Рішення від 13.05.2021 по справі 921/679/20

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 травня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/679/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровця Я.Я.

за участю секретаря судового засідання Сиротюк К.В.

Розглянув справу за правилами загального позовного провадження

за позовом Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК", вул. Сахарова, 78, м. Львів

до відповідача Приватного підприємства "Сатурн", вул. Гайова, 54а, м. Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій", вул. Подільська, 37а, м. Тернопіль.

про звернення стягнення на предмет іпотеки на суму 1 737 833,68 USD заборгованості та 2 791 375,95 грн пені.

За участю учасників судового процесу:

від позивача:

Очич Т.М. - адвокат ,

Гончарова У.І. - адвокат ,

від відповідача: не з"явився,

від третьої особи: не з"явився.

Судові процедури.

Судом роз'яснено форму і стадії судового провадження, що здійснюється у межах даної справи згідно до вимог ГПК України.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд", відповідно до вимог статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України.

Для розгляду справи в режимі відеоконференцзв'язку використовуються засоби для здійснення фіксації судового процесу в режимі відеоконференц-прийому "EASYCON".

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Суть справи.

26 жовтня 2020 року Акціонерне товариство "КРЕДОБАНК" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Приватного підприємства "Сатурн" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відкриття провадження у справі.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 26.10.2020, для розгляду справи №921/679/20 визначено суддю Боровця Я.Я.

Ухвалою суду від 02.11.2020 відкрито провадження у справі №921/679/20 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 01.12.2020.

Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження.

Підготовче провадження.

Підготовче засідання вперше призначено на 01.12.2020.

Ухвалою суду від 01.12.2020 підготовче засідання відкладалося на 21.01.2021 з підстав, викладених в ній.

Відповідно до частини 4 статті 233 ГПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Протокольними ухвалами від 21.01.2021, від 11.02.2021 та від 23.02.2021 підготовчі засідання відкладалися відповідно на 11.02.2021, на 23.02.2021 та на 03.03.2021 з підстав, викладених в них.

Згідно статті 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Ухвалами суду від 01.12.2020, від 21.01.2021 та від 23.02.2021 строк підготовчого провадження у справі №921/679/20 продовжувався.

Пунктом 3 частини 2 статті 185 ГПК України встановлено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 03.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/679/20 до судового розгляду по суті на 16.03.2021.

Розгляд справи по суті.

У судовому засіданні - 16.03.2021 розпочато розгляд справи по суті.

Протокольними ухвалами від 16.03.2021 та від 24.03.2021 розгляд справи по суті відкладався відповідно на 24.03.2021 та на 05.04.2021.

Ухвалою суду від 05.04.2021 судове засідання по суті відкладалося на 21.04.2021, з підстав, викладених в ній. Розгляд справи №921/679/20 по суті почати спочатку.

Протокольною ухвалою від 21.04.2021 розгляд справи по суті відкладався на 13.05.2021.

У судовому засіданні - 13.05.2021 розпочато розгляд справи по суті.

При розгляді справи по суті, суд з'ясував обставини справи, дослідив докази у справі, заслухав обґрунтування позовних вимог представника позивача, його вступне та заключне слово .

У судовому засіданні 13.05.2021, після з'ясування обставин справи та дослідження доказів у справі, суд, після виходу із нарадчої кімнати, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Інші процесуальні дії.

Ухвалою суду від 19.11.2020 залучено адвоката Очич Тараса Михайловича в якості представника позивача - Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" у справі №921/679/20. Надано адвокату Очич Тарасу Михайловичу, як представнику позивача - Акціонерного товариства "КредоБанк" доступ до електронної справи №921/679/20 в підсистемі "Електронний суд".

Ухвалою суду від 18.01.2021 у задоволенні заяви представника позивача АТ "КРЕДОБАНК" - адвоката Очич Т.М. про участь у судовому засіданні 21.01.2021 о 11:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, відмовлено.

Ухвалою суду від 21.01.2021 залучено до участі у справі №921/679/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій" (вул. Подільська, 37а, м. Тернопіль), на підставі статті 50 ГПК України.

Ухвалою суду від 09.02.2021 заяву представника АТ "КРЕДОБАНК" - адвоката Очича Т.М. про участь у судовому засіданні - 11.02.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, задоволено.

Ухвалою суду від 09.04.2021 допущену описку в пункті 1 резолютивної частини ухвал Господарського суду Тернопільської області від 16.03.2021 та від 24.03.2021 у справі №921/679/20, виправлено. В пункті 1 резолютивної частини ухвал Господарського суду Тернопільської області від 16.03.2021 та від 24.03.2021 у справі №921/679/20, читати правильно "відкладений судовий розгляд по суті", замість "відкладене підготовче засідання".

Аргументи сторін.

Правова позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання позичальником - ТОВ "Торговий дім "Теркурій" зобов'язань за кредитним договором №23/К від 13.06.2008 щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом, у позивача виникло право звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, укладеним між позивачем та відповідачем.

В якості правових підстав позову позивач зазначає, зокрема ст.ст. 526, 589, 590, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 39 Закону України "Про іпотеку".

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просить суд позов задоволити.

Заперечення відповідача.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №3961 від 13.05.2021 ) з підстав, викладених в ньому, зокрема у зв"язку з врегулюванням спору шляхом досягнення мирової угоди.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, відмовляє у його задоволенні у зв"язку з відсутністю доказів на підтвердження обставин викладених в ньому.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, положення статті 13 ГПК України, якою в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, беручи до уваги, що явка представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без їх участі, за наявними у ній матеріалами.

Також, беручи до уваги, що учасники справи, зокрема відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами на подання відзиву, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаного учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Пояснення третьої особи.

Третя особа явку свого представника в судове засідання не забезпечила, причин неявки суду не повідомила, вимог ухвали суду не виконала, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, на підставі статей 120, 121 ГПК України - ухвалами суду, які надсилалися рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення з позначкою "Судова повістка", про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (містяться в матеріалах справи).

Так, ухвали суду направлені третій особі за адресою: вул. Подільська, 37а, м. Тернопіль, які повернулися на адресу суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч.ч.3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що Єдиний державний реєстр містить відомості про найменування фізичної особи - підприємця, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи, організаційно-правову форму; місцезнаходження юридичної особи та дані про відокремлені підрозділи юридичної особи: ідентифікаційний код відокремленого підрозділу; найменування відокремленого підрозділу; місцезнаходження відокремленого підрозділу.

Як визначено статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч.1).

Статтею 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що державні органи, у тому числі суди, органи Національної поліції, органи прокуратури, органи Служби безпеки України, а також органи місцевого самоврядування та їх посадові особи безоплатно отримують відомості з Єдиного державного реєстру з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру, крім випадків, передбачених цим Законом.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об'єкта поштового зв'язку місця призначення.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №916/2349/17 .

Також, беручи до уваги, що учасники справи, зокрема третя особа не скористалася наданими їй процесуальними правами на подання пояснень по суті спору, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаного учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, сторони не позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду щодо даної справи у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Щодо строку розгляду спору суд зазначає, що розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005).

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

За таких обставин, враховуючи характер спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін, враховуючи, неодноразове відкладення судових засідань, наявні достатні підстави для висновку про те, що справа розглядалась упродовж розумного строку.

При цьому, суд, враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України, за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає що є усі підстави завершити розгляд у справі № 921/679/20 та прийняти у ній рішення, і що таке не порушить будь - яких прав жодного із учасників у справі.

Фактичні обставини, встановлені судом.

13.06.2008 між Відкритим акціонерним товариством "КРЕДОБАНК" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "КРЕДОБАНК" на підставі Статуту АТ "КРЕДОБАНК"), як Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій", як Позичальник укладено кредитний договір №23/К, згідно якого Банк зобов'язувався надати у власність Позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим Договором, а Позичальник зобов'язувався повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії (розділ 1 Кредитний договір).

Пунктами 2.1, 2.2, 2.6, 2.7 Кредитного договору сторони визначили умови видачі кредиту: розмір та валюта кредиту - 2 400 000 доларів США. Кредит надається для придбання обладнання згідно договору купівлі-продажу №08/05/08-1 від 08.05.2008, укладеного з ТОВ "Теркурій-2". Процентна ставка - 14,5%. У разі невиконання вимог, передбачених у п.9.3.6. цього Договору, процентна ставка за користування кредитними коштами збільшується на 2,00% вище діючої, починаючи з 1- го числа 2- го місяця після аналізованого періоду (лютий - квітень, травень - липень, серпень - жовтень, листопад - січень) на наступний період. В подальшому, при виконанні Позичальником протягом наступного аналізованого періоду вимог п. 9.3.6. цього Договору, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на попередньому рівні, визначеному в п.2.1.3, починаючи з 1-го числа 2-го місяця після аналізованого періоду на наступний період. Така зміна розміру процентів додаткового погодження Сторонами не потребує. Кредит видається траншами, шляхом конвертації дол. США у валюту платежу, з наступним використанням за цільовим призначенням. Дата остаточного повернення Кредиту-12.06.2015. Для обліку виданих кредитних коштів Банк відкриває позичковий рахунок № НОМЕР_1 . Датою видачі Кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку.

Згідно п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 Кредитного договору, виконання зобов'язань Позичальником забезпечуються способами, що обумовлені в ньому та/або договорах, укладених з метою забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань перед Банком. Позичальник зобов'язується надати Банку наступні види забезпечення: обладнання в'язальне, текстильне та інше виробниче обладнання. У якості забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором Третіми особами надаються наступні види забезпечення: нерухомість - адміністративно-господарські будівлі, що належать ТОВ "Еліна ЛТД", загальною площею 1805,0 кв.м., знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Позичальник зобов'язується надати в заставу майно (власне і третіх осіб), оціночна вартість якого становить не менше 43 409 783,50 грн.

Пунктом 5.1 Кредитного договору визначено, що Позичальник зобов'язався повернути Банку Кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього (Додаток №1).

Банк, у випадках, передбачених п.2.9. цього Договору, вправі вимагати дострокового повернення Кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим Договором, про що письмово повідомляє Позичальника. Позичальник зобов'язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги Банку достроково повернути Кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі (п.п. 5.9, 5.10 Кредитного договору).

Як визначено п.7.1 Кредитного договору , за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань (повернення Кредиту або його частини , оплати процентів, комісій) Позичальник на вимогу банку сплачує пеню: за зобов"язаннями у гривні - в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки; за зобов"язаннями в іноземній валюті - 0,05 % за кожен день прострочки від простроченої /несплаченої суми.

Відповідно до п.11.1 Кредитного договору, останній набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань.

До кредитного договору сторонами також підписано Додаток №1 "Графік погашення кредиту, отриманого ТОВ "Торговий дім "Теркурій" в сумі 2 400 000 доларів США.

Умови кредитного договору №23/К змінювалися, про що укладено ряд договорів про внесення змін та додатковий договір, а саме:

- договір про внесення змін від 28.04.2009, згідно якого : розмір та валюта кредиту 2 374 000 дол. США; процентна ставка - 15% річних (п.п. 2.1.4. процента ставка збільшується до 17% річних), у випадку незастрахування або несвоєчасного страхування Постачальником та/або третіми особами предмету забезпечення зобов'язань за кредитним договором процентна ставка складає 17% річних; дата остаточного повернення Кредиту - 11.06.2018; Позичальник зобов'язується надати в заставу майно (власне і третіх осіб), оціночна вартість якого становить не менше 39 176 950,69 грн. Також підписано Додаток №2 - графік погашення кредиту 2 374 000 дол. США;

- договір про внесення змін від 29.05.2009, за умовами якого за внесення змін в умови кредитування в частині вилучення додаткового забезпечення, сплачується, в день внесення змін, комісія за розгляд заявки в розмірі 100 грн;

- договір про внесення змін від 22.09.2010, згідно якого: процентна ставка - до 21.09.2010 - 15% річних, з 22.09.2010 - 12,5% річних (п.п. 2.1.4. процентна ставка складає 14,5% річних), у випадку незастрахування або несвоєчасного застрахування Постачальником та/або третіми особами предмету забезпечення зобов'язань за кредитним договором процентна ставка складає 14,5% річних;

- договір про внесення змін від 19.04.2011, яким п.3.4 викладено в наступній редакції: Позичальник зобов'язується надати в заставу майно (власне і третіх осіб), оціночна вартість якого становить не менше 35 469 347,66 грн;

- договір про внесення змін від 20.07.2011, згідно якого внесено зміни, зокрема, щодо процентної ставки, яка становить - 10,9% річних;

- договір про внесення змін від 20.09.2012 яким, зокрема, п.п.3.2., 3.3., 3.4. викладено в наступній редакції:

"3.2. Позичальник зобов'язується надати Банку наступні види забезпечення:

- обладнання - в'язальні машини Анге, в кількості 118 шт. та Дера в кількості 21 шт., виробництва Чехії 2002-2006 років випуску, що належить ТОВ "Торговий дім "Теркурій" та знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, заставною вартістю 11 242 706,63 грн;

- обладнання - зашивочні машини в кількості 54 шт. виробництва Італія, Франції, 2006 року випуску, що належить ТОВ "Торговий дім "Теркурій" та знаходиться за адресами: м. Тернопіль, вул. Гайова, 54А, вул. Бродівська, 44, заставною вартістю 1 434 913,40 грн;

- обладнання - формовочні машини в кількості 12 шт. виробництва Франції, 2001-2006 року випуску, що належить ТОВ "Торговий дім "Теркурій" та знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова, 54А, заставною вартістю 3 021 191,98 грн;

- обладнання - намотувальні машини в кількості 13 шт. виробництва Швейцарії, Італії, Іспанії, 2002-2006 років випуску, що належить ТОВ "Торговий дім "Теркурій" та знаходиться за адресами: м. Тернопіль, вул. Гайова, 54А, вул. Бродівська, 44, заставною вартістю 3 214 921,51 грн;

- обладнання для фарбування пряжі в кількості 7 шт. виробництва Іспанія, 2003 року випуску, що належить ТОВ "Торговий дім "Теркурій" та знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова, 54А, заставною вартістю 5 078 615,77 грн;

- обладнання - в кількості 52 шт., 2002-2006 років випуску, що належить ТОВ "Торговий дім "Теркурій" та знаходиться за адресами: м. Тернопіль, вул. Гайова, 54А, вул. Бродівська, 44, та вул. Подільська, 37а, заставною вартістю 384 743,39 грн.

3.3. У якості забезпечення виконання зобов'язання Позичальника за цим Договором Третіми особами надаються наступні види забезпечення:

1. Іпотека нерухомості адміністративно-господарські будівлі загальною площею 1 805,0 кв.м., що належать Майновому поручителю ТОВ "Еліна ЛТД" та знаходяться за адресою: м. Тернопіль, вул. Подільська, 37а, заставною вартістю 7 955 932,50 грн.

2. Порука ОСОБА_1 .

3. Порука ОСОБА_2 .

4. Порука ТОВ "Еліна ЛТД".

3.4. Позичальник зобов'язується надати в заставу майно (власне і третіх осіб), заставна вартість якого становитиме не менше 32 333 025,18 грн." Також підписано Додаток №1 - графік погашення кредиту в сумі 2 064 000 дол. США;

- додатковий договір від 24.05.2013, яким сторони підтверджують, що залишок заборгованості за Кредитом станом на дату укладення цього Додаткового договору складає 1 996 000 доларів США. Крім цього, п.п.3.2., 3.3., 3.4 Договору викладено в наступній редакції:

"3.2. Позичальник зобов'язується надати Банку наступні види забезпечення:

3.2.1.Застава обладнання - в'язальні машини Анге, в кількості 111 шт. та Дера в кількості 21 шт., виробництва Чехії 2003-2006 років випуску, що належить Позичальнику та знаходиться в орендованих приміщеннях за адресою м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, заставною вартістю 9 444 620,20 грн.

3.2.2. Застава обладнання - зашивочні машини в кількості 54 шт. виробництва Італії, Франції, 2006 року випуску, що належить Позичальнику та знаходиться в орендованих приміщеннях за адресами: м. Тернопіль, вул. Гайова, 54А, вул. Бродівська, 44, заставною вартістю 1 269 346,47 грн;

3.2.3 Застава обладнання - формовочні машини в кількості 12 шт. виробництва Франції, 2001-2006 років випуску, що належить Позичальнику та знаходиться в орендованих приміщеннях за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова, 54А, заставною вартістю 2 672 592,90 грн.

3.2.4. Застава обладнання - намотувальні машини в кількості 13 шт. виробництва Швейцарії, Італії, Іспанії, 2002-2006 років випуску, що належить Позичальнику та знаходиться в орендованих приміщеннях за адресами: м. Тернопіль, вул. Гайова, 54А, вул. Бродівська, 44, заставною вартістю 2 843 969,03 грн.

3.2.5 Застава обладнання для фарбування пряжі в кількості 7 шт. виробництва Іспанія, 2003 року випуску, що належить Позичальнику та знаходиться в орендованих приміщеннях за адресою: АДРЕСА_2 , заставною вартістю 4 492 621,64 грн.

3.2.6. Застава обладнання в кількості 52 шт., 2002-2006 років випуску, що належить Позичальнику та знаходиться в орендованих приміщеннях за адресами: м. Тернопіль, вул. Гайова, 54А, вул. Бродівська, 44, та вул. Подільська, 37а, заставною вартістю 342 157,19 грн.

3.3.1. Іпотека нерухомості адміністративно-господарські будівлі (до складу яких входить: будівля - літера А-1, площею 1 720,4 кв.м.; гаражі - літера Б-2, площею 84,6 кв.м.), загальною площею 1 805,0 кв.м., що належать Майновому поручителю ТОВ "Еліна ЛТД" та знаходяться на земельній ділянці, яка передана Позичальнику в постійне користування за адресою: м. Тернопіль, вул. Подільська, 37а, заставною вартістю 5 728 271,40 грн.

3.3.2. Порука Мотрук В.Р.

3.3.3. Порука Чубак Б.В.

3.3.4. Порука ТОВ "Еліна ЛТД".

3.4. Позичальник зобов'язується надати в заставу майно (власне і третіх осіб), заставна вартість якого становитиме не менше 26 793 578,83 грн." До додаткового договору сторони також підписали додаток №1 - графік погашення кредитної заборгованості;

- договір про внесення змін від 25.06.2014, згідно із яким: розмір та валюта кредиту - 1 855 000 дол. США; доповнено п.3.3 Договору, виклавши його у наступній редакції: "Нерухомість - адміністративно-складська будівля під літерою А загальною площею 3 371,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова, 54А та належить на праві власності ПП "Сатурн". Також підписано Додаток №1 - графік погашення кредиту;

- договір про внесення змін від 29.04.2015, згідно якого Позичальник визнає, що станом на 29.04.2015 розмір заборгованості перед Банком за Кредитним договором №23/К складає 1 740 000 доларів США та 500 грн нарахованої та несплаченої комісії за управлінням кредитом. Внесено наступні зміни та викладено у новій редакції, зокрема:

"2.1.3 відсоткова ставка-з дня внесення змін терміном на 14 місяців (пільговий період) до 29.06.2016 3,5% річних, з наступного дня після закінчення пільгового періоду з 30.06.2016 - 6,5% річних.

3.2. Позичальник зобов'язується надати Банку наступні види забезпечення:

Застава обладнання - в'язальні машини Анге, в кількості 118 шт. та Дера в кількості 21 шт., виробництва Чехії 2002-2006 років випуску, що належить ТОВ "Торговий дім "Теркурій" та знаходиться в орендованих приміщеннях за адресою м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, заставною вартістю 9 444 620,20 грн.

Застава обладнання - зашивочні машини в кількості 54 шт. виробництва Італії, Франції, 2006 року випуску, що належить ТОВ "Торговий дім "Теркурій" та знаходиться в орендованих приміщеннях за адресами: м. Тернопіль, вул. Гайова, 54А, вул. Бродівська, 44, заставною вартістю 1 269 346,47 грн.

Застава обладнання - формовочні машини в кількості 12 шт. виробництва Франції, 2001-2006 років випуску, що належить Тов. "Торговий дім "Теркурій" та знаходиться в орендованих приміщеннях за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова, 54А, заставною вартістю 2 672 592,90 грн.

Застава обладнання - намотувальні машини в кількості 13 шт. виробництва Швейцарії, Італії, Іспанії, 2002-2006 років випуску, що належить ТОВ "Торговий дім "Теркурій" та знаходиться в орендованих приміщеннях за адресами: м. Тернопіль, вул. Гайова, 54А, вул. Бродівська, 44, заставною вартістю 2 843 969,03 грн.

Застава обладнання для фарбування пряжі в кількості 7 шт. виробництва Іспанія, 2003 року випуску, що належить ТОВ "Торговий дім "Теркурій" та знаходиться в орендованих приміщеннях за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова, 54А, заставною вартістю 4 492 621,64 грн.

Застава обладнання - в кількості 52 шт., 2002-2006 років випуску, що належить ТОВ "Торговий дім "Теркурій" та знаходиться в орендованих приміщеннях за адресами: м. Тернопіль, вул. Гайова, 54А, вул. Бродівська, 44, та вул. Подільська, 37а, заставною вартістю 342 157,19 грн.

1. Іпотека нерухомості адміністративно-складська будівля літ.А заг. пл. 3 371,4 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та належить ПП "Сатурн", заставною вартістю 3 418 520 грн.

Іпотека нерухомості адміністративно-господарські будівлі (до складу яких входить: будівля - літера А-1, площею 1 720,4 кв.м.; гаражі - літера Б-2, площею 84,6 кв.м.), загальною площею 1 805,0 кв.м., що належать Майновому поручителю ТОВ "Еліна ЛТД" та знаходяться на земельній ділянці, яка передана Позичальнику в постійне користування за адресою: м. Тернопіль, вул. Подільська, 37а, заставною вартістю 5 728 271,40 грн.

2. Порука ОСОБА_1 .

3. Порука ОСОБА_2 .

4. Порука ТОВ "Еліна ЛТД".

3.4. Позичальник зобов'язується надати в заставу майно (власне і третіх осіб), заставна вартість якого становитиме не менше 36 781 652,43 грн." До додаткового договору сторони також підписали додаток №1 - графік погашення кредитної заборгованості;

- договір про внесення змін від 09.06.2016, згідно якого Позичальник визнає, що станом на 26.05.2016 розмір заборгованості перед Банком за Кредитним договором №23/К складав 1 636 000 доларів США та 500 грн нарахованої та несплаченої комісії за управлінням кредитом. Внесено наступні зміни та викладено у новій редакції, зокрема:

"2.1.3. відсоткова ставка - до 29.06.2016 у розмірі - 3,5% річних; з 30.06.2016 по 28.02.2017 у розмірі - 4,5% річних; з 01.03.2017 у розмірі - 6,5% річних.

3.2. Позичальник зобов'язується надати Банку наступні види забезпечення:

Застава обладнання - в'язальні машини Анге, в кількості 70 шт. та Дера в кількості 21 шт., виробництва Чехії 2003-2006 років випуску, що належить ТОВ "Торговий дім "Теркурій" та знаходиться в орендованих приміщеннях за адресами м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, вул. Гайова, 54А, вул. Подільська, 37А, с. Цебрів, с. Чистилів заставною вартістю 4 383 123,60 грн, згідно з Актом перевірки наявності та оцінки майна, що передається в заставу від 07.06.2016.

Застава обладнання - зашивочні машини в кількості 54 шт. виробництва Італії, Франції, 2006 року випуску, що належить ТОВ "Торговий дім "Теркурій" та знаходиться в орендованих приміщеннях за адресами: м. Тернопіль, вул. Гайова, 54А, вул. Бродівська, 44, вул. Подільська, 37А, заставною вартістю 1 144 240,80 грн, згідно з Актом перевірки наявності та оцінки майна, що передається в заставу від 07.06.2016.

Застава обладнання - формовочні машини в кількості 11 шт. виробництва Франції, 2001-2006 років випуску, що належить ТОВ "Торговий дім "Теркурій" та знаходиться в орендованих приміщеннях за адресою: с. Цебрів, вул. Селянська, 11Б, Зборівський район, Тернопільська область, заставною вартістю 1 535 743,20 грн, згідно з Актом перевірки наявності та оцінки майна, що передається в заставу від 07.06.2016.

Застава обладнання - намотувальні машини в кількості 12 шт. виробництва Швейцарії, Італії, Іспанії, 2002-2006 років випуску, що належить ТОВ "Торговий дім "Теркурій" та знаходиться в орендованих приміщеннях за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова, 54А, заставною вартістю 2 212 960,20 грн, згідно з Актом перевірки наявності та оцінки майна, що передається в заставу від 07.06.2016.

Застава обладнання - в кількості 44 шт., 2002-2006 років випуску, що належить ТОВ "Торговий дім "Теркурій" та знаходиться в орендованих приміщеннях за адресами: м. Тернопіль, вул. Гайова, 54А, вул. Бродівська, 44, заставною вартістю 238 312,20 грн, згідно з Актом перевірки наявності та оцінки майна, що передається в заставу від 07.06.2016.

Застава готової продукції, а саме: шкарпеткові вироби в асортименті, що належать ТОВ "Торговий дім "Теркурій" та знаходиться в орендованих приміщеннях за адресою: вул. Подільська, 37А, м. Тернопіль, балансовою вартістю 8 579 250 грн, заставною вартістю 4 289 625 грн, згідно з Актом перевірки наявності та оцінки майна, що передається в заставу від 07.06.2016.

Застава обладнання (машини для виробництва шкарпеткових виробів) в к-ті 14 од., виробництва Китай, 2013 року випуску, що належить ТОВ "Торговий дім "Теркурій" та знаходиться в орендованих приміщеннях за адресою: м. Тернопіль, вул. Подільська, 37А, заставною вартістю 854 640 грн, згідно з Актом перевірки наявності та оцінки майна, що передається в заставу від 07.06.2016.

1. Іпотека нерухомості адміністративно-складська будівля літ.А заг. пл. 3 371,4 кв.м., яка знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Гайова, 54А та належить ПП "Сатурн", заставною вартістю 5 709 200 грн, згідно з Актом перевірки наявності та оцінки майна, що передається в заставу від 07.06.2016.

2.Іпотека нерухомості адміністративно-господарські будівлі (до складу яких входить: адміністративно-господарська будівля - літера А, площею 2033,5 кв.м.; спортзал - літера Б, площею 84,9 кв.м., прибудова - літера а, мощення - ІІІ), загальною площею 2118,4 кв.м., що належить Майновому поручителю ТОВ "Еліна ЛТД" і знаходиться на земельній ділянці, яка передана Позичальнику в постійне користування за адресою: м. Тернопіль, вул. Подільська, 37А, заставною вартістю 13 931 850 грн, 5 709 200 грн, згідно з Актом перевірки наявності та оцінки майна, що передається в заставу від 07.06.2016.

3. Порука Чубак Б.В.

4. Порука ОСОБА_2 .

5. Порука ТОВ "Еліна ЛТД".

3.4. Позичальник зобов'язується надати в заставу майно (власне і третіх осіб), заставна вартість якого становитиме не менше 36 372 688,40 грн." До додаткового договору сторони також підписали Додаток №1 - графік погашення кредитної заборгованості.

З метою забезпечення виконання кредитного договору, 25.06.2014 між Публічним акціонерним товариством "КРЕДОБАНК" (як, Іпотекодержатель/Позивач) та Приватним підприємством "Сатурн" (як, Іпотекодавець/Відповідач) укладено договір іпотеки, згідно якого договір іпотеки забезпечує виконання зобов"язань ТОВ "ТД "Теркурій" (Позичальник) та вимог Іпотекодержателя за кредитним договором №23/К від 13.06.2008, який укладено між Позичальником та Іпотекодержателем , зі всіма укладеними змінами та доповненнями до нього, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому (кредитний договір), стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів, а також відшкодування збитків у повному обсязі (основне зобов"язання). Кредит відповідно до вищевказаного кредитного договору надається Позичальнику Кредитором - Іпотекодержателем на наступних умовах: сума кредиту - 1855000,00 доларів США, строк повернення кредиту - 11.06.2018 ( п.1.1 Договору іпотеки).

Пунктом 1.3 Договору іпотеки визначено, що предметом іпотеки є нерухоме майно: адміністративно-складська будівля загальною площею 3371,4 кв. м., що знаходиться за адресою : місто Тернопіль, вулиця Гайова, 54а, належить на праві власності Іпотекодавцю.

На підставах, передбачених законодавством України, на предмет іпотеки може бути звернене стягнення ( п.2.1 Договору іпотеки).

Згідно п.3.1 Договору іпотеки встановлено, що Іпотекодержатель має право у випадку невиконання Іпотекодавцем зобов"язань за цим Договором та /або невиконання Позичальником зобов"язань за кредитним договором - звернути стягнення на Предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до розділу 5 цього Договору.

Розділом 5 Договору іпотеки сторони домовились про порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір іпотеки нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. та зареєстровано в реєстрі за №823.

29.04.2015 між Публічним акціонерним товариством "КРЕДОБАНК" (як, Іпотекодержатель) та Приватним підприємством "Сатурн" (як, Іпотекодавець) укладено договір про внесення змін до Договору іпотеки, яким п.1.1 Договору іпотеки викладено в наступній редакції: "договір іпотеки забезпечує виконання зобов"язань ТОВ "ТД "Теркурій" (Позичальник) та вимог Іпотекодержателя за кредитним договором №23/К від 13.06.2008, який укладено між Позичальником та Іпотекодержателем , зі всіма укладеними змінами та доповненнями до нього, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому (кредитний договір), стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів, а також відшкодування збитків у повному обсязі (основне зобов"язання). Кредит відповідно до вищевказаного кредитного договору надається Позичальнику Кредитором - Іпотекодержателем на наступних умовах: сума кредиту - 1855000,00 доларів США, строк повернення кредиту - 11.06.2021".

Також, 10.06.2016 між Публічним акціонерним товариством "КРЕДОБАНК" (як, Іпотекодержатель) та Приватним підприємством "Сатурн" (як, Іпотекодавець) укладено договір про внесення змін до Договору іпотеки, яким п.1.4 та п.1.5 Договору іпотеки викладено у відповідних редакціях.

Як стверджує позивач, на виконання умов Кредитного договору, банківська установа свої зобов'язання за кредитним договором №23/К від 13.06.2008 виконала у повному обсязі, про що свідчать меморіальні ордера №196861 від 13.06.2008 на суму 2 400 000,00 доларів США (11 650 320,00 грн) та №19598272 від 27.06.2014 на суму 150 000,00 доларів США (1 773 501,90 грн).

Однак, Позичальник свої договірні зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом виконав частково, про що свідчать виписки по особовим рахункам .

Станом на 29.07.2020 загальна сума заборгованості становить 1 737 833,68 доларів США, що складається з 1 500 015,49 доларів США - неповернута сума кредиту; 237 818,19 доларів США - несплачені відсотки за користування кредитом.

Також, у зв"язку з невиконанням грошових зобов"язань щодо несвоєчасної сплати кредиту та процентів, відповідно до умов Кредитного договору, Банком нарахована пеня у розмірі 2 791 375,95 грн.

Таким чином, 17.08.2020 Акціонерним товариством "КРЕДОБАНК", як Іпотекодержателем надіслано на адресу Приватного підприємства "Сатурн" , як Іпотекодавцю повідомлення про порушення основного зобов"язання, в порядку статті 35 Закону України "Про іпотеку", рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Вказана вимога залишена без відповіді та задоволення.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв"язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Зміст спірних правовідносин, які склались між сторонами.

Визначаючи правову природу спірних правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, виходячи з аналізу положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та Закону України "Про іпотеку", суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані з кредитуванням та забезпеченням виконання кредитних зобов'язань, визначені укладеними кредитним договором № 23/К від 13.06.2008 та іпотечним договором від 25.06.2014.

Норми права, які застосував суд.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).

У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Господарського кодексу України).

Із змісту частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як визначено статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 345 Господарського кодексу України встановлено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Статтею 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Приписами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Положеннями статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 Цивільного кодексу України).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 589 Цивільного кодексу України , у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 590 Цивільного кодексу України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Законом України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (стаття 1 Закону України "Про іпотеку").

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на об'єкт незавершеного будівництва, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цей об'єкт. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки ( стаття 3 Закону України "Про іпотеку").

Статтею 7 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням (стаття 11 Закону України "Про іпотеку").

Згідно статті 12 закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (стаття 33 Закону України "Про іпотеку").

Статтею 35 Закону України "Про іпотеку" встановлено , що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені цим Законом та/або іпотечним договором, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки. У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону (стаття 41 Закону України "Про іпотеку").

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

В силу вимог статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до положень частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Мотивована оцінка судом.

Всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши у сукупності усі докази, суд дійшов наступних висновків.

У п.10.3. Кредитного договору №23/К від 13.06.2008 його сторони погодили, що будь-який спір, який виникає щодо цього договору або у зв'язку з ним, підлягає на розгляд і остаточне вирішення до постійно діючого Третейського суду при корпорації "Юртранссервіс".

За приписами статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з нормами статей 3, 5, 7, 12 Закону України "Про третейські суди" передача спору на розгляд третейського суду є визначеним законом правом відповідних юридичних та/або фізичних осіб, яке реалізується шляхом укладення угоди між цими сторонами про передачу спору на вирішення третейським судом, а угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Отже, третейська угода щодо передачі спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є угодою про обрання одного із способів вирішення спору.

Пунктом сьомим частини першої статті 226 ГПК України визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Однак, від відповідача та третьої особи таких заперечень не надходило.

Отже, зазначений спір вирішується господарським судом за правилами господарського судочинства.

Судом встановлено, що 13.06.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Кредобанк" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Кредобанк"), як Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій", як Позичальник укладено кредитний договір №23/К, згідно якого Банк зобов'язувався надати у власність Позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим Договором, а Позичальник зобов'язувався повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії (розділ 1 Кредитний договір).

- договір про внесення змін від 28.04.2009,

- договір про внесення змін від 29.05.2009,

- договір про внесення змін від 22.09.2010,

- договір про внесення змін від 19.04.2011,

- договір про внесення змін від 20.07.2011,

- договір про внесення змін від 20.09.2012,

- додатковий договір від 24.05.2013,

- договір про внесення змін від 25.06.2014,

- договір про внесення змін від 29.04.2015,

- договір про внесення змін від 09.06.2016.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання досягнутих домовленостей, банківська установа свої зобов'язання за кредитним договором №23/К від 13.06.2008 виконала у повному обсязі, що підтверджується меморіальними ордерами №196861 від 13.06.2008 на суму 2 400 000,00 доларів США (11 650 320,00 грн) та №19598272 від 27.06.2014 на суму 150 000,00 доларів США (1 773 501,90 грн).

З моменту надання кредиту та за період дії Кредитного Договору, Позичальник неналежним чином виконував свої обов'язки по поверненню кредиту за графіком та по сплаті відсотків за користування кредитом, у зв'язку із чим у останнього виник обов'язок як по сплаті заборгованості по кредиту, так і по сплаті відсотків за користування кредитом.

У встановлений Договором строк і станом на час розгляду справи ТОВ "Торговий дім "Теркурій" обов'язок щодо повернення кредиту у повному обсязі не виконав, таким чином, заборгованість перед позивачем складає 1 500 015,49 доларів США, що підтверджується банківськими виписками по особовим рахункам та розрахунком заборгованості (містяться в матеріалах справи).

Зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 Цивільного кодексу України).

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 202 - 205 ГК України, ст.ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Щодо заявленої до стягнення заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 237 818,19 доларів США, суд зазначає таке.

Здійснивши перевірку заявленої до стягнення суми заборгованості по процентах за користування кредитом в розмірі 237 818,19 доларів США, враховуючи умови Кредитного договору та внесені до нього зміни, суд дійшов висновку, що така заявлена правомірно.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а тому судом встановлений факт заборгованості неповернутого кредиту у розмірі 1 500 015,49 доларів США та заборгованості по процентах за користування кредитом у розмірі 237 818,19 доларів США, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не спростовані ТОВ "ТД "Теркурій".

При цьому, з приводу визначення еквівалента іноземної валюти у національній валюті у судовому рішенні, суд вважає за доцільне звернути увагу на таке.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тобто, відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Такі випадки передбачені статтею 193, частиною 4 статті 524 Цивільного кодексу України, Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Законом України "Про валюту і валютні операції".

Статтею 524 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Статтею 533 Цивільного кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Заборони на виконання грошового зобов'язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.

У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема купівлі - продажу, не суперечить чинному законодавству.

Що стосується можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, то Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження №14-134цс18) вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, вносить двозначність до розуміння суті обов'язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Отже, з метою недопущення вказаної двозначності, суд дійшов висновку щодо визначення в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості саме у валюті зобов'язання - долар без наведення еквіваленту у національній валюті України.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 2 791 375,95 грн, суд зазначає наступне.

Згідно із п. 7.1 Кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань Позичальник на вимогу Банку сплачує пеню: за зобов'язаннями у гривнях - в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки; за зобов'язаннями в іноземній валюті - 0,05% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і сплата неустойки.

Так, матеріалами справи підтверджено порушення ТОВ "ТД "Теркурій" строків повернення кредиту, у зв'язку з чим позивачем нараховано пеню у розмірі 2 791 375,95 грн.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються з приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, сторонами погоджено розмір, підстави та строк нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Судом, враховуючи умови Кредитного договору, перевірено розрахунок пені та вважає вірно обрахованим, а тому позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 2 791 375,95 грн, правомірно заявленими.

Щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, суд встановив таке.

Як визначено статтею 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

29.04.2015 між Публічним акціонерним товариством "КРЕДОБАНК" (як, Іпотекодержатель) та Приватним підприємством "Сатурн" (як, Іпотекодавець) укладено договір про внесення змін до Договору іпотеки, яким п.1.1 Договору іпотеки викладено в наступній редакції : "договір іпотеки забезпечує виконання зобов"язань ТОВ "ТД "Теркурій" (Позичальник) та вимог Іпотекодержателя за кредитним договором №23/К від 13.06.2008, який укладено між Позичальником та Іпотекодержателем , зі всіма укладеними змінами та доповненнями до нього, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому (кредитний договір), стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів, а також відшкодування збитків у повному обсязі (основне зобов"язання). Кредит відповідно до вищевказаного кредитного договору надається Позичальнику Кредитором - Іпотекодержателем на наступних умовах: сума кредиту - 1855000,00 доларів США, строк повернення кредиту - 11.06.2021".

Пунктом 2.1. Договору іпотеки сторони домовилися, що на підставах, передбачених законодавством України, на предмет іпотеки може бути звернене стягнення.

Розділом 5 Договору іпотеки сторони домовились про порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору не є перешкодою для реалізації іпотекодержателем права звернутись до суду з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб : його реалізації шляхом проведення прилюдних торгів (статті 41- 47 Закону) - незалежно від того, які способи задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили у відповідному договорі; продажу предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі покупцеві (стаття 38 Закону) - якщо у відповідному договорі сторони цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя, встановлений статтею 38 Закону, не передбачили (пункт 63 постанови).

Позиція викладена у постанові ВП ВС від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц (провадження №14-112цс19).

Так, 17.08.2020 Акціонерним товариством "КРЕДОБАНК", як Іпотекодержатель надіслано на адресу Приватного підприємства "Сатурн" , як Іпотекодавцю повідомлення про порушення основного зобов"язання, в порядку статті 35 Закону України "Про іпотеку", рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Вказана вимога залишена без відповіді та задоволення.

З огляду на те, що ТОВ "ТД "Теркурій" не виконано зобов'язання за Кредитним договором №23/К від 13.06.2008, в частині порушення строків повернення суми кредиту та сплати процентів, у позивача за Іпотечним договором від 25.06.2014 виникло право задовольнити свої вимоги про стягнення заборгованості за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна.

Наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором за наведеними вище положеннями законодавства не є підставою для припинення грошового зобов'язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством. З метою забезпечення однозначного розуміння ухваленого рішення у резолютивній частині слід зазначати, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається в рахунок стягнення заборгованості за основним договором, а отже таке звернення стягнення не є додатковим стягненням, яке могло б розумітися як подвійне.

Правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного суду від 19.05.2020 у справі №361/7543/17 (провадження №14-546цс19).

З огляду на викладене, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов'язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

Враховуючи наведене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій" зобов'язання за кредитним договором №23/К від 13.06.2008 не виконало, доказів протилежного до суду не надано та те, що з метою забезпечення виконання основного зобов'язання, яке виникло на підставі кредитного договору укладено іпотечний договір від 25.06.2014, суд дійшов висновку, що позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, є законною та обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Висновок суду.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Частиною 1 статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно із частин 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 4 статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не надав суду жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу в спростування позовних вимог позивача.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Судові витрати.

Як передбачено пунктом 2 частини 5 статті 238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Щодо судового збору у розмірі 735 700,00 грн.

В силу приписів статті 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 735 700,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 7, 13, 42, 86, 129, 210, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Судові витрати у складі судового збору у розмірі 735 700,00 грн покласти на відповідача.

3. Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. від 25 червня 2014 року за реєстровим №823, а саме: адміністративно-складську будівлю загальною площею 3371,4 кв. м., що знаходиться за адресою : місто Тернопіль, вулиця Гайова, 54а та належить на праві приватної власності Приватному підприємству "Сатурн" (код ЄДРПОУ 14033256), що знаходиться за адресою: 46006, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Гайова, будинок 54 а, з метою задоволення вимог Акціонерного товариства "Кредобанк" (код ЄДРПОУ 09807862), встановивши спосіб реалізації нерухомого майна - предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", зі встановленням початкової ціни на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб"єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, з метою погашення заборгованості за кредитним договором №23/к від 13.06.2008 в розмірі 1 737 833,68 доларів США, з яких: 1 500 015, 49 доларів США - неповернута сума кредиту; 237 818,19 доларів США - прострочені відсотки та 2 791 375, 95 грн пеня.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Сатурн", вул. Гайова, 54а, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14033256 на користь Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК", вул. Сахарова, 78, м. Львів, код ЄДРПОУ 09807862 - 735 700,00 грн судового збору.

5. Видати накази стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

Стягувач/Позивач: Акціонерне товариство "КРЕДОБАНК", вул. Сахарова, 78, м. Львів, код ЄДРПОУ 09807862.

Боржник/Відповідач: Приватне підприємство "Сатурн", вул. Гайова, 54а, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14033256.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статті 256 -257 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.17.5 Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, а саме до 15.12.2017 року. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Примірник рішення надіслати учасникам справи, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:

Позивачу: Акціонерному товариству "КРЕДОБАНК", вул. Сахарова, 78, м. Львів.

Відповідачу: Приватного підприємства "Сатурн", вул. Гайова, 54а, м. Тернопіль.

Третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій", вул. Подільська, 37а, м. Тернопіль.

Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено та підписано "25" червня 2021 року .

Суддя Я.Я. Боровець

Попередній документ

97902907

Наступний документ

97902909

Інформація про рішення:

№ рішення:	97902908
№ справи:	921/679/20
Дата рішення:	13.05.2021
Дата публікації:	29.06.2021
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Тернопільської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування; забезпечення виконання зобов’язання

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (08.02.2021)
Дата надходження:	08.02.2021
Предмет позову:	звернення стягнення на предмет іпотеки

Розклад засідань:

Минулі засідання (10)

01.12.2020 14:30	Господарський суд Тернопільської області
21.01.2021 11:00	Господарський суд Тернопільської області
11.02.2021 11:00	Господарський суд Тернопільської області
23.02.2021 15:30	Господарський суд Тернопільської області
03.03.2021 15:30	Господарський суд Тернопільської області
16.03.2021 15:45	Господарський суд Тернопільської області
24.03.2021 14:30	Господарський суд Тернопільської області
05.04.2021 14:30	Господарський суд Тернопільської області
21.04.2021 15:00	Господарський суд Тернопільської області
13.05.2021 11:30	Господарський суд Тернопільської області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

БОРОВЕЦЬ Я Я

3-я особа без самостійних вимог на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій"

відповідач (боржник):

Приватне підприємство "Сатурн"

заявник:

Акціонерне товариство "КредоБанк"

Очич Тарас Михайлович

Приватне підприємство "Сатурн"

позивач (заявник):

Акціонерне товариство "КредоБанк"