Справа №443/1831/20
Провадження №2/443/844/21
іменем України
25 червня 2021 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Сливки С.І.,
секретаря судових засідань Кушнір М.І.,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Жидачеві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: розірвати шлюб укладений з ОСОБА_2 , який зареєстрований 29.08.1996 року Сидорівською сільською радою Жидачівського району Львівської області, актовий запис №3; після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище ОСОБА_3 .
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що перебуває з відповідачем у шлюбі, який зареєстрований 29.08.1996 року. У них з відповідачем народилася троє дітей: два сина, які на момент звернення до суду досягнули повноліття та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка зазначає, що відповідач зловживає спиртними напоями, що призвело до виникнення сварок в сім'ї, перестали поважати одне одного, тривалий час не підтримують подружніх відносин, тобто сім'я фактично розпалась.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Сливки С.І. від 21.12.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач у судове засідання не з'явилася, однак подала заяву, згідно якої просить проводити розгляд справи без її участі, позов підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач не подав заяв про поважні причини неявки чи розгляд справи без його участі до суду не надходило.
У зв'язку з цим суд визнає неявку відповідача неповажною та вважає, що справу можливо слухати у відсутності відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
У відповідності до положень ст.ст.280-284 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно ч.1 ст.112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що 29.08.1996 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб, який зареєстровано Сидорівською сільською радою Жидачівського району Львівської області, актовий запис №3, про що видано свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_1 (а.с.7).
За час перебування у шлюбі в сторін народилося троє дітей: два сина, які на момент звернення до суду досягнули повноліття та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 6).
Судом також встановлено, що сторони не підтримують подружніх відносин, примирення між ними неможливе.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивачка скористалася даним правом та звернулась до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Таким чином, суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов в частині розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
На підставі ст. 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачка просить суд після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ».
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263- 265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112, 113 СК Українисуд -
ПозовОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Розірвати шлюб, зареєстрований Сидорівською сільсьою радою Жидачівського району Львівської області 29.08.1996 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №3.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвищеобране під час реєстрації шлюбу - « ОСОБА_3 ».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.І Сливка