстановлюючих документів зазначено, що розрахунок неодержаного доходу у вигляді орендної плати здійснювався у розмірі мінімальної ставки орендної плати, визначеної згідно Податкового кодексу України - 3% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

У відзиві на позов від 03.01.2020р. відповідач зазначив, що 24.04.2013р. рішенням Хмельницької міської ради №45 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.0650 га за адресую: АДРЕСА_2 . Відповідно до наданого рішенням з приватним підприємством "ГЕО-ТЕКС" було укладено договір від 10.07.2013р. №209/13-т на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 650 кв.м. по АДРЕСА_2 , але в зв'язку з тим що земельна ділянка була сформована (Кадастровий номер 6810100000:08:001:0175) ПП "ГЕО-ТЕКС" розірвало договір на виконання робіт.

Відповідач стверджує, що земельна ділянка площею 800 кв.м. по вулиці Кам'янецькій, 79/3 у м. Хмельницькому, кадастровий номер 6810100000:08:001:0175 вже була раніше сформована, а тому вона не підлягала повторному формуванню на меншу площу на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробка документації на меншу площу тільки шляхом, поділу на 2 окремі земельні ділянки.

Відповідач приходить до висновку про те, що розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 згідно рішення Хмельницької міської ради від 24.04.2013 року №45, виявилось незаконним, та порушує норми чинного законодавства. У зв'язку із цим було прийнято рішення №60 від 24.12.2014 року про поділ земельну ділянку площею 800 кв.м. по АДРЕСА_2 на дві ділянки площею 650 кв.м. та 150 кв.м.

На думку відповідача, Хмельницька міська рада належним чином не виконала в повному обсязі рішення №60 від 24.12.2014 року та не завершила процедуру формування земельної ділянки площею 650 кв.м. по АДРЕСА_2 , як об'єкту цивільних прав, що унеможливлює передачу її в оренду.

Наголошує на тому, що комісією з визначення збитків власникам землі та землекористувачам не було враховано що 15 травня 2014 року між ОСОБА_1 та Хмельницькою міською радою було підписано додаткову угоду №515-02-2014/5660115 про розірвання договору №681010004000338 оренди земельної ділянки від 16.02.2012р., тому до 15.05.2014 року ОСОБА_1 використовував земельну ділянку згідно діючого договору оренди землі та сплачував встановлену орендну плату.

Стверджує, що протягом 2013-2017 років відповідач належним чином сплачувалась плата за землю у вигляді земельного податку у встановленому розмірі відповідно до нормативної грошової оцінки земельної ділянки: за період з 2013 року по 2016 рік включно за користування земельною ділянкою сплачено 24496,40 грн., відповідно до акту звірки № 114-07 від 16.01.2018 року по орендній платі за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , заборгованість по сплаті у ОСОБА_1 відсутня.

Вказує, що визначення Комісією розміру збитків на підставі пункту 1 частини 5 статті 288 Податкового кодексу України є неправомірним та необміркованим, оскільки в даній нормі Податкового кодексу України зазначається саме розмір орендної плати згідно договору оренди, а протягом червня 2014-2016 років жодного договору оренди на земельну ділянку по АДРЕСА_2 не укладалось, попереджень про укладання договору оренди від міської ради не отримував.

Зазначає, що вимога сплатити збитки є необґрунтованою, а у зв'язку із відсутністю будь-якої вини у діях ОСОБА_1 . Також відповідач подав суду заяву про застосування строку позовної давності.

У відповіді на відзив від 22.01.2020р. позивач зазначає, що згідно витягів з Державного земельного кадастру НВ-6804415602017 від 25.02.2017р. та НВ-0003999302019 від 31.10.2019р., Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №93986634 від 08.08.2017р. земельна ділянка площею 800 кв.м по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6810100000:08:001:0175) була зареєстрована як об'єкт цивільних прав на праві власності за Хмельницькою міською радою з 16.02.2012р. року. З цього часу і до сьогодні ні площа, ні конфігурація, ні кадастровий номер даної земельної ділянки не змінювався.

Наголошує на тому, що розрахунок розміру безпідставно збережених коштів, проведений на підставі відповідних витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відповідає вимогам ст.23 Закону України "Про оцінку земель".

Стосовно поданої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності звертає увагу суду на те, що лише постановою Верховного Суду від 18.09.2019 року було скасовано рішення Хмельницького міськрайонного суду від 17.01.2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23.04.2019 року і закрито провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У запереченнях від 06.02.2020р. відповідач зазначає, що у матеріалах справи відсутній витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 800 кв.м. кадастровий номер 6810100000:08:001:0175, як то передбачено ст. 20 Закону України "Про оцінку земель". При розрахунку 1 кв.м. нормативної грошової оцінки земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 800 кв.м. кадастровий номер 6810100000:08:001:0175 (категорія земель - землі житлової та громадської забудови; цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) використовується коефіцієнт = 0,7. В Національній кадастровій системі у період з 24.04.2013р по 04.05.2018р категорія земель та цільове призначення земельної ділянки площею 800 кв.м. кадастровий номер 6810100000:08:001:0175 не змінювалася.

У поясненнях від 10.02.2020р. та від 18.03.2020р. позивач наголошує на тому, що коефіцієнт індексації встановлюється щорічно Державною службою статистики України, виходячи з щорічного індексу споживчих цін, який за період з 2014 по 2018 рік становили відповідно: 2014 рік - 1,059, 2015 - 1,323, 2016 - 1,895, 2017- 2,0087, 2018-2,0087 і застосовувалися при розрахунку орендної плати за 2014-2018 роки. Нормативна грошова оцінка землі в місті Хмельницькому, яка діє, починаючи з 2011 року, була затверджена рішенням Хмельницької міської ради №20 від 15.12.2010 року. Розрахунок суми коштів, які підлягають стягненню, був проведений на підставі витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданих Відділом у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 15.09.2016 року №18-28-9910-88666/0/15-16, від 17.10.2019 №18-22-0.33-2097/116- 19 та від 24.02.2020 №18-22-0.33-368/116-20. Зауважує, що згідно листа відділу у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 25.02.2020 року №29-22-0.33-386/116-20 всі витяги документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 800 кв.м по вул. Кам'янецькій, 79/3 відповідають вимогам.

Вказує, що у період з 2014 по 2016 роки включно витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель видавалися відповідно до вимог Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 та Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом №18/15/21/11 від 27.01.2006 Державним комітетом України по земельним ресурсам, Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Міністерства аграрної політики України, Українською академією аграрних наук. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 було затверджено новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який діє з 27.12.2016 року. Ним було змінено порядок обрахування нормативної грошової оцінки, форми витягу та форми заяви. У зв'язку з цим у період 2014-2016 років витяг з нормативної грошової оцінки земель надавався, виходячи з 1 кв.м земельної ділянки, а починаючи з 2017 року витяги з нормативної грошової оцінки земель надаюся, виходячи з загальної площі земельної ділянки.

У додаткових поясненнях від 23.04.2020р. відповідач наголошує на тому, що відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що містяться у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.09.2016р., який долучений до позовної заяви та який використовувався при визначенні розміру орендної плати в період з 01.06.2014р. по 31.12.2016р., суперечать відомостям про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що містяться у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.03.2020р.

Наголошує на тому, що відповідач, жодного разу не підтверджував, що використовує земельну ділянку площею 800 кв.м., а навпаки, у зв'язку із використанням земельної ділянки у меншому розмірі Хмельницькою міською радою було прийнято рішення №60 від 24.12.2014р про надання дозволу на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки площею 800-кв.м. по АДРЕСА_2 на дві ділянки площею 650 кв.м. та 150 кв.м., з подальшим наданням в оренду земельної ділянки площею 650 кв.м.

У додаткових поясненнях по справі поданих до суду 04.05.2020р. позивач стверджує, що у період з 16.02.2012р. по 14.12.2018р., так і на сьогодні два основні критерії, які ідентифікують земельну ділянку: площа і кадастровий номер не змінювалися. Зазначене відповідачем рішення Хмельницької міської ради від 24.12.2014 №60 про поділ земельної ділянки площею 800 кв.м на дві земельні ділянки площею 650 і 150 кв.м є лише наміром, який в подальшому не був реалізований, про що свідчить, як рішення Хмельницької міської ради від 14.12.2018 №65, яким ОСОБА_2 було продано земельну ділянку площею 800 кв.м кадастровий номер 6810100000:08:001:0175, так і витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 31.10.2019р. №НВ - 0003999302019, відповідно до якого земельна ділянка площею 800 кв.м кадастровий номер 6810100000:08:001:0175 є сформованою та зареєстрована як об'єкт цивільних прав з 16.02.2012р. існує до цього часу. Акт обстеження від 12.10.2016, на який посилається відповідач, не може братися судом до уваги, як доказ, що підтверджує площу земельної ділянки, оскільки він не є документацією з землеустрою, відповідно до якої згідно вимог ст. 79-1 Земельного кодексу України здійснюється формування земельних ділянок. Наголошує на тому, що твердження відповідача про неповажність причин пропуску не відповідає дійсним обставинам справи і є необґрунтованим.

Також позивач наголошує на тому, що до позовної заяви Хмельницькою міською радою було додано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.10.2019р. №18-22-0.33- 2097/116-19, відповідно до якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 800 кв.м. по АДРЕСА_2 з цільовим призначенням 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої, пов'язаної з отриманням прибутку) за 2018 рік становить 1 625 536 грн.

Відповідачем при подачі відзиву на позов було подано до суду витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.01.2018 №32-22-0.33- 457/116-18, відповідно до якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 800 кв.м. по АДРЕСА_2 з цільовим призначенням 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за 2018 рік становить 455 150 грн.

З метою з'ясування причин видачі витягів з різними нормативними грошовими оцінками однієї земельної ділянки та обставин щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 800 кв.м. по АДРЕСА_2 управлінням правового забезпечення та представництва Хмельницької міської ради було здійснено запит на адресу відділу у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Відповідно до листа відділу у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11.02.2020р. №18-22-0.33-288/116-20 цільове призначення земельної ділянки площею 800 кв.м. по вул. Кам'янецькій, 79/3 з кадастровим номер 6810100000:08:001:0175 було змінено з 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови на 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої, пов'язаної з отриманням прибутку) в Національній кадастровій системі з 05.05.2018 року на підставі заяви міської ради та рішення міської ради від 11.04.2018 №90.

Беручи до уваги дані обставини, управлінням земельних ресурсів було підготовлено розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_2 з врахуванням всіх змін категорій цільового призначення земельної ділянки в період з 01.06.2014 до 31.12.2016 на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №18-28-99.10-8866/0/15-16 від 15.09.2016, за період з 01.01.2017 до 31.12.2017 на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №18-22-0.33-368/116-20 від 24.02.2020, в період з 01.01.2018 до 01.06.2018 на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №32-22-0.33-457/116-18 від 30.01.2018, в період з 01.06.2018 до 01.12.2018 на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №18-22-0.33-2097/116-19 від 17.10.2019.

Під час повторного розгляду справи представником позивача 07.04.2021р. подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно яких останній просив суд стягнути з відповідача 106738,90 грн. за період з 01.06.2024р. по 01.12.2018р. та пояснення по справі, де останній зазначає, що заявлені позовні вимоги за період з 01.06.2014 по 01.12.2018 (з врахуванням заяви про збільшення від 01.02.2020 та про зменшення від 28.02.2020 позовних вимог) розраховувалися позивачем на підставі наступних витягів, які були надані на запит Хмельницької міської ради:

за період з 01.06.2014 по 31.12.2016 року при розрахунку коштів враховувалася нормативна грошова оцінка земельної ділянки, зазначена у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданих відділом у Хмельницькому районі головного управління Держгеокадастру Хмельницької області від 15.09.2016 №18-28-9910-8866/0/15-16. Вказує, що згідно зазначеного витягу нормативна грошова оцінка 1 кв.м за 2014 рік становить 1507 грн., тому відповідно нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 800 кв.м становить 1205600 грн. Нормативна грошова оцінка 1 кв.м за 2015 рік становить 1883 грн., тому відповідно нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 800 кв.м становить 1506400 грн. Нормативна грошова оцінка 1 кв.м за 2016 рік становить 2697 грн., тому відповідно нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 800 кв.м становить 2157600 грн.;

за період з 01.01.2017 по 01.12.2018 року при розрахунку коштів враховувалася нормативна грошова оцінка земельної ділянки, зазначена у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданих відділом у Хмельницькому районі головного управління Держгеокадастру Хмельницької області від 14.02.2020 №99-22-0.33-785/176-20. Зазначає, що згідно зазначеного витягу нормативна грошова оцінка 1 кв.м за 2014 рік становить 1507 грн. Зазначає, що вказані суми зазначені в останньому розрахунку розміру орендної плати від 27.02.2020 №677/02-12.

Проте, пояснює представник позивача, в матеріалах справи, крім зазначених, знаходяться і інші витяги, які містять різну за змістом інформацію, що суперечить одна одній, зокрема, витяги від 30.01.2018 №32-22-0.33-457/116-18, від 17.10.2019 №18-22-0.33-2097/116-19, від 24.02.2020 №18-22-0.33-368/116-20, від 19.03.2020 №32-22-0.33-507/116-20.

Враховуючи суперечливість зазначених витягів, зазначає представник позивача, та вказівки Верховного Суду, які містяться в постанові від 26.02.2021р., Хмельницькою міською радою було зроблено відповідний запит у відділ у Хмельницькому районі головного управління Держгеокадастру Хмельницької області для з'ясування остаточної інформації стосовно нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 800 кв.м кадастровий номер 6810100000:08:001:0175 призначеної для будівництва та обслуговування автосервісу за період 2014-2018р.р. Повідомляє, що на поданий запит відділом у Хмельницькому районі головного управління Держгеокадастру Хмельницької області було надано витяг від 26.03.2021р. №6-22-0.33-468/116-21 щодо земельної ділянки площею 800 кв.м кадастровий номер 6810100000:08:001:0175 за період 2014-2018р.р.

Виходячи з наведеного, позивач перерахував розмір безпідставно збережених коштів, виходячи з інформації, що міститься у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.03.2021р. №6-22-0.33-468/116-21, про що подав відповідну заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Стосовно застосування при вирішенні даного спору позовної давності представник позивача звертає увагу суду на те, що Постановою від 15.05.2020р. об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норм права (статей 256, 257, 261, 264 ЦК України) у подібних правовідносинах, викладених, зокрема у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №908/828/17, зазначивши, що "аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності не перериває перебігу позовної давності, але, разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, може бути поважною причиною для поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права".

Вказує, що Хмельницькою міською радою подано клопотання про поновлення строку позовної давності від 04.12.2020р. №02-14-1833, зважаючи на подання аналогічного позову до Хмельницького міськрайонного суду та подальше закриття провадження у справі у зв'язку з порушенням підсудності. Зазначені у клопотанні обставини на думку Верховного Суду можуть бути поважною причиною для поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.

Зауважує, що оскільки сплата коштів за користування земельною ділянкою вважається визнанням відповідачем свого боргу, тому перебіг позовної давності протягом 2014-2018 років переривався вчиненням відповідачем зазначених дій, а отже не є пропущеним, зважаючи на те, що останній платіж був здійснений відповідачем у 2018 році, а позов був поданий 04.12.2019р.

13.05.2021р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначає, що вимоги позивача про стягнення безпідставно збережених коштів за період з 01.06.2014р по 04.12.2016р. не підлягають задоволенню, оскільки пропущено строк позовної давності, про що було зроблено відповідну заяву (заява про застосування строків позовної давності). Відповідач пояснює, що звернення позивача до Хмельницького міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів (справа №686/18698/17) не може бути підставою для поновлення строків позовної давності. Вказує, що сплата орендної плати проводилась за той рік у якому був сплачений відповідний платіж, при цьому підставою сплати такого розміру платежу були податкові декларації з плати за землю за 2014-2018 роки. Повідомляє, що відповідно до довідки Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 19.12.2016р. заборгованість відповідача по орендній платі за 2013-2016 роки відсутня. А тому, вважає відповідач, строк позовної давності такою сплатою ним не переривався.

Зазначає, що земельна ділянка площею 800 кв.м не була огороджена, оскільки через останню проходив газопровід середнього тиску, внаслідок чого вона не могла використовуватись ФОП Антонюк С.О. Зауважує, що на засіданні постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього середовища від 30.03.2016р. (Протокол №10, питання №26) встановлено, що "під час виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування автосервісу, що знаходиться по АДРЕСА_2 площею 0,0800 га була встановлена невідповідність конфігурації та лінійних промірів фактичному існуванню земельної ділянки. Тому виникла необхідність внести зміни в координати точок повороту зовнішніх меж, конфігурацію та лінійні проміри земельної ділянки по АДРЕСА_2 без змін загальної площі". Вказує, що за результатами розгляду даного питання було підтримано питання щодо внесення змін в координати точок повороту зовнішніх меж, конфігурацію та лінійні проміри земельної ділянки по АДРЕСА_2 для обслуговування автосервісу. Звертає увагу суду, що в акті обстеження земельної ділянки від 12.10.2016р зазначено, що земельна ділянка частково огороджена, площа земельної ділянки становить 650 кв.м., відповідно до Акту обстеження земельної ділянки від 05.01.2018р вже використовується земельна ділянка площею 800 кв.м.

Вказує, що відповідач жодного разу не підтверджував, що використовує земельну ділянку площею 800 кв.м., а навпаки, у зв'язку із використанням ним земельної ділянки у меншому розмірі Хмельницькою міською радою було прийнято рішення №60 від 24.12.2014р про надання дозволу на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки площею 800 кв.м. по АДРЕСА_2 на дві ділянки площею 650 кв.м. та 150 кв.м., з подальшим наданням в оренду земельної ділянки площею 650 кв.м.

Зазначає, що при визначенні нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки при врахуванні вірної категорії земель (землі житлової та громадської забудови) та цільового призначення земельної ділянки (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) застосовується коефіцієнт - 0,7. Таким чином, відповідач вважає позов Хмельницької міської ради неправомірним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Просить відмовити Хмельницькій міській раді в задоволенні позову.

Окрім того, відповідач надав контррозрахунок відповідно до якого залишок коштів з орендної плати за період з 01.06.2014р. по 01.12.2018р., що підлягає сплаті відсутній.

У відповіді на відзив та у поясненнях від 20.05.2021р. позивач зазначає, що згідно Витягів з Державного земельного кадастру НВ-6804415602017 від 25.02.2017 та НВ-0003999302019 від 31.10.2019, Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №93986634 від 08.08.2017 земельна ділянка площею 800 кв.м по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6810100000:08:001:0175) була зареєстрована як об'єкт цивільних прав на праві власності за Хмельницькою міською радою з 16.02.2012 року. Вказує, що акт обстеження від 12.10.2016, на який посилається відповідач, не може братися судом до уваги, як доказ, що підтверджує площу земельної ділянки, оскільки він не є документацією з землеустрою, відповідно до якої згідно вимог ст. 79-1 Земельного кодексу України здійснюється формування земельних ділянок. Звертає увагу суду, що зазначені обставини підтверджують ту обставину, що як у період з 16.02.2012 по 14.12.2018, так і на сьогодні два основні критерії, які ідентифікують земельну ділянку: площа і кадастровий номер не змінювалися. Тому, підсумовує представник позивача, посилання відповідача на зміну промірів та конфігурації земельної ділянки, а також на акт обстеження земельної ділянки від 12.10.2016 є безпідставним, оскільки вони не мають жодного правового значення для вирішення даної справи.

Також, пояснює, що безпідставним є посилання відповідача на рішення Хмельницької міської ради від 24.12.2014 №60, оскільки воно не було реалізовано. Таким чином, стверджує представник позивача, починаючи з 16.02.2012 року і до сьогодні єдиною сформованою земельною ділянкою, на якій знаходиться належне відповідачеві нерухоме майно, є земельна ділянка площею 800 кв.м кадастровий номер 6810100000:08:001:0175.

Зауважує, що оцінку площі земельної ділянки, яка використовувалася відповідачем, була надана Верховним Судом у постанові від 26.02.2021р. Так, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що посилання відповідача на зміни промірів та конфігурації земельної ділянки і акт обстеження земельної ділянки від 12.10.2016 немає жодного правового значення. Крім цього, зазначає представник позивача, постанова не містить жодних вказівок на необхідність дослідження під час нового розгляду справи обставин щодо з'ясування площі земельної ділянки, яка використовувалася відповідачем.

Стосовно витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданих відділом у Хмельницькому районі головного управління Держгеокадастру Хмельницької області пояснює, що на підставі останнього витягу від 26.03.2021р. №6-22-0.33-468/116-21 із технічної документації про нормативну грошову оцінку щодо земельної ділянки площею 800 кв.м кадастровий номер 6810100000:08:001:0175 за період 2014 - 2018, виданого відділом у Хмельницькому районі головного управління Держгеокадастру Хмельницької області, Хмельницькою міською радою було подано заяву від 05.04.2021р. про зменшення позовних вимог.

Зауважує, що подані Хмельницькою міською радою витяги видані спеціально уповноваженим на те органом, який несе відповідальність за достовірність інформації, яка міститься в них, відповідають вимогам ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", тому відповідно і проведені на їх підставі розрахунки безпідставно збережених коштів є обґрунтованими і відповідають вимогам чинного законодавства.

Вказує, що зазначення коефіцієнта щодо комерційного призначення зазначеної земельної ділянки пов'язане із її функціональним використанням, оскільки земельна ділянка відводилася у користування і використовувалася для обслуговування автосервісу (рішення Хмельницької міської ради від 24.04.2013р. №45, рішення Хмельницької міської ради від 14.12.2018р. №65, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 03.08.2011р.). Звертає увагу суду, що проведений відповідачем контррозрахунок є необґрунтованим, оскільки містить посилання на інформацію, взяту з витягу від 26.03.2021р. №6-22-0.33-468/116-21 із технічної документації про нормативну грошову оцінку щодо земельної ділянки площею 800 кв.м кадастровий номер 6810100000:08:001:0175, виданого відділом у Хмельницькому районі головного управління Держгеокадастру Хмельницької області, яка стосується земель, зайнятих поточним будівництвом, проте жодних доказів на підтвердження зазначеної обставини відповідач не надає. В той же час, пояснює представник позивача, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.08.2011р. за ОСОБА_1 ще з 2011 року зареєстровано на праві власності на об'єкт нерухомості - автосервіс, який передбачає здійснення господарської діяльності, тобто земельна ділянка має комерційне призначення. Зауважує, що Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.12.2019 і.н.193151526, яка міститься в матеріалах справи також не містить інформації про те, що після 2011 року реєструвалися зміни щодо об'єкту нерухомості - автосервіс, зареєстрованого згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.08.2011).

Зауважує, що проведення контррозрахунку, виходячи з площ земельної ділянки 362 кв.м і 650 кв.м є також необґрунтованим, оскільки суперечить як витягу від 26.03.2021р. №6-22-0.33-468/116-21 із технічної документації про нормативну грошову оцінку щодо земельної ділянки площею 800 кв.м кадастровий номер 6810100000:08:001:0175, виданому відділом у Хмельницькому районі головного управління Держгеокадастру Хмельницької області, так і іншим документам, які містять офіційну інформацію про земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:08:001:0175 саме площею 800 кв.м (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 31.10.2019р. №НВ - 0003999302019, Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.08.2017р. і.н.93986634, Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.12.2019 і.н.193151526, рішення Хмельницької міської ради від 24.04.2013р. №45, рішення Хмельницької міської ради від 14.12.2018р. № 65). Тому проведений відповідачем контррозрахунок є повністю необґрунтованим, а тому не може братися судом до уваги.

Окрім того, представник позивача зазначає, що оскільки відповідач не обґрунтував неможливість подання доказів у вказаний строк, з причин, що не залежали від нього, подані ним до відзиву додаткові документи не повинні прийматися судом до розгляду, оскільки під час першого розгляду справи відповідач не погоджувався із площею земельної ділянки, проте не надавав документи про сплату земельного податку, які вже були у нього на той час.

Представник позивача в судовому засіданні 15.06.2021р. підтримав позивні вимоги.

Представник відповідача в підготовчому засіданні 15.06.2021р. проти задоволення позовних вимог заперечив.

Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.

Рішенням другої сесії Хмельницької міської ради №28 від 16.05.2002 приватному підприємцю Антонюку С.О. було попередньо погоджене місце розташування об'єкта містобудування - автосервісу по АДРЕСА_2 площею 0,08 га.

На підставі листа-замовлення (клопотання) №А58-16 від 04.06.2002р. та договору на виконання робіт №130 від 26.06.2002 комунальним підприємством проектно-розвідувальних робіт по землевпорядкуванню було виготовлено проект відведення земельної ділянки ПП ОСОБА_1 на земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,08 га.

Рішенням шостої сесії міської ради №15 від 25.09.2002р. ПП Антонюку С.О. було надано в оренду земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,08 га. під будівництво автосервісу. На виконання даного рішення між міською радою та ПП ОСОБА_1 14.11.2002р. було укладено договір оренди землі №771 строк дії якого закінчувався 25.09.2007р.

02.04.2007 року ОСОБА_1 звернувся до міської ради із заявою про продовження договору оренди землі №771 від 14.11.2002р.

Комунальним підприємством проектно-розвідувальних робіт по землевпорядкуванню на підставі заяви-замовлення ФОП Антонюка С.О. від 02.04.2007р. виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право оренди землі ФОП Антонюка С.О. під будівництво автосервісу по АДРЕСА_2 площею 0,08 га.

Рішенням міської ради №25 від 27.12.2007р. ФОП Антонюку С.О. було надано в короткострокову оренду земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,08 га. строком на 3 роки.

16.07.2008 року між Хмельницькою міською радою та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 800 м. кв. по АДРЕСА_2 під будівництво автосервісу.

Рішенням дев'ятої сесії Хмельницької міської ради №35 від 10.08.2011р. ОСОБА_1 було поновлено договір оренди земельної ділянки строком на 3 роки.

16.02.2012 між Хмельницькою міською радою та ФОП Антонюком С.О. на підставі рішення Хмельницької міської ради №35 від 10.08.2011 було укладено договір на оренду земельної ділянки площею 800 кв.м. під будівництво автосервісу.

Рішенням Хмельницької міської ради №45 від 24.04.2013 "Про припинення права користування земельною ділянкою, договору оренди землі шляхом його розірвання за згодою сторін, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" припинено право користування ФОП Антонюку Сергію Олеговичу земельною ділянкою площею 800 кв.м. і надано йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 650 кв.м.

На виконання даного рішення 15.05.2014 року між Хмельницькою міською радою та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду про розірвання договору оренди землі №681010004000338 від 16.02.2012 року.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №93986634 від 08.08.2017р. ОСОБА_1 з 2011 року є власником автосервісу загальною площею 1036,2 кв.м. по АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 03.08.2011р. Цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови Хмельницька обл., м. Хмельницький по вул. Кам'янецькій 79/3.

Управлінням земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин на адресу Головного управління ДФС у Хмельницькій області стосовно ФОП Антонюка С.О. було направлено запит з метою здійснення контролю за використанням земельних ділянок з порушенням земельного законодавства щодо інформації по сплаті орендної плати/земельного податку за земельну ділянку по АДРЕСА_2 в період 2014 - 2016 роки.

На вищевказаний запит Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області листом від 23.12.2016р. було повідомлено, що ФОП Антонюк С.О. у 2014 році сплатив 1 296,82 грн., у 2015 - 1 619,73 грн., у 2016 - 17 530,50 грн.

12.10.2016р. представниками відділу оренди та продажу землі управління земельних ресурсів та земельної реформи здійснено обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_2 та складений Акт обстеження земельної ділянки. При обстеженні земельної ділянки по АДРЕСА_2 комісією встановлено, що земельна ділянка частково огороджена. Розмір безпідставно збережених коштів, який відповідає орендній платі за користування земельною ділянкою, було нараховано на земельну ділянку під будівлею.

На підставі вищевказаних відомостей управлінням земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради було зроблено запит до управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницькій області, у відповідь на який було отримано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та нараховано розмір орендної плати в період з 01.06.2014 по 01.12.2016, який мав би сплатити відповідач у випадку дотримання вимог чинного законодавства України щодо укладення договору оренди землі.

Управлінням земельних ресурсів та земельної реформи на земельну ділянку площею 800 кв.м. нараховано безпідставно збережені кошти, який відповідає орендній платі за користування земельною ділянкою. При цьому, позивач у позові зазначив, що розрахунок зазначеної у позові суми здійснено шляхом множення вартості 1-го кв. м. земельної ділянки, зазначеного у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен рік використання з подальшим застосуванням найнижчої орендної ставки 3% та визначенням орендної плати в рік та в місяць з визначенням кількості місяців використання земельної ділянки. Згідно рішення дев'ятнадцятої сесії міської ради №64 від 29.08.2012 року “Про впорядкування орендної плати за землю та втрату чинності рішень сесії міської ради” затверджено орендні ставки, а саме відсотки від нормативної грошової оцінки, що враховується для розрахунку річної плати за землю. Даним рішенням затверджено 3 % - найнижчу орендну ставку, яка відповідає ПК України та яка і використовувалась при обрахуванні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_2 .

До позовної заяви Хмельницькою міською радою було додано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.10.2019 №18-22-0.33- 2097/116-19, відповідно до якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 800 кв.м. по АДРЕСА_2 з цільовим призначенням 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої, пов'язаної з отриманням прибутку) за 2018 рік становить 1 625 536 грн.

Відповідачем при подачі відзиву на позов було подано до суду витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.01.2018р. №32-22-0.33- 457/116-18, відповідно до якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 800 кв.м. по АДРЕСА_2 з цільовим призначенням 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за 2018 рік становить 455 150 грн.

Як вбачається із наданих позивачем матеріалів у вересні 2017 року Хмельницька міська рада звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до фізичної особи - підприємця Антонюка Сергія Олеговича про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів (за період з 01 січня 2014 року по 01 грудня 2016 року).

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2019 року у задоволенні позову Хмельницької міської ради відмовлено. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 23 квітня 2019 року апеляційну скаргу Хмельницької міської ради задоволено. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2019 року скасовано та ухвалено нове. Стягнуто з фізичної особи - підприємця Антонюк Сергія Олеговича на користь Хмельницької міської ради 38 508 грн. 45 коп. майнової шкоди. Вирішено питання щодо судових витрат.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2019 року по справі № 686/18698/17-ц, провадження № 61-10480св19 касаційну скаргу задоволено частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 квітня 2019 року скасовано. Провадження у справі за позовом Хмельницької міської ради до фізичної особи - підприємця Антонюк Сергія Олеговича про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, закрито. Повідомлено Хмельницьку міську раду, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

04 грудня 2019 року Хмельницька міська рада звернулася до? ?Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Антонюка Сергія Олеговича на користь позивача 38508,44 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_2 .

Позивач також подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 191 827,66 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.06.2014 до 01.12.2018.

Пізніше позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 142 086,28 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.06.2014 до 01.12.2018.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20.07.2020, залишеним без зміни постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2020, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.02.2021р. у праві №924/1263/19 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Антонюка Сергія Олеговича задоволено частково, рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.07.2020р. і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 у справі №924/1263/19 скасовано, справу №924/1263/19 передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

У вказаній постанові від 26.02.2021р. Верховний суд дійшов таких висновків:

"п. 48 Водночас, у справі, яка розглядається (№ 924/1263/19), судами встановлено, що 16.02.2012 між позивачем та відповідачем на підставі рішення Ради від 10.08.2011р. №35 було укладено договір на оренду земельної ділянки площею 800 м2 під будівництво автосервісу. Як у період з 01.06.2014 по 04.12.2018, так і на теперішній час основні критерії, які ідентифікують земельну ділянку: площа, цільове призначення категорія земель і кадастровий номер не змінювалися. Судом не було встановлено обставин використання відповідачем земельної ділянки меншої площі, тому колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що посилання відповідача на зміни промірів та конфігурації земельної ділянки і акт обстеження земельної ділянки від 12.10.2016 немає жодного правового значення."

"п. 53. Отже, у порушення положень статей 86, 236, 269, 282 ГПК України місцевий та апеляційний господарські суди не перевірили і не надали належної оцінки доводам скаржника про те, що при визначенні розміру суми, яка підлягає стягненню з відповідача на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, судами не було надано оцінки кожному доказу та не зазначено чому взято до уваги саме Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.09.2016, від 24.02.2020, від 30.01.2018, 17.10.2019, при цьому не зазначено мотивів відхилення Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.03.2020, який виданий тим же органом на підтвердження тих же обставин за один і той самий період, що і інші Витяги, які було надано позивачем."

"п. 57. Водночас постановою від 15.05.2020 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норм права (статей 256, 257, 261, 264 ЦК України) у подібних правовідносинах, викладених, зокрема у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 908/828/17, зазначивши, що "аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності не перериває перебігу позовної давності, але, разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, може бути поважною причиною для поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права".

Отже, судам необхідно вирішити питання щодо можливості застосування позовної давності з огляду на вчинення ФОП Антонюком С.О. дій (сплата коштів), що свідчать про визнання ним свого боргу."

Враховуючи суперечливість витягів з нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки наявних в матеріалах справи та вказівки Верховного Суду, які містяться в постанові від 26.02.2021р., Хмельницькою міською радою було зроблено відповідний запит у відділ у Хмельницькому районі головного управління Держгеокадастру Хмельницької області для з'ясування остаточної інформації стосовно нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 800 кв.м кадастровий номер 6810100000:08:001:0175 призначеної для будівництва та обслуговування автосервісу за період 2014-2018р.р. На поданий запит відділом у Хмельницькому районі головного управління Держгеокадастру Хмельницької області було надано витяг від 26.03.2021р. №6-22-0.33-468/116-21.

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.03.2021 №6-22-0.33-468/116-21, відповідно до якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 800 кв.м. по АДРЕСА_2 з цільовим призначенням з 02.03.2014р. - 3.15 для будівництва інших будівель громадської забудови з 05.05.2018 року - 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої, пов'язаної з отриманням прибутку) склала: 2014 рік для комерційного використання - 856 994,00 грн., 2015 рік для комерційного використання - 1070635,00 грн., 2016 рік для комерційного використання - 1533525,00 грн., 2014 рік для земель зайнятих поточним будівництвом - 171 399,00 грн., 2015 рік для земель зайнятих поточним будівництвом - 214127,00 грн., 2016 рік для земель зайнятих поточним будівництвом - 306705,00 грн., 2017 - 2018 роки - 455 150,00 грн., з 05.05.2018 року - 1625536,00 грн.

Відповідно до розрахунку розміру орендної плати №944/02-12 від 05.04.2021р. позивачем нараховано до стягнення з фізичній особі - підприємцю Антонюку С.О. заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Кам'янецькій, 79/3 площею 800м2 за період з 01.06.2014р. по 01.12.2018р. (з урахуванням сплати коштів в розмірі 32658,66 грн. за 2014-2018 роки) - 106 738,90 грн., а саме за період з 01.06.2014р. по 31.12.2014р. - 14240,94 грн., за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. - 30499,32 грн., за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. - 28475,25 грн., за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. - 3019,02 грн., за період з 01.01.2018р. по 05.05.2018р. - 2581,90 грн., за період з 05.05.2018р. до 01.12.2018р. - 27922,47 грн.

Предметом розгляду у даній справі є вимога позивача до відповідача про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 106 738,90 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) за період з 01.06.2014р. по 01.12.2018р. з підстав використання земельної ділянки фізичною особою - підприємцем Антонюком Сергієм Олеговичем по АДРЕСА_2 без правовстановлюючих документів.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ст. 80 ЗК України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України).

Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ч.1 ст.190 ЦК України).

Позивач звертаючись з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, посилається на використання відповідачем земельної ділянки по АДРЕСА_2 без належних правових підстав.

Відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права є предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).

Визначаючи суть і характер правовідносин, які виникли між сторонами, суд виходить з того, що згідно чинного законодавства України, зобов'язання за підставами виникнення поділяються на договірні та позадоговірні. Позадоговірні зобов'язання можуть бути деліктними або безделіктними.

Відсутність укладеного між Хмельницькою міською радою та відповідачем договору оренди земельної ділянки та/або іншого договору щодо земельної ділянки по АДРЕСА_2 , виключає договірні зобов'язання.

Також у даному випадку відсутні деліктні зобов'язання з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вимога позивача про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без належних на те правових підстав звернена до відповідача, як до власника об'єкту нерухомого майна, що розміщений на вказаній земельній ділянці.

Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт „в” частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Не є правопорушенням також і дії/бездіяльність відповідача, що безпосередньо стосуються порядку укладення договору оренди землі. Ні Законами України, ні підзаконними, ні локальними нормативними актами відповідачеві не визначено прямого і безумовного обов'язку підписати договір оренди земельної ділянки одночасно з набуттям права власності на об'єкт нерухомого майна, який на ній розташований. Більш того, згідно існуючому станом на даний час порядку укладення договорів оренди земельних ділянок немає не тільки такого обов'язку, немає навіть і такої можливості. Моменту укладення договору оренди передують різного роду організаційні, правові, технічні та ін. заходи, здійснення яких знаходиться по за межами волі й контролю потенційного орендаря. Їх невиконання (неналежне чи несвоєчасне виконання) не може бути поставлене в провину відповідачу.

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, кваліфікуються як бездоговірні та безделіктні.

Судом враховується, що під час нового розгляду справи №924/1263/19 позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до якої розрахунок розміру орендної плати за земельну здійснено на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.03.2021р. №6-22-0.33-468/116-21, згідно з яким нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 800 кв.м. по АДРЕСА_2 з цільовим призначенням з 02.03.2014р. - 3.15 для будівництва інших будівель громадської забудови з 05.05.2018 року - 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої, пов'язаної з отриманням прибутку) склала: 2014 рік для комерційного використання - 856 994,00 грн., 2015 рік для комерційного використання - 1070635,00 грн., 2016 рік для комерційного використання - 1533525,00 грн., 2014 рік для земель зайнятих поточним будівництвом - 171 399,00 грн., 2015 рік для земель зайнятих поточним будівництвом - 214127,00 грн., 2016 рік для земель зайнятих поточним будівництвом - 306705,00 грн., 2017 - 2018 роки - 455 150,00 грн., з 05.05.2018 року - 1625536,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач у період з 01.06.2014 до 01.12.2018р. (період заявлений позивачем) користувався земельною ділянкою загальною площею 800 кв.м (як зазначено позивачем у розрахунку) по АДРЕСА_2 , на якій знаходиться автосервіс загальною площею 1036,2 кв.м., що належить ФОП Антонюку Сергію Олеговичу, однак, не сплачував за користування вказаною земельною ділянкою орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі, отже без законних підстав зберіг у себе майно - кошти за оренду землі.

Відтак, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15, № 922/5468/14.

З огляду на викладене ФОП Антонюк Сергій Олегович, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

З аналізу змісту норм ст.ст. 1212-1214 ЦК України, абз.4 ч.1 ст. 144, абз.5 ч.1 ст.174 ГК України випливає, що зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов'язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

З матеріалів справи вбачається наявність усіх трьох ознак кондикційного зобов'язання відповідача. По-перше, відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно - кошти у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування земельної ділянки по АДРЕСА_2 .

Відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати. Відповідно до поданого позивачем розрахунку її розмір за період з 01.06.2014 до 01.12.2018р. (з урахування здійснених проплат у період з 2014-2018 роки ) складає 106 738,90 грн.

По-друге, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою, згідно 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача, на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю.

По-третє, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача, оскільки власником відповідної земельної ділянки у спірному періоді була територіальна громада м. Хмельницького в особі позивача. Згідно ст. 206 ЗК України, п.п. 14.1.136. п.14.1. ст. 14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельними ділянками) також є територіальна громада м. Хмельницького в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Заперечуючи проти позову відповідач вказує про факт не завершення позивачем формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав на час виникнення та існування спірних правовідносин. Суд враховує, що визначення земельної ділянки наведено в ч. 1 ст. 79 ЗК України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено приписами ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду землі" об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч. 1 ст. 21 названого Закону).

При цьому, рішенням шостої сесії міської ради №15 від 25.09.2002р. ПП ОСОБА_1 було надано в оренду земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,08 га. під будівництво автосервісу. На виконання даного рішення між міською радою та ПП ОСОБА_1 14.11.2002р. було укладено договір оренди землі №771.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав передбачає визначення її площі, меж та знесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 31.10.2019р. №НВ - 0003999302019 земельна ділянка площею 800 кв.м кадастровий номер 6810100000:08:001:0175 є сформованою та зареєстрована як об'єкт цивільних прав з 16.02.2012 року. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 93986634 від 08.08.2017р. також зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 800 кв.м кадастровий номер 10100000:08:001:0175. Згідно пункту 2.1 рішення Хмельницької міської ради від 14.12.2018р. №65 ОСОБА_1 було продано земельну ділянку площею 800 кв.м кадастровий номер 10100000:08:001:0175.

Це свідчить про те, що як у період з 16.02.2012 по 14.12.2018, так і на сьогодні два основні критерії, які ідентифікують земельну ділянку: площа і кадастровий номер не змінювалися.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 26.02.2021р. у даній справі (№924/1263/19).

Також суд звертає увагу на ту обставину, що на зазначеній земельній ділянці площею 1036,2 кв.м знаходиться об'єкт нерухомого майна, який належить відповідачу і існування якого неможливо окремо від земельної ділянки.

Окрім того, судом приймається до уваги, що спірна ділянка кадастровий номер 6810100000:08:001:0175 була передана у власність відповідача з грудня 2018 року площею 800 м2.

Також, враховуючи вище викладене, твердження відповідача про те, що у матеріалах справи відсутній належний витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 800 кв.м. кадастровий номер 6810100000:08:001:0175, як то передбачено ст. 20 Закону України “Про оцінку земель” судом до уваги не приймаються.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: 288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, 288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно ст. 271.1. Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до частини 2 статті 20 і частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Так до позовної заяви Хмельницькою міською радою було додано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.10.2019 №18-22-0.33- 2097/116-19, відповідно до якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 800 кв.м. по вул. Кам'янецькій, 79/3 з цільовим призначенням 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої, пов'язаної з отриманням прибутку) за 2018 рік становить 1 625 536 грн.

Відповідачем при подачі відзиву на позов було подано до суду витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.01.2018 №32-22-0.33- 457/116-18, відповідно до якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 800 кв.м. по вул. Кам'янецькій, 79/3 з цільовим призначенням 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за 2018 рік становить 455 150 грн.

Враховуючи суперечливість наявних у матеріалах справи витягів та вказівки Верховного Суду, які містяться в постанові від 26.02.2021р., Хмельницькою міською радою було зроблено відповідний запит у відділ у Хмельницькому районі головного управління Держгеокадастру Хмельницької області для з'ясування остаточної інформації стосовно нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 800 кв.м кадастровий номер 6810100000:08:001:0175 призначеної для будівництва та обслуговування автосервісу за період 2014-2018р.р.

На поданий запит відділом у Хмельницькому районі головного управління Держгеокадастру Хмельницької області було надано витяг від 26.03.2021р. №6-22-0.33-468/116-21 щодо земельної ділянки площею 800 кв.м кадастровий номер 6810100000:08:001:0175 за період 2014-2018р.р. відповідно до якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 800 кв.м. по вул. Кам'янецькій, 79/3 з цільовим призначенням з 02.03.2014р. - 3.15 для будівництва інших будівель громадської забудови з 05.05.2018 року - 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої, пов'язаної з отриманням прибутку) склала: за 2014 рік для комерційного використання - 856 994,00 грн., за 2015 рік для комерційного використання - 1070635,00 грн., за 2016 рік для комерційного використання - 1533525,00 грн., за 2014 рік для земель зайнятих поточним будівництвом - 171 399,00 грн., 2015 рік для земель зайнятих поточним будівництвом - 214127,00 грн., 2016 рік для земель зайнятих поточним будівництвом - 306705,00 грн., 2017 - 2018 роки - 455 150,00 грн., з 05.05.2018 року - 1625536,00 грн.

Беручи до уваги дані обставини, управлінням земельних ресурсів було підготовлено розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку по вул. Кам'янецькій, 79/3 з врахуванням всіх змін категорій цільового призначення земельної ділянки в період з 01.06.2014 до 01.12.2018р. на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №6-22-0.33-468/116-21 від 26.03.2021р.

Таким чином, поданий позивачем витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідає вимогам ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", а відповідно проведені на його підставі розрахунки безпідставно збережених коштів є обґрунтованими і відповідають вимогам чинного законодавства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17 у справі № 922/955/18 та від 29.05.2019, на які посилається відповідач у відзиві на позов.

Окрім того, враховуючи вказівки викладені у постанові Верховного суду від 26.02.2021р. при розгляді даної справи №924/1263/19, судом приймається до уваги, що інформація щодо нормативно грошової оцінки зазначена у витязі №6-22-0.33-468/116-21 від 26.03.2021р. є аналогічною інформації щодо нормативно грошової оцінки зазначеної у попередніх витягах наявних у матеріалах справи, в тому числі і у витязі №32-220.33-507/116-20 від 19.03.2020р., яка не заперечувалася відповідачем під час попереднього розгляду справи.

Відповідно до ст.ст. 20, 23, 28 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Спори між суб'єктами оціночної діяльності, пов'язані з оцінкою земель, вирішуються в судовому порядку.

З огляду на викладене, судом при вирішенні спору враховується, що витяги з нормативно-грошової оцінки землі, стосовно внесеної до них інформації, відповідачем, у встановленому законом порядку, не оскаржувались.

З приводу контррозрахунку поданого відповідачем до матеріалів справи судом приймається до уваги пояснення позивача у справі, що проведення контррозрахунку, виходячи з площ земельної ділянки 362 кв.м і 650 кв.м є необґрунтованим, оскільки суперечить як витягу від 26.03.2021р. №6-22-0.33-468/116-21 із технічної документації про нормативну грошову оцінку щодо земельної ділянки площею 800 кв.м кадастровий номер 6810100000:08:001:0175, виданому відділом у Хмельницькому районі головного управління Держгеокадастру Хмельницької області, так і іншим документам, які містять офіційну інформацію про земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:08:001:0175 саме площею 800 кв.м (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 31.10.2019р. №НВ - 0003999302019, Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.08.2017р. і.н.93986634, Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.12.2019 і.н.193151526, рішення Хмельницької міської ради від 24.04.2013р. №45, рішення Хмельницької міської ради від 14.12.2018р. № 65). Тому проведений відповідачем контррозрахунок є повністю необґрунтованим, а тому не приймається судом до уваги.

Позиція відповідача про те, що неотримання позивачем відповідних коштів відбулося з вини позивача, тому зі сторони відповідача здійснювалися всі необхідні дії для укладення договору оренди земельної ділянки суд до уваги не приймає, оскільки положення глави 83 ЦК України, якою регулюються спірні правовідносини і обґрунтовується позов, застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно (частина перша статті 1212 ЦК України).

Таким чином, при розгляді даної категорії справ не мають жодного значення причини, чому відповідач не оформив право користування даною земельною ділянкою, в тому числі, і якщо це сталося в результаті поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, а важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Суд погоджується із твердженнями позивача про користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та без сплати коштів за користування.

Із врахуванням викладеного, протягом періоду використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів (з 01.06.2014 до 01.12.2018р.) судом визначено, що обґрунтованою є стягнення 106738,90 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Також, при вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно з пунктом 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Щодо письмової позиції відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності, судом враховується, що відповідно до ст. 256 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст.267 ЦК).

Так, в розумінні статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність є часовою межею подання особою позову, тобто звернення з вимогою про прийняття рішення про захист конкретного порушено права. Початок перебігу, тривалість та сплив позовної давності пов'язується з конкретною вимогою про захист окремого порушено права. Визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 року у справі №910/9452/17).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст.257 ЦК).

За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК). Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст.252 - 255 ЦК.

За змістом вказаних норм початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, позовна давність пов'язується із судовим захистом суб'єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб'єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов'язаної особи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень статей 256, 267 Цивільного кодексу України можливість захисту в судовому порядку цивільного права обмежена позовною давністю, яка застосовується судом лише за заявою сторони у спорі та саме з урахуванням причин пропущення позовної давності.

При цьому, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

За змістом п. 2.2 постанови Пленуму ВГСУ №10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів" позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 29 жовтня 2014 року № 6-152цс14; 6-2376цс16 від 19.04.2017р.).

Слід зазначити, що оскільки позовна давність законом визначена як строк, для правильного застосування правил про позовну давність принципове значення має встановлення початку перебігу такого строку.

За змістом вказаної норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в заінтересованої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

При цьому, початок перебігу строку позовної давності для звернення до суду пов'язується як з об'єктивним моментом - наявністю порушення прав особи, так і з суб'єктивним, коли особа, яка звертається до суду, дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Як зазначає Верховний Суд України у постанові від 27.05.2014р. у справі №3-23гс14 (5011-32/13806-12), визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Верховний Суд України у постанові від 22.04.2015р. у справі № 6-48цс15 зазначив, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, виникнення права на позов пов'язане не з моментом порушення цивільного права суб'єкта, що його реалізує, а з моментом, коли він довідався або міг довідатись про таке порушення, зважаючи при цьому на суб'єктивні та об'єктивні чинники, такі як усвідомлення порушення його права, наявність достатнього обсягу інформації, яка б давала можливість усвідомити те, що право порушено, наявність права на захист інтересів (обсяг повноважень, у тому числі процесуальних, для захисту права).

Як вбачається із матеріалів справи, Хмельницька міська рада звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 106738,90грн. за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 в період з 01.06.2014 по 01.12.2018р.

Як вбачається із наданих позивачем матеріалів у вересні 2017 року Хмельницька міська рада звернулась до суду з позовом до фізичної особи - підприємця Антонюк Сергія Олеговича про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2019 року у задоволенні позову Хмельницької міської ради відмовлено. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 23 квітня 2019 року апеляційну скаргу Хмельницької міської ради задоволено. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2019 року скасовано та ухвалено нове. Стягнуто з фізичної особи - підприємця Антонюк Сергія Олеговича на користь Хмельницької міської ради 38 508,45 грн. майнової шкоди. Вирішено питання щодо судових витрат.

Статтею 264 ЦК України унормовано, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, зазначеною статтею унормовані підстави, за наявності яких починається новий перебіг строку позовної давності, незалежно від строку, який сплив до часу виникнення цих обставин, за умови, якщо до виникнення цих підстав не сплив строк позовної давності.

Норма ч. 1 передбачає, що перебіг позовної давності переривається вчиненням боржником дій, що свідчать про визнання ним свого боргу або іншого обов'язку.

При цьому, у матеріали справи позивачем надано листи Головного управління ДФС у Хмельницькій області щодо надання інформації про сплачені суми орендної плати/земельного податку в т.ч. за земельну ділянку по АДРЕСА_2 від 23.12.2016р. та 28.10.2019р. Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області було надано інформації щодо сплачених коштів орендної плати/земельного податку та вказано, що ФОП Антонюк С.О. за земельну ділянку по АДРЕСА_2 сплатив у 2014р. - 1296,82 грн., 2015р.- 1619,73грн., 2016р.- 17530,50грн., 2017р.- 10635,48грн., 2018р.- 2116,46 грн.

В цьому сенсі сплата коштів розцінюється судом як дії ФОП Антонюка С.О. безпосередньо по відношенню до кредитора - Хмельницької міської ради по визнанню боргу (безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати). Таким чином, перебіг позовної давності перервався вчиненням ФОП Антонюк С.О. дій, що свідчать про визнання ним свого боргу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.02.2021р. при розгляді даної справі №94/1263/19.

Окрім того, аналогічно правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 червня 2018 року у справі № 668/8830/15-ц, постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року по справі № 161/20278/14-ц.

В свою чергу посилання відповідача на те, що вказана вище сплата коштів здійснювалась на підставі договору оренди землі №771 від 14.11.2002р. судом оцінюється критично, оскільки вказаний договір за взаємною згодою сторін додатковою угодою від 15.05.2014р. розірвано.

Оскільки, суд дійшов до висновку, що внаслідок сплати коштів відповідачем відбулось переривання строку позовної давності, то посилання позивача на обставину звернення до суду загальної юрисдикції, як на підставудля поновлення строку позовної давності судом не оцінюється.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.1 ст.32 конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб'єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пп.62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі “Фінікарідов проти Кіпру”).

Водночас правила переривання позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання (наведена правова позиція викладена у постанові ВС від 7.06.2018 у справі №668/8830/15-ц, від 11 вересня 2018 року у справі №904/191/18).

Таким чином, дослідивши та надавши правову оцінки вказаним позивачем обставинам на думку суду, позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права у межах строку позовної давності, а тому заява відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору з відповідача не стягуються, оскільки як вбачається з матеріалів справи, а саме посвідчення серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, у зв'язку з чим останній звільняється від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Антонюка Сергія Олеговича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької міської ради (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3, код ЄДРПОУ 33332218) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 106 738,90 грн. та 1921,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Після набранні рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 25.06.2021р.

Суддя А.М. Яроцький

Віддрук. у 3 прим.: (всім простим)

1 - до справи;

2 - позивачу - 29013, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3;

3 - відповідачу - 29017, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 22/3, кв. 29.

Попередній документ

97903057

Наступний документ

97903059

Інформація про рішення:

№ рішення:	97903058
№ справи:	924/1263/19
Дата рішення:	15.06.2021
Дата публікації:	29.06.2021
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Хмельницької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про відшкодування шкоди, збитків

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (26.10.2021)
Дата надходження:	26.10.2021
Предмет позову:	про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 106 738,90 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (11)

03.02.2020 12:00	Господарський суд Хмельницької області
04.03.2020 12:30	Господарський суд Хмельницької області
14.05.2020 10:30	Господарський суд Хмельницької області
26.06.2020 11:00	Господарський суд Хмельницької області
08.04.2021 10:00	Господарський суд Хмельницької області
13.04.2021 10:00	Господарський суд Хмельницької області
22.04.2021 11:00	Господарський суд Хмельницької області
13.05.2021 12:00	Господарський суд Хмельницької області
27.05.2021 12:00	Господарський суд Хмельницької області
15.06.2021 10:00	Господарський суд Хмельницької області
15.09.2021 14:30	Північно-західний апеляційний господарський суд