Справа № 761/10192/21
Провадження № 1-кс/761/6554/2021
29 березня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого другого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від 02.03.2021 про відмову у задоволенні клопотання в рамках кримінального провадження №62021000000000137 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України,
17.03.2021 до Шевченківського районного суду м.Києва засобами поштового зв'язку надійшла скарга ОСОБА_3 від 12.03.2021 на постанову слідчого другого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань (далі - ГСУ ДБР) ОСОБА_4 від 02.03.2021 про відмову у задоволенні клопотання в рамках кримінального провадження №62021000000000137 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України.
Скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 в межах кримінального провадження №62021000000000137 на підставі ч.1 ст.107 КПК України слідчому ГСУ ДБР ОСОБА_4 перед початком допиту було подано клопотання про проведення відеофіксації проведення допиту.
Однак, 02.03.2021 слідчий ОСОБА_4 посилаючись на ст.220 КПК України виніс постанову про відмову у задоволенні клопотання, мотивуючи її тим, що ОСОБА_3 заздалегідь не повідомив про бажання проведення допиту із застосуванням технічних засобів, відповідні клопотання до ГСУ ДБР від нього не надходили, а враховуючи відсутність технічної можливості та відсутності технічних засобів фіксації, задовольнити клопотання не представляється за можливе. При цьому у скарзі вказано, що про проведення допиту, запланованого на понеділок, слідчий повідомив ОСОБА_3 лише після обіду в п'ятницю, а враховуючи, що заявник мешкає у м.Маріуполь, то прибути до м.Києва на понеділок не мав змоги. Після прибуття до слідчого 02.03.2021, ОСОБА_3 перед початком його допиту подав слідчому відповідне клопотання про застосування під час допиту технічних засобів. Подати вказане клопотання раніше, як вказує ОСОБА_3 , він не міг, хіба що за допомогою мережі Інтернет, однак таке клопотання слідчий отримав би лише в понеділок і трьох днів на розгляд клопотання відповідно до ч.1 ст.220 КПК України у нього також не було б. Автор скарги вважає, що при розгляді його клопотання та прийнятті за ним рішення слідчий мав виходити з положень ч.1 ст.28 КПК України, згідно з якою розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень і розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, а тому необхідним строком для підготовки до застосування технічних засобів фіксування під час допиту, після отримання відповідного клопотання, був строк приблизно до однієї години. Саме такий строк можна вважати визначеним КПК України, як об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, спрямованим на підготовку для проведення основної процесуальної дії - допиту. За таких обставин, ОСОБА_3 оскаржує постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання на підставі п.1 ч.1 ст.303 КПК України.
З урахуванням того, що постанову слідчого ГСУ ДБР ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 вважає незаконною, то у скарзі до слідчого судді просить її скасувати, а слідчого ГСУ ДБР ОСОБА_4 зобов'язати провести його допит в межах кримінального провадження №62021000000000137 із застосуванням технічних засобів відео фіксування.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, разом зі скаргою подав слідчому судді клопотання про розгляд скарги без його участі.
Слідчий ГСУ ДБР ОСОБА_4 будучи повідомленим про дату та час судового засідання до суду також не з'явився, причини неявки не повідомив, пояснень чи заперечень щодо скарги не надав.
З урахуванням того, що учасники справи повідомлялись про дату та час засідання у встановленому законом порядку, враховуючи строки розгляду скарг, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду скарги за відсутності осіб, які не з'явились, та на підставі наявних доказів.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Наданими слідчому судді документами підтверджується, що ГСУ ДБР здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №62021000000000137 від 12.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України, відомості про яке були внесені до ЄРДР на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 18.01.2021 (справа 761/481/21-к), якою зобов'язано уповноважених осіб ДБР внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 про можливе умисне невиконання слідчим ТУ ДБР, розташованому у м.Краматорську, ОСОБА_5 ухвали слідчого судді Розівського районного суду Запорізької області від 04.12.2018.
Зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_3 був викликаний до слідчого ГСУ ДБР на допит в м.Київ, а перед початком проведення допиту слідчому ГСУ ДБР ОСОБА_4 02.03.2021 ним було подано клопотання про прийняття рішення про фіксацію вказаної процесуальної дії із за допомогою технічних засобів.
02.03.2021 слідчим ГСУ ДБР ОСОБА_6 винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання, згідно з якою у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про прийняття рішення щодо фіксації його допиту у кримінальному провадженні №62021000000000137 за допомогою технічних засобів від 02.03.2021 - відмовлено. У постанові вказано, що вона може бути оскаржена відповідно до ст.ст.284, 303, 304 КПК України. Постанова мотивована тим, що про бажання проведення допиту із застосуванням технічних засобів фіксації ОСОБА_3 заздалегідь не повідомляв, відповідні клопотання від нього до ГСУ ДБР не надходили, а враховуючи відсутність технічної можливості та відсутності технічних засобів фіксації, задовольнити клопотання не представляється за можливе. При винесенні постанови слідчий керувався ст.ст. 40, 220 КПК України.
Виходячи з положень ч.2 ст.40 КПК України слідчий уповноважений, зокрема: приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч.5 ст.40 КПК України).
Згідно з ч.1 ст. 107 КПК України рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов'язковим. За ч.2 вказаної статті Кодексу про застосування технічних засобів фіксування процесуальної дії заздалегідь повідомляються особи, які беруть участь у процесуальній дії.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження визначені у ст.303 КПК України.
Так, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк (п.1 ч.1 ст.303 КПК України).
Статтею 220 КПК України визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав; про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Отже, виходячи з положень вказаної статті Кодексу клопотання про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий має розглянути у строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити за наявності відповідних підстав, а про повну або часткову відмову у задоволенні клопотання слідчим має бути винесена вмотивована постанова.
Долученими до скарги документами підтверджується, що слідчим другого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, ГСУ ДБР ОСОБА_4 02.03.2021 було розглянуто клопотання ОСОБА_3 від 02.03.2021 про прийняття рішення щодо фіксації його допиту у кримінальному провадженні №62021000000000137 за допомогою технічних засобів і за результатами його розгляду того ж дня - 02.03.2021, винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання.
Таким чином, слідчим ГСУ ДБР ОСОБА_4 проведено розгляд клопотання ОСОБА_3 у строк, визначений ст. 220 КПК України, а винесена ним постанова про відмову у задоволенні клопотання містить мотиви її прийняття.
Посилання ОСОБА_3 у скарзі слідчого судді на положення ч.1 ст.28, ч.1 ст.107 КПК України не є самостійними підставами для скасування постанови слідчого, оскільки жодна із вказаних норм не визначає строк розгляду слідчим відповідного клопотанняпро фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування.
Отже, дослідивши доводи скарги ОСОБА_3 , зміст оскаржуваної постанови слідчого від 02.03.2021 про відмову у задоволенні клопотання, оцінивши надані суду документи, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 22, 26, 91, 92, 110, 219, 284, 303, 306, 307, 309, 372, 532 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого другого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від 02.03.2021 про відмову у задоволенні клопотання в рамках кримінального провадження №62021000000000137 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1