Справа №:755/2968/17
Провадження №: 2/755/588/20
"09" лютого 2021 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді САВЛУК Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, заяву про виклик свідків, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову, - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у здійсненні права користування житловим приміщенням шляхом виселення, визнання недійсними свідоцтва про право власності, розпорядження, технічного паспорту, та зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову, - Служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, скасування реєстрації місця проживання, -
07 березня 2017 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу (суддя Астахова О.О.) про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування житловим приміщенням шляхом виселення, та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
28 вересня 2017 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про прийняття зустрічного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Служби у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Дніпровського районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України у м. Києві про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням до спільного розгляду з первісним позовом.
04 червня 2020 року, на підставі розпорядження керівника апарату Дніпровського районного суду м. Києва, відповідно до пункту 19 розділу VІІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 7.54 розділу VІІ Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл вказаної справи.
04 червня 2020 року цивільну справу передано в провадження головуючого судді Савлук Т.В.
14 вересня 2020 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
09 лютого 2021 року представник відповідачів по первісному позову та позивачів по зустрічному позову - адвоката Денисенко І.І. в судовому засіданні подала заяву про виклик свідка ОСОБА_10 разом з клопотанням про поновлення строку для звернення до суду із заявою про виклик свідка, мотивуючи свою позицію тим, що заявити свідка на стадії підготовчого судового засідання не виявилось за можливе, оскільки свідок за станом здоров'я не мала можливості з'явитись на виклик до суду.
Позивач та представник позивача - адвокат Буханько Л.В. в судовому засідання просили залишити заяву без розгляду, оскільки відповідачами пропущено строк для подання до суду заяви про виклик свідка та відсутні підстави для поновлення процесуального строку.
Інші учасники цивільного процесу в засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Вислухавши думку учасників справи, оцінивши наведені представником позивача підстави для поновлення строку для вчинення процесуальної дії та долучення доказів, суд приходить до наступного.
Забезпечення доказів - це оперативне закріплення у встановленому цивільним процесуальним законом порядку відомостей про факти, яке вчиняється суддею з метою використання їх як докази при розгляді та вирішенні цивільних справ у суці. Забезпечення доказів у жодному випадку не можна ототожнювати із їх дослідженням або оцінкою. Єдина мета забезпечення доказів - це їх фіксація для забезпечення можливості їх дослідження та оцінки при подальшому розгляді справи.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. ( ч. 1 ст. 81 ЦПК України)
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. ( ч.1 ст. 84 ЦПК України)
У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. ( ч.2 ст. 84 ЦПК України)
За змістом положень частини другої та четвертої статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадків, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. (ч.8 ст.83 ЦПК України)
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. ( ч.1 ст. 84 ЦПК України)
За змістом положень ч. 1ст. 69 ЦПК України свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.
Відповідно до статті 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.
Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.
Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. ( ст. 127 ЦПК України)
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов'язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що представником відповідачів - адвокатом Денисенко І.І. подано заяву про виклик свідків з пропуском встановленого строку, передбаченого статтею 91 ЦПК України, в той же час клопотання про поновлення строків для подання заяви про виклик свідків на стадії розгляду справи по суті носить формальний характер та не підтверджено належними доказами, що мали підтвердити неможливість заяви клопотання на стадії підготовчого судового засідання з причин, які не залежали від відповідача.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення без розгляду заяви представника відповідачів по первісному позову та позивачів по зустрічному позову - адвоката Денисенко І.І. про виклик свідків ОСОБА_10 , у зв'язку з пропуском процесуального строку та відсутності підстав для задоволення заяви про поновлення пропущеного процесуального строку.
Враховуючи викладене та керуючись статями 76, 81, 83, 126, 127, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідачів по первісному позову та позивачів по зустрічному позову - адвоката Денисенко І.І. про поновлення строку для подання заяви про виклик свідків.
Заяву представника відповідачів по первісному позову та позивачів по зустрічному позову - адвоката Денисенко І.І. про виклик свідків ОСОБА_10 , - залишити без розгляду.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017,апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.