Справа № 619/1583/21 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/975/21 Доповідач: ОСОБА_2
14 червня 2021 року м. Харків
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
- головуючого судді ОСОБА_2 ,
- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
- секретаря ОСОБА_5 ,
- прокурора ОСОБА_6 ,
- захисника ОСОБА_7 ,
- потерпілої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 08.05.2021,-
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , погоджене заступником керівника Дергачівської окружної прокуратури ОСОБА_11 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221230000017 від 22.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 18 червня 2021 року включно.
Виконання ухвали покладено на начальника відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області та начальника Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 08.05.2021 до Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , погоджене заступником керівника Дергачівської окружної прокуратури ОСОБА_11 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221230000017 від 22.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 2 - 6).
В обґрунтування клопотання зазначено, що старшим слідчим СВ відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12021221230000017 від 22.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
08.05.2021 року ОСОБА_9 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
З ухвали слідчого судді вбачається, що задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та вважав встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 08.05.2021 та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_9 більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.
Крім того захисник просить поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на те, що оголошення повного тексту ухвали про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_9 проводилось без участі підозрюваного, а захисник отримав копію повного тексту від слідчого - 14.05.2021 року.
Твердження апелянта, щодо поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження матеріалами судового провадження не спростовуються; причини пропуску процесуального строку, на які посилаються у клопотанні заявник є поважними, а тому строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 08.05.2021 підлягає поновленню.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши думу захисника, який просив задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора та потерпілої, які заперечували проти задоволення апеляції сторони захисту, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних причин.
Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у скоєнні злочину, та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, є неспроможними.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яка підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 08.05.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 08.05.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 06.05.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 04.05.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 27.03.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 04.05.2021; протоколом огляду місця події від 07.05.2021; протоколом огляду трупа від 04.05.2021; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із даними про особу підозрюваного свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_9 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
З ухвали слідчого судді вбачається, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України; наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України; недостатність застосування до ОСОБА_9 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, враховуючи що останній підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України класифікується як особливо тяжкий, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавленні волі на строк від семи до п'ятнадцяти років з позбавленням права. Окрім цього підозрюваний може переховуватись від слідчого та суду з огляду на тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним, він не працює; на теперішній час не встановлені та не допитані всі свідки; досудовим розслідуванням не встановлені всі обставини кримінального правопорушення.
Колегія суддів вважає, що слідчим суддею враховані положення статей 177, 178 КПК України, а також доводи сторони захисту, щодо даних про особу підозрюваного, перевірені докази та надана їм відповідна правова оцінка, також перевірені додані слідчим до клопотання докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим.
Колегія суддів, оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_9 особливо тяжкого кримінального правопорушення, погоджується з висновком слідчого судді, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недоцільним.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника підозрюваного про те, що зі сторони працівників поліції 07 травня 2021 до ОСОБА_9 застосовувались тортури, одягали на голову балаклаву, викручували суглоби та статеві ограни, на даній стадії розгляду кримінального провадження колегією суддів апеляційної інстанції не сприймаються, однак вказані твердження апелянта вже перевірялись слідчим суддею та ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28.05.2021 частково задоволено скаргу ОСОБА_18 на бездіяльність уповноважених осіб Харківської обласної прокуратури щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 18 травня 2021 року (а. с. 93).
Доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_7 висновків слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не спростовують, не свідчать про прийняття слідчим суддею необґрунтованого рішення та не є підставою для застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
З врахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, судом апеляційної інстанції не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі захисника підозрюваного ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_7 доводи, колегія суддів не вбачає достатніми для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Керуючись положеннями ст. 182 КПК України, при постановленні ухвали про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням підстав та обставин, передбачених ст. ст. 177 та 178 КПК України, які викладені у мотивувальній частині ухвали, слідчий суддя обґрунтовано не визначив заставу у даному кримінальному провадженні як альтернативний запобіжний захід.
За викладених обставин у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_9 є недостатнім.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності ОСОБА_9 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
За таких обставин, ухвала слідчого судді винесена обґрунтовано, належним чином мотивована, відповідає вимогам КПК України, а тому підстав для її скасування з приводів зазначених в апеляції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-
Поновити захиснику ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 08.05.2021.
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 08.05.2021 щодо застосування у відношенні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді