ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
10 червня 2021 року Справа № 923/75/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П., за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Малого приватного підприємства "Ритм", м.Херсон
до відповідача: Відділу освіти, культури, молоді та спорту Таврійської міської ради, Таврійськ, м. Нова Каховка, Херсонська область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізична особа-підприємець Гриненко Антоніна Володимирівна, м. Нова Каховка
про визнання недійсними результатів спрощеної закупівлі
за участю представників сторін:
від позивача: Ганецька Л.В. - директор
від відповідача: Мовчан В.О. - адвокат
від третьої особи: не з'явився
Мале приватне підприємство "Ритм" (Миколаївське шосе, 5 км, м. Херсон, Херсонська область, 73000, код ЄДРПОУ: 24756872) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Комунальної установи "Відділ освіти, культури, молоді та спорту Таврійської міської ради" (вул. Гайдара, будинок 9, м. Таврійськ, м. Нова Каховка, Херсонська область,74988, Україна, код ЄДРПОУ 44103602) в якій просить суд визнати недійсними результати публічної закупівлі, оформлені протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 14.01.2021 щодо визначення переможця спрощеної закупівлі згідно з предметом закупівлі, код національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - ДК 021:2015: 15540000-5 - Сирні продукти - Сир кисломолочний, учасника торгів "ФОП Гриненко Антоніна Володимирівна" та ухвалення рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем спрощеної процедури.
Позов обґрунтовано твердженням про порушення принципу здійснення закупівель, встановлений п. 5 ч. 1 ст. 5, ч. 6 ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі".
Зокрема, позивач зазначає про невідповідність наданого ФОП Гриненко А.В. договору про дезинфекцію складових приміщень з актом виконаних робіт, невідповідність наданого ФОП Гриненко А.В. договору про дезінфекцією авто з актом виконаних робіт; щодо відсутність у переможця спрощеної закупівлі ФОП Гриненко А.В. сертифікату на систему управління безпечністю харчових продуктів, про невідповідність наданого ФОП Гриненко А.В. договору про надання послуг ветлікарні, щодо невиконання ФОП Гриненко А.В. вимоги оголошення про проведення спрощеної закупівлі про надання копії діючої ліцензії або діючого дозволу на право займатися відповідним видом господарської діяльності.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2021 р. даний позов передано на розгляд судді Ярошенко В. П.
Ухвалою суду від 25.01.2021 позовну заяву Малого приватного підприємства "Ритм" залишено без руху.
28.01.2021 за вх. № 648/21 до суду від позивача надійшов супровідний лист на виконання ухвали суду від 25.01.2021 щодо усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 29.01.2021 відкрито провадження у справі № 923/75/21, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 25.02.2021 о 10:00.
22.02.2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, мотивуючи тим, що спрощена процедура закупівлі, у тому числі і визначення переможця процедури закупівлі, відбулися відповідно до вимог законодавства, а, отже, відсутні підстави для визнання недійсними результатів публічної закупівлі, оформлених протоколом від 14.01.2021 року.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.02.2021 відкладено підготовче засідання до 16.03.2021 об 10:30 год.
11.03.2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, відповідно до якої позивачем надається додаткове обґрунтування підстав для звернення з позовною заявою. Дану відповідь на відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
16.03.2021 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 29.03.2021 об 11:30 год.
29.03.2021 року до суду від відповідача заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідач надає аналогічні пояснення тим, що містяться і відзиві на позовну заяву. Дані заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 29.02.2021 залучено ФОП Гриненко А.В. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, продовжено строк проведення підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання до 16.04.2021 об 11:30 год.
Судове засідання, призначене на 16.04.2021 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 22.04.2021 призначено підготовче засідання до 13.05.2021 об 11:30 год.
Ухвалою від 13.05.2020 суд закрив підготовче провадження у справі № 923/75/21 та призначив справу до судового розгляду по суті на 01.06.2020 об 14:30 год.
01.06.2021 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.06.2021 об 14:30 год.
10.06.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про заміну назви відповідача, з Комунальної установи "Відділ освіти, культури, молоді та спорту Таврійської міської ради" на Відділ освіти, культури, молоді та спорту Таврійської міської ради.
Дослідивши матеріали справи, суд задовольняє зазначене клопотання та замінює назву відповідача на Відділ освіти, культури, молоді та спорту Таврійської міської ради.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про дату складення повного рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
Посадовою особою Комунальної установи "Відділ освіти, культури, молоді та спорту Таврійської міської ради" 22.12.2020 оприлюднене оголошення про проведення спрощеної закупівлі на закупівлю - код ДК 021-2015 (СРV): 15540000-5 - Сирні продукти (Сир кисломолочний), очікувана вартість закупівлі складає 117600,00 грн. оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2020-12-22-003875-а. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій (дата, установлена для подання тендерних пропозицій) - 05.01.2021 року. Аукціон проведено 14.01.2021 року.
Пропозиції по зазначеній закупівлі подали такі учасники: ФОП Гриненко Антоніна Володимирівна, Мале Приватне Підприємство "Ритм".
14.01.2021 року замовник оприлюднив на веб-порталі Уповноваженого органу протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою б/н від 14.01.2021 року про відхилення пропозиції позивача.
Разом з тим, вже 14.01.2021 року замовником оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою б/н від 14.01.2021 року про визначення ФОП Гриненко Антоніна Володимирівна переможцем Закупівлі.
Не погоджуючись із результатами публічної закупівлі, оформленої протоколом від 14.01.2021 про визначення переможцем ФОП Гриненко А.В. та ухваленим рішенням про намір укласти договір про закупівлю з переможцем спрощеної процедури, МПП "Ритм" звернулося до суду із вказаним позовом.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 28 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі), спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Згідно із ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі), Цей Закон застосовується: 1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; 2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень; 3) до замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Закону, які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частини другої цієї статті.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі) визначено, що переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі), закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі), замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Абзацем 1 ч. 9 ст. 14 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі) передбачено, що пропозиції подаються учасниками після закінчення строку періоду уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну та інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником.
Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 14 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі), замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п'ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону. За результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця.
Згідно із ч. 13 ст. 14 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі), замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо: 1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі; 2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю; 4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю (у тому числі через неукладення договору з боку учасника) більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 19 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі) встановлено, що у звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов'язково зазначаються, зокрема зведена інформація про наявність і відповідність установленим законодавством вимогам документів, що підтверджують відповідність учасників кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону (у разі проведення процедур закупівель).
Абзацем 1 ч. 15 ст. 14 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі) передбачено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Надаючи оцінку аргументам сторін, суд виходить із таких міркувань.
Щодо ненадання третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, договору на дезінфекцію складових приміщень з актом виконаних робіт, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 11 п. 11 Оголошення про проведення спрощеної закупівлі, учасник має договір про дезинфекцію складових приміщень з актом виконаних робіт.
У складі Пропозиції ФОП Гриненко А.В. містилися, у тому числі:
-договір № 04-6/1/-103-2021 від 10.12.2020 на виконання робіт (послуг);
-акт виконаних робіт (надання послуг) за договором № 493 за IV квартал 2020 від 16.12.2020 року.
Із приводу аргументу відповідача, що оголошення про проведення спрощеної закупівлі не містило жорстких вимог щодо надання договору про дезінфекцію та акту саме до вказаного договору, так само, як і не містило вимоги про надання аналогічних договорів за минулі роки, то суд зазначає наступне.
Виходячи із відмінностей між спрощеною процедурою та відкритими торгами, які вбачаються з аналізу змісту положень ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі), суд виходить з того, що застосування спрощеної процедури зумовлює необхідність замовнику однозначно та зрозуміло описувати умови, визначені у оголошенні, вимоги щодо предмета закупівлі, та будь-які інші вимоги стосовно змісту та форми інформації, подання учасником якої є необхідним, на думку замовника, для підтвердження відповідності учасника.
Можливість двозначного тлумачення умов, визначених у оголошенні, вимог щодо предмета закупівлі, та будь-які інших вимог стосовно змісту та форми інформації, подання учасником якої є необхідним, дає можливість замовнику довільно їх тлумачити при розгляді пропозицій учасників і визначення переможця у порядку, встановленому ч.ч. 11, 12 ст. 14 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі), і, як наслідок, приводить до порушення ним принципів здійснення публічних закупівель, у тому числі п. 4 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі).
Окрім того, суд наголошує, що вищезазначені твердження відповідача: по-перше, висловлені постфактом, уже після закінчення процедури закупівлі; по-друге, під час проведення спрощеної процедури закупівлі ніхто з учасників у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 14 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі), за роз'ясненнями щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, до Комунальної установи "Відділ освіти, культури, молоді та спорту Таврійської міської ради", зокрема щодо особливостей виконання підпунктів 9 і 10 п. 11 Оголошення, не звертався і відповідні роз'яснення відповідачем не надавалися.
Із приводу поданих ФОП Гриненко А.В. на виконання вимог п.п. 11 п. 11 Оголошення документів, то суд зазначає наступне.
Предметом договору № 04-6/1/-103-2021 від 10.12.2020 є роботи із дератизації, дезінсекції, дезінфекції приміщень та інвентаря.
Відповідно до пункту 7.2 зазначеного договору, він чинний до 31.12.2021 року.
Щодо відсутності акту виконаних робіт до договору № 04-6/1/-103-2021 від 10.12.2020 року, то суд виходить з того, що ФОП Гриненко А.В. не могла його надати, оскільки на кінцеву дату подання пропозиції учасника спрощеної закупівлі (12 січня 2021 року) вказаний акт не міг бути складений раніше, ніж 01.01.2022 року.
Одночасно суд наголошує, що ФОП Гриненко А.В. не була позбавлена можливості подати у складі своєї Пропозиції копії договірів та актів виконаних робіт (надання послуг) до них, які б підтверджували факт дезінфікації складських приміщень, належних Учаснику, за минулі періоди.
Також суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ч. 2 ст. 202 ЦК України, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Отже, правочин є таким юридичним фактом, який є належною правовою підставою виникнення, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків. У той же час, акт виконаних робіт (надання послуг) не є правочином у розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України, оскільки його підписання не створює, не змінює та не припиняє прав та обов'язків у сторін договору.
Виходячи із вищезазначеного, за своєю правовою природою договір і акт виконаних робіт (надання послуг) не є тотожніми поняттями, у зв'язку з чим, обставини, які можуть бути підтверджені тільки договором, не можуть підтверджуватися актом виконаних робіт (надання послуг) і навпаки.
Окрім того, за результатами аналізу змісту п.п. 11 п. 11 Оголошення суд вбачає вимогу Замовника до учасників спрощеної закупівлі надати договір про дезінфекцію складових приміщень з актом виконаних робіт саме до цього договору. Отже, саме подання договору про дезінфекцію складових приміщень з актом виконаних робіт до вказаного конкретного договору є підтвердженням виконання учасником вимог п.п. 11 п. 11 Оголошення.
Отже, суд виходить з того, що надання учасником у складі своєї пропозиції договору дезінфікації складських приміщень без одночасного надання акту виконаних робіт (надання послуг) до такого договору, не може свідчити про факт підтвердження такої дезінфекції складських приміщень, належних ФОП Гриненко А.В., на час проведення торгів та виконання вимог підпункту 10 п. 11 Оголошення.
Щодо поданого ФОП Гриненко А.В. акту виконаних робіт (надання послуг) за договором № 493 за IV квартал 2020 від 16.12.2020 року, то суд зазначає таке.
Із вказаного акту вбачається, що він складений на підставі договору № 103 від 01.12.2019 року.
Копія вищезазначеного договору третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, до складу своєї Пропозиції додана не була.
Суд виходить з тих міркувань, що із наданого третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, у складі своєї Пропозиції вказаного акту виконаних робіт (надання послуг) за договором № 493 за IV квартал 2020 від 16.12.2020 року, без надання відповідно договору № 103 на виконання робіт (послуг) від 01.12.2019 року, замовник не міг встановити предмет вказаного договору, у тому числі тип приміщень, на яких відбулися роботи з дезінфекції, їх місцезнаходження та факт належності ФОП Гриненко А.В.
Отже, надання акту виконаних робіт (надання послуг) без надання відповідного договору, на підставі якого складений зазначений акт, не може слугувати належним доказом підтвердження факту дезінфекції складських приміщень, належних Учаснику, на час проведення торгів та виконання вимог п.п. 11 п. 11 Оголошення.
За таких обставин, у складі Пропозиції третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, був відсутній договір про дезинфекцію складових приміщень з актом виконаних робіт, який би підтверджував виконання таких робіт.
Також суд наголошує на такому.
У складі своєї Пропозиції ФОП Гриненко А.В., на підтвердження кваліфікаційного критерію статті 16 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі), надано договір позички нежитлового приміщення № 4 від 27.11.2020 року. Згідно даного договору та згідно акту приймання-передачі майна до договору позички нежитлового приміщення № 4 від 27.11.2020 року, потужності оператора ринку ФОП Гриненко А. В. зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно із договором № 04-6/1/-103-2021 від 10.12.2020 на виконання робіт (послуг), його предметом є дезінфекція складських приміщень за адресою: АДРЕСА_2 .
Враховуючи наведене, суд зазначає, що пропозиція ФОП Гриненко А.В. не відповідала встановленим абзацом першим ч. 9 ст. 14 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі) вимогам.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 13 ст. 14 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі), замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо, зокрема пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Враховуючи викладене, у Замовника були наявні підстави для відхилення пропозиції переможця - ФОП Гриненко А.В., визначені пунктом 1 ч. 13 ст. 14 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі).
Щодо ненадання третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, договору на дезінфекцію авто з актом виконаних робіт, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 10 п. 11 Оголошення про проведення спрощеної закупівлі, яке оприлюднене третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, на веб-порталі Уповноваженого органу за № UА-2020-12-22-003875-а, для підтвердження своєї Пропозиції учасник додатково мав надати, зокрема договір про дезинфекцію авто з актом виконаних робіт.
У складі Пропозиції ФОП Гриненко А.В. містилися, у тому числі:
- договір № 04-6/2/-1-2021 від 10.12.2020 на виконання робіт (послуг);
- акт виконаних робіт (надання послуг) за договором № 494 за IV квартал 2020 від 16.12.2020 року;
- довідка № 10 про санітарну обробку автомобіля НОМЕР_1 , власником якого є ФОП Гриненко С.Ю.;
- довідка № 6 про санітарну обробку автомобіля НОМЕР_2 , власником якого є ФОП Гриненко С.Ю.;
- договір надання послуг № 22 від 27.11.2020 року, укладений між ФОП Гриненко Антоніною Володимирівною (Замовник) та ФОП Гриненко Сергієм Юрійовичем (Виконавець).
Із приводу аргументу відповідача, що оголошення про проведення спрощеної закупівлі не містило жорстких вимог щодо надання договору про дезінфекцію та акту саме до вказаного договору, так само, як і не містило вимоги про надання аналогічних договорів за минулі роки, то суд надав йому оцінку вище.
Щодо поданих ФОП Гриненко А.В. на виконання вимог підпункту 9 п. 11 Оголошення документів, то суд зазначає таке.
Предметом договору № 04-6/2/-1-2021 від 10.12.2020 є роботи із дезінфекції автотранспорту.
Відповідно до пункту 7.2 зазначеного договору, він чинний до 31.12.2021 року.
Щодо відсутності акту виконаних робіт до договору № 04-6/2/-1-2021 від 10.12.2020 року, то суд виходить з того, що ФОП Гриненко А.В. не могла його надати, оскільки на кінцеву дату подання пропозиції учасника спрощеної закупівлі (12 січня 2021 року) вказаний акт не міг бути складений раніше, ніж 01 січня 2022 року.
Одночасно суд звертає увагу на те, що ФОП Гриненко А.В. не була позбавлена можливості подати у складі своєї Пропозиції копії договірів та актів виконаних робіт (надання послуг) до них, які б підтверджували факт дезінфікації авто, належних Учаснику, за минулі періоди.
Про правову природу договору і акту виконаних робіт (надання послуг) судом зазначено вище.
Також, за результатами аналізу змісту п.п. 10 п. 11 Оголошення, суд вбачає вимогу Замовника до учасників спрощеної закупівлі надати договір про дезінфекцію складових приміщень з актом виконаних робіт саме до цього договору. Отже, саме подання договору про дезінфекцію складових приміщень з актом виконаних робіт до вказаного конкретного договору є підтвердженням виконання учасником вимог п.п. 10 п. 11 Оголошення.
Таким чином, суд виходить з того, що надання учасником у складі своєї пропозиції договору дезінфекції авто без одночасного надання акту виконаних робіт (надання послуг) до такого договору, не може свідчити про факт підтвердження такої дезінфекції складських приміщень, належних ФОП Гриненко А.В., на час проведення торгів та виконання вимог п.п. 10 п. 11 Оголошення.
Із приводу поданого ФОП Гриненко А.В. акту виконаних робіт (надання послуг) за договором № 494 за IV квартал 2020 від 16.12.2020 року, то суд виходить із наступних міркувань.
Згідно із актом, він складений на підставі договору № 1 від 01.12.2019 року.
У той же час, копія вищезазначеного договору третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, до складу своєї Пропозиції додана не була.
Із наданого ФОП Гриненко А.В. у складі своєї Пропозиції договору № 04-6/2/-1-2021 від 10.12.2020 на виконання робіт (послуг) з дезінфекції автотраспорту, без надання акту виконаних робіт за даним договором, замовнику не можливо було встановити факт проведення робіт із дезінфекції авто, належних фізичній особі-підприємцю.
Одночасно, із наданого ФОП Гриненко А.В. у складі своєї Пропозиції акту виконаних робіт (надання послуг) за договором № 494 за IV квартал 2020 від 16.12.2020 року, без надання відповідно договору № 1 на виконання робіт (послуг) від 01.12.2019 року, замовник не міг встановити предмет вказаного договору, у тому числі ідентифікувати автотранспорт щодо якого відбулися роботи з дезінфекції та факт його належності ФОП Гриненко А.В.
За таких обставин, у складі Пропозиції третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, був відсутній договір про дезинфекцію авто з актом виконаних робіт, який би підтверджував виконання таких робіт.
Виходячи із вищезазначеного пропозиція ФОП Гриненко А.В. не відповідала встановленим абзацом першим ч. 9 ст. 14 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі) вимогам.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 13 ст. 14 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі), замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо, зокрема пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Враховуючи викладене, у Замовника були наявні підстави для відхилення пропозиції переможця - ФОП Гриненко А.В., визначені пунктом 1 ч. 13 ст. 14 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі).
Щодо ненадання третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, сертифікату на систему управління якістю харчових продуктів та Сертифікату на систему управління безпечністю харчових продуктів, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 7 та п.п. 8 п. 11 Оголошення про проведення спрощеної закупівлі, яке оприлюднене третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, на веб-порталі Уповноваженого органу за №UА-2020-12-22-003875-а, для підтвердження своєї Пропозиції учасник додатково мав надати, зокрема сертифікат на систему управління якістю харчових продуктів та сертифікат на систему управління безпечністю харчових продуктів.
У складі Пропозиції ФОП Гриненко А.В. містилися, зокрема:
- Акт від 22.09.2020 № 42, складений в.о. начальника Новокаховського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, державним ветеринарним інспектором Гартман С.Є. за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно додержання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин щодо ФОП Гриненка Сергія Юрійовича, який є оператором ринку, потужності якого (Складське приміщення) зареєстровані АДРЕСА_3 .
- Інформація № 30-1-вих-2/706-20 від 30.06.2020 року.
- Лист пояснення № 55 від 28.12.2020 року, у якому зазначено, що сертифікат ISO 22000:2019 "Система управління безпечністю харчових продуктів Вимоги до будь-яких організацій харчового ланцюга" виданий власнику потужності, де винаймається складське приміщення.
- Сертифікат на систему управління безпечністю харчових продуктів № UА.СУБХПХЛ.0008-20 від 02.09.2020 року, виданий ФОП Гриненко С.Ю. на адресу потужностей, в тому числі АДРЕСА_3 , сертифікат на систему управління якістю № UА.СУЯ.0002-20 від 02.10.2020 року, виданий ФОП Гриненко С.Ю. на адресу потужностей, в тому числі АДРЕСА_3 та договір позички нежитлового приміщення № 4 від 27.11.2020 р., який укладений між ФОП Гриненко С.Ю. та ФОП Гриненко А.В.
Надаючи оцінку діям третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, по виконанню вимог п.п. 7 та п.п. 8 п. 11 Оголошення, суд виходить з таких міркувань.
Відповідно до п. 4 Договору позички нежитлового приміщення № 4 від 27.11.2020 року, позичкодавець зобов'язується передати Користувачеві в безоплатне користування нежитлове приміщення з холодильним обладнанням (оптовий склад) (далі - Майно), площею 100 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_4 для провадження господарської діяльності для торгівлі, зберігання та транспортування харчових продуктів (в тому числі харчових продуктів тваринного походження). Користувач має право використовувати під час провадження своєї господарської діяльності дозвільні документи на Майно, видані Позичкодавцю, зокрема експлуатаційний дозвіл, що відповідає статті 23 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів". Такі дозвільні документ надаються Користувачеві у вигляді електронної сканованої кoпії з оригіналу документа".
Із приводу посилання відповідача на те, що в Оголошенні про проведення спрощеної закупівлі не містилося жорстких вимог щодо надання сертифікатів саме учасником закупівлі, то суд відноситься до них критично із тих самих підстав що і до аргументів Комунальної установи "Відділ освіти, культури, молоді та спорту Таврійської міської ради" про те, що оголошення про проведення спрощеної закупівлі не містило жорстких вимог щодо надання договору про дезінфекцію та акту саме до вказаного договору, так само, як і не містило вимоги про надання аналогічних договорів за минулі роки, та яким судом вже було надано оцінку вище.
Стандарт ДСТУ ІSО 22000 Національний стандарт України встановлює вимоги до системи управління безпечністю харчових продуктів.
Вказаним Стандартом визначено, що безпечність харчових продуктів пов'язана з наявністю небезпечних чинників у харчових продуктах на момент споживання (вживання споживачем). Оскільки небезпечний чинник харчового продукту може з'явитися на будь-якій ланці харчового ланцюга, адекватне керування в усьому харчовому ланцюгу є суттєво важливим. Отже, харчові продукти можна убезпечити спільними зусиллями всіх сторін, що беруть участь у харчовому ланцюгу.
Харчовий ланцюг охоплює різноманітні організації, від виробників кормів та первинної продукції до виробників харчових продуктів, операторів з транспортування та зберігання і субпідрядників, і далі до підприємств роздрібної торгівлі та закладів громадського харчування (разом із суміжними організаціями, такими як виробники устатковання, пакувальних матеріалів, мийних засобів, добавок та інгредієнтів). Такий ланцюг охоплює також організації з надання послуг.
Цей стандарт установлює вимоги до системи управління безпечністю харчових продуктів, яка, щоб гарантувати безпечність харчових продуктів усього харчового ланцюга до стадії кінцевого споживання, поєднує такі загальновизнані ключові елементи:
-взаємодійове (інтерактивне) інформування;
-системне керування;
-програми-передумови;
-принципи НАССР.
Інформування в усьому харчовому ланцюгу є суттєвим для забезпечення ідентифікації та адекватного керування всіма відповідними небезпечними чинниками харчового продукту на кожній ланці в межах харчового ланцюга. Це передбачає обмін інформацією між організаціями, що перебувають як вище, так і нижче в харчовому ланцюгу. Інформування замовників і постачальників про ідентифіковані небезпечні чинники та заходи керування допоможе зробити зрозумілішими вимоги замовників і постачальників (наприклад, стосовно можливості задоволення вимог і потреби в таких вимогах та їх впливу на кінцевий продукт).
Цей стандарт установлює вимоги до системи управління безпечністю харчових продуктів, якщо організація в харчовому ланцюзі має необхідність продемонструвати свою здатність керувати небезпечними чинниками харчових продуктів для гарантування того, що харчовий продукт є безпечним на момент його споживання людиною.
Стандарт можуть застосовувати всі організації, незалежно від розміру, які залучені до будь-якого аспекту харчового ланцюга та бажають запровадити системи, які гарантують безпечні продукти на постійній основі. Засоби виконання будь-яких вимог цього стандарту можна отримати, використовуючи внутрішні та/або зовнішні ресурси.
Цей стандарт установлює вимоги, які дають змогу організації:
a) планувати, запроваджувати, використовувати, підтримувати та оновлювати систему управління безпечністю харчових продуктів, націлену на постачання продуктів, які в разі використання за призначеністю є безпечними для споживача;
b) демонструвати відповідність застосовним законодавчим і нормативним вимогам до безпечності харчових продуктів;
c) визначати та оцінювати вимоги замовників і демонструвати відповідність таким взаємно узгодженим вимогам замовників, які стосуються безпечності харчових продуктів, задля підвищення задоволеності замовників;
d) результативно інформувати про проблеми безпечності харчових продуктів своїх постачальників, замовників і відповідні зацікавлені сторони у межах харчового ланцюга;
e) забезпечувати відповідність організації своїй заявленій політиці щодо безпечності харчових продуктів;
f) демонструвати таку відповідність доречним зацікавленим сторонам, та
g) прагнути сертифікації або реєстрації своєї системи управління безпечністю харчових продуктів зовнішньою організацією, або провадити самооцінювання чи самодекларування відповідності цьому стандарту.
За таких обставин, сертифікація ІSО 22000 визначає вимоги системи управління продовольчої безпеки в організаціях з харчового ланцюга, які повинні продемонструвати здатність контролювати загрозу безпеки харчових продуктів, щоб переконатися, що харчові продукти є безпечними на момент споживання їх людиною.
Стандарт застосовується для усіх організацій, незалежно від їх розміру, які беруть участь у будь - якому етапі харчового ланцюга, і хочуть ввести систему, яка постачатиме безпечні продукти харчування.
Із приводу використання сертифікату ISO 22000:2019, виданого власнику потужності, де виймається складське приміщення, на який посилається відповідач, то суд зазначає, що його було видано ФОП Гриненко С.Ю.
Згідно із п. 81 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) - система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 20 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", оператори ринку зобов'язані, у тому числі розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування постійно діючих процедур, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, осіб, які є відповідальними за ці процедури, під час виробництва та обігу харчових продуктів.
За таких обставин і правових підстав, у зв'язку з тим, що в Україні застосування систем управління безпечністю харчових продуктів, заснованих на принципах НАССР, є обов'язковим для всіх підприємств, які займаються виробництвом або введенням в обіг харчових продуктів за ланцюгом, суд виходить з того, що до своєї Пропозиції учасником ФОП Гриненко А.В. мав бути доданий відповідний сертифікат, виданий саме третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Щодо посилання відповідача на підтвердження своїх заперечень на рішення Антимонопольного комітету України № 1313/р від 26.01.2021 року, відповідно до якого орган оскарження зазначив, що, якщо Замовник не вимагав Сертифікату на систему управління безпечністю харчових продуктів саме на учасника, то це не буде порушення умов проведення закупівлі, то суд вважає його безпідставним, з огляду на таке.
По-перше, висновки органу оскарження, викладені ним у своїх рішеннях, не є обов'язковими для суду при розгляді судових справ.
По-друге, наявні рішення Антимонопольного комітету України, у яких орган оскарження приходить до протилежних висновків (зокрема, рішення № 2267-р/пк-пз від 09.02.2021 року), що свідчить про неоднакову практику Антимонопольного комітету України.
При цьому, із приводу аргумента відповідача про помилковість ототожнення проведенних закупівель, які є предметом розгляду судом та були предметом розгляду Антимонопольним Комітетом України (зокрема, у рішенні № 2267-р/пк-пз від 09.02.2021 року), а саме: спрощеної закупівлі та відкритих торгів через те, що до спрощеної закупівлі законодавством висуваються спрощені вимоги, то суд вважає їх безпідставними з огляду на таке.
З аналізу положень ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі) вбачається наявність відмінностей між спрощеною закупівлею і відкритими торгами.
Так, у спрощеній процедурі для учасників відсутні деякі можливості, що існують у загальній процедурі відкритих торгів.
Зокрема, у спрощеній процедурі відсутня можливість виправлення деяких помилок у тендерній документації протягом 24 годин із моменту розміщення відповідних вимог замовника.
Спрощеність процедури проявляється, у тому числі у меншій тривалості більшості строків процедури: строку для розміщення оголошення, періоду уточнень, розгляду пропозиції.
Перелік підстав відхилення пропозиції в спрощеній закупівлі є менш деталізованим, ніж відповідний перелік підстав відхилення тендерних пропозицій в процедурі закупівлі відкриті торги. При цьому відхилення пропозиції у випадках, визначених частиною 13 статті 14 Закону є обов'язком, а не правом замовника.
Розгляд на відповідність учасника не передбачає: застосування замовником підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, визначених статтею 17 Закону; можливості звернення замовника за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції у порядку визначеному частиною п'ятнадцятою статті 29 Закону; можливості усунення учасником невідповідностей в пропозиції протягом 24 годин, у порядку визначеному в частиною дев'ятою статті 26 Закону.
Щодо необхідності замовнику однозначно та зрозуміло описувати умови, визначені у оголошенні, вимоги щодо предмета закупівлі, та будь-які інші вимоги стосовно змісту та форми інформації, подання учасником якої є необхідним, на думку замовника, для підтвердження відповідності учасника та про наслідки можливого двозначного тлумачення зазначених умов і вимог, судом зазначено вище.
Отже, застосування спрощеної процедури закупівлі не дає замовнику право, при розгляді пропозицій учасників та визначення переможця спрощеної процедури, довільно тлумачити відповідність таких пропозицій умовам та вимогам, зазначених в Оголошенні.
Судом встановлено відсутність у складі її Пропозиції документу, що підтверджує впровадження системи НАССР на підприємстві саме ФОП Гриненко А.В.
За таких обставин, суд зазначає, що пропозиція учасника - ФОП Гриненко А.В. не відповідала встановленим абзацом першим ч. 9 ст. 14 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі) вимогам.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 13 ст. 14 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі), замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо, зокрема пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Враховуючи викладене, у Замовника були наявні наявні підстави для відхилення пропозиції переможця - ФОП Гриненко А.В., визначені пунктом 1 ч. 13 ст. 14 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі).
Щодо невиконання ФОП Гриненко Антоніни Володимирівни вимоги оголошення про проведення спрощеної закупівлі про надання Договору про надання послуг ветлікарні.
Відповідно до п.п. 9 п. 11 Оголошення про проведення спрощеної закупівлі, яке оприлюднене третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, на веб-порталі Уповноваженого органу за №UА-2020-12-22-003875-а, для підтвердження своєї Пропозиції учасник додатково мав надати, зокрема договір про надання послуг ветлікарні.
У складі Пропозиції ФОП Гриненко А.В. містилися, зокрема:
- Договір № 1 від 29.12.2020 про надання державних ветеринарно-санітарних послуг, який укладено між ФОП Гриненко Сергієм та Новокаховською міською державною лікарнею ветеринарної медицини.
Надаючи оцінку діям третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, по виконанню вимог п.п. 9 п. 11 Оголошення, суд виходить з таких міркувань.
Зазначений договір та відсутність іншого договору про надання державних ветеринарно-санітарних послуг, який мав би бути укладений ФОП Гриненко Антоніною Володимирівною, у відповідності до вимог оголошення про проведення спрощеної закупівлі, з урахуванням додатків, свідчить про відсутність у ФОП Гриненко Антоніни Володимирівни договору про надання державних ветеринарно-санітарних послуг.
Виходячи із вищезазначеного пропозиція ФОП Гриненко А.В. не відповідала встановленим абзацом першим ч. 9 ст. 14 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі) вимогам.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 13 ст. 14 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі), замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо, зокрема пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Враховуючи викладене, у Замовника були наявні підстави для відхилення пропозиції переможця - ФОП Гриненко А.В., визначені пунктом 1 ч. 13 ст. 14 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі).
Щодо невиконання ФОП Гриненко Антоніни Володимирівни вимоги оголошення про проведення спрощеної закупівлі про надання копії діючої ліцензії або діючого дозволу (в разі якщо така діяльність підлягає ліцензуванню/отримання дозволу), якщо діяльність не підлягає - учасник надає лист - пояснення в довільній формі з обґрунтуванням та посиланням на нормативно - правові підстави) на право займатися відповідним видом господарської діяльності (у передбачених законодавством випадках) (для юридичних осіб, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців).
Відповідно до п.п. 6 п. 11 Оголошення про проведення спрощеної закупівлі, яке оприлюднене третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, на веб-порталі Уповноваженого органу за №UА-2020-12-22-003875-а, для підтвердження своєї Пропозиції учасник додатково мав надати, зокрема копію експлуатаційного дозволу на здійснення діяльності, пов'язаної з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів (Учасники, які провадять діяльність, що не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, надають підтвердження реєстрації потужностей, які використовуються на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів з посиланням на особистий реєстраційний номер у Державному реєстрі потужностей операторів ринку).
У складі Пропозиції ФОП Гриненко А.В. містилися, зокрема:
- лист-пояснення ФОП Гриненко А.В. щодо ненадання ліцензії/діючого дозволу за № 84 від 28.12.2020;
- експлуатаційний дозвіл № 21-20-08 від 05.12.2017.
Надаючи оцінку діям третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, по виконанню вимог п.п. 6 п. 11 Оголошення, суд виходить з таких міркувань.
Оцінюючи доводи позивача суд приходить до висновку, що відповідач як замовник закупівель продуктів харчування мав керуватися приписами Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" та вимогами, викладеними у пунктах 2, 5, 6 Переліку документів, які визначають відповідність пропозиції учасника вимогам закупівлі, Таблиця-2 - Інші документи, що вимагаються замовником.
Суд констатує, що третя особа ФОП Гриненко Антоніна Володимирівна, беручи на себе зобов'язання оператора ринку харчових продуктів, відповідно до Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" зобов'язана отримати відповідний експлуатаційний дозвіл - документ дозвільного характеру, що видається операторові ринку.
Відсутність такого експлуатаційного дозволу унеможливлюють посвідчити право її, як оператора ринку, здійснювати визначену цим Законом діяльність із зберігання харчових продуктів тваринного походження та їх обігу.
Наданий в складі документації учасника закупівель третьою особою експлуатаційний дозвіл №21-20-08 від 05.12.2017 року, що видані іншому оператору ринку ФОП Гриненку Сергію Юрієвичу, не є експлуатаційним дозволом ФОП Гриненко А.В.
Договір позички частини приміщень, на які власником об'єкту ОСОБА_1 отримано експлуатаційний дозвіл, не надає права користувачу (позичальнику, орендарю тощо) використовувати чужий експлуатаційний дозвіл для здійснення своєї підприємницької діяльності, зокрема із зберігання харчових продуктів тваринного походження та їх обігу. Зазначення у договорі позички пункту про те, що ФОП Гриненко А.В. має право використовувати експлуатаційний дозвіл, належний іншому операторові ринку ФОП Гриненку С.Ю. юридичного значення не має, оскільки не відповідає приписам ст. 23 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", згідно якої Експлуатаційний дозвіл отримують оператори ринку, що провадять відповідну діяльність із зберіганням харчових продуктів тваринного походження.
Суд виходить з того, що Експлуатаційний дозвіл видається саме оператору ринку, тобто конкретній особі суб'єкту господарювання (юридичній або ФОП), а тому твердження відповідача, що Експлуатаційний дозвіл був виданим на адресу потужностей: АДРЕСА_3 , і цей факт надає право третій особі ним користуватися не відповідає припису закону.
Відповідно до 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" законодавець допускає можливість надання копії ліцензії або документа дозвільного характеру (у даному випадку експлуатаційний дозвіл) на провадження певного виду господарської діяльності, що передбачено Законом України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", який видано іншому суб'єкту господарювання, але лише у разі, коли такі суб'єкти господарювання діють як об'єднання учасників, що стало переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
У цій же справі ФОП Гриненко А.В. діяла як самостійний учасник процедури закупівель, тому використання експлуатаційного дозволу, належного іншому операторові ринку ФОП Гриненку С.Ю. є протиправним. Відповідач, приймаючи оскаржені рішення не надав цим обставинам належної юридичної оцінки.
Враховуючи викладене, у Замовника були наявні підстави для відхилення пропозиції переможця - ФОП Гриненко А.В., визначені пунктом 1 ч. 13 ст. 14 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі).
Отже, за результатами судового розгляду суд прийшов до висновків, що вимога МПП "Ритм" про визнання недійсними результатів публічної закупівлі, оформленої протоколом від 14.01.2021 про визначення переможцем ФОП Гриненко А.В. та ухвалення рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем спрощеної процедури, є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню.
Суд критично ставиться до аргументів відповідача про те, що визнання недійсним результатів спрощеної закупівлі з мотивів наявності незначних технічних помилок, може негативно вплинути на права та інтереси третіх осіб (зокрема, дітей з дошкільних та шкільних закладів), що, на думку Комунальної установи "Відділ освіти, культури, молоді та спорту Таврійської міської ради", є неприпустимим, виходячи з принципу пропорційності, закріпленого у ст. 15 ГПК України, то суд вважає його безпідставним з огляду на наступне.
Статтею 15 ГПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Суд зазначає, що принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який потребує співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей. Послідовне і добросовісне його застосування, судова перевірка актів на їх доречність та необхідність і, як наслідок, встановлення справедливого балансу є важливою передумовою для забезпечення прав людини, утвердження верховенства права. Відповідно до цього принципу, зокрема у господарському судочинстві, сторони процесу мають право визначити порядок розгляду справи з огляду на співрозмірність розміру позовних вимог судовим витратам, що вони очікують понести, та можливий строк розгляду справи судом. Зміст цього принципу повинен реалізовуватися під час обрання заявником і відповідачем (боржником) процедури розгляду справи, а також під час розподілу судом судових витрат, понесених сторонами, зважаючи на їх співрозмірність та відповідність обставинам справи. Держава через відповідні правові механізми має забезпечувати свободу реалізації матеріальних прав. Водночас після звернення до суду особа, реалізуючи свої права, зобов'язана дотримуватися процесуальної форми, яка створена державою не тільки в інтересах цієї особи, а й усього суспільства.
За результатами розгляду справи, судом встановлені порушення відповідачем порядку проведення спрощеної закупівлі, який регламентовано ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі).
Преамбулою ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі) визначено, що цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Встановлені судом порушення не є технічними помилками, а наслідком дій самого відповідача - Комунальної установи "Відділ освіти, культури, молоді та спорту Таврійської міської ради" - у тому числі, через невірне тлумачення ним положень ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі).
Результатом вказаних дій відповідача стало порушення прав та законних інтересів позивача - Малого приватного підприємства "Ритм".
Згідно із ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За таких обставин і правових підстав, суд виходить з того, що задоволення позовних вимог Малого приватного підприємства "Ритм" відповідає основними засадами (принципами) господарського судочинства і сприятиме його меті - ефективному захисту порушених прав і законних інтересів позивача.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України", № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог Малого приватного підприємства "Ритм" у повному обсязі.
Згідно ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати недійсними результати публічної закупівлі, оформлені протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 14.01.2021 про визначення переможця спрощеної закупівлі, згідно з предметом закупівлі, код національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - ДК 021:2015:15540000-5 - Сирні продукти - Сир кисломолочний, учасника торгів "ФОП Гриненко Антоніна Володимирівна" та ухвалення рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем спрощеної процедури.
3. Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Таврійської міської ради (ідентифікаційний номер 44103602, Херсонська область, м. Нова Каховка, м. Таврійськ, вул. Гайдара, 9) на користь Малого приватного підприємства "Ритм" (ідентифікаційний номер 24756872, Херсонська область, м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км.) судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).
Дата складання повного тексту рішення - 25.06.2021.
Суддя В.П.Ярошенко