Справа №:755/10205/21
Провадження №: 2-н/755/398/21
"22" червня 2021 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Савлук Т.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,-
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Відповідно до ст. 160 Цивільного процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу визначені у статті
163 Цивільного процесуального кодексу України.
Пунктом 4 ч.3 ст.163 ЦПК України визначено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: документи, або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається з поданої заяви, ОСОБА_1 . просить видати судовий наказ про стягнення з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» на свою користь заборгованість по нарахованій, але невиплаченої працівникові суми заробітної плати в розмірі 355 543,27 грн.
Відповідно до п. 9 та п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової допомоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника: документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватись обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише в позовному провадженні.
Згідно зі статтею 31 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР відомості про оплату праці працівника надають будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника.
Відповідно до статті 49 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на цьому підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи та розміру заробітної плати.
При зверненні з даною заяву до суду заявник ОСОБА_1 , на підтвердження суми, яка стягується, не надав належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати станом на дату подачі заяви, оскільки долучена до заяви довідка про наявність заборгованості від 09 червня 2021 року, не містить розширеної інформації, а саме: не містить назву займаної посади заявника на підприємстві, відсутні дані, за який період нарахована наявна заборгованість по заробітній платі, крім того наданий інформаційний лист структури заборгованості організації не містить обов'язкових реквізитів: назви підприємства, посада займаної особи відносно якої складено документ, підпис особи яка видала документ, печатка підприємства. Виходячи з наведеного, надані ддокументи, не можуть свідчити про порушення прав заявника та наявність підстав для звернення до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Відповідно п.1 ч. 1 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу
Таким чином, із заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу та поданих разом із заявою документів вбачається спір про право, оскільки вимоги заявника неможливо вирішити в наказному провадженні, так як заявником заявлені вимоги щодо стягнення заборгованості по невиплаченій працівникові суми заробітної плати за період з січня 2019 року по травень 2021 року, в той же час на підтвердження заявлених вимог заявником надано довідку Державного підприємства «науково-дослідний інститут «Квант» про заборгованість заробітної плати без обов'язкових відомостей, а семене містить відомостей про фактичний розмір нарахованої заробітної плати за вказаний період та проведенні відрахування із заробітної плати, що суттєво впливає на розгляд даного спору по суті, та має бути підтверджено належними доказами, в той же час судовий наказ є особливою формою судового рішення, видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень, що унеможливлює надати об'єктивну оцінку склавшимся між сторонами відносинам, а тому захист заявника - стягувача має здійснюватись шляхом пред'явлення позову з тими же вимогами у порядку позовного провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу непізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 163, 165, 354 ЦПК України, суддя,
Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017,апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя: