24.06.2021 Справа № 756/11971/19
№ 756/11971/19
№ 1-кп/756/492/21
Іменем України
24 червня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретарів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченої - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Києва, громадянки України, не заміжньої, офіційно не працюючої, із вищою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,
згідно обвинувального акту із зміненим обвинуваченням ОСОБА_9 обвинувачується у тому, що 03 серпня 2019 року, близько 15 год. 50 хв., вона, перебуваючи в приміщенні магазину «Бершка», який знаходиться в ТРЦ «Дрім Таун 1», що за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 1-Б, шляхом вільного доступу взяла з торгівельних стелажів товар, який належить ТОВ «БЕРШКА УКРАЇНА» (ЄДРПОУ № 35534949), а саме сукню жіночу, артикул 0405/596/800/03, в кількості 1 шт., вартістю 249 грн. 17 коп. (без урахування ПДВ), та направилась до примірочної кімнати вказаного магазину.
Перебуваючи в примірочній кімнаті магазину «Бершка», який знаходиться в ТРЦ «Дрім Таун 1» за вищевказаною адресою, в той же час, того ж дня, у ОСОБА_9 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме сукні жіночої, артикул 0405/596/800/03, в кількості 1 шт., вартістю 249 грн. 17 коп. (без урахування ПДВ), яка належить ТОВ «БЕРШКА УКРАЇНА».
Реалізуючи вказаний умисел, перебуваючи в примірочній кімнаті магазину «Бершка», ОСОБА_9 , діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за її діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, сховала сукню жіночу, артикул 0405/596/800/03, в кількості 1 шт., вартістю 249 грн. 17 коп. (без урахування ПДВ), до власного рюкзака, який мала при собі в той день.
Виконавши всі дії, які ОСОБА_9 вважала необхідними для таємного викрадення чужого майна, остання, маючи при собі неоплачений товар, належний ТОВ «БЕРШКА УКРАЇНА», перетнула лінію кас магазину «Бершка», та направилась до виходу з нього, однак свій злочинний умисел до кінця не довела з причин, що не залежали від її волі, так як спрацювала сигнальна рамка лінії контролю, яка розташована на виході із вищезазначеного магазину, після чого ОСОБА_9 була зупинена працівником охорони магазину «Бершка».
Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_9 могла завдати матеріального збитку ТОВ «БЕРШКА УКРАЇНА» (ЄДРПОУ № 35534949) на загальну суму 249 грн. 17 коп. (без урахування ПДВ).
Такі дії ОСОБА_9 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_9 вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення не визнала та показала, що крадіжки не вчиняла.
При цьому обвинувачена пояснила, що 03 серпня 2019 року, близько 15 год. 30 хв., вона з подругою - ОСОБА_10 прийшла до магазину «Бершка» придбати речі. Взявши 6 речей, вона попрямувала до примірочної. Кабінка примірочної не містила стільця, однак була обладнана 3 гачками, на один з яких вона повісила свій рюкзак. Рюкзак був відкритий, висів на гачку лицьовою стороною по відношенню до неї.
У кабінці вона приміряла речі, які потім вішала на гачки. Час від часу обвинувачена виходила з кабінки та радилась із ОСОБА_10 з приводу речей, які приміряла. Зазначену в обвинуваченні чорну сукню вона приміряла, однак та їй не сподобалась. Після чого вона повісила вказану сукню на гачок. Сукня була із специфічного матеріалу, сповзала та декілька разів падала на підлогу. ОСОБА_10 порадила покласти сукню до рюкзака, що обвинувачена і зробила. Власний одяг вона також поклала в рюкзак поверх вказаної сукні та продовжила приміряти інші речі. Обравши одяг для покупки, вона дістала із рюкзака свої речі, однак забула, що там знаходиться чорна сукня, яку вона до того приміряла.
Перебуваючи поблизу каси, вона, із кишені вшитої до спинки основного відділення рюкзака, дістала гроші для розрахунку за речі, які бажала придбати. ОСОБА_9 зазначила, що з собою мала близько 2 000 грн.
Обвинувачена пояснила, що вищевказана кишеня рюкзака використовувалась для зберігання грошей та знаходилась на початку основного відділення рюкзака. Дістаючи гроші із кишені вона не усвідомлювала, що у основному відділенні рюкзака знаходиться неоплачена нею сукня.
Придбавши дві сукні, вона поклала чек до пакету та разом із ОСОБА_10 пішла до виходу з магазину. На виході спрацювали антикрадіжні рамки, вона зупинилася, після чого підійшов працівник охорони магазину. Охоронець попросив відкрити рюкзак. У основному відділенні була сукня чорного кольору. У цей момент ОСОБА_9 згадала, що забула викласти сукню із рюкзака. Працівник охорони будь-яких пояснень слухати не захотів, попросив повернутися до приміщення магазину та викликав працівників поліції.
Стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_9 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України було надано наступні докази:
- показання допитаного в судовому свідка ОСОБА_11 про те, що він з жовтня 2017 року по червень 2020 року працював в магазині «Бершка», що розташований в ТРЦ «Дрім Таун». Свідок вказав, що розраховував ОСОБА_9 за придбаний у магазині «Бершка» товар. ОСОБА_9 придбала дві сукні, а він, у свою чергу, надав їй чек про оплату. Після того, як ОСОБА_9 вийшла з магазину- спрацювали антикрадіжні рамки і охоронець, який був біля виходу, знайшов у дівчини одну неоплачену сукню. Свідок зазначив, що після спрацювання рамок дівчина не втікала. Також, свідок пояснив, що кабінки для переодягання (примірочні) не містить доріжок на підлозі, а обладнані лише дзеркалом та декількома гачками;
- показання допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_12 про те, що він з 2016 року працює охоронцем в магазині «Бершка», що розташований за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 1-Б. 03 серпня 2019 року, близько 16 год., він знаходився неподалік виходу з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». У цей час, із приміщення магазину вийшла дівчина ( ОСОБА_9 ) з подругою. Спрацювали сигнальні рамки. У дівчини були покупки, оплату яких вона підтвердила чеком. Свідок попросив дівчину ще раз пройти рамки, вона пройшла і ті знову спрацювали. Після чого, він запитав: «Чи є неоплачений товар?» - вона відповіла: «Немає». Свідок попросив відкрити сумку. У сумці виявилось неоплачена сукня чорного кольору. У подальшому свідок повідомив керівництво магазину щодо затримання дівчини з неоплаченим товаром, запропонував останній пройти до службового приміщення та викликав працівників поліції. Свідок зазначив, що коли спрацювали сигнальні рамки- дівчина вела себе спокійно та відповідала на всі його запитання;
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, з якого убачається, що 03 серпня 2019 року інспектор Сектору ювенальної поліції ВП Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_13 прийняв від заступника директора магазину «Бершка» - ОСОБА_14 заяву, у якій остання повідомила, що 03 серпня 2019 року близько 16 год., за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 1-Б, виявлена відсутність товару, а саме сукні жіночої, вартістю 1082 грн без ПДВ (том № 1 а.с. 45-46);
- витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування, відповідно до якого 03 серпня 2019 року було зареєстровано кримінальне провадження за № 12019100050005700 з посиланням на те, що 03 серпня 2019 року приблизного о 16 год. 30 хв., за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 1-Б, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таємно, шляхом вільного доступу, намагалась викрасти товар. Однак, свій злочинний умисел до кінця не довела з причин, що не залежали від її волі, оскільки за межами кас була затримана працівником охорони магазину. У випадку доведення злочину до кінця ОСОБА_9 могла завдати ТОВ «Бершка Україна» матеріального збитку на суму 1082 грн 50 коп. (без урахування ПДВ) (ЖЄО № 51881 від 03.08.2019). Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України (том № 1 а.с. 44);
- протокол огляду місця події з фото-таблицями, згідно з яким 03 серпня 2019 року у період часу з 18 год. 00 хв. до 18 год. 45 хв. було оглянуто окреме приміщення розташоване у торгівельному залі магазину, належного ТОВ «Бершка Україна», що знаходиться на 2-му поверсі ТРЦ «Дрім Таун» по просп. Оболонському 1-Б у м. Києві. У вказаному приміщенні знаходилась ОСОБА_9 , яка тримала в руках рюкзак на блискавці бронзового кольору та фірмовий пакет «Bershka» із товаром про оплату якого був наявний товарний чек. В подальшому, в присутності двох понятих, ОСОБА_9 дістала із вищевказаного рюкзака та надала для вилучення неоплачений товар - жіночу сукню, розміру «М», чорного кольору, яку у останньої вилучено, поміщено до спец-пакету та засвідчено підписами понятих (том № 1 а.с. 47-53).
До протоколу огляду місця події від 03.08.2019 додано оптичний диск із відеозаписом проведеного огляду, який судом було досліджено (переглянуто). Із відеозапису убачається, що в приміщенні де проводиться огляд знаходиться працівник поліції, ОСОБА_9 та двоє понятих. На запитання працівника поліції щодо вмісту рюкзака, ОСОБА_9 повідомила про наявність неоплаченого товару- жіночої сукні, яку вона забула витягти в примірній кімнаті. Надалі обвинувачена надала сукню працівнику поліції для вилучення. Сукня чорного кольору, в районі горловини закріплено пластикову антикрадіжну кліпсу (том № 1 а.с. 54);
- виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого 12.11.2007 за № 10701020000030717 проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Бершка Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи: 35534949) (том № 1 а.с. 55-56);
- акт проведення інвентаризації, відповідно до якого 03.08.2019 заступник директора магазину ОСОБА_14 під час проведення інвентаризації у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено нестачу сукні жіночої, артикул 0405/596/800/03, у кількості 1 шт., вартістю 1082 грн. 50 коп. (без урахування ПДВ) (том № 1 а.с. 62);
- довідка заступника директора магазину ОСОБА_14 , із якої убачається, що вартість сукні жіночої, артикул 0405/596/800/03, станом на 03.08.2019, становить 1299 грн. з ПДВ та 1082 грн. 50 коп. без ПДВ (том № 1 а.с. 63).
В судовому засіданні 22.01.2021 прокурором змінено обвинувачення та подано обвинувальний акт від 29.09.2020, у якому зазначено вартість сукні жіночої, артикул 0405/596/800/03, яка стороною обвинувачення встановлена із довідки ТОВ «БЕРШКА УКРАЇНА» від 23.09.2020 № 23.09.20/01 (стороною обвинувачення вказана довідка суду не надана), та становить 249 грн. 17 коп. (без урахування ПДВ);
- постанова від 07.08.2019, відповідно до якої до кримінального провадження № 12019100050005700 від 03.08.2019 долучено речовий доказ, а саме сукню жіночу, артикул 0405/596/800/03 (том № 1 а.с. 64);
- протокол огляду предмету, відповідно до якого 22.08.2019, за участю свідка ОСОБА_11 , було оглянуто вміст оптичного диску CD-R на якому містяться 4-ри відеозаписи (відео файли), які здійснювалися на камери, що розташовані у відділах магазину «Бершка» (том № 1 а.с. 70-81).
На відеозаписах (відео файлах) зафіксовано подію, що мала місце 03.08.2019 в приміщенні магазину «Бершка», що розташований за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 1-Б.
Зокрема, на відеозаписі (відео файлі) під назвою «Vpd_8748BSK-DREAMTO_MM_2019_08_03_12_21_29» (камера встановлена поблизу входу до магазину) зафіксовано як 03.08.2019 о 15 год. 30 хв. до приміщення магазину заходить дівчина, на вигляд близько 20-23 роки, одягнена в сіру футболку та сині джинсові шорти, має при собі рюкзак темного кольору.
На відеозаписі (відео файлі) під назвою «Vpd_8748BSK-DREAMTO_ MM_2019_08_03_12_23_10» (камера встановлена в торговому залі магазину) зафіксовано як 03.08.2019 о 15 год. 35 хв. в приміщенні магазину знаходиться вищевказана дівчина. Дівчина роздивляється виставлений на продаж товар.
На відеозаписі (відео файлі) під назвою «Vpd_8748BSK-DREAMTO_ MM_2019_08_03_12_56_10» (камера встановлена поблизу каси магазину) зафіксовано як 03.08.2019 о 15 год. 55 хв. в приміщенні магазину знаходиться вказана дівчина. Дівчина тримає весь час рюкзак біля себе та періодично риється в ньому, постійно дивиться по сторонам. В подальшому розраховується на касі за товар, а саме сукню світлого та темного кольору, забирає пакет з товаром та направляється до виходу з магазину.
На відеозаписі (відео файлі) під назвою «Vpd_8748BSK-DREAMTO_ MM_2019_08_03_12_58_38» (камера встановлена в торговому залі магазину) зафіксовано як 03.08.2019 о 16 год. до виходу з магазину наближається вказана дівчина, яка має при собі рюкзак темного кольору та пакет. Дівчина проходить антикрадіжні рамки та за їх лінією її зупиняє охоронець (том № 1 а.с. 69).
Під час судового розгляду судом безпосередньо досліджено вказаний оптичний диск та відеозаписи (відео файли), що на ньому містяться.
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.08.2019, згідно якого вказаної дати свідок ОСОБА_12 серед осіб, зображених на фотознімках, указав на фотознімок із зображенням на ньому ОСОБА_9 , зазначивши, що саме ця дівчина 03 серпня 2019 року близько 18 год. намагалася викрасти сукню із магазину «Бершка» (том № 1 а.с. 84-85);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.08.2019, згідно якого вказаної дати свідок ОСОБА_11 серед осіб, зображених на фотознімках, указав на фотознімок із зображенням на ньому ОСОБА_9 , зазначивши, що саме ця дівчина 03 серпня 2019 року близько 15 год. 50 хв. оплачувала товар в магазині «Бершка», що за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 1-Б (том № 1 а.с. 86-87).
-крім того, безпосередньо під час судового розгляду, в судовому засіданні від 04.03.2020 судом досліджено речовий доказ по справі - сукню жіночу, чорного кольору, артикул 0405/596/800/03, розміру «М» (28), яка містить на собі цінник 299 грн. та закріплену пластикову антикрадіжну кліпсу.
Окрім показань обвинуваченої ОСОБА_9 стороною захисту надано суду наступні докази:
- показання допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_10 про те, що вона разом із ОСОБА_9 , пішли до магазину «Бершка» купувати речі. Взявши по декілька речей - вони попрямували до примірочних. Кабінки були обладнані 3 гачками, стільця не було. Примірявши речі, вона чекала ОСОБА_9 біля кабінки. ОСОБА_9 приміряла чорну сукню із синтетичного матеріалу. Сукня була обладнана захисною антикрадіжною кліпсою. Сукня їм не сподобалась. Також, ОСОБА_9 скаржилась, що чорна сукня не тримається на гачку та постійно падає на підлогу. Свідок порадила покласти сукню до рюкзака. Після чого, ОСОБА_9 переміряла ще 2 речі, за які остання потім розрахувалась на касі.
На виході з магазину спрацювали сигнальні рамки, вони зупинились. Підійшов працівник охорони магазину та виявив в рюкзаку ОСОБА_9 вказану сукню чорного кольору. ОСОБА_9 намагалася пояснити, що забула викласти сукню, однак охоронець повів її до складського приміщення магазину та викликав працівників поліції.
Свідок повідомила, що з ОСОБА_9 знайома зі школи. Охарактеризувала її як розсіяну, яка постійно забуває про якісь речі, їй важко сконцентрувати увагу.
- матеріали, які характеризують особу ОСОБА_9 , зокрема характеристики з місця навчання, колишнього місця роботи, а також характеристики сусідів за місцем проживання ОСОБА_9 , згідно яких остання характеризується виключно з позитивної сторони (том № 1 а.с. 179-180, 182-185).
Крім того, безпосередньо під час судового розгляду, в судовому засіданні від 04.03.2020 судом досліджено речовий доказ по справі - рюкзак, який був при ОСОБА_9 03.08.2019. Вказаний рюкзак зовні темного кольору, має два відділення, одне більшого розміру (основне), а інше меншого розміру (додаткове). Основне відділення знаходиться ближче до спинки, має підкладку темно-бордового кольору та додаткову кишеню. Вказана кишеня має глибину до середини основного відділення. Додаткове відділення меншого розміру знаходиться на лицьовій стороні рюкзака.
Відповідно до пунктів 1-3 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, чи винен обвинувачений у вчинені цього кримінального правопорушення.
Оцінюючи сукупність зібраних стороною обвинувачення та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.08.2019; витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12019100050005700; протокол огляду місця події з фото-таблицями від 03.08.2019 та доданий до нього оптичний диск із відеозаписом проведеного огляду; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 10701020000030717; акт проведення інвентаризації та довідку підписані заступником директора магазину ОСОБА_14 ; постанову про долучення речових доказів до кримінального провадження від 07.08.2019; протокол огляду предмету та оптичний диск з відеозаписами із відділів магазину «Бершка»; протоколи пред'явлення особи для впізнання від 06 та 07.08.2019 та досліджену в судовому засіданні сукню жіночу, чорного кольору, суд вважає, що останні доводять лише те, що ОСОБА_9 дійсно вийшла із приміщення магазину «Бершка» з неоплаченим товаром - жіночою сукнею чорного кольору, вартістю 249 грн. 17 коп. (без урахування ПДВ), яка належить ТОВ «БЕРШКА УКРАЇНА».
Що стосується питання про наявність у діях обвинуваченої ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, то суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на прокурора.
Так, прокурором, окрім інших обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, має бути доказано винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Вина - це обов'язкова ознака суб'єктивної сторони будь-якого кримінального правопорушення, яка визначає його психічний зміст і є необхідною умовою кримінальної відповідальності. Вина виражається у формі умислу або необережності (ст. 23 КК України).
Так, ч. 1 ст. 185 КК України визначає крадіжку, як таємне викрадення чужого майна.
З суб'єктивної сторони крадіжка передбачає тільки прямий умисел, оскільки особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, таємно вилучає чуже майно, на яке вона не має ніякого права, передбачає спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі (інтелектуальна ознака умислу) і бажає спричинити таку шкоду (вольова ознака умислу).
Водночас, обов'язковими суб'єктивними ознаками крадіжки є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета - збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.
При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суд має керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним ч. 2 та 4 ст. 17 КПК України.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.
Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Крім того, у п. 54 справи «Лопатін і Медведський проти України» (заяви №№ 2278/03 та 6222/03) зазначено, що при оцінці доказів Суд застосовує стандарт оцінки доказів «поза розумним сумнівом». Такі докази можуть випливати з співіснування достатньо сильних, чітких і послідовних умовиводів або схожих неспростовних припущень стосовно фактів.
Оцінюючи сукупність зібраних стороною обвинувачення та досліджених у судовому засіданні доказів щодо наявності у обвинуваченої ОСОБА_9 умислу на таємне викрадення чужого майна, суд вважає, що за результатами судового розгляду не було доведено, що в діянні обвинуваченої є склад кримінального правопорушення, зокрема умисел на таємне викрадення майна ТОВ «БЕРШКА УКРАЇНА».
Позиція суду обумовлена наступним.
Так, доказуючи наявність умислу в обвинуваченої на вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, прокурор наголошував на тому, що ОСОБА_9 цілеспрямовано, тобто діючи із прямим умислом на таємне викрадення чужого майна, сховала чорну сукню до рюкзака. Вказану позицію прокурор обґрунтовував тим, що ОСОБА_9 маючи реальну змогу повісити чорну сукню на плічка для одягу, - цього не зробила, оскільки мала корисливий мотив та мету на особисте збагачення за рахунок майна ТОВ «БЕРШКА УКРАЇНА».
При цьому, прокурор вказував суду, що на відеозаписі з камери, яка встановлена поблизу каси магазину «Бершка», було зафіксовано ОСОБА_9 , яка постійно зазирала до рюкзака, занурювала до нього руку, тим самим, на переконання прокурора, притискала сукню до дна рюкзака з метою унеможливлення її виявлення.
Однак, щодо обставин за яких сукня опинилася в рюкзаку ОСОБА_9 , суд зважає на наступне.
Як вбачається з показань обвинуваченої ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10 , кабінки для переодягання в магазині «Бершка» містили лише гачки, стільці не було. Свідок ОСОБА_11 (касир) зазначив, що примірочні були обладнані гачками та дзеркалами, доріжок на підлозі не було.
Показання ОСОБА_9 щодо того, що чорна сукня сповзала з гачка та падала на підлогу, суд вважає достовірними з огляду на таке.
Під час дослідження жіночої сукні судом встановлено, що остання має незначну вагу та виготовлена з матеріалу, що не виключає її сповзання з гачка.
Посилання прокурора щодо того, що ОСОБА_9 мала реальну змогу повісити чорну сукню на плічка для одягу, а не ховати до рюкзака, суд вважає неспроможними.
Так, на підтвердження того, що ОСОБА_9 брала до примірочної чорну сукню на плічках, матеріали справи не містять жодного доказу, а прокурором під час судового розгляду поза розумним сумнівом не доведено, що вказана сукня взагалі була на плічках для одягу.
Разом з цим, суд не бере до уваги ілюстративні таблиці, які є додатками до протоколу огляду місця події від 03.08.2019 (том № 1 а.с. 50-51), на яких чорна сукня розміщується на плічках для одягу. Однак, вказані таблиці зроблено вже після того як ОСОБА_9 , в присутності працівників поліції та понятих, під відеозапис дістала із власного рюкзака чорну сукню без плічків.
Відтак, обставини за яких чорна сукня опинилася в рюкзаку ОСОБА_9 повністю узгоджуються як показаннями останньої так і показаннями свідка ОСОБА_10 , яка порадила покласти сукню до рюкзака.
Посилання прокурора на те, що ОСОБА_9 цілеспрямовано сховала сукню до рюкзака з метою викрадення, є нічим іншим як припущенням прокурора, оскільки будь-яких доказів або ж доводів на спростування показань обвинуваченої та свідка ОСОБА_10 , прокурором не надано та не наведено.
Крім того, за результатами дослідження (перегляду) відеозапису (відео файлу) під назвою «Vpd_8748BSK-DREAMTO_MM_2019_08_03_12_56_10», судом встановлено наступне.
Відеозапис розпочинається з моменту коли ОСОБА_9 та свідок ОСОБА_10 підходять до касового прилавку. У руках ОСОБА_9 тримає дві речі, які поміщено на плічка для одягу, на правому плечі розміщується рюкзак темного кольору. Остання кладе вказані речі на касовий стіл, а ОСОБА_10 переміщується по магазину та оглядає речі, які знаходяться на полицях. Після цього, ОСОБА_9 відкриває основне відділення рюкзака та занурює туди праву руку, орієнтовно до середини передпліччя, дістає грошові кошти та закриває вказане відділення. Рюкзак продовжує розміщуватися на правому плечі за спиною ОСОБА_9 . У цей час, касир (свідок ОСОБА_11 ) знімає з речей антикрадіжні датчики, сканує штрих-коди з речей та поміщує їх до пакету. ОСОБА_10 час від часу підходить до обвинуваченої. У подальшому, ОСОБА_9 передає ОСОБА_11 грошові кошти, які дістала, ймовірно, із окремої кишені основного відділення рюкзака, потім дістає та передає грошові кошти із додаткового відділення, яке знаходиться на лицьовій стороні рюкзака. ОСОБА_11 віддає ОСОБА_9 пакет, а остання відходить від касового прилавку та прямує до виходу з магазину.
Суд зауважує, що поведінка ОСОБА_9 на відеозаписі свідчить про те, що остання відкриваючи основне відділення рюкзака - не приховувала його вміст, як від сторонніх осіб так і від працівників магазину.
Посилання прокурора на те, що ОСОБА_9 , при відкритті рюкзака, постійно зазирала до нього та притискала сукню до дна рюкзака, суд вважає необґрунтованими.
Судом встановлено, що під час відкриття основного відділення та занурення до нього правої руки, голова ОСОБА_9 була повернута до касового прилавку, відповідно погляд не був спрямований до вмісту рюкзака. Дістаючи грошові кошти остання також не переводила погляд до вмісту рюкзака. Закриваючи рюкзак ОСОБА_9 повернула до нього голову, однак однозначно констатувати, що вона спрямувала погляд до його вмісту - неможливо.
Крім того, суд зважає на те, що прокурор, наголошуючи вказаним відеозаписом на намагання ОСОБА_9 викрасти сукню, не навів розумного пояснення з приводу відкриття ОСОБА_9 рюкзака поблизу каси, хоча там знаходилася сукня, яку остання, за версією прокурора, мала намір таємно викрасти.
Тобто, бажаючи викрасти сукню та ховаючи її до рюкзака, ОСОБА_9 навпаки не відкривала б рюкзак, оскільки предмет крадіжки міг би бути помічений працівниками магазину, тим самим зменшила б ризик її виявлення.
Також, як показала обвинувачена, у основному відділенні рюкзака була кишеня, яка використовувалась нею для зберігання грошей та знаходилась на початку основного відділення рюкзака. У наявності вказаної кишені суд пересвідчився, дослідивши під час судового розгляду рюкзак, що був при ОСОБА_9 .
Суд зауважує, що занурення руки до вказаної кишені та окремо до основного відділення рюкзака вимагає майже повністю витягти руку з метою її переміщення між вказаними частинами рюкзака.
Водночас, на вищевказаному відеозаписі візуалізується лише одноразове занурення руки, після якого ОСОБА_9 дістала грошові кошти.
При цьому, на відеозаписі не візуалізуються будь-які активні дії ОСОБА_9 , зокрема, рухи правою рукою щодо притискання сукні до дна рюкзака з метою її приховання.
Крім того, стороною обвинувачення не було надано обґрунтування, чому ОСОБА_9 , зважаючи на наявність на сукні антикрадіжної кліпси, не усунула вказану перешкоду під час реалізації, як наголошує прокурор, умислу на таємне викрадення чужого майна.
Так, під час дослідження чорної сукні судом встановлено, що на останній наявна пластикова антикрадіжна кліпса, яка закріплена у помітному місці.
Вивченням особи ОСОБА_9 за наданими стороною захисту матеріалами, зокрема характеристикою адміністратора магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (ФОП « ОСОБА_15 ») ОСОБА_16 та копією трудової книжки ОСОБА_9 , судом встановлено, що обвинувачена за трудовим договором надавала послуги у сфері роздрібної торгівлі товарами у ФОП « ОСОБА_15 ». Тобто, ОСОБА_9 за час роботи була ознайомлена із механізмами та способами захисту товарів від викрадення.
Також, суд зважає, що перебуваючи поблизу касового прилавку ОСОБА_9 сприймала, як касир (свідок ОСОБА_11 ) знімав антикрадіжні датчики із речей, які вона поклала на касовий стіл.
При цьому, за наявності умислу на таємне викрадення чужого майна, як про це стверджує сторона обвинувачення, ОСОБА_9 мала б розуміти що при виході з приміщення магазину спрацюють антикрадіжні рамки та попередньо усунути цю перешкоду (зняти антикрадіжну кліпсу) задля доведення правопорушення до кінця. Однак, цього нею зроблено не було, що також спростовує висунуте їй обвинувачення.
Крім того, суд зважає, що після спрацювання антикрадіжних рамок, ОСОБА_9 залишилась на місці та не намагалась втікати. У свої показанням працівник охорони магазину - свідок ОСОБА_12 зазначив, що ОСОБА_9 після спрацювання рамок вела себе спокійно та відповідала на всі його запитання.
Із відеозапису (відео файлу) під назвою «Vpd_8748BSK-DREAMTO_ MM_2019_08_03_12_58_38», убачається, що після виявлення чорної сукні в рюкзаку, ОСОБА_9 не намагається втікати, а навпаки намагається надати працівнику охорони пояснення, що також підтвердили у своїх показаннях свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_12 .
Наведені обставини повністю узгоджуються з показаннями ОСОБА_9 щодо того, що вона не мала умислу на викрадення сукні, а лише забула, що та знаходиться у рюкзаку.
Оцінюючи показання обвинуваченої, суд зважає, що останні є логічними, послідовними та такими, що повністю узгоджуються з показаннями свідків та іншими доказами, як сторони обвинувачення так і сторони захисту.
Приписи ч. 1 ст. 2 КК України передбачають, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КК України, ч. 1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Згідно частин 2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Ураховуючи, що прокурор не довів наявність в діях обвинуваченої ОСОБА_9 умислу на таємне викрадення чужого майна, що є невід'ємною частиною складу кримінального правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України підлягає виправданню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не заявлено.
Керуючись статтями 370, 373, 374, 395 КПК України, суд
ОСОБА_9 визнати невинуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку з тим, що не доведено, що в діянні обвинуваченої є склад кримінального правопорушення.
Речові докази по справі, а саме:
-сукню жіночу, артикул 0405/596/800/03, - залишити за належністю ТОВ «БЕРШКА УКРАЇНА»;
-CD-R диск з відеозаписами із камер відеоспостереження магазину «Бершка»,- залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1