Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" червня 2021 р.Справа № 922/5022/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковського С.В.
при секретарі судового засідання Черновою В.О.
за участю сторін: ліквідатор - Севостьянов Є.В.,
пр-к Чуприни І.В. - Раілко С.В. (дов. від 11.11.19, свідоцтво адвоката №2542/10 від 25.03.2004), в режимі відеоконференції
пр-к ТОВ "Респектплюс" - Чубаренко О.О. (дов. від 01.12.2020, свід-во адвоката №2804 від 23.04.19),
розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 з вимогами до банкрута на суму 1 960 356,30 грн та 3842 грн судових витрат
По справі за заявою Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, м. Харків
до ПП "НВ-Інвест", м. Харків
про визнання банкрутом
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА ПІДСТАВИ ВИМОГ ЗАЯВНИКА.
Постановою господарського суду Харківської області від 26.04.2016 ПП "НВ-Інвест" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою суду від 11.07.2019 ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Менчак В.В.
18.11.2019 до господарського суду Харківської області надійшла заява гр. ОСОБА_1 з вимогами до банкрута на загальну суму 1960356,30 грн та 3842 грн судових витрат, яка ухвалою суду від 19.11.2019 була призначена до розгляду в судовому засіданні на 03.12.2019.
Заява гр. ОСОБА_1 обґрунтована тим, що на підставі рішення Апеляційного суду Харківської області від 22.08.2012 у справі №2018/4949/2012, постанови ВПВР ДВСУ №35137201/11 від 30.01.2018 та акту №35137201/11 від 30.01.2018 за рахунок предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_1 , що належала заявниці, було задоволено вимоги кредитора до ПП "НВ-Інвест" на суму 1 960 356,30 грн.
В судовому засіданні 03.12.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду заяви гр. ОСОБА_1 з вимогами до банкрута на 20.12.2019
16.12.2020 до суду від гр. ОСОБА_1 надійшли доповнення до заяви з грошовими вимогами до банкрута (вх. № 30515)
В судовому засіданні 20.12.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду заяви гр. ОСОБА_1 з вимогами до банкрута на 06.02.2020.
Проте, судове засідання, призначене на 06.02.2020 не відбулось, в зв'язку з надсиланням матеріалів справи на оскарження до апеляційної інстанції.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 частково задоволено апеляційну скаргу ТОВ "Респектплюс", ухвалу господарського суду Харківської області від 03.12.2019 у справі №922/5022/15 скасовано та прийнято нове рішення.
Під час перебування справи на оскарженні до господарського суду від директора ТОВ "Респектплюс" надійшли пояснення на заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до ПП "НВ-Інвест" (вх. № 3077 від 06.02.2020).
27.02.2020 матеріали справи № 922/5022/15 повернулись до господарського суду Харківської області.
Ухвалою суду від 27.02.2020 заяву гр. ОСОБА_1 призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.03.2020.
Проте, судове засідання, призначене на 10.03.2020 не відбулось, в зв'язку з надісланням справи до апеляційної інстанції на оскарження.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.12.2015.
27.03.2020 матеріали справи № 922/5022/15 повернулись до господарського суду Харківської області.
Ухвалою суду від 06.04.2020 суд призначив заяву гр. ОСОБА_1 з вимогами до банкрута до розгляду в судовому засіданні на 21.04.2020.
Ухвалою суду від 21.04.2020 припинено повноваження ліквідатора ПП "НВ-Інвест" арбітражного керуючого Менчак В'ячеслава Володимировича (свідоцтво № 590 від 20.03.2013); призначено ліквідатором боржника ПП "НВ-Інвест" арбітражного керуючого Севостьянова Євгена Вікторовича (свідоцтво № 981 від 23.05.13).
Ухвалою суду від 21.04.2020 відкладено розгляд заяви гр. ОСОБА_1 з грошовими вимогами до банкрута на 26.05.2020.
Проте, судове засідання, призначене на 26.05.2020 не відбулось, в зв'язку з надісланням справи до касаційної інстанції на оскарження.
Постановою Верховного суду від 27.08.2020 касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 (про відмову у відкритті апеляційного провадження) залишено без змін.
21.09.2020 матеріали справи № 922/5022/15 повернулись до господарського суду Харківської області і були направлені на оскарження до апеляційної інстанції, у зв'язку із надходженням до суду апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.04.2020.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Менчака В'ячеслава Володимировича на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21 квітня 2020 року по справі № 922/5022/15 в частині відсторонення арбітражного керуючого Менчака В'ячеслава Володимировича від обов'язків ліквідатора боржника по справі залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Харківської області від 21 квітня 2020 року по справі № 922/5022/15 про відсторонення арбітражного керуючого Менчака В'ячеслава Володимировича від обов'язків ліквідатора боржника по справі залишено без змін.
18.12.2020 матеріали справи № 922/5022/15 повернулись до господарського суду Харківської області і були направлені на оскарження до касаційної інстанції, у зв'язку із надходженням до суду касаційної скарги ОСОБА_3 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 та ухвалу господарського суду Харківської області від 21.04.2020.
Ухвалою Верховного Суду від 15.02.2021 відмовлено у відкритті касаційної скарги ОСОБА_3 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.04.2020 у справі № 922/5022/15 про припинення повноваження ліквідатора Приватного підприємства "НВ-Інвест" арбітражного керуючого Менчака В'ячеслава Володимировича та призначення ліквідатором боржника Приватного підприємства "НВ-Інвест" арбітражного керуючого Севостьянова Євгена Вікторовича.
10.03.2021 матеріали справи № 922/5022/15 повернулись до господарського суду Харківської області.
Враховуючи, що справу повернуто до господарського суду на подальший розгляд, суд, ухвалою від 11.03.2021 призначив до розгляду в судовому засіданні заяву гр. ОСОБА_1 з грошовими вимогами до банкрута, зобов'язавши заявника гр. ОСОБА_1 надати суду письмові пояснення (заперечення) щодо заперечень кредитора ТОВ "Респектплюс".
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Кредитор, ТОВ "Респектплюс" в своїх письмових поясненнях просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви з грошовими вимогами до ПП "НВ-Інвест". Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 11 Закону України "Про іпотеку" конкретизує підставу суброгації в іпотечних правовідносинах та встановлює, що у разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки, майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням. Проте, ч. 3 ст. 42 цього закону визначає, що майновий поручитель, який виконав основне зобов'язання повністю або частині, має право вимагати від боржника відшкодування сплаченої майновим поручителем суми. Тобто, наведена норма права, на думку ТОВ "Респектплюс", встановлює право регресу майнового поручителя до основного боржника.
Кредитор вважає, що інститут суброгації спрямований на відшкодування майнових втрат застоводавця (майнового поручителя), а правова сутність суброгації полягає у подвійній правовій природі: вона одночасно є конструкцією заміни кредитора у зобов'язанні та опосередковує право зворотної вимоги. На думку кредитора, з огляду на положення п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України та ч. 5 ст. 20 Закону України "Про заставу", самостійним випадком суброгації є належне виконання майновим поручителем саме обов'язку позичальника за кредитним договором. Тобто перехід до майнового поручителя прав кредитора за основним зобов'язанням відбувається у випадку виключно повного виконання обов'язку боржника і не відбувається у разі сплати лише частини заборгованості.
Попередній ліквідатор ПП "НВ-Інвест", арбітражний керуючий Менчак В.В., в своєму повідомленні про результат розгляду вимог кредитора, вимоги ОСОБА_1 визнає в повному обсязі, вважає, що в зв'язку з відчуженням іпотечного майна на користь ТОВ "Респектплюс" було частково оплачено зобов'язання ПП "НВ-Інвест" за кредитним договором від 20.03.2008 у розмірі 1 960 356,30 грн, тому ОСОБА_1 набула права вимоги до ПП "НВ-Інвест" в розмірі виконаного зобов'язання.
На виконання вимог ухвали суду, представником заявника, 29.03.21 надано до суду заперечення щодо пояснень ТОВ "Респектплюс", в яких зазначає, що інститути поруки та іпотеки є різними способами забезпечення виконання зобов'язань та мають різне нормативне регулювання. Відповідальність поручителя являється солідарною, в той час як майновий поручитель відповідає за неналежне виконання основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. Тому просить суд вимоги гр. ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі і включити вимоги до реєстру вимог кредиторів.
Присутній в судовому засіданні представник ТОВ "Респектплюс" заперечує проти заяви ОСОБА_1 і просить суд відхилити вимоги.
Присутній в судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримує заяву з грошовими вимогами до банкрута в повному обсязі та просить суд її задовольнити.
Присутній в судовому засіданні ліквідатор Севостьянов Є.М. заперечував проти вимог ОСОБА_1 , проте письмових заперечень суду не надав.
НОРМИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ.
За приписами ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарстких судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 3 наведеною статті судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі № 922/5022/15 про банкрутство ПП "НВ-Інвест" було порушено ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.10.2015 відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство).
21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Згідно пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон про банкрутство.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 21.10.2010 по справі "Дія 97 проти України" зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства.
Отже законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
Згідно ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується верховенством права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано ВРУ, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено порядок вирішення спорів у справі про банкрутство.
За приписами статті 9 зазначеного Кодексу визначено, що за результатом розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, суд виносить ухвали.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ І ВИСНОВОК СУДУ.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
В силу положень ст. 1 Закону України «Про іпотеку» та статей 572, 575 ЦК України іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
З урахуванням приписів п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавцем може бути боржник за основним зобов'язанням або майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ст.3 Закону України «Про іпотеку»).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного основного зобов'язання.
Так, між Акціонерним комерційним банком «Форум» та заявником було укладено Іпотечний договір № 31/08/12-KLMVI-Iпот-1 від 20.03.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_1 поручилась в якості майнового поручителя власним нерухомим майном за виконання Приватним підприємством «НВ-Інвест» зобов'язань, що випливають з укладеного між Приватним підприємством «НВ-Інвест» та АКБ «Форум» кредитного договору №0031/08/12 - KLMVI від 20.03.2008 р., відповідно до умов якого АКБ «Форум» надав ПП «НВ-Інвест» кредитні кошти для фінансування будівництва супермаркету із гостьовою автостоянкою, на розі вул. Клочківської та вул.Херсонської.
Відповідно до п.1.2. іпотечного договору предметом іпотеки являлась квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 218,8 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Олійник Л.М. 20.04.2004, в реєстрі за №2183.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Аналогічні положення містяться в п.п.5.1., 5.2. Іпотечного договору № 31/08/12-КLМVІ-Іпот-1 від 20.03.2008 року.
У зв'язку з неналежним виконанням Приватним підприємством «НВ-Інвест» зобов'язання за кредитним договором №0031 /08/12-KLMVI від 20.03.2008р. Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 22.08.2012 у справі № 2018/4949/2012 частково задоволені позовні вимоги ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 , третя особа ПП «НВ-Інвест», про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0031/08/12-KLMVI від 20.03.2008, шляхом проведення прилюдних торгів.
Зазначене рішення набрало законної сили.
08.11.2012 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №35137201). В ході примусового виконання описано та арештовано семикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 218,8 кв.м, яка належала ОСОБА_1 , згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.04.2004 (№ витягу 3393191, реєстраційний номер 5167614).
Згідно постанови №35137201/11 від 30.01.2018 Відділом примусового виконання рішень ДВС України було прийнято рішення про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Респектплюс» семикімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 218,8 кв.м, яка належала ОСОБА_1 , шляхом заліку забезпечених вимог стягувача в рахунок ціни майна, яка складає 1960356,30 грн. Наведеною постановою також встановлено, що у зв'язку з передачею зазначеного нерухомого майна стягувачу в рахунок погашення боргу, підлягають зарахуванню кошти в загальній сумі 1960356,30 грн, як часткове погашення боргу за виконавчим документом ОСОБА_1 на користь ТОВ «Респектплюс».
Положеннями ч. 1 ст. 11 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. Обмеження відповідальності майнового поручителя виключно в межах вартості предмета іпотеки означає, що майновий інтерес кредитора у разі звернення стягнення на предмет іпотеки може бути забезпечений (задоволений): а) в повному обсязі, якщо вартість предмета іпотеки дорівнюватиме розміру вимог кредитора за основним зобов'язанням або перевищуватиме його; б) частково, якщо вартість предмета іпотеки буде нижчою за розмір вимог кредитора за основним зобов'язанням. Наведене, в свою чергу, передбачає право кредитора стягнути непокриту предметом іпотеки суму боргу з боржника у разі, якщо вартість іпотечного майна є меншою від заборгованості за основним зобов'язанням.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, зазначені норми передбачають можливість часткового виконання та часткового припинення зобов'язання.
Статтею 11 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.
Статтею 42 Закону України "Про іпотеку" передбачено, зокрема, що майновий поручитель може виконати основне зобов'язання за боржника з наслідками, аналогічними вищенаведеним, і попередній іпотекодержатель зобов'язаний прийняти таке виконання. Майновий поручитель, який виконав основне зобов'язання повністю або в частині, має право вимагати від боржника відшкодування сплаченої майновим поручителем суми.
З наведеного вище вбачається, що заявником, у зв'язку з відчуженням іпотечного майна на користь ТОВ "Респектплюс", було частково оплачено зобов'язання ПП "НВ-Інвест" за кредитним договором №0031 /08/12-KLMVI від 20.03.2008 в розмірі 1 960 356,30 грн.
Отже, твердження представника ТОВ "Респектплюс" щодо того, що перехід прав відбувається у випадку виключно повного виконання обов'язку боржника, є не обґрунтованим.
Таким чином, відповідно до ст.ст. 598, 599 ЦК України це є підставою для припинення у відповідній частині основного зобов'язання ПП "НВ-Інвест" перед ТОВ "Респектплюс".
ЩОДО СПОСОБУ ЗАХИСТУ.
Разом з тим, суд зазначає, що правові підстави позову (заяви) - це зазначена в заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач (заявник у справі про банкрутство) обґрунтовує свої вимоги.
Однак, суд, згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи (заяви) має самостійно перевірити доводи сторін щодо предмету спору.
Верховний Суд акцентує увагу на те, що позивач (заявник) як особа, яка вважає, що її право порушено, самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.
Розглядаючи справу (заяву) суд має з'ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права заявника; 3) чи є спосіб захисту, обраний заявником, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
У статті 16 Цивільного кодексу України і статті 20 Господарського кодексу України також передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. У наведених статтях закріплені переліки способів захисту прав і законних інтересів. При цьому суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово (зокрема у постанові від 04.06.2019 у справі №916/3156/17) звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.
Крім того, під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Як зазначалось судом вище, гр. ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника ПП "НВ-Інвест", в зв'язку з тим, що частину боргу ПП "НВ-Інвест" було задоволено шляхом реалізаціїї майна, що належало ОСОБА_1 , оскільки вона була майновим поручителем перед АКБ "Форум", правонаступником якого є ТОВ "Респектплюс".
Згідно з частиною 1, 2 cтатті 556 ЦК України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання забезпечене порукою, переходять вci права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем.
Обсяг прав кредитора, якi переходять до поручителя у такому випадку, повинен відповідати обсягу задоволених ним вимог кредитора за основним зобов'язанням.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі i на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, до гр. ОСОБА_1 перейшли права кредитора за кредитним договором №0031 /08/12-KLMVI від 20.03.2008 в розмірі 1 960 356,30 грн.
Суд вважає за необхідне зазначити, що правонаступництво - це перехід суб'єктивного права (а у широкому розумінні - також і юридичного обов'язку) від однієї особи до іншої (правонаступника).
Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення. У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов'язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов'язків юридичної особи. Тому правонаступництво юридичної особи завжди є універсальним.
Натомість правонаступництво прав та обов'язків юридичної особи не завжди є наслідком правонаступництва юридичної особи. А тому може бути не тільки універсальним, але й сингулярним, тобто таким, за якого до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов'язок боржника.
Іншими словами заміна сторони у зобов'язанні може бути наслідком або сингулярного правонаступництва (зокрема, на підставах договорів купівлі-продажу, факторингу, виконання обов'язку, тощо), або універсального правонаступництва (зокрема, у випадку реорганізації юридичної особи чи спадкування).
Поряд з цим, процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, що включає в себе низку процедур і послідовних та сукупних процесуальних і позапроцесуальних дій учасників провадження, метою якого є задоволення вимог сукупності кредиторів у разі неплатоспроможності боржника.
Справи про банкрутство характеризуються специфічним складом учасників, кожен з яких вступаючи в провадження у справі наділяється особливими процесуальними правами та обов'язками, зумовленими характером відносин неспроможності.
Раціональність механізму конкурсної процедури полягає саме в тому, що вона надає інструментарій для узгодження прав та інтересів усіх кредиторів, а також забезпечує взаємні права та інтереси сукупності кредиторів і боржника (висновок викладений у постанові ВС у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.10.19 у справі №910/9535/18, постанова від 24.09.2020 у справі №909/548/16).
Як вбачається з матеріалів справи №922/5022/15 справу про банкрутство ПП "НВ-Інвест" порушено (відкрито провадження) 05.10.2015 року.
23.12.2015 за наслідками проведення попереднього засідання суд визнав, зокрема, вимоги ПАТ "Банк Форум" в сумі 14 046 955,23 грн (четверта черга), 653378,36 грн (шоста черга), 2436,00 грн (перша черга). А також окремо внесені до реєстру кредиторів вимоги забезпечені заставою майна боржника в загальній сумі 15658302,00 грн перед ПАТ "Банк Форум".
Постановою суду від 26.04.2016 року ПП "НВ-Інвест" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора.
Ухвалою суду від 05.07.2016 визнано поточні вимоги ПАТ "Банк Форум" на суму 1 565 731,60 грн, які включено до четвертої черги реєстру кредиторів, а також суму 2756,00 грн судового збору включено до першої черги реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 12.10.2017 здійснено заміну кредитора ПП "НВ-Інвест" ПАТ "Банк Форум" на кредитора ТОВ "Респектплюс" на загальну суму вимог 30 292 539,65 грн, з якої: 14 634 237,65 грн - четверта черга, 15 658 302,00 грн - окремо внесені вимоги, що забезпечені заставою майна боржника. В сумі 1 637 019,54 грн (31929559,19 - 30292539,65=1637019,54) ПАТ "Банк Форум" за договором № 0031/08/12-KLMVI від 20.03.2008 р., укладеним між ПАТ "Банк Форум" та ПП "НВ-Інвест", залишився кредитором у справі №922/5022/15, з якої: 978449,18 грн - четверта черга у реєстрі вимог кредиторів, 653 378,36 грн - шоста черга (пеня), 5192,00 грн - перша черга (судовий збір),
Згідно ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.2013, за нормами якого ПП "НВ-Інвест" визнано банкрутом, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Такі самі приписи зазначені в ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, який почав свою дію з 21.10.2019 року.
Згідно статті 1 КУзПБ поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
З аналізу зазначених приписів ст. 1 та ст 59 Кодексу України з процедур банкрутства, імперативно встановлюється, що поточні вимоги у кредиторів можуть виникнути в період з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржника і до моменту прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом. В даному випадку, це в період з 05.10.2015 року до 26.04.2016 року.
Приписами статтей 12, 47, 61 Кодексу України з процедур банкрутства встановлений обов'язок арбітражного керуючого вести реєстр вимог кредиторів, вносити зміни до реєстру вимог кредиторів на підставі відповідної ухвали суду.
Відповідно до частини першої статті 3 КУзПБ, вимоги до форми та порядку ведення реєстру вимог кредиторів визначає державний орган з питань банкрутства.
Аналіз пунктів 1, 10 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, дає підстави для висновку, що Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань банкрутства та на який покладено обов'язок визначати форму та порядок ведення реєстру кредиторів шляхом розроблення, видання та оприлюднення регуляторних актів.
Пунктом 1 Вимог до форми та порядку ведення реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 17.08.2020 № 2778/5 (далі - Вимоги) встановлено що ці Вимоги визначають порядок ведення реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство (неплатоспроможність) (далі - Реєстр) та вимоги до форми Реєстру, організаційні підходи при складанні, веденні та внесенні змін до Реєстру на всіх стадіях провадження справи про банкрутство (неплатоспроможність).
Отже, ведення та внесення змін до реєстру вимог кредиторів арбітражними керуючими (керуючими санації, ліквідаторами) здійснюється відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства з урахуванням положень, передбачених зазначеними Вимогами.
Пунктом 1 Розділу ІІІ "Ведення Реєстру" Вимог передбачено, що арбітражний керуючий починає ведення Реєстру за результатами попереднього засідання господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Підставою для внесення відомостей до Реєстру є ухвала (постанова) господарського суду або інформація, отримана під час провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (списання або прощення боргів, задоволення вимог кредиторів, зміна відомостей про кредитора тощо).
Відповідно до пункту 8 Розділу ІІІ "Ведення реєстру" Вимог, у разі погашення вимог кредитора іншим шляхом, ніж задоволення за рахунок реалізації майна, відомості щодо способу погашення та дати погашення такої вимоги вносяться в графу "Примітки".
Проте, гр. ОСОБА_1 заявляє вимоги, які виникли у неї внаслідок відчуження 30.01.2018 року (постанова ДВС) її власного майна, що перебувало в іпотеці ПАТ "Банк Форум", правонаступником якого в даній справі є ТОВ "Респектплюс" та сплати таким чином частини основного зобов'язання ПП "НВ-Інвест" за кредитним договором №0031/08/12-KLMVI від 20.03.2008, що не є поточним зобов'язанням в розумінні приписів ст. 1 та ст. 59 КУзПБ (ст. 1 та ст. 38 Закону про банкрутство в редакції після 19.01.2013) банкрута ПП "НВ-Інвест", оскільки в 2018 році у останнього не могли виникнути будь-які додаткові зобов'язання.
Таким чином, суд зазначає, що гр. ОСОБА_1 невірно визначила в своїй заяві підстави вимог до боржника ПП "НВ-Інвест".
Разом з тим, згідно ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник змінив.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що заявник обрав спосіб захисту, для якого законом визначено спеціальний порядок. Цей порядок включає в себе подання до суду заяви про заміну кредитора у справі в частині суми 1 960 356,30 грн на підставі ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства (ст. 52 ГПК України).
Ухвала суду про заміну кредитора для ліквідатора є підставою для внесення відповідних змін до реєстру вимог кредиторів.
Частиною 1 статті 5 ГПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних та юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч. 4 ст. 61 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
Враховуючи викладене вище, суд вважає заяву гр. ОСОБА_1 з грошовими вимогами до банкрута не обґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 2, 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 5, 11, 74, 86, 233-235 Господарського процесуального кодексу України,
1. Грошові вимоги ОСОБА_1 до банкрута ПП "НВ-Інвест" в сумі 1 960 356,30 грн - відхилити в повному обсязі.
2. Ухвалу направити ліквідатору, заявнику ОСОБА_1 , комітету кредиторів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення (прийняття) та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала підписана 25.06.2021.
Суддя Міньковський С.В.