Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/740/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суслової В.В.
при секретарі судового засідання Саєнко А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом В.о. керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області (63500, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Харківська, 98) в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6)
до Комунального підприємства "Вода Есхара" (63524, Харківська область, Чугуївський район, с. Есхар, вул. Молодіжна, 17)
про стягнення коштів
за участю представників:
прокуратури - Бойко В.В., посвідчення №057663 від 22.10.2020 року;
позивача - Сосіна І.О., витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (самопредставництво);
відповідача - Черновал С.О., ордер №1039443 від 15.04.20201 року;
Виконувач обов'язків керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Вода Есхара", в якому просить:
- стягнути з КП "Вода Есхара" (юридична адреса: вул. Молодіжна, 17, с. Есхар, Чугуївський район, 63524, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40574323) на користь держави збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водовикористання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водовикористання, за період з 01.06.2018 по 24.07.2020, у розмірі 598234,45 грн. (п'ятсот дев'яносто вісім тисяч двісті тридцять чотири гривні сорок п'ять копійок), зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок UA 278999980333129331000020651, отримувач Чугуївське ГУК в Харків./МТГ Чугуїв, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37874947, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності;
- стягнути з КП "Вода Есхара" (юридична адреса: вул. Молодіжна, 17, с. Есхар, Чугуївський район, 63524, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40574323) судові витрати за такими реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО код 820172, рахунок UA 178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету -2800.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.03.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено прокурору 5-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: доказів на підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву (наказ про призначення, тощо); відомостей щодо ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - Державної екологічної інспекції у Харківській області; доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (в оригіналі чи належним чином засвідченій копії); інформації Державної екологічної інспекції у Харківській області від 22.02.2021 № 792-04-08, згідно якої Інспекція самостійно не зверталась до суду з позовними вимогами про стягнення шкоди з КП "Вода Есхара".
22.03.2021 до канцелярії суду прокурором подано заяву про усунення недоліків (вх. №6464) разом із документами, зазначеними в ухвалі суду від 10.03.2021.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/740/21. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання на "15" квітня 2021 р. о 14:00 год.
12.04.2021 від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позов за вх. № 8294, який долучено судом до матеріалів справи.
В підготовчому засіданні 15.04.2021 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 13.05.2021 о 14:40 год.
21.04.2021 позивачем до канцелярії суду подано відповідь на відзив за вх. № 9139, яка долучена до матеріалів справи.
21.04.2021 до канцелярії суду прокуратурою подано відповідь на відзив за вх. № 9047, яку долучено до матеріалів справи.
07.05.2021 прокуратурою до канцелярії суду подано письмові пояснення з уточненням прохальної частини позовної заяви за вх. № 10358, в яких прокуратура вказує, що предметом позовної заяви є стягнення грошових коштів за самовільне користування надрами (підземними водами) КП "Вода Есхара" в період 01.04.2019 по 27.07.2020. У тексті позовної заяви, з посиланням на норми законодавства України, обґрунтовано порушення відповідачем законодавства про надра. Однак, у п. 2 прохальної частини позовної заяви, допущено технічну помилку, а саме зазначено про стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водовикористання. У зв'язку з тим, що підставою для звернення прокурора до суду в даному випадку є факт використання КП "Вода Есхара" надр без спеціального дозволу на користування надрами та на даний час змінилися реквізити Харківської обласної прокуратури, прокурор просить вважати правильною наступну редакцію прохальної частини позовної заяви:
"1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Стягнути з КП "Вода Есхара" (юридична адреса: вул. Молодіжна, 17, с. Есхар, Чугуївський район, 63524, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40574323) на користь держави збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок самовільного користування надрами, за період з 01.06.2018 по 24.07.2020, у розмірі 598234,45 грн. (п'ятсот дев'яносто вісім тисяч двісті тридцять чотири гривні сорок п'ять копійок), зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок UA 278999980333129331000020651, отримувач Чугуївське ГУК в Харків./МТГ Чугуїв, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37874947, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності".
3. Стягнути з КП "Вода Есхара" (юридична адреса: вул. Молодіжна, 17, с. Есхар, Чугуївський район, 63524, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40574323) судові витрати за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО код 820172, розрахунковий рахунок IBAN: UA 178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету -2800.
4. Про день та час слухання справи повідомити Харківську обласну прокуратуру.".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.05.2021 прийнято до провадження уточнення прохальної частини позовної заяви, викладені в письмових поясненнях прокуратури за вх. № 10358, та постановлено подальший розгляд справи здійснювати з їх врахуванням. Постановлено вважати сформованими позовні вимоги в наступній редакції:
"- Стягнути з КП "Вода Есхара" (юридична адреса: вул. Молодіжна, 17, с. Есхар, Чугуївський район, 63524, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40574323) на користь держави збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок самовільного користування надрами, за період з 01.06.2018 по 24.07.2020, у розмірі 598234,45 грн. (п'ятсот дев'яносто вісім тисяч двісті тридцять чотири гривні сорок п'ять копійок), зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок UA 278999980333129331000020651, отримувач Чугуївське ГУК в Харків./МТГ Чугуїв, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37874947, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності";
- Стягнути з КП "Вода Есхара" (юридична адреса: вул. Молодіжна, 17, с. Есхар, Чугуївський район, 63524, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40574323) судові витрати за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО код 820172, розрахунковий рахунок IBAN: UA 178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету -2800.".
В судовому засіданні 13.05.2021 на підставі ст. 177 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів за власною ініціативою та на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 01.06.2021 о 14:20 год.
В судовому засіданні 01.06.2021 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.06.2021 о 14:00 год.
У судовому засіданні 22.06.2021 прокурор позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник позивача також просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Державною екологічною інспекцією в Харківській області (далі Інспекція), на підставі наказу Інспекції від 18.04.2019 № 333/11-02, в термін з 22.04.2019 по 08.05.2019 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності Комунального підприємства «Вода Есхара» (Далі КП «Вода Есхара»). За результатами перевірки складено акт перевірки № 333/11-02/04-06 від 08.05.2019.
Примірник вказаного акту отримано директором Івановим А.М. 08.05.2019 КП «Вода Есхара».
Вказаним Актом перевірки зафіксовано, що з 01.08.2016 КП «Вода Есхара» на підставі рішення XII сесії VII скликання Есхарівської селищної ради здійснює експлуатацію та обслуговування 2 артезіанських свердловин, за відсутності права власності та користування земельними ділянками під вказаними свердловинами та встановлено, що за період з 01.08.2016 по 31.03.2019 КП «Вода Есхара» об'єм самовільно використаних надр (підземних вод) без спеціального дозволу на користування надрами склав 619,043 тис.мЗ.
З метою усунення виявлених під час перевірки порушень Інспекцією винесено припис № 14.05.2019 № 06/04-06 яким, серед іншого, зобов'язано КП «Вода Есхара» отримати документи, що посвідчують право власності або право користування земельними ділянками, на яких розташовані артсвердловини та отримати спеціальний дозвіл на користування надрами.
Крім того, Інспекцією 28.05.2019 складений протокол про адміністративне правопорушення № 000936, яким визнано винними уповноважених осіб КП «Вода Есхара» у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 47 КУпАП та накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафу, який частково сплачено 30.05.2019 на суму 680,00 грн.
В подальшому, Державною екологічною інспекцією в Харківській області, на підставі «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389, зареєстрованій Мінюстом України від 14.08.2009 №767/1678 (зі змінами і доповненнями затвердженими наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 13.10.2015 №367) (далі - Методика), розраховано збиток завданий самовільним використанням надр за період з 01.08.2016 по 31.03.2019, який склав 809801,10 грн., яку направлено на адресу КП «ВОДА ЕСХАРА» разом із претензією № 71 від 26.06.2019 щодо добровільного відшкодування шкоди.
Разом з цим, на даний час в провадженні Чугуївського районного суду перебуває кримінальне провадження № 12020220440000446 від 22.04.2020 за обвинуваченням директора КП «Вода Есхара» ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.
З обвинувальним актом, процесуальним керівником у кримінальному провадженні, направлено цивільний позов, в порядку ст. 128 КПК України, про стягнення з директора КП «Вода Есхара» матеріальний збиток за використання води без спеціального дозволу за період з 01.08.2016 по 31.05.2018 на суму 579902,09 грн., що підтверджується комплексною судовою інженерно-екологічною експертизою № 27319/27320 від 30.03.2020.
Збиток завданий державі в період з 01.06.2018 по 31.03.2019 у розмірі 229 899,01 грн. залишається не сплаченим та не стягнутим у судовому порядку.
В подальшому, Державною екологічною інспекцією у Харківській області в термін з 20.07.2020 по 24.07.2020, на підставі наказу Інспекції від 17.07.2020 № 655/11-02, здійснено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності КП «Вода Есхара», а саме перевірку щодо виконання суб'єктом господарювання припису № 06/04-06 від 14.05.2019.
По закінченню перевірки Держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних 24.07.2020 № 655/11-02/04-06.
Примірник вказаного акту отримано 24.07.2020 директором КП «Вода Есхара» Івановим А.М.
Актом перевірки встановлено, що припис від 14.05.2019 № 06/04-06 не виконано та зафіксовано, що КП «Вода Есхара» в період з 01.04.2019 по 24.07.2020 здійснювало самовільне користування надрами ( підземними водами), а саме забір води з підземних джерел (артсвердловин) без спеціального дозволу на користування надрами.
Контролюючим органом встановлено, що за період з 01.04.2019 по 24.07.2020 об'єм самовільно забраних підземних вод КП «Вода Есхара», а саме без дозволу на користування надрами, склав 281569,73 м3.
З метою усунення порушень природоохоронного законодавства виявлених під час здійснення позапланового Інспекцією 30.07.2020 винесено на адресу КП «Вода Есхара» припис № 20/04-06, яким повторно зобов'язано КП «Вода Есхара» отримати документи, що посвідчують право власності або право користування земельними ділянками під артсвердловинами та отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами).
Також, 10.08.2020 Інспекцією складено протокол про адміністративні правопорушення № 000886 яким визнано винними уповноважених осіб КП «Вода Есхара» у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 188-5 КУпАП та накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафу, частина якого сплачена 12.08.2020 на суму 697,00 грн.
На підставі Методики Державною екологічною інспекцією розраховано збиток за самовільне використання водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування надрами за період з 01.04.2019 по 24.07.2020 на суму 368 335,44 грн. та на адресу КП «Вода Есхара» направлено претензію № 133 від 20.08.2020 щодо добровільного відшкодування шкоди.
Однак, до теперішнього часу КП «Вода Есхара» у добровільному порядку не відшкодовано шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства, за період з 01.04.2019 по 24.07.2020 на загальну суму 368 335,44 грн.
Таким чином, як вказує прокурор, шкода завдана державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства КП «Вода Есхара» за період з 01.06.2018 по 24.07.2020 загалом становить 598234,45 грн.
При цьому, дії посадових осіб Держекоінспекції щодо складання акту перевірки, припису про усунення виявлених порушень, складання розрахунку розміру збитків та пред'явлення претензії щодо добровільного відшкодування збитків, відповідачем в порядку адміністративного судочинства не оскаржувались.
У зв'язку з цим, в.о. керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, в якому просить стягнути з КП "Вода Есхара" на користь держави збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок самовільного користування надрами, за період з 01.06.2018 по 24.07.2020, у розмірі 598234,45 грн.
Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до ст. 53 ГПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.
Звертаючись до відповідного суду господарської юрисдикції із заявою про захист державних та суспільних інтересів, прокуратура реалізує конституційну функцію представництва, яка розглядається як один з дієвих засобів утвердження верховенства права, зміцнення законності та господарського правопорядку. Прокурор-особливий суб'єкт господарського процесу і його участь у господарському судочинстві зумовлена необхідністю виконання функції представництва інтересів держави у виключних випадках і порядку, передбачених законом (ст. 131-1 Конституції, п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прокуратуру"). Тобто функція представництва інтересів у господарському суді є для органів прокуратури конституційною.
При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" зазначає про порушення або загрозу порушення "інтересів держави", якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади (1), орган місцевого самоврядування (2) чи інший суб'єкт владних повноважень (3), до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (4).
Аналіз вказаної норми Закону України "Про прокуратуру" дає підстави дійти до висновку, що "інтереси держави" (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).
Відповідно до ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312, до повноважень Держекоінспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря; пред'явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
З огляду на те, що Держекоінспекція уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об'єктами права власності Українського народу, тому в даному випадку остання є позивачем у справі.
Відповідно до інформації Державної екологічної інспекції у Харківській області від 22.02.2021 № 792-04-08 Інспекція самостійно не зверталась до суду з позовними вимогами про стягнення шкоди з КП «Вода Есхара».
За вказаних обставин, прокурором правильно встановлено, що позивачем, як органом державної влади, який уповноважений вживати заходів до відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у спірних правовідносинах допущено не здійснення захисту порушених інтересів держави, а саме позовну заяву до суду щодо стягнення з КП "Вода Есхара" завданих збитків у розмірі 598234,45 грн. не пред'явлено.
Отже, у даному випадку подання прокурором даної позовної заяви є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави. При цьому, про намір представництва інтересів держави в суді місцева прокуратура в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" поінформувала Держекоінспекцію також листом від 01.03.2021 за №41-2169вих21.
А отже, у спірних правовідносинах прокурором у повному обсязі виконано процесуальний обов'язок, передбачений ст. 53 ГПК України та положеннями ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Вказаний механізм дій, що передув зверненню прокурора з позовом до суду повністю узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Приписами частини першої статті 149, статті 151 Господарського кодексу України (далі- ГК України) передбачено, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Водночас відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Згідно статті 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" питне водопостачання - діяльність, пов'язана з виробництвом, транспортуванням та постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та систем питного водопостачання.
Статтею 17 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" унормовано, що підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність відповідно до порядку спеціального водокористування, пов'язаного із застосуванням водопровідних мереж, споруд, технічних пристроїв для забору води безпосередньо з водних об'єктів.
Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування визначаються ліміти та строки спеціального водокористування. Строки спеціального водокористування встановлюються органом, який видає дозвіл на спеціальне водокористування.
У разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.
З огляду на викладені норми чинного законодавства, саме на відповідача, як на особу, яка забезпечує споживачів питною водою для певних потреб, вимогами Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" покладено обов'язок здійснювати відповідне водопостачання на підставі дозволу, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому, норми вказаного Закону носять імперативний, а не альтернативний характер, і відповідно, покладають на відповідача саме обов'язок оформити відповідний дозвіл. Наведений Закон не містить виключень стосовно можливості надавати відповідні послуги без дозволу, як не передбачає і надання відповідних послуг за принципом мовчазної згоди. (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду по справі № 908/1593/17 від 09.11.2018).
Відповідно до статті 56 Кодексу України про надра, основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.
Статтею 19 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Згідно статті 21 Кодексу України про надра - надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
Отже, обов'язковою умовою звільнення від обов'язку отримання дозволу на користування надрами (за умови одночасного дотримання всіх інших вимог, встановлених ст. 23 Кодексу України про надра) є наявність статусу землевласника чи землекористувача земельної ділянки.
Однак, відповідно до Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 333/11-02/04-06 від 08.05.2019 державна реєстрація прав на земельні ділянки на яких розташовані артезіанські свердловини за відповідачем відсутня. З 01.08.2016 КП «Вода Есхара» на підставі рішення XII сесії VII скликання Есхарівської селищної ради здійснює експлуатацію та обслуговування 2 артезіанських свердловин, за відсутності права власності та користування земельними ділянками під вказаними свердловинами.
Вказаний факт відповідачем не спростовується.
Зважаючи на те, що відповідач не є ані власником, ані землекористувачем земельної ділянки на якій розташовані свердловини, дія норми ст. 23 Кодексу України про надра не розповсюджується на господарську діяльність КП "Вода Есхара" по видобуванню підземних вод. У зв'язку з чим, КП «Вода Есхара» зобов'язано було вживати вичерпних заходів для отримання спеціального дозволу на користування надрами.
В пункті 4.5.2. роз'яснення Вищого господарського суду України від 27 червня 2001 року № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами і доповненнями, внесеними роз'ясненням президії Вищого господарського суду України від 31 травня 2002 року № 04-5/609 рекомендаціями президії Вищого господарського суду України від 18 листопада 2003 року № 04-5/1429, від 25 березня 2009 року № 04-06/44) вказано, що використання природних ресурсів без відповідного дозволу є самовільним.
У даному випадку факт самовільного користування надрами (підземні води) підтверджується матеріалами інспекційної перевірки Державної екологічної інспекції України в Харківській області.
Відповідно до ст. 65 Кодексу України про надра, порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, які зокрема винні у самовільному користуванні надрами.
Статтею 67 вказаного Кодексу встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Згідно зі статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Частиною першою статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 01.06.2018 по 31.03.2019 та з 01.04.2019 по 24.07.2020 відповідачем здійснювався забір води з підземних джерел (свердловин) самовільно, без спеціального дозволу на користування надрами, що підтверджується Актом перевірки №33/11-02/04-06 від 08.05.2019 та Актом № 655/11-02/04-06 від 24.07.2020.
Внаслідок протиправних дій відповідача - самовільного користування надрами (підземні води) та самовільного водокористування із свердловин, державі заподіяно збитки в загальному розмірі 598234,45грн.
Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, згідно статті 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної інколи втілено у етапі 1166 Цивільного кодекс України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Матеріали справи підтверджують, що у діях відповідача наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, зокрема:
- протиправна поведінка, яка полягає у здійсненні забору води без спеціального дозволу на користування надрами та у невжитті заходів щодо отримання дозволу на користування надрами (ст.ст. 19, 21 Кодексу України про надра);
- вина особи, яка полягає у порушені правил користування надрами (підземні води), а саме здійснення забору підземних вод за відсутності відповідного дозволу, що підтверджується актом перевірки, приписом, протоколом про адміністративне правопорушення, постановою про накладення адміністративного стягнення;
- наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до п. 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. №767/16783 (із змінами згідно наказу Мінприроди України № 367 від 13.10.2015);
- причинний зв'язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.
При цьому, суд вважає правомірним застосування позивачем при визначенні розміру збитків саме Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389.
Так, пунктом 9.1 даної Методики визначено порядок та формулу розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених саме самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)). Як зазначалося вище, саме таке порушення і було допущено відповідачем у даному випадку.
Згідно з п. 1.6 Роз'яснень Вищого господарського суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 року "Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища", вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Так, заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що земельні ділянки на яких розташовані артсвердловини знаходяться в межах населеного пункту та відносяться до комунальної власності, у зв'язку з чим КП "Вода Есхара", з метою отримання дозволу на користування надрами, неодноразово зверталося до органу місцевого самоврядування щодо оформлення права користування земельними ділянками, на яких розташовані артезіанські свердловини (як однієї з умов отримання дозволу), що підтверджується листами від 17.05.2019 № 372, від 10.07.2019 № 526, від 12.07.2019 № 529, від 31.03.2020 № 206. Але, органом місцевого самоврядування, як органом уповноваженим здійснювати розпорядження земельними ділянками, на яких розташовані артезіанські свердловини всупереч ст. 18-1 Кодексу України про надра, не вчинено жодних дій щодо сформування цих земельних ділянок, як суб'єкта цивільних прав, у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України, тобто присвоєння цим ділянкам кадастрового номера, внесення відомостей до Державного земельного кадастру, а також відведення цих земельних ділянок не здійснювалось. Станом на теперішній час, КП "Вода Есхара" звернулось до Державної служби геології та надр України за отриманням спеціального дозволу на користування надрами, що не мало змоги зробити раніше у зв'язку з вищевказаними обставинами та через неефективне здійснення повноважень органом місцевого самоврядування - Есхарівською селищною радою.
Проте, вказані доводи відповідача суд вважає необґрунтованими, оскільки обставини стосовно правомірності та/або неправомірності зволікання відповідного органу щодо розгляду документів відповідача щодо видачі дозволу та відповідне листування з органом місцевого самоврядування не впливають на виникнення та існування в часі обставини видобутку відповідачем води без дозволу на користування надрами, яка відбулася та існувала протягом періоду часу з 01.06.2018 по 24.07.2020, а вимогами чинного законодавства передбачено правову конструкцію застосування відповідальності саме за наявності такої обставини. При цьому, відповідач не позбавлений був права звернутись до відповідних органів з вимогами відшкодувати шкоду у випадку наявності вини останніх у зволіканні розгляду питання щодо видачі дозволу на користування надрами.
А отже, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, враховуючи те, що відповідачем не доведено відсутність його вини у порушенні вимог природоохоронного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з КП "Вода Есхара" збитків в розмірі 598234,45грн. є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, з Комунального підприємства "Вода Есхара" підлягають стягненню також витрати зі сплати судового збору в розмірі 8973,52 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 2, 13, 15, 16, 73-80, 86, 123, 126 129, 233, 236-238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з КП "Вода Есхара" (юридична адреса: вул. Молодіжна, 17, с. Есхар, Чугуївський район, 63524, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40574323) на користь держави збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок самовільного користування надрами, за період з 01.06.2018 по 24.07.2020, у розмірі 598234,45 грн. (п'ятсот дев'яносто вісім тисяч двісті тридцять чотири гривні сорок п'ять копійок), зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок UA 278999980333129331000020651, отримувач Чугуївське ГУК в Харків./МТГ Чугуїв, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37874947, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності".
Стягнути з КП "Вода Есхара" (юридична адреса: вул. Молодіжна, 17, с. Есхар, Чугуївський район, 63524, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40574323) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО код 820172, розрахунковий рахунок IBAN: UA 178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету -2800) витрати зі сплати судового збору у розмірі 8973,52 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Прокуратура: В.о. керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області (63500, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Харківська, 98).
Позивач: Державна екологічна інспекція у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, код ЄДРПОУ 37999518).
Відповідач: Комунальне підприємство "Вода Есхара" (63524, Харківська область, Чугуївський район, с. Есхар, вул. Молодіжна, 17, код ЄДРПОУ 40574323).
Повне рішення складено "25" червня 2021 р.
Суддя В.В. Суслова
справа № 922/740/21