Справа № 461/10613/15-ц
Провадження № 6/461/108/21
24.06.2021 року. м. Львів
Галицький районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді Юрківа О.Р.,
за участю:
секретаря судового засідання Цибулько О.І.,
представника божника Антонюк І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові подання начальника Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Тетюка Романа Мироновича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 ,-
Начальник Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Тетюк Р.М. звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у прав виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 , шляхом заборони перетинати державний кордон України до вкидання своїх зобов'язань, покладених на нього з примусового виконання виконавчого листа №461/10613/15-ц від 19.10.2018 року, виданого Галицьким районним судом м. Львова. Подання обґрунтоване тим, що у Галицькому відділі державної виконавчої служби у м. Львові перебуває виконавче провадження № 58734553 з примусового виконання виконавчого листа №461/10613/15-ц від 19.10.2018р., виданого Галицьким районним судом м. Львова про : визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Земельного суду м. Франкфурта - на- Майні від 25 листопада 2014 року у цивільній справі № 2-18 О 351/12, яким зобов'язано ОСОБА_1 , виплатити ОСОБА_2 євро разом з відсотками, починаючи з 01 вересня 2009року до 10 жовтня 2011 року, 3 23000 євро,починаючи з 10 жовтня 2011року до 20 грудня 2011року, з 21000 євро, починаючи з 20 грудня 2011 року до 31 травня 2012 року та з 19600євро, починаючи з 31 травня 2012 року в розмірі 5 пунктів від базової процентної ставки. Державний виконавець зазначає, що виконавче провадження перебувало у відділі з 09.04.2019р., однак відповідно до Ухвали по справі №461/4568/19 від 30.07.2019р. винесеної Галицьким районним судом м. Львова було постановлено: визнати неправомірними та скасувати постанови державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області: від 09 квітня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № 58734553 щодо примусового виконання на території України рішення Земельного суду м. Франкфурта-на-Майні від 25 листопада 2014 року у цивільній справі № 2-18 О 351/12; від 09 квітня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № 58735212 щодо примусового виконання на території України рішення Земельного суду м. Франкфурта-на-Майні від 25 листопада 2014 року у цивільній справі № 2-18 О 351/12. Зобов'язано державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області повернути стягувачу два виконавчі
листи № 461/10613/15-ц, які видані 19 жовтня 2018 року Галицьким районним судом міста Львова на примусове виконання рішення Земельного суду м. Франкфурта-на-Майні від 25 листопада 204 року у цивільній справі № 2-18 О 351/12. 10.07.2020 року на адресу Галицького ВДВС у м. Львові надійшла постанова № 461/4568/19 від 30.06.2020р. винесена Львівським апеляційним судом, згідно якої постановлено: апеляційну скаргу Галицького відділу державної виконавчої служби у м .Львові залишити без задоволення, а Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 30 липня 2019р. -залишити без змін. У липні 2020 року стягувач ОСОБА_3 через представника ОСОБА_4 подав касаційну скаргу на ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 30.07.2019р. та постанову Львівського апеляційного суду від 30.06.2020р., в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права просив скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні скарги. 09.02.2021р. на адресу Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові надійшла постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного^ цивільного суду по справі № 461/4568/19 від 20.01.2021р., згідно якої постановлено: - касаційну скаргу ОСОБА_5 , подану представником ОСОБА_4 задовольнити. Ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 30 липня 2019 р. та постанову Львівського апеляційного суду від 30 червня 2020р. скасувати і прийняти нову постанову. У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Пальоної Н.М. щодо відкриття виконавчих проваджень та зобов'язання вчинити дії відмовити. Таким чином, 12.03.2021р. державним виконавцем відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 12.03.2021р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору та мінімальних витрат на проведення виконавчих дій. 12.03.2021р. державним виконавцем керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження-арешт на нерухоме майно боржника накладено. Відповідно до реєстру обтяжень рухомого майна - обтяження зареєстровано. Державним виконавцем скеровано до реєструючих органів. Згідно відповіді з ПФУ боржник отримує дохід у ГУ ПФУ у Львівській області. Згідно відповіді з ДПСУ у боржника наявні відкриті рахунки у банківських установах. Згідно відповіді з МВСУ за боржником зареєстрованих транспортних засобів не виявлено. Відповідно до інформації отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у боржника встановлено наявність нерухомого майна, яке належить на праві власності, однак щодо нього укладений договір іпотеки. 22.03.2021р. державним виконавцем керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт коштів боржника та скеровано у банківські установи для виконання. 22.03.2021р. державним виконавцем керуючись статтями 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про звернення стягнення з доходу боржника та скеровано до виконання у ГУ ПФУ у Львівській області. При перевірці майнового стану боржника встановлено, що ОСОБА_1 отримує заробітну плату у ТЗОВ "ТРОПАК І К та ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТРОПАК. 21.04.2021р. державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення з доходу боржника та скеровано до виконання у вищезазначені підприємства. З метою встановлення достовірних відомостей про власника цього майна, а також отримання інформації про технічні характеристики цих приміщень з метою подальшого опису майна та вжиття заходів щодо реалізації майна державним виконавцем скеровано запит в КП ЛОР БТІ та ЕО .
Представник Галицького ВДВС м.Львів ЗМУМЮ м.Львів у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Стягувач у судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Представник боржника ОСОБА_6 в судовому засіданні проти вимог подання заперечив. Зазначив, що на момент звернення до суду із поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатись з матеріалів виконавчого провадження. Також вказує, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 має намір виїхати за кордон, насамперед, з метою невиконання зобов'язань, які може дії можливо вчинити державному виконавцю при виїзді останнього за кордон
Заслухавши думку представника боржника, перевіривши матеріали подання, суд приходить до висновку, що подання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів подання вбачається, що постановою Верховного Суду від 19.09.2018 року касаційну скаргу ОСОБА_7 задоволено. Ухвалу Галицького районного суду м. львова від 03.02.2016 року, ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 29.11.2016 року скасовано. Заяву ОСОБА_8 із заявою про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду задоволено. Визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення Земельного суду м. Франкфурта - на- Майні від 25 листопада 2014 року у цивільній справі № 2-18 О 351/12, яким зобов'язано ОСОБА_1 , виплатити ОСОБА_2 євро разом з відсотками, починаючи з 01 вересня 2009року до 10 жовтня 2011 року, 3 23000 євро,починаючи з 10 жовтня 2011року до 20 грудня 2011року, з 21000 євро, починаючи з 20 грудня 2011 року до 31 травня 2012 року та з 19600 євро, починаючи з 31 травня 2012 року в розмірі 5 пунктів від базової процентної ставки.
Постановою державного виконавця Галицького відділу ДВС у м. Львові ЗМУМЮ Пальоною Н.М. від 12.03.2021 року, відкрито виконавче провадження №58734553.
Постановою державного виконавця Галицького відділу ДВС у м. Львові ЗМУМЮ Пальоною Н.М. від 12.03.2021 року визначено розмір мінімальних витрат 269, 00 грн.
Постановою державного виконавця Галицького відділу ДВС у м. Львові ЗМУМЮ Пальоною Н.М. від 12.03.2021 року встановлено стягнення виконавчого збору у розмірі 650222, 60 гривень.
Постановою державного виконавця Галицького відділу ДВС у м. Львові ЗМУМЮ Пальоною Н.М. від 12.03.2021 року накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 .
Постановою державного виконавця Галицького відділу ДВС у м. Львові ЗМУМЮ Пальоною Н.М. від 22.03.2021 року звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендії та інші доходи боржника ОСОБА_1 .
Постановою державного виконавця Галицького відділу ДВС у м. Львові ЗМУМЮ Пальоною Н.М. від 22.03.2021 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 .
Згідно із відповіддю на запит №101094977 від 15.04.2021 року, що ОСОБА_1 отримує заробітну плату у ТЗОВ "ТРОПАК І К та ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТРОПАК.
21.04.2021р. державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення з доходу боржника та скеровано до виконання у вищезазначені підприємства.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках,коли,зокрема,він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Згідно зі ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відповідно до ч. 1 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.
В розумінні ч. 3 ст. 441 ЦПК України ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Особа, яка має невиконані зобов'язання не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
За змістом п. 18 ч. 3 ст.11Закону України «Про виконавчепровадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до ст.377-1ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Згідно до «Судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» ВСУ від 01.02.2013 року про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених у порядку, передбаченому ст.11Закону України «Про виконавчепровадження» та ст.377-1 ЦПК України, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
З врахуванням наведеного, при вирішенні питання про тимчасове обмеження вказаного конституційного права державний виконавець зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження, необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні. Однак, такі суду не надано.
Таким чином, законодавством встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).»
В матеріалах справи відсутні докази, які можна було б визнати належними і допустимими, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, а також обов'язків, які визначених для боржника Законом України «Про виконавче провадження».
Враховуючи наведене вище, державним виконавцем не доведено, що боржник повідомлений про початок примусового виконання рішення та що такий умисно ухиляється від виконання судового рішення, а тому приходжу до висновку, що дане подання до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст.258,260,441 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд, -
в задоволенні подання начальника Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Тетюка Романа Мироновича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 24.06.2021 року.
Суддя О.Р. Юрків.