вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"23" червня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1060/21
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Христенко О.О.
за участю секретаря Гарбуз Л.В.
розглянувши справу № 911/1060/21
за позовом Фермерського господарства «Липоворізьке», с. Липів Ріг, Ніжинський район, Чернігівська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод», м. Бориспіль Київської області
про стягнення 3 157 812,12 грн.
Представники:
від позивача: Прокопов П.С., адвокат, ордер серії АА № 060778 від 09.04.2021;
від відповідача: не з'явився.
Фермерське господарство «Липоворізьке» (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» (надалі-відповідач) про стягнення 3 157 812,12 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки кукурудзи № 26/БКЗ від 14.03.2019, в частині своєчасної оплати отриманого товару, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 2 802 660,00 грн., з огляду на наявність якої нараховані 140 133,00 грн. пені, 137 389,61 грн. інфляційних втрат та 77 692,51 грн. 3 % річних.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.04.2021 відкрито провадження у справі № 911/1060/21, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 12.05.2021.
Проте, у зв'язку із перебування судді Христенко О.О. у відпустці (за сімейними обставинами), підготовче засідання з розгляду справи № 911/1060/21, призначене на 12.05.2021 не відбулось; ухвалою суду від 13.05.2021 підготовче засідання у справі було призначено на 31.05.2021.
Ухвалою суду від 31.05.2021 закрито підготовче провадження у справі № 911/1060/21, справу призначено до розгляду по суті на 23.06.2021.
Присутнім в судових засіданнях представником позивача були підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові; представник відповідача жодного разу в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомляв, проте як про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень відповідачу щодо ухвал суду. Відзив на позов відповідач до суду не надіслав.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
14.03.2019 між Фермерським господарством «Липоворізьке» (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» (відповідач, покупець) укладений Договір поставки кукурудзи № 26/БКЗ.
Відповідно до умов п. 1.1 договору постачальник взяв на себе зобов'язання здійснити поставку товару, який не обтяжений правами третіх осіб, та передати його у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар в обумовлені сторонами строки.
Предметом договору є поставка зерна кукурудзи, що вирощується на полях (п. 1.2 договору).
Партією товару вважається його кількість, вказана у товарно-транспортній накладній (п. 1.4 договору).
Поставка товару здійснюється постачальником на умовах - DAP-DELIVERED AT PLACE», за адресою: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 46 (п. 3.1 договору).
Строк поставки товару складає 2 календарні дні, з моменту замовлення покупця, якщо інше не визначено у самому замовлені (п. 3.3 договору).
У момент поставки на кожну партію товару постачальник зобов'язаний надати покупцю оригінали сертифікату якості та товарно-транспортної накладної (п. 3.4, 3.4.1, 3.4.2 договору).
Після отримання від покупця реєстру надходження сировини, постачальник протягом 1 робочого дня надає покупцю оригінали рахунку-фактури та видаткової накладної (п. 3.5, 3.5.1, 3.5.2 договору).
Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару та підписання уповноваженою особою покупця товарно-транспортної накладної (п. 3.8 договору).
Умовами п. 5.2 договору визначено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Відповідно до п. 5.3 договору визначено, що для отримання оплати є необхідність виконання наступних умов: постачальник передає покупцю всю кількість товару згідно з рахунку-фактури (п. 5.3.1); сторони підписують належним чином оформлену видаткову накладну (п. 5.3.2); постачальник передає покупцю повний пакет оригіналів документів (п. 5.3.3).
Пунктами 5.4.1, 5.4.2 договору визначено, що після виконання останньої з умов визначених в п. 5.3 договору покупець зобов'язаний здійснити оплату партії товару шляхом оплати 80 % вартості товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 робочих днів та остаточний розрахунок у розмірі 20 % вартості партії товару протягом 3 робочих днів після того, як постачальник в строки передбачені чинним законодавством засобами електронного зв'язку надіслав покупцю податкову накладну зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, але в будь-якому разі не раніше строку, вказаного у п. 5.4.1 договору.
Умовами п. 8.1 договору визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2022.
Так, позивачем на виконання умов Договору № 26/БКЗ від 14.03.2019, на підставі видаткових накладних, копії яких, в кількості 184 штуки, наявні в матеріалах справи, в період з 01.07.2019 по 19.11.2020, було поставлено, а відповідачем прийнято товар - кукурудза, на загальну суму 35 923 773,40 грн. Відповідні видаткові накладні скріплені підписами повноважних представників сторін, печатками та штампами юридичних осіб.
Для отримання товару, відповідачем були видані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких наявні в матеріалах справи.
Крім того, позивачем на підтвердження поставки товару відповідачу також додані до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних, з яких вбачається, що автомобільним перевізником, замовником та вантажовідправником при поставці товару виступає - ФГ «Липоворізьке», вантажоодержувачем - ТОВ «Бориспільський комбікормовий завод».
Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару матеріали справи не містять, а отже вказаний у видаткових накладних товар прийнятий відповідачем без зауважень, що свідчить про повноту та якість виконання позивачем своїх зобов'язань згідно з договором, а тому товар вважається прийнятим без зауважень в повному обсязі.
Крім того, позивачем до матеріалів справи додані копії виданих податкових накладних, які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (ч. 201.1). Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (ч. 201.7).
Відповідно до ч. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Зважаючи не викладене, судом оцінені подані позивачем податкові накладні, як доказ відображення позивачем господарських операцій за спірними видатковими накладними у своїх податкових зобов'язаннях та їх реєстрації.
Однак, в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань, відповідач здійснив лише часткову оплату товару в сумі 33 121 113,40 грн., вартість товару в сумі 2 802,660,00 грн., у строки, визначені договором, залишена відповідачем не сплаченою, що стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, оскільки заборгованість відповідача в частині оплати переданого позивачем на підставі Договору поставки № 26/БКЗ від 14.03.2019 товару, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 2 802 660,00 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідач відзив на позов, доказів повної оплати товару або контррозрахунку заборгованості не надав. Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та не спростований відповідачем.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору, в частині своєчасної оплати отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 140 133,00 грн. пені, нарахованої від сум заборгованості.
Умовами п. 6.4 договору визначено, що покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, за кожен день прострочення, але не більше 5 % від загальної вартості неоплаченого товару.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Позивачем за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо оплати товару нараховано пеню в сумі 404 412,59 грн., але відповідно до п. 6.4 договору позивач просить стягнути пеню в розмірі 140 133,51 грн. (5 % від суми заборгованості).
Враховуючи, що наявний в матеріалах справи розрахунок пені є арифметично вірним, суд дійшов до висновку щодо задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 140 133,00 грн. пені.
Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивач також просить суд стягнути з відповідача 77 692,51 грн. 3 % річних та 137 389,61 грн. інфляційних втрат, нарахованих від сум заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаної норми права, враховуючи, що розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат наявний в матеріалах справи є арифметично вірним, вимоги позивача визнаються судом та підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що судовий збір, відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 46, код ЄДРПОУ 42362447) на користь Фермерського господарства «Липоворізьке» (16643, Чернігівська область, Ніжинський район, с. Липів Ріг, код ЄДРПОУ 31532885) 2 802 660 (два мільйони вісімсот дві тисячі шістсот шістдесят) грн. 00 коп. заборгованості, 140 133 (сто сорок тисяч сто тридцять три) грн. 00 коп. пені, 137 389 (сто тридцять сім тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн. 61 коп. інфляційних втрат, 77 692 (сімдесят сім тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. 51 коп. 3 % річних та 47 368 (сорок сім тисяч триста шістдесят вісім) 13 коп. судового збору.
Видати наказ.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано - 25.06.2021.
Суддя О.О. Христенко