79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"15" червня 2021 р. Справа №914/2653/19
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Олійник Н.
за участю представників:
від позивача не з'явився;
від відповідача не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" №НЮ-1/1058 від 26.03.2021 (Вх.№ ЗАГС 01-05/1135/21 від 01.04.2021)
на рішення Господарського суду Львівської області від 22.01.2021 (повний текст складено 01.03.2021)
у справі № 914/2653/19
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливторг", м.Львів
до відповідача: Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" підрозділ "Служба локомотивного господарства", м.Львів
про стягнення збитків у розмірі 174625,90 грн.
та за зустрічним позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливторг", м.Львів
про стягнення 1 160 330,00 штрафу
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.
ТОВ "Паливторг" звернулось до суду з позовом про стягнення збитків в розмірі 174 625,90грн з АТ "Українська залізниця", м.Київ, в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" підрозділ Служба локомотивного господарства", м.Львів (надалі - Залізниця).
Позов мотивований тим, що Залізниця безпідставно відмовилась прийняти поставлене ТОВ "Паливторг" на виконання умов договору від 18.10.2019 №Л/Т-19508/НЮ по залізничній накладній №52339900 від 31.10.2019, у вагонах №55956569, №67848614, №58331307, 56278757 кам'яне вугілля, що спричинило прямі збитки ТОВ "Паливторг" на суму 174 625,90 грн, котрі полягають у витратах на транспортування вантажу, а також супутні витрати, пов'язані із зберіганням, простоєм та перенаправленням вагонів із подальшою реалізацією товару. Кошти в сумі 174 625,90 грн сплачені ТОВ «Паливторг» ТОВ «Карбо Транс»- Експедитору за укладеним між товариствами договором №ТЕП-25/08/19 від 25.08.2019 про надання транспортно-експедиційних послуг, на підставі виставлених ТОВ «Карбо Транс» рахунків, підписаних сторонами актів здачі-приймання робіт (надання послуг).
Вугілля по залізничній накладній № 52339900 від 31.10.2019 в об'ємі 256 000 т, постачалось відповідно до умов, визначених у договорі. При цьому власником було визначено позивача, а станцію призначення та отримувача вказано відповідно до умов договору. Відправником, при цьому, було визначено ПП «Ліга Групп», м. Слов'янськ.
Позивач стверджує, що відповідачем дане вугілля було безпідставно не прийняте та повернене відправнику, начебто через те, що воно постачається ПП «Ліга Групп», з котрим у відповідача немає договірних відносин, про що було повідомлено позивачу листом від 05.11.2019.
АТ "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" подано зустрічну позовну заяву про стягнення з ТОВ «Паливторг» штрафу в розмірі 1 160 330,00 грн.
Зустрічний позов мотивовано неналежним виконанням ТОВ "Паливторг" умов договору від 18.10.2019 №Л/Т-19508/НЮ. Залізниця просить стягнути 486 590,00 грн штрафу, нарахованого згідно п.7.2 договору від 18.10.2019 №Л/Т-19508/НЮ за прострочення поставки 650 т кам'яного вугілля згідно заявки Залізниці від 21.10.2019 №Т-2/3381 та 673 740,00 грн штрафу, нарахованого згідно із п.7.7 договору від 18.10.2019 №Л/Т-19508/НЮ за передачу прав і обов'язків за договором іншим особам.
Зустрічні позовні вимоги обгрунтовані тим, що Залізниця направила ТОВ «Паливторг» заявку від 21.10.2019 №Т-2/3381 на здійснення поставки вугілля кам'яного в кількості 650 т, проте ТОВ "Паливторг" не здійснило поставку товару відповідно до заявки у строк, передбачений п.5.2 договору від 18.10.2019 №Л/Т-19508/НЮ. Посилаючись на отримання заявки покупцем 02.11.2019, поставка цієї партії товару згідно з вимогами п.5.2 договору від 18.10.2019 №Л/Т-19508/НЮ повинна була бути здійснена у строк до 17.11.2019 включно, вважає Залізниця.
Окрім того, згідно п.7.7 договору від 18.10.2019 №Л/Т-19508/НЮ Залізницею нараховано та заявлено до стягнення 673 740,00 грн штрафу за передання прав та обов'язків по договору від 18.10.2019 №Л/Т-19508/НЮ іншим особам.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.01.2021 у справі №914/2653/19 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що ТОВ «Паливторг» не доведено належними та допустимими доказами складу цивільного правопорушення для застосування до відповідача (Залізниці) такої міри відповідальності як відшкодування збитків, а також наявність збитків в розмірі 174 625,90 грн. Доказами у справі не підтверджено вчинення Залізницею протиправних дій, спрямованих на порушення умов договору поставки, а відтак завдання збитків ТОВ "Паливторг", а також, причинного зв'язку між поведінкою Залізниці та збитками ТОВ "Паливторг".
Позивачем за зустрічним позовом належними та допустимими доказами не доведено обставин порушення постачальником своїх зобов'язань з поставки товару за договором №Л/Т-19508/НЮ від 18.10.2019, а саме 650т вугілля згідно заявки №Т-2/3381 від 21.10.2019, як і не доведено, що за означеною заявкою поставка товару мала бути здійснена у строк до 17.11.2019. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази направлення Залізницею в межах строку дії договору заявки №Т-2/3381 від 21.10.2019 на поставку 650 тонн вугілля, що вказує на відсутність у постачальника обов'язку з поставки товару, на відсутність порушення строку виконання зобов'язання, що могло б бути підставою для застосування визначених п.7.2 договору поставки штрафних санкцій.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
АТ "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 22.01.2021 у справі №914/2653/19 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову і ухвалити нове рішення, яким задоволити вимоги АТ "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" за зустрічним позовом, а також здійснити новий розподіл судових витрат, посилаючись на те, що рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару та за передачу прав та обов'язків третій особі на загальну суму 1 160 330,00грн є незаконним та необгрунтованим, внаслідок неповноти з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, недоведеністю обставин, що мають значення для вирішення справи, які суд визнав встановленими, неправильного дослідження та оцінки доказів, неправильного визначення судом правових відносин, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи.
Зокрема, скаржник зазначає, що на виконання договору від 18.10.2019 №Л/Т-19508/НЮ останній направив ТОВ "Паливторг" заявку від 21.10.2019 №Т-2/3381 на здійснення поставки товару-вугілля кам'яного код ДК 021:2015-09110000-3 в кількості 650 тон, однак, товариство свої зобов'язання щодо своєчасної поставки товару згідно п.5.2 договору не здійснило, крім того передало свої обов'язки поставити товар ПП «Ліга Групп», чим порушило п.12.7 договору, яким встановлена заборона передавати свої права та обов'язки за договором іншим особам, з огляду на що товариство повинно сплатити Залізниці відповідно до п.7.2 договору штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого у строк товару, що становить 486 590,00грн, а також штраф у розмірі 20% від суми договору відповідно до п.7.7 договору, що становить 673 740,00грн, внаслідок передачі прав і обов'язків по даному договору ПП «Ліга Групп».
Скаржник вважає, що судом не взято до уваги доводи Залізниці про те, що ТОВ "Паливторг" не надано жодних заперечень щодо неналежності оформлення (підписання) заявки.
На думку скаржника, поза увагою суду залишилось те, що зустрічний позов Залізниці обгрунтований невиконанням товариством зобов'язань за договором, визначених у п.5.2, а не у п.10.2.
Також, скаржник вважає, що помилковим є висновок суду, що відсутність описів вкладення у поштові відправлення за штрихкодовим індикатором 7900052868188 та 7900059286818 унеможливлює встановлення факту надіслання Залізницею ТОВ "Паливторг" заявки від 21.10.2019 на поставку товару, залишивши поза увагою те, що товариство, звертаючись з позовною заявою про відшкодування Залізницею збитків, долучило до позовної заяви копії листів №Т-2/3358 від 18.10.2019 та №Т-2/3381 від 21.10.2019 (письмових заявок).
Скаржник вважає, що судом залишено поза увагою лист ТОВ "Паливторг" №13/11-14 від 13.11.2019, в якому товариство стверджує, що заявка на постачання вугілля отримана ним 02.11.2019, що виключає її виконання у строк до 31.10.2019 згідно п.10.2 договору.
Скаржник зазначає, що Залізниця не вчиняла будь-яких перешкод у постачанні товару та дій, спрямованих на порушення умов договору поставки.
На думку скаржника, суд не надав належної оцінки тим обставинам, що договір купівлі-продажу, а також договір поставки є оплатним та безпідставно не застосував до спірних правовідносин норми ст.655 ЦК України та ст.265 ГК України.
Скаржник вважає, що судом залишено поза увагою факт визнання ТОВ "Паливторг" обставин поставки товару на залізницю ПП «Ліга Групп» за договором, укладеним між ТОВ "Паливторг" та Залізницею, а також наявність в матеріалах справи залізничної накладної №52339900 від 31.10.2019 про поставку вугілля у вагонах №55956569, №67848614, №58331307, 56278757 на ВП «Локомотивне депо Здолбунів».
ТОВ "Паливторг" відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Процесуальні дії суду у справі.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2021 справу №914/2653/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Галушко Н.А., судді Желік М.Б., Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 22.01.2021 у справі №914/2653/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" та призначено розгляд справи на 11.05.2021.
Ухвалами від 11.05.2021 та від 01.06.2021 Західного апеляційного господарського суду розгляд справи №914/2653/19 відкладено на 15.06.2021.
Сторони в судове засідання не з'явились, про причнини неявки суд не повідомили. З огляду на те, що представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, мали можливість надати усі необхідні пояснення та аргументи щодо суті спору та оскільки неявка останніх не перешкоджає розгляду справи, участь в судовому засіданні сторін обов'язковою не визнавалась, судова колегія прийшла до висновку про розгляд апеляційної скарги без участі представників сторін.
Обставини справи.
18.10.2019 між АТ «Українська залізниця» (покупець) та ТОВ "Паливторг" (постачальник) укладено договір № Л/Т-19508/НЮ, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується у 2019 році поставити покупцеві товар, зазначений у Специфікації №1 (додаток №1 до даного договору), а покупець - прийняти і оплати такий товар.
Договір між сторонам укладено відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель Рrоzоrrо № UА-2019-09-04-000298-0, відповідно до якого переможцем торгів визначено ТОВ "Паливторг".
Згідно умов договору у п.1.2 договору визначено найменування (номенклатура, асортимент) товару: Вугілля кам'яне код ДК 021:2015-09110000-3 (Тверде паливо). Код УКТ ЗЕД 2701 20 00 00. Марки ДГ розмір кусків 13-100 мм.
Відповідно до п.5.1 договору постачальник здійснює поставку товару на умовах DAР за правилами «Інкотермс-2010», за реквізитами, зазначеними в заявці покупця (виробничий структурний підрозділ «Локомотивне депо Здолбунів» (ТЧ-14) регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця»).
Зі сторони покупця (п.п.5.2.1 договору) рознарядку/заявку підписують з урахуванням вимог статуту покупця, щонайменше двоє таких уповноважених осіб: директор виконавчий (особа, що виконує його обов'язки) регіональної філії «Львівська залізниця», перший заступник директора виконавчого (особа,, що виконує його обов'язки) регіональної філії «Львівська залізниця»; заступник директора виконавчого (особа, що виконує його обов'язки) регіональної філії «Львівська залізниця»; головний інженер (особа, що виконує його обов'язки) регіональної філії «Львівська залізниця».
Згідно п.5.2.2 договору покупець не несе відповідальності та обов'язку оплати за поставлену продукцію за рознарядкою/заявкою, що підписана іншими особами ніж тими, що визначені у пункті 5.2.1.
У п.5.7 договору сторонами погоджено, що приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до ДСТУ 7493:2013, Інструкції №П-6 та вимог ДСТУ 4096-2002 при наявності товаросупроводжувальних документів: рахунку-фактури постачальника; залізничної накладної; товарно-транспортної накладної; акта приймання-передачі товару; документів, що підтверджують якість товару згідно п.2.2 договору.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором ( п.7.1).
Згідно із п.7.2 договору за прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 20% від вартості непоставленого товару.
Згідно із п.7.3 договору, у випадку постачання постачальником товару без письмової заявки покупця, товар приймається на відповідальне зберігання. У цьому випадку постачальник зобов'язаний укласти договір зберігання з покупцем та сплатити покупцеві вартість зберігання товару по пред'явленому рахунку.
У разі передачі прав і обов'язків по даному договору іншим особам, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від суми договору ( п.7.7).
Згідно із п.10.1, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019. Строк поставки товару з дати підписання договору до 31.10.2019 (згідно заявок покупця) (п.10.2 договору).
Відповідно до п.12.7 договору, жодна із сторін не має права передавати свої права та обов'язки за даним договором третій особі.
Як вбачається із матеріалів справи, сторонами підписано Специфікацію №1 (Додаток №1 до Договору №Л/Т -19508/НЮ від 18.10.2019), яка є невід'ємною частиною Договору, згідно п.13.1, в якій погоджено найменування товару. До матеріалів справи позивачем долучено копію залізничної накладної №52339900 від 31.10.2019. Відомість вагонів до залізничної накладної №52339900 від 31.10.2019 містить дані про вагони №№55956569,67848614,58331307,56278757; масу вантажу - 256 000.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем (ТОВ «Паливторг») в обгрунтування тієї обставини, що товар в кількості 256 000 тонн, який транспортувався згідно залізничної накладної № 52339900 від 31.10.2019 у вагонах №55956569, № 67848614, № 58331307, № 56278757, є його власністю, долучив до матеріалів справи
копію листа ПП «Ліга Груп» вих.№79 від 31.10.2019,
копію договору №2105-1 від 21.05.2019, укладеного між ПП «Ліга Групп» (постачальник) та ТОВ «Паливторг» (покупець),
копії специфікацій №1 від 21.05.2019 та №2 від 23.10.2019 до цього договору,
копію видаткової накладної №178 від 23.10.2019
та посвідчення якості №797, акту приймання-передачі вугільної продукції до договору №12105-1 від 21.05.2019.
За умовами Специфікації №1 до договору №2105-1 від 21.05.2019 постачальник (ПП «Ліга Групп») зобов'язувалась поставити на умовах 100% передоплати, а покупець зобов'язується оплатити і прийняти вугільну продукцію.
Як вбачається із копії Акту приймання-передачі згідно договору №2105-1 від 21.05.2019 (конкретна дата складання якого не зазначена) ПП «Ліга Групп» передано ТОВ «Паливторг» вугільну продукці марки ДГ 13-100 в кількості 260,00 т, що підтверджується також видатковою накладною №178 від 23.10.2019
У матеріалах справи також є копії листів Залізниці до ТОВ "Паливторг" ( заявок), а саме : заявка від 18.10.2019 №Т-2/3358, заявка від 21.10.2019 №Т-2/3381.
Поставку товару Залізниця просила здійснити в терміни, що вказані відповідно до п.5.2 договору.
Як на доказ відмови Залізниці від прийняття товару по залізничній накладній №52339900 від 31.10.2019 ТОВ "Паливторг" посилається на лист Залізниці від 05.11.2019 №ЦЗТ-10/5743, в якому зазначено, що 18.10.2019 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (покупець) і ТОВ "Паливторг" (постачальник) укладено договір від 18.10.2019 за №Л/Т -19508/НЮ, згідно з яким постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар-вугілля кам'яне в кількості, строки і на умовах, визначених цим договором. А також повідомлено, що з метою належного виконання сторонами своїх зобов'язань між покупцем і ПП «Ліга Групп», яке зазначене в залізничній накладній як відправник вугілля кам'яного марки ДГ (13-199мм), відсутні будь-які договірні зобов'язання, а відповідно до п.12.7 договору жодна із сторін не має права передавати свої права та обов'язки за цим договором третій особі.
У листі ТОВ «Паливторг» вих.№08/11-11 від 08.11.2019, який адресований Залізниці у відповідь на лист останньої від 05.11.2019 №ЦЗТ-10/5743, ТОВ «Паливторг» повідомляло про те, що жодних прав та обов'язків відповідно до укладеного договору від 18.01.2019 №Л/Т-19508/НЮ як постачальник - ніяким третім особам не передавало, а виконує їх самостійно, повністю дотримуючись умов вказаної угоди. У залізничних накладних серед обов'язкових реквізитів зазначається зокрема, вантажовідправник - у даному конкретному випадку таким виступає ПП «Ліга Групп». Однак, попри зазначене, в цих документах вказується власник вантажу, яким виступає ТОВ «Паливторг», і саме ТОВ «Паливторг» здійснює постачання даного товару на адресу Залізниці. Виробником даного вугілля, йдеться далі у листі, виступає ТОВ «Збагачувальна фабрика «Богучарська», як передбачено у п.1.3 зазначеного договору.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Висновки суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до змісту ст. ст. 46, 162 ГПК України право визначати підстави і предмет позову належить виключно позивачу.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до ст. 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.
Рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав.
Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Як зазначалось вище, ТОВ "Паливторг" звернулось до суду з первісним позовом про стягнення збитків в розмірі 174 625,90грн з АТ "Українська залізниця", м.Київ, в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" підрозділ Служба локомотивного господарства", м.Львів (надалі - Залізниця), мотивуючи тим, що Залізниця безпідставно відмовилась прийняти поставлене ТОВ "Паливторг" на виконання умов договору від 18.10.2019 №Л/Т-19508/НЮ по залізничній накладній №52339900 від 31.10.2019, у вагонах №55956569, №67848614, №58331307, 56278757, кам'яне вугілля, що спричинило прямі збитки ТОВ "Паливторг" на суму 174 625,90 грн,
ТОВ "Паливторг" зазначив, що розмір збитків складається з витратах на транспортування вантажу а також супутніх витрат, пов'язаних із зберіганням, простоєм та перенаправленням вагонів з подальшою реалізацією товару, на підтвердження чого посилається на договір №ТЕП-25/08/19 від 25.08.2019 на надання транспортно-експедиторських послуг, копії платіжних доручень, рахунків-фактур, актів здачі-приймання робіт (надання послуг), які стосуються зазначеного договору і детальний опис яких наведено в рішенні суду.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Паливторг» не доведено належними та допустимими доказами складу цивільного правопорушення для застосування до відповідача (Залізниці) такої міри відповідальності як відшкодування збитків, а також наявність збитків в розмірі 174 625,90 грн.
Зокрема, судом зазначено, що доказами у справі не підтверджено вчинення Залізницею протиправних дій, спрямованих на порушення умов договору поставки, а відтак завдання збитків ТОВ "Паливторг", а також, причинного зв'язку між поведінкою Залізниці та збитками ТОВ "Паливторг".
З огляду на викладене, позовні вимоги про відшкодування завданих позивачу збитків у розмірі 174 625,00 грн за рахунок відповідача визнано такими, що не підлягають задоволенню.
Позовні вимоги про відшкодування завданих позивачу збитків у розмірі 174 625,00 грн за рахунок відповідача не оскаржуються поданою апеляційною скаргою.
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, судова колегія вивчивши матеріали справи, не встановила наявність безумовних підстав для перегляду рішення суду в частині первісних позовних вимог та переглядає рішення господарського суду в межах доводів поданої апеляційної скарги.
Щодо зустрічного позову судова колегія зазначає таке.
АТ "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" зустрічний позов про стягнення з ТОВ «Паливторг» штрафу в розмірі 1 160 330,00 грн мотивує неналежним виконанням ТОВ "Паливторг" умов договору від 18.10.2019 №Л/Т-19508/НЮ. та просить стягнути 486 590,00 грн штрафу, нарахованого згідно п.7.2 договору від 18.10.2019 №Л/Т-19508/НЮ за прострочення поставки 650 т кам'яного вугілля згідно заявки Залізниці від 21.10.2019 №Т-2/3381 та 673 740,00 грн штрафу, нарахованого згідно із п.7.7 договору від 18.10.2019 №Л/Т-19508/НЮ за передачу прав і обов'язків за договором іншим особам.
Зустрічні позовні вимоги обгрунтовані тим, що Залізниця направила ТОВ «Паливторг» заявку від 21.10.2019 №Т-2/3381 на здійснення поставки вугілля кам'яного в кількості 650 т, проте ТОВ "Паливторг" не здійснило поставку товару відповідно до заявки у строк, передбачений п.5.2 договору від 18.10.2019 №Л/Т-19508/НЮ. Посилаючись на отримання заявки покупцем 02.11.2019, поставка цієї партії товару згідно з вимогами п.5.2 договору від 18.10.2019 №Л/Т-19508/НЮ повинна була бути здійснена у строк до 17.11.2019 включно, вважає Залізниця.
Окрім того, згідно п.7.7 договору від 18.10.2019 №Л/Т-19508/НЮ Залізницею нараховано та заявлено до стягнення 673 740,00 грн штрафу за передання прав та обов'язків по договору від 18.10.2019 №Л/Т-19508/НЮ іншим особам.
Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
За приписами ст.230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
За приписами ст.129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, при зверненні до суду позивачем за зустрічним позовом повинно бути надано суду докази порушення відповідачем за зустрічним позовом своїх договірних зобов'язань, в частині поставки товару у строки, що передбачені договором №Л/Т-19508/НЮ від 18.10.2019 та щодо передання своїх зобов'язань за договором іншим особам.
Як зазначалось вище, згідно п.5.1 договору постачальник здійснює поставку товару на умовах DAР за правилами «Інкотермс-2010», за реквізитами, зазначеними в заявці покупця (виробничий структурний підрозділ «Локомотивне депо Здолбунів» (ТЧ-14) регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця»).
Згідно п.5.2 договору поставка товару проводиться партіями протягом не більше 15 днів тільки на підставі наданої письмової заявки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання продукції.
Зі сторони покупця ( п.п.5.2.1) рознарядку/заявку підписують з урахуванням вимог статуту покупця, щонайменше двоє таких уповноважених осіб: директор виконавчий (особа, що виконує його обов'язки) регіональної філії «Львівська залізниця», перший заступник директора виконавчого (особа, що виконує його обов'язки) регіональної філії «Львівська залізниця»; заступник директора виконавчого (особа, що виконує його обов'язки) регіональної філії «Львівська залізниця»; головний інженер (особа, що виконує його обов'язки) регіональної філії «Львівська залізниця».
Покупець не несе відповідальності та обов'язку оплати за поставлену продукцію за рознарядкою/заявкою, що підписана іншими особами ніж тими, що визначені у пункті 5.2.1.
Згідно із п.5.3 договору відправлення заявки покупцем (структурний підрозділ «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця), здійснюється з електронної адреси покупця (ІНФОРМАЦІЯ_2) на електронну адресу постачальника ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Згідно п.7.1 договору №Л/Т-19508/НЮ від 18.10.2019 у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.
Відповідно до п.7.2 договору за прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 20% від вартості непоставленого товару.
У разі передачі прав і обов'язків по даному договору іншим особам, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від суми договору ( п.7.7).
Враховуючи, що ціна вугілля кам'яного за 1 (одну) тонну згідно Специфікації до договору складає 3743,00 грн, розмір штрафу за прострочення поставки вугілля в кількості 650 тонн складає 486 590 грн
Як вбачається із матеріалів справи, поставка вугілля в об'ємі 650 тонн стосується заявки Залізниці від 21.10.2019 №Т-2/3381, з якої вбачається повідомлення покупцем, Залізницею, постачальника, ТОВ «Паливторг», про те, що відповідно до умов укладеного договору №Л/Т-19508/НЮ від 18.10.2019 на поставку товару: вугілля кам'яне код ДК 021:2015-09110000-3 (Тверде паливо), марки ДГ розмір кусків 13-100 мм,- виробничий структурний підрозділ «Локомотивне депо Здолбунів» готовий прийняти на склад за адресою: станція Здолбунів, код станції 35002, код отримувача 9741, отримувач виробничий структурний підрозділ «Локомотивне депо Здолбунів» (ТЧ-14) Львівської залізниці, м.Здолбунів, вул.Івана Гончара,1 , ЄДРПОУ 40081195/01 «Вугілля кам'яне код ДК 021:2015-09110000-3 (Тверде паливо), Код УКТ ЗЕД 2701 20 00 00», марки ДГ (13-100) в кількості 650т. Поставку товару Залізниця просила здійснити в терміни, що вказані відповідно до п.5.2 договору.
Заявка підписана заступником директора виконавчого регіональної філії з рухомого складу «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» І.Є. Батюшин та начальником підрозділу «Служба локомотивного господарства» регіональної філії «Львівська залізниця акціонерного товариства «Українська залізниця» О.В.Миклащук.
Заявка, як вбачається, щодо другого підписанта (О.В.Миклащук), підписана іншою особою ніж тією, що визначена у пункті 5.2.1 договору. Докази зворотнього в матеріалах справи відсутні.
При цьому, суд не приймає зауваження скаржника, що товариство не надало жодних заперечень щодо неналежності оформлення (підписання заявки), оскільки виходячи з умов п.5.2 та п.п.5.2.1 договору належно оформлена заявка покупця (тобто, підписана уповноваженими на то особами, які перелічені в п.п.5.2.1), вважається дозволом на поставку товару та є підтвердженням готовності покупця до приймання продукції, а строк для поставки товару (15 днів) обчислюється тільки на підставі наданої письмової заявки.
Крім того, виходячи з умов п.п.5.2.1 договору, що покупець не несе відповідальності та обов'язку оплати за поставлену продукцію за рознарядкою/заявкою, що підписана іншими особами ніж тими, що визначені у пункті 5.2.1, судова колегія погоджується із судом першої інстанції, що несправедливим та таким, що ставить сторони у нерівне положення було б вважати, що у другої сторони за договором, постачальника, є обов'язок з виконання зобов'язання з поставки товару за заявкою, що підписана іншими особами ніж тими, що визначені у пункті 5.2.1.
Вищенаведене спростовує твердження скаржника, що ТОВ "Паливторг" не надано жодних заперечень щодо неналежності оформлення (підписання) заявки.
Що стосується заявки від 18.10.2019 № Т-2/3358 на поставку 250 тонн кам'яного вугілля, то оскільки за зустрічним позовом позивач не заявляє вимогу до відповідача про стягнення штрафних санкцій за цією заявкою на підставі п.7.2 договору, посилання Залізниці на те, що ця заявка підписана тими ж особами , що й заявка від 21.10.2019 №Т-2/3381 не береться судом до уваги.
Матеріалами справи підтверджується надіслання покупцем постачальнику претензії від 18.11.2019 з вимогою сплатити 486 590,00 грн штрафу за прострочення поставки товару по аявці від 21.10.2019 №Т-2/3381 (т.1, а.с.127-128).
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом (ч.1 ст.75 ГПК України).
У даному випадку позивачем за зустрічним позовом належними та допустимими доказами не доведено обставин порушення постачальником своїх зобов'язань з поставки товару за договором №Л/Т-19508/НЮ від 18.10.2019, а саме 650т вугілля згідно заявки №Т-2/3381 від 21.10.2019, як не доведено, що за означеною заявкою поставка товару мала бути здійснена у строк до 17.11.2019.
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання.
Стосовно штрафу у розмірі 673 740,00 грн, нарахованого позивачем згідно п.7.7. договору за передачу прав і обов'язків по даному договору іншим особам судова колегія зазначає наступне.
За розрахунком позивача розмір збитків 673 740 грн обчислено за формулою:
3 368 700 х 20%=673 740 грн, де 3 368 700,00 грн - сума договору на момент його підписання (п.3.2) і складає вартість 900,00 тонн кам'яного вугілля, яке передбачено було поставити за договором.
До матеріалів справи позивачем не подано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження передачі прав і обов'язків по даному договору іншим особам, у тому числі стосовно передачі прав та обов'язків за договором на поставку товару вартістю 3 368 700,00 грн.
З огляду на вищенаведені обставини, зустрічний позов задоволенню не підлягає, у зв'язку із його необгрунтованістю.
Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності.
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Окрім того, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення не вбачає.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275,276, 282 - 284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИВ:
1.Рішення Господарського суду Львівської області від 22.01.2021 у справі №914/2653/19 залишити без змін, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" №НЮ-1/1058 від 26.03.2021 (Вх.№ ЗАГС 01-05/1135/21 від 01.04.2021) без задоволення.
2.Судові витрати за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника
3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 25.06.2021.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
Суддя Желік М.Б.
Суддя Орищин Г.В.