Рішення від 08.06.2021 по справі 917/72/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2021 Справа № 917/72/21

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТСИНТЕЗ-ТРЕЙД", 61001, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ СМОЛЬНА, будинок 30, Код ЄДРПОУ № 41557796

до Фізичної особи - підприємця РАДЖАБОВА ОЛЕКСАНДРА ПЕТРОВИЧА, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про стягнення 603 488,31 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

представник позивача: Кундіус І.В., док. в справі

представник відповідача: не з"явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕТСИНТЕЗ-ТРЕЙД" звернулось до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця Раджабова Олександра Петровича про стягнення 603 488,31 грн. заборгованості, що виникла на підставі договору № ПБ-28-05-19 про переведення боргу від 28.05.2019р., у тому числі: сума основного боргу 447 000,00 грн., пеня 115 896,95 грн., інфляційне збільшення боргу 22 097,82 грн., 3% річних 18 493,54 грн.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.01.21р. (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 26.01.21) суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 18.02.2021, запропонувати учасникам справи відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

При розгляді матеріалів справи суд встановив, що позовну заяву, що розглядається в даній справі, подано без додержання вимог, викладених у ст.164 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.02.21р. суд постановив залишити позовну заяву без руху, надати позивачу строк до 5 днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви шляхом надання договору поставки № 23 від 29.01.2018, попередити позивача про те, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків; інакше - позовна заява залишається без розгляду.

25.02.2021 року позивач надав до суду заяву про усунення недоліків (вх. № 2190).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 01.03.21р. суд постановив призначити справу №917/72/20 до розгляду у підготовчому засіданні 23.03.2021 р., запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.

Підготовче засідання, призначене на 23.03.2021р. не відбулося у зв'язку з хворобою судді.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.03.21р. суд постановив призначити справу №917/72/20 до розгляду у підготовчому засіданні 15.04.2021 р.

15.04.21 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливсті ознайомитися з метріалами справи.

В підготовчому засіданні 15.04.21 суд оголосив перерву до 27.04.21.

Від відповідача відзив на позов не надійшов. При цьому, представником відповідача надана заява про долучення доказів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні, 27.04.2021р., судом здійснено дії та з'ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 27.04.2021р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/72/21, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 27.05.2021.

20.05.21 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою від 27.05.2021р. суд постановив відкласти розгляд справи на 08.06.2021.

В судовому засіданні 08.06.21 суд заслухав вступне слово представника позивача стосовно предмета та підстав заявленого позову, з'ясував обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив докази, якими вони обгрунтовуються, після чого суд перейшов до судових дебатів.

Позивачем позовні вимоги підтримані в повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 08.06.21 р. не з'явились.

Як зазначено вище, від відповідача відзив на позов не надійшов.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 08.06.21р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

29 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ветсинтез-Віп» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Авіас-2000» (Покупець) було укладено Договір поставки № 23, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та своєчасно оплатити препарати ветеринарного призначення (надалі - «Товар»).

Відповідно до п. 1.2 цього Договору, у зв'язку з неможливістю наперед визначити кількість та асортимент Товару, Сторони домовились про те, що ціна, асортимент та кількість (об'єм) кожної партії Товару вказується у рахунках, видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 1.3 цього Договору, доказом факту поставки Товару є оформлені належним чином видаткові документи (видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, довіреність).

Факти поставок Товару за Договором поставки № 23 від 29 січня 2018 року підтверджуються наступними документами: Факти поставок Товару за Договором поставки № 23 від 29 січня 2018 року підтверджуються наступними документами:

1. Рахунок на оплату № 756 від 01 жовтня 2018 року - Експрес-накладна № 59998069040714 - Видаткова накладна № 725 від 01 жовтня 2018 року (загальна сума поставленого Товару - 138 535,40 грн.);

2. Рахунок на оплату № 788 від 10 жовтня 2018 року - Торгово- транспортна накладна № Р763 від 10 жовтня 2018 року - Довіреність № 50, видана 10 жовтня 2018 року ТОВ «Авіас-2000» ОСОБА_1 на отримання від ТОВ «Ветсинтез-Віп» цінностей за Рахунок № 788 від 10.10.2018 р. - Видаткова накладна № 763 від 10 жовтня 2018 року (загальна сума поставленого Товару - 196 498,00 грн.);

3. Рахунок на оплату № 894 від 15 листопада 2018 року - Експрес- накладна № 59998071247424 - Довіреність № 289 від 15 листопада 2018 року, видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіас-2000» ОСОБА_2 на отримання від ТОВ «Ветсинтез-Віп» цінностей за Рахунком на оплату № 894 від 15 листопада 2018 року - Видаткова накладна № 877 від 16 листопада 2018 року (загальна сума поставленого Товару - 57 319,55 грн.);

4. Рахунок на оплату № 27 від 14 січня 2019 року - Експрес-накладна № 69998073829790 - Довіреність № 4, видана 16 січня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіас-2000» Сошенко Івану Леонідовичу на отримання від ТОВ «Ветсинтез-Віп» цінностей за Договором № 23 від 29.01.2018 р. - Видаткова накладна № 33 від 16 січня 2019 року (загальна сума поставленого Товару - 50 886,60 грн.);

5. Рахунок на оплату № 109 від 19 лютого 2018 року - Товарно- транспортна накладна № Р101 від 19 лютого 2018 року - Довіреність № 51, видана 19 лютого 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіас-2000» Сошенко Івану Леонідовичу на отримання від ТОВ «Ветсинтез-Віп» цінностей за Рахунком на оплату № 109 від 19 лютого 2018 року - Видаткова накладна № 101 від 19 лютого 2018 року (загальна сума поставленого Товару - 349 320,00 грн.);

6. Рахунок на оплату № 194 від 28 березня 2018 року - Експрес- накладна № 59998060772535 - Довіреність № 76, видана 28 березня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіас-2000» Сошенко Івану Леонідовичу на отримання від ТОВ «Ветсинтез-Віп» цінностей за Рахунком на оплату № 194 від 28 березня 2018 року - Видаткова накладна № 178 від 28 березня 2018 року (загальна сума поставленого Товару - 176 923, 60 грн.);

7. Рахунок на оплату № 422 від 18 червня 2018 року - Експрес-накладна № 10029113191 - Довіреність № 149, видана 18 червня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіас-2000» Сошенко Івану Леонідовичу на отримання від ТОВ «Ветсинтез-Віп» цінностей за Рахунком на оплату № 422 від 18 червня 2018 року - Видаткова накладна № 423 від 18 червня 2018 року (загальна сума поставленого Товару - 36 412,00 грн.);

8. Рахунок на оплату № 468 від 27 червня 2018 року - Експрес-накладна № 59998064782549 - Довіреність № 163, видана 27 червня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіас-2000» Сошенко Івану Леонідовичу на отримання від ТОВ «Ветсинтез-Віп» цінностей за Рахунком на оплату № 468 від 27 червня 2018 року - Видаткова накладна № 447 від 27 червня 2018 року (загальна сума поставленого Товару - 161 947, 20 грн.);

9. Рахунок на оплату № 477 від 02 липня 2018 року - Експрес-накладна № 59998065025985 - Довіреність № 167, видана 2 липня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіас-2000» Сошенко Івану Леонідовичу на отримання від ТОВ «Ветсинтез-Віп» цінностей за Рахунком на оплату № 477 від 02 липня 2018 року - Видаткова накладна № 451 від 02 липня 2018 року (загальна сума поставленого Товару - 36 412,00 грн.)

10. Рахунок на оплату № 505 від 09 липня 2018 року - Експрес-накладна № 59998065384665 - Довіреність № 174, видана 9 липня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіас-2000» Сошенко Івану Леонідовичу на отримання від ТОВ «Ветсинтез-Віп» цінностей за Рахунком на оплату № 505 від 09 липня 2018 року - Видаткова накладна № 476 від 10 липня 2018 року (загальна сума поставленого Товару - 54 749,60 грн.)

27 травня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ветсинтез-Віп” (Код ЄДРПОУ:41468663) (Первісний кредитор), Позивачем (Новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Авіас-2000” (Код ЄДРПОУ: 24994073, Боржник) було укладено Договір № 1 про відступлення права вимоги, яким, відповідно до п. 1.1 цього Договору, регулюються відносини, пов'язані із заміною сторони (Первісного кредитора) у зобов'язанні, що виникає із Договору поставки № 23 від 29 січня 2018 року, укладеного між Первісним кредитором та Боржником в розмірі 1 016 306,55 грн.

Відповідно до п. 1.2 цього Договору, Первісний кредитор передає Новому кредиторові, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Основним договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником.

Згідно з п. 1.3 цього Договору, Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати боргу на суму у розмірі, визначеному в п. 1.1, 1.2 цього Договору або погашення заборгованості іншим шляхом (поставки товару, зарахуванням однорідних зустрічних вимог та інше).

Відповідно до п. 2.1 цього Договору, первісний кредитор відступає, а Новий кредитор отримує право вимоги, яке належить Первісному кредитору до Боржника у сумі 1 016 306, 55 грн. (один мільйон шістнадцять тисяч триста шість гривень 55 копійок), що виникло на підставі Основного Договору, укладеного між Первісним кредитором та Боржником.

28 травня 2019 року між Позивачем (Кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю “Авіас-2000” (Код ЄДРПОУ: 24994073, Первісний боржник) та Відповідачем (Новий боржник) був укладений Договір № ПБ-28-05-19 про переведення боргу, відповідно до п 1.1 якого Первісний боржник переводить на Нового боржника частину свого боргу відповідно до Договору про відступлення права вимоги № 1 від 27.05.2019 року в розмірі 500000, 00 грн. (п'ятсот тисяч), який виник між Первісним боржником та Кредитором.

Відповідно до п. 1.2 цього Договору, Новий боржник заміняє Первісного боржника у зобов'язанні, і приймає на себе обов'язки Первісного боржника у зобов'язанні, і приймає на себе обов'язки Первісного боржника щодо сплати боргу в розмірі, вказаному в пункті 1.1 цього Договору.

Згідно з п. 4.1 цього Договору, Новий боржник зобов'язується виконати обов'язки Первісного боржника перед Кредитором на умовах Договору про відступлення права вимоги № 1 від 27.05.2019 р. у термін до 30 вересня 2019 року.

Також, умовами Договору № ПБ-28-05-19 про переведення боргу від 28 травня 2019 року сторони узгодили таке:

- п. 5.1 цього Договору: у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством;

- п. 5.2 цього Договору: порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенн|ям умов, визначених змістом цього Договору;

- п. 5.3 цього Договору: за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань за цим Договором, Новий боржник (Відповідач) зобов'язується сплатити Кредиторові за його вимогою пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Позивач вказує, що Відповідач частково здійснив погашення відповідного боргу після спливу строку, передбаченого п. 4.1 Договору № ПБ-28-05-19 про переведення боргу від 28 травня 2019 року, а саме:

- 20 листопада 2019 року у розмірі 10 000 грн. 00 коп. (десять тисяч гривень 00 коп.), що підтверджується Платіжним дорученням № 109 від 20 листопада 2019 року;

- 06 грудня 2019 року у розмірі 10 000 грн. 00 коп. (деоять тисяч гривень 00 коп.), що підтверджується Платіжним дорученням № 689 від 06 грудня 2019 року;

- 10 червня 2020 року у розмірі 5 000 грн. 00 коп. (п'ять тисяч гривень 00 коп.), що підтверджується Платіжним дорученням № 1091 від 10 червня 2020 року;

- 06 листопада 2020 року у розмірі 3 000 грн. 00 коп. (їри тисячі гривень 00 коп.), що підтверджується Платіжним дорученням № 306 від 06 листопада 2020 року;

- 02 грудня 2020 року у розмірі 5 000 грн. 00 коп. (п'ять тисяч гривень 00 коп.), що підтверджується Платіжним дорученням № 402 від 02 грудня 2020 року;

- 30 грудня 2020 року у розмірі 20 000 грн. 00 коп. (двадцять тисяч гривень 00 коп.), що підтверджується Платіжним дорученням № 492 від 30 грудня 2020 року.

За даними позивача, враховуючи суми часткового погашення відповідного боргу Відповідачем, сума залишкового основного боргу Відповідача за Договором № ПБ-28-05-19 про переведення боргу від 28 травня 2019 року станом на 12 січня 2021 року складає 447 000 грн. 00 коп.

Позивач зазначає, що ним 23 листопада 2020 року була направлена Відповідачу Претензія про сплату заборгованості вих. № 324/1 від 23.11.2020 р., що підтверджується Накладною № 6100145488369 від 23.11*2020 р., фіскальним чеком за відповідним номером Накладної та Описом-вкладення. Претензія містить наступну вимогу: “протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної претензії сплатити на користь ТОВ “Ветсинтез-Трейд” заборгованість у розмірі 472 000, 00 грн. за Договором № ПБ-28-05-19 від 28.05.2019 р.”. Відповідачем була отримана Претензія 25 листопада 2020 року, що підтверджується записом у Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення за номером 6100145488369. Станом на 12 січня 2021 року Відповідачем не були виконані у повному обсязі вимоги, зазначені у Претензії.

Викладені обставини стали підставою для звернення ТОВ “Ветсинтез-Трейд” до суду з позовом у даній справі.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Законодавством визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст. 193 ГК України). Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом враховано, що матеріали справи містять докази підтвердження реальності господарських операцій, вчинених в рамках Договору поставки № 23 від 29 січня 2018 року, на підставі якого виникли правовідносини за Договором № 1 про відступлення права вимоги від 27 травня 2019 року, а потім - за Договором № ПБ-28-05-19 про переведення боргу від 28 травня 2019 року.

Сума заборгованості Товариством з обмеженою відповідальністю “Авіас- 2000” за Договором поставки перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Ветсинтез-Віп”, яка передана позивачу за Договором № 1 про відступлення права вимоги, склала 1 016 306,55 грн.

Як підтверджено матеріалами справи, 27 травня 2019 року між Позивачем (Кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю “Авіас-2000” (Код ЄДРПОУ: 24994073, Первісний боржник) та Відповідачем (Новий боржник) був укладений Договір № ПБ-28-05-19 про переведення боргу, відповідно до п 1.1 якого Первісний боржник переводить на Нового боржника частину свого боргу відповідно до Договору про відступлення права вимоги № 1 від 27.05.2019 року в розмірі 500000, 00 грн., який виник між Первісним боржником та Кредитором.

Згідно з п. 4.1 цього Договору, Новий боржник зобов'язується виконати обов'язки Первісного боржника перед Кредитором на умовах Договору про відступлення права вимоги № 1 від 27.05.2019 р. у термін до 30 вересня 2019 року.

Суд зазначає, що згідно ст.ст.520, 521, 522 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, якою встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Як вбачається з матеріалів справи, новий боржник у зобов'язанні (відповідач) не висунув проти вимоги кредитора (позивача) заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником, протилежне не підтверджується матеріалами справи. Навпаки, як вже встановлено судом вище, відповідач частково здійснив погашення відповідного боргу після спливу строку, передбаченого п. 4.1 Договору № ПБ-28-05-19 про переведення боргу від 28 травня 2019 року:

20 листопада 2019 року у розмірі 10 000 грн. 00 коп. (десять тисяч гривень 00 коп.), що підтверджується Платіжним дорученням № 109 від 20 листопада 2019 року;

06 грудня 2019 року у розмірі 10 000 грн. 00 коп. (деоять тисяч гривень 00 коп.), що підтверджується Платіжним дорученням № 689 від 06 грудня 2019 року;

10 червня 2020 року у розмірі 5 000 грн. 00 коп. (п'ять тисяч гривень 00 коп.), що підтверджується Платіжним дорученням № 1091 від 10 червня 2020 року;

06 листопада 2020 року у розмірі 3 000 грн. 00 коп. (їри тисячі гривень 00 коп.), що підтверджується Платіжним дорученням № 306 від 06 листопада 2020 року;

02 грудня 2020 року у розмірі 5 000 грн. 00 коп. (п'ять тисяч гривень 00 коп.), що підтверджується Платіжним дорученням № 402 від 02 грудня 2020 року;

30 грудня 2020 року у розмірі 20 000 грн. 00 коп. (двадцять тисяч гривень 00 коп.), що підтверджується Платіжним дорученням № 492 від 30 грудня 2020 року.

Здійснення відповідачем вказаних оплат свідчить про визнання відповідачем свого обов'язку та вчинення останнім дій на виконання умов договору про переведення боргу.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 73, 74, 81 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд відзначає, що доказів погашення суми боргу в розмірі 447 000 грн. 00 коп. відповідачем не надано, наявність заявленої до стягнення суми боргуне спростована.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 447 000,00 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних, суд приходить до такого.

З тексту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлені до стягнення пеня у розмірі 115 896,95 грн., інфляційне збільшення боргу у розмірі 22 097,82 грн., 3% річних у розмірі 18 493,54 грн.

Законодавством передбачено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами договору передбачено, що за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань за цим Договором, Новий боржник (Відповідач) зобов'язується сплатити Кредиторові за його вимогою пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення (п.5.3. договору).

Позивач згідно наданого розрахунку, на підставі п. 5.3. Договору нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за неналежне виконання договору в загальному розмірі 115 896,95 грн., нараховану за загальний період (з врахуванням здійснених відповідачем часткових оплат) з 30.09.2019 по 12.01.2021.

За приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши умови договору поставки, суд встановив, що його сторони не дійшли згоди щодо іншого періоду нарахування пені, ніж передбачено присікальними приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 253 ЦК України початком відліку для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання є день, наступний після визначеної (кінцевої) дати платежу та законодавцем встановлений присікальний строк нарахування не більше 6 місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Виходячи зі змісту ст.232 ГК України та ст.ст.253, 254 ЦК України та умов договору поставки, оскільки прострочення виконання зобов'язання за виникло з 30.09.2019, то граничним днем нарахування пені на суму боргу є 29.03.2020.

Перевіривши наданий розрахунок пені, враховуючи вищенаведені висновки суду, суд встановив, що позивачем неправомірно нарахована пеня за період з 30.03.2020 по 12.01.2021, а тому вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 65 550,30 грн. за період з 30.09.2019 по 29.03.2020 (в межах обраного позивачем періоду).

В іншій частині заявлений розмір пені задоволенню не підлягає.

Щодо вимог про стягнення 3% річних у розмірі 18 493,54 грн за період з 30.09.2019 по 12.01.2021 суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок 3% річних в межах обраних позивачем періодів встановив, що він є арифметично вірним, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі 18 493,54 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 22 097,82 грн за період з 30.09.2019 по 12.01.2021 суд зазначає наступне.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Суд, перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок інфляційних в межах обраних позивачем періодів встановив, що він є арифметично вірним, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі 22 097,82 грн.

З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються у даному разі на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця РАДЖАБОВА ОЛЕКСАНДРА ПЕТРОВИЧА, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТСИНТЕЗ-ТРЕЙД", 61001, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ СМОЛЬНА, будинок 30, Код ЄДРПОУ № 41557796

суму основного боргу у розмірі 447 000,00 грн., пеню у розмірі 65 550,30 грн., інфляційне збільшення боргу 22 097,82 грн., 3% річних 18 493,54 грн., судовий збір у розмірі 8 397,12 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.06.21

Суддя Киричук О.А.

Попередній документ
97902794
Наступний документ
97902796
Інформація про рішення:
№ рішення: 97902795
№ справи: 917/72/21
Дата рішення: 08.06.2021
Дата публікації: 29.06.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Полтавської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (20.01.2021)
Дата надходження: 20.01.2021
Предмет позову: Стягнення грошових коштів
Розклад засідань:
28.02.2021 09:00 Господарський суд Полтавської області
23.03.2021 10:00 Господарський суд Полтавської області
15.04.2021 10:30 Господарський суд Полтавської області
27.05.2021 11:30 Господарський суд Полтавської області