Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"25" червня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/711/21
Господарський суд Житомирської області у складі судді Макаревича В.А.,
розглянувши заяву фізичної особи ОСОБА_1 (с. Бараші Ємільчинського району Житомирської області)
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
24.06.2021 до Господарського суду Житомирської області надійшла заява б/н від 23.06.2021 фізичної особи ОСОБА_1 (с. Бараші Ємільчинського району Житомирської області) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Зі змісту заяви б/н від 23.06.2021 вбачається, що заявник звернувся до суду з клопотаннями: про створення фонду кредиторами для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражному керуючому; про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому (з клопотанням включити суму винагороди керуючому реструктуризацією до загального боргу боржника із можливістю її першочергового стягнення під час реструктуризації на 60 місяців або включити цю суму винагороди керуючому реструктуризацією за рахунок коштів фонду кредиторів, створеного для оплати винагороди арбітражним керуючим з можливістю її першочергової оплати саме з фонду чи включити цю суму винагороди керуючому реструктуризацією після закінчення відстрочки на умовах, передбачених Планом реструктуризації (відстрочення), схваленим зборами кредиторів та затвердженим господарським судом - при реальному покращенні матеріального стану боржника, розподілити між кредиторами зобов'язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого (винагороду), пов'язаних з виконанням повноважень розпорядника майном боржника) для відшкодування суми грошової винагороди за рахунок кредиторів.
Також до заяви ОСОБА_1 додано, зокрема: 1) план реструктуризації боргів (проект) від 23.06.2021, роздруківка Українського бюро кредитних історій, декларації заявника за 2018, 2019, 2020 роки, перелік всіх документів, доданих до заяви, копії інших документів, які підтверджують викладені у заяві обставини згідно доданого Переліку від 23.06.2021 обов'язкових документів, наданих до заяви на відкриття справи про неплатоспроможність фізичної особи згідно п.4 ч.1 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Положеннями ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що фізична особа - боржник має право звернутись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, якщо існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
При надходженні заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд вирішує питання про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника (ст.117 Кодексу України з процедур банкрутства).
Розглянувши викладені у тексті заяви б/н від 23.06.2021 фізичної особи ОСОБА_1 клопотання: про створення фонду кредиторами для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражному керуючому; про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому (з клопотанням включити суму винагороди керуючому реструктуризацією до загального боргу боржника із можливістю її першочергового стягнення під час реструктуризації на 60 місяців або включити цю суму винагороди керуючому реструктуризацією за рахунок коштів фонду кредиторів, створеного для оплати винагороди арбітражним керуючим з можливістю її першочергової оплати саме з фонду чи включити цю суму винагороди керуючому реструктуризацією після закінчення відстрочки на умовах, передбачених Планом реструктуризації (відстрочення), схваленим зборами кредиторів та затвердженим господарським судом - при реальному покращенні матеріального стану боржника, розподілити між кредиторами зобов'язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого (винагороду), пов'язаних з виконанням повноважень розпорядника майном боржника) для відшкодування суми грошової винагороди за рахунок кредиторів, суд зазначає наступне.
Стосовно клопотань ОСОБА_1 про створення фонду кредиторами для винагороди арбітражному керуючому та про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому.
У даних клопотаннях заявник зазначає, що як судовий збір так і винагорода арбітражного керуючого надсилається на один і той же рахунок суду, тому вважає, що винагорода є ідентичним сплаті судового збору, як аналогія права та зазначає, що відповідно до ч.5. ст. 30 КУ з ПБ також передбачено право звернення особи до суду та кредиторів про створення фонду кредиторів для збору коштів на виплату винагороди арбітражним керуючим, тобто кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. У зв'язку з чим звертається до суду та кредиторів для створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
При цьому, у клопотанні про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому заявник зазначає про можливість боржника (заявника) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодився на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи.
Слід зазначити, що подане клопотання до суду та кредиторів про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, є передчасним, оскільки наразі суд лише вирішує питання про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.
Стосовно заявленого клопотання ОСОБА_1 про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому (з клопотанням включити суму винагороди керуючому реструктуризацією до загального боргу боржника із можливістю її першочергового стягнення під час реструктуризації на 60 місяців або включити цю суму винагороди керуючому реструктуризацією за рахунок коштів фонду кредиторів, створеного для оплати винагороди арбітражним керуючим з можливістю її першочергової оплати саме з фонду чи включити цю суму винагороди керуючому реструктуризацією після закінчення відстрочки на умовах, передбачених Планом реструктуризації (відстрочення), схваленим зборами кредиторів та затвердженим господарським судом - при реальному покращенні матеріального стану боржника, розподілити між кредиторами зобов'язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого (винагороду), пов'язаних з виконанням повноважень розпорядника майном боржника) для відшкодування суми грошової винагороди за рахунок кредиторів.
Частиною першою статті 12 Кодексу про банкрутство передбачено, що арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Вищезазначена норма кореспондується зі статтею 30 Кодексу про банкрутство, яка імперативно встановлює, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду, а також регулює порядок такої сплати.
Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.
Частиною 2 статті 30 Кодексу про банкрутство передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Звільнення заявника від авансування такої винагороди на етапі подання заяви вплине на баланс інтересів боржника та арбітражного керуючого, позбавивши останнього права на своєчасне отримання винагороди в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень ( абзац 5 частина 2 статті 3 Кодексу про банкрутство).
Будь-яких положень, умов та підстав, за яких суд може звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому чинним законодавством України не передбачено.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду… Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (заяв); оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У даному випадку, необхідність сплати авансового внеску на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено Кодексом України з процедур банкрутства та не може бути визнане обмеженням права доступу до суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд звертає увагу на те, що із заявою про відкриття провадження у справі звернувся сам боржник, тому посилання заявника на положення Кодексу, які покладають обов'язок сплати (авансування) винагороди на кредиторів є необґрунтованими та безпідставними, оскільки не кредитори, а боржник звернувся до суду з такою заявою.
Суд зауважує на тому, що позиція заявника щодо того, що його звернення із заявою про неплатоспроможність є підставою для покладання на кредиторів тягаря сплати винагороди арбітражному керуючому за виконання обов'язків по проведенню процедури банкрутства не тільки не ґрунтується на нормах права, а, крім того, суперечить засадам розумності і справедливості та порушує баланс інтересів сторін. Так, Законодавцем закріплено в положеннях Кодексу України з процедур банкрутства не тільки можливість захисту інтересів боржника, а й захист прав та інтересів кредиторів. Такий баланс інтересів має бути дотриманий судом.
Суд, при цьому, є безстороннім та не може схилятися в бік однієї із сторін.
Натомість, в порушення такого принципу балансу інтересів, заявником додано до заяви проекту плану реструктуризації боргів на наступні 5 років, з якого вбачається, що на задоволення вимог кредиторів заявник не виділяє коштів та просить списати його борги з метою успішного повного погашення кредитів боржником.
При цьому, ще й тягар витрат на оплату послуг арбітражного керуючого за проведення процедури банкрутства просить покласти на кредиторів - "розподілити між кредиторами зобов'язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого (винагороду), пов'язаних з виконанням повноважень розпорядника майном боржника) для відшкодування суми грошової винагороди за рахунок кредиторів".
Також, суд вважає за потрібне зазначити, що відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому судом може розцінюватись як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства у контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.56 року, Конвенції Міжнародної організації праці N105 про скасування примусової праці 1957 року, ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.
Частинами першою, третьою, четвертою та сьомою статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; використання примусової праці забороняється; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Частиною першою статті 30 КУзПБ встановлено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Абзацом першим частини другої статті 30 КУзПБ встановлено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Пунктом 12 частини другої статті 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Слід зазначити, що законодавцем обрано спосіб врегулювання неплатоспроможності фізичної особи виключно за заявою боржника. При цьому, Законом України "Про судовий збір" не передбачено сплати судового збору за подання заяви фізичною особою про порушення справи про банкрутство. Зазначене обґрунтовує виконання державою свого позитивного обов'язку забезпечення доступу неплатоспроможних фізичних осіб до правосуддя у справах про банкрутство у спосіб не встановлення для таких фізичних осіб ставок судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Разом з тим, законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до частин другої, шостої статті 43 Конституції України.
Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, я к и й п о г о д и т ь с я н а у м о в а х в і д с т р о ч е н н я о п л а т и д о р е а л і з а ц і ї м а й н а б о р ж н и к а виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Саме такої правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.11.2020 у справі №910/726/20
Однак, боржником не надано відповідного звернення обох осіб (боржника та відповідного арбітражного керуючого) до суду про призначення відповідного арбітражного керуючого керуючим реструктуризацією у даній справі про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство для розгляду поданих документів, як альтернативи мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому та прийняття судом відповідного рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Відтак чинним законодавством не передбачено можливості звільнення від сплати авансування винагороди арбітражного керуючого, включення суму винагороди керуючому реструктуризацією до загального боргу боржника із можливістю її першочергового стягнення під час реструктуризації на 60 місяців, включення суми винагороди керуючому реструктуризацією при реальному покращенні матеріального стану боржника.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про створення фонду кредиторами для винагороди арбітражному керуючому та відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому (клопотання включити суму винагороди керуючому реструктуризацією до загального боргу боржника із можливістю її першочергового стягнення під час реструктуризації на 60 місяців чи включити цю суму винагороди керуючому реструктуризацією після закінчення відстрочки на умовах, передбачених Планом реструктуризації (відстрочення), схваленим зборами кредиторів та затвердженим господарським судом - при реальному покращенні матеріального стану боржника) розподілити між кредиторами зобов'язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого (винагороду), пов'язаних з виконанням повноважень розпорядника майном боржника) для відшкодування суми грошової винагороди за рахунок кредиторів.
Дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 від 23.06.2021 про неплатоспроможність боржника, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом
Згідно ч. 1 ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
1) розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Про наявність наведених підстав у кожному конкретному випадку мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими у Кодексі нормами і вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.
Положеннями ст. 116 Кодексу про банкрутство встановлені вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також встановлено перелік відомостей та доказів, які мають бути зазначені/додані до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Слід зазначити, що згідно доданого до заяви проекту плану реструктуризації боргів на наступні 5 років, вбачається, що на задоволення вимог кредиторів заявник не виділяє коштів та просить списати його борги з метою успішного повного погашення кредитів боржником.
Також, до матеріалів заяви долучено декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2018 - 2020 роки, у яких відсутня інформація щодо майна, доходів та витрат члена сім"ї заявника - чоловіка ОСОБА_2 .
Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація п о в и н н а м і с т и т и і н ф о р м а ц і ю щодо майна, доходів та витрат боржника і ч л е н і в й о г о с і м ' ї , що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Всупереч вимогам норми Кодексу про банкрутство, заявником не додано до заяви доказів авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у встановленому розмірі. Також до суду не надано відповідного звернення обох осіб (боржника та відповідного арбітражного керуючого) про призначення відповідного арбітражного керуючого керуючим реструктуризацією у даній справі про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство для розгляду поданих документів, як альтернативи мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому та прийняття судом відповідного рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Крім того заявником не надано:
1) Конкретизований список кредиторів з зазначенням суми грошових вимог кредиторів (із зазначенням загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Заявником надано список кредиторів з зазначенням загальної суми заборгованості без розмежування та зазначення окремо заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором по кожному.
2) Документальне підтвердження наявності кредиторської заборгованості.
Заявником не надано належних доказів наявної заборгованості. Надано лише роздруківки текстів.
3) Декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Долучено декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2018 - 2020 роки, у яких відсутня інформація щодо майна, доходів та витрат члена сім"ї заявника - чоловіка ОСОБА_2 .
Згідно з частиною 3 статті 37 Кодексу про банкрутство, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, Господарський суд Житомирської області дійшов до висновку залишити заяву ОСОБА_1 про неплатоспроможність боржника - без руху.
Одночасно, суд інформує заявника що згідно приписів частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Керуючись статтями 2, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про створення фонду кредиторами для винагороди арбітражному керуючому та клопотання про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому - відмовити.
2. Заяву ОСОБА_1 від 23.06.2021 про неплатоспроможність боржника - залишити без руху.
3. ОСОБА_1 протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки заяви шляхом надіслання до суду:
- доказів авансування на депозитний рахунок Господарського суду Житомирської області винагороди керуючому реструктуризацією майна за три місяці виконання повноважень;
- конкретизованого списку кредиторів із зазначенням заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором по кожному кредитору;
- декларації про майновий стан боржника за 2018 - 2020 рік з інформацією щодо майна, доходів та витрат члена сім"ї заявника - чоловіка ОСОБА_2 .
4. Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою на підставі ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Приймання та реєстрація процесуальних документів від учасників судових проваджень здійснюється з офіційних електронних адрес (електронних кабінетів).
Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://court.gov.ua/fair/sud5007/.
Суддя Макаревич В.А.
Список розсилки:
1 - до справи;
2 - заявнику - реком. з повідом.