Справа № 755/5641/18
1кп/755/59/21
"23" червня 2021 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарях ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040000211 від 06.01.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Луганське, Артемівського р-ну, Донецької обл., громадянина України, українця, із повною середньою освітою, не одруженого, працюючого неофіційно транспортувальником у ТОВ «Нова пошта», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13 , ОСОБА_14
представника потерпілої ОСОБА_15 ,
потерпілої ОСОБА_16 ,
захисників ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
Формулювання обвинувачення, яке визнано судом доведеним
06 січня 2018 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Празька, 20, у 2-му парадному, на 5-му поверсі, між ОСОБА_8 та ОСОБА_19 , які перебували в стані алкогольного сп'яніння, виник словесний конфлікт, який одразу переріс у бійку, у ході якої, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті ОСОБА_19 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , у вказаний час, у вказаному місці, тримаючи в правій руці ніж, керуючись мотивом злості, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді настання смерті ОСОБА_19 , наніс потерпілому два ножові поранення грудної клітини зліва. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_19 помер на місці. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 67/2 від 09.01.2018 року, причиною смерті ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є проникаючі поранення грудної клітини з ушкодженням серця.
Відповідно до висновку експерта № 67/2, який розпочато 09.01.2018 року - закінчено 23.02.2018 року, у ОСОБА_19 виявлено: два проникаючих у грудну порожнину поранення лівої бічної поверхні грудної клітини з проходженням ранових каналів у серце та крайовим ушкодженням верхньої частки лівої легені, крововилив у грудну порожнину та порожнину осердя; різана рана на тильній поверхні 5 пальця правої кисті, синця з саднами на тильній поверхні 3-5 пальців лівої кисті. Смерть ОСОБА_19 , 1966 року народження, настала від проникаючих у грудну порожнину поранень грудної клітини з ушкодженням серця та лівої легені. Спричинені ОСОБА_19 проникаючі поранення лівої половини грудної клітини мають ознаки небезпеки для життя, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, знаходяться у причинному зв'язку з настанням його смерті.
Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_8 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто, умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_8 .
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину в пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 115 КК України не визнав і показав, що із середини 2016 року він орендував кімнату у кв. АДРЕСА_3 . За місцем проживання він ніколи ні з ким не конфліктував, були лише конфлікти із його сусідом ОСОБА_20 , який упереджено до нього ставився через його національність, а після події, останній почав настроювати проти нього ще й інших сусідів. Зокрема, за 1-2 місяці до події, у нього був конфлікт із потерпілою ОСОБА_16 , яка, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, до нього чіплялася. Так, 06 січня 2018 року, ввечері, він повертався додому, підійшов до парапету, де стояли два чоловіки, серед яких він впізнав свого сусіда ОСОБА_19 , з яким вони особисто знайомі не були, а просто віталися. Він хотів пройти, але ОСОБА_19 почав нецензурно висловлюватись у його сторону, запитував, чому він дозволяє власниці квартири і її брату збирати пляшки. Він вже збирався йти, але потерпілий взяв його за шкірки і він почав відштовхувати останнього від себе, однак, оскільки потерпілий був не маленький, то завдав йому удар кулаком. Далі, він штовхнув потерпілого, від чого, останній впав у кучугуру снігу, однак, ударів кулаками або будь-чим іншим, він не наносив, так як боявся, що до них можуть приєднатись товариші ОСОБА_19 , а тому, поспішив до дверей. Він піднявся на п'ятий поверх, де нікого не було, а через якийсь час, приблизно через 15 хвилин, почув гучні звуки на сходинковій клітці, після чого, хтось почав бити у двері. Він почув голос потерпілого ОСОБА_19 та підійшов до дверей, але їх не відчинив, оскільки знав його характер. ОСОБА_19 почав бити в двері ногою і він зрозумів, що той може вибити двері, тому, їх відчинив та почав заспокоювати останнього, говорити, щоб той ішов додому, а потерпілої ОСОБА_16 видно не було. Далі, ОСОБА_19 почав ломитися до його квартири, після чого, почав наносити йому удари в обличчя, розбивши губу і ніс, схопив рукою його за горло, а він почав вириватися. Потім, він вдарив його об кут дверей і врешті решт, він зняв руку ОСОБА_19 із себе та вигнав за двері, після чого, ще 1-2 хвилини утримував двері. Потерпілий продовжував шуміти, бив у двері, потім перестав. Він відійшов від дверей, а пізніше, почув голос ОСОБА_16 та подумав, що остання заспокоїть свого чоловіка. У двірне вічко було видно силуети, було чітко чутно голос ОСОБА_16 . Він привідкрив двері, оскільки почув, що потерпілий побіг вниз по сходах, та подумав, що той пішов за своїм товаришем та злякався. У цей час, він визирнув із-за дверей та побачив ОСОБА_16 , яка стояла на другій-третій сходинці, що вели на верхній поверх та перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Він вийшов із квартири, сказав ОСОБА_16 , щоб вона заспокоїла свого чоловіка і його забрала, а ОСОБА_19 знаходився біля квартири ОСОБА_21 , почав спускатися по сходах та він почув голос ОСОБА_16 , яка казала, що у її чоловіка проблеми із серцем. Зазначив, що саме він надав ОСОБА_19 першу медичну допомогу, робив йому штучне дихання, але останній покраснів та видно було, що йому зле. Він сказав ОСОБА_16 , щоб та викликала швидку допомогу, тому, остання піднялась до себе в квартиру, взяла телефон, подушку і вийшла, але ОСОБА_19 перестав хропіти, він перевірив пульс, але серцебиття вже не було, тому, він сказав, що той мертвий. Крім того, зазначив, що коли він надавав першу допомогу ОСОБА_19 , то а ні на останньому, а ні на його одязі, слідів крові не було. Пізніше приїхала швидка допомога, оглянула потерпілого та констатувала смерть, а попередній діагноз був розрив аорти. Поліцію викликали працівники швидкої допомоги та поліція теж оглядала труп і на трупі зовнішніх ознак насильницької смерті не було. Зауважив, що про конфлікт на вулиці із потерпілим ніхто не знав, а про це вже він сам розповів слідчим і навіть на фото трупа з огляду місця події, ніде крові не було, тільки збиті кулаки. Як на тілі ОСОБА_19 з'явилися колото-різані поранення, він не знає та він до цього не причетний. У подальшому, слідчий йому повідомив, що необхідно їхати до відділу поліції, на що він відповів, що йому не зрозуміло для чого він повинен туди їхати, однак, його відвезли до відділу поліції, де протримали до 24 години ночі. Зокрема, показав, що коли потерпілий зайшов до нього в квартиру, то він був одягнутий у спортивні штани та тапочки, верхній одяг знаходився у шафі й звідки на його курточці, яку вилучили під час обшуку, краплі крові, він не знає та з цього приводу йому нічого не відомо.
Оцінка суду
Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальному провадженні можуть тільки фактичні дані, отримані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Незважаючи на процесуальну позицію обвинуваченого ОСОБА_8 щодо не визнання своєї провини у скоєні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, його вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні в їх сукупності доказами, а також показаннями потерпілої та свідків, які попереджались про кримінальну відповідальність, а саме:
- допитана у судовому засіданні, у порядку ст. 353 КПК України, потерпіла ОСОБА_16 суду показала, що до події з обвинуваченим ні в яких стосунках не перебувала, вони були просто сусідами, їх квартири знаходились поруч. 06 січня 2018 року приблизно о 20 годині 00 хвилин, можливо пізніше, вона спустилась із квартири вниз, щоб зустріти чоловіка. Коли вони із чоловіком - ОСОБА_19 розмовляли, піднімались до своєї квартири, вона йшла за останнім та коли вони знаходилася на 4-му поверсі, а її чоловік - на 5-му поверсі, то останній почав дзвонити у двері до обвинуваченого. Обвинувачений ОСОБА_8 відчинив двері, знаходився у стані алкогольного сп'яніння та у правій руці в нього був довгий ніж, як «заточка» з нержавіючої сталі, який останній ховав під правим рукавом, і в нього з її чоловіком розпочалась сварка та бійка. Причини сварки їй не відомі до цього часу, оскільки, вона бачила тільки те, що відбувалось у під'їзді, а що відбувалось на вулиці, їй не відомо. Пояснила, що спочатку, в обвинуваченого і її чоловіка почалась словесна сварка, потім одразу бійка. Обвинувачений та її чоловік нецензурно лаялись один на одного та хто наніс перші удари, вона не пам'ятає. Запевнила, що саме в її присутності обвинувачений наносив ножем удари її чоловіку, але коли саме це сталося, пояснити не може, оскільки вона увесь час кричала і намагалась зупинити їх, однак, вони на неї не реагували. Під час бійки вона стояла навпроти дверей, нижче на один проліт сходів, її чоловік стояв до неї спиною, а обвинувачений - обличчям, тому, вона бачила удар ножем, після якого, обвинувачений закрив двері. Потім, її чоловік після бійки спустився на 4-й поверх, був у шоковому стані, подзвонив у двері до сусіда та просив викликати швидку допомогу та поліцію, оскільки його вдарив обвинувачений. У цей час, вона шокована пішла додому, поклала сумку і чула, як її чоловік говорив сусіду ОСОБА_21 , щоб той викликав поліцію та швидку допомогу, оскільки його сусід ОСОБА_22 вдарив його ножем. Потім, вона вийшла, а її чоловік сидів на сходах, тримався рукою за ліву сторону свого тіла та сказав їй, що у нього болить серце. У цей час, обвинувачений виглянув з 5-го поверху і запитав, що сталось, а вона сказала йому, щоб він спустився і допоміг їй підняти чоловіка та відвести його додому. Обвинувачений спустився на 4-й поверх, а її чоловік у цей час вже був непритомний. Вона викликала швидку медичну допомогу, а обвинувачений намагався робити масаж серця її чоловіку. Тим часом, обвинувачений сказав їй, щоб вона принесла подушку і вона пішла додому. До приїзду швидкої допомоги обвинувачений вдарив її по плечу і сказав, що вітає, оскільки вона вже вдова, так як до приїзду швидкої допомоги він вже знав, що її чоловік помер. Зазначила, що після бійки, ножа вона не бачила, оскільки обвинувачений спускався на 4-й поверх та відлучався на деякий час, а вона знаходилася у шоковому стані, не дивилась на одяг та підлогу. Пояснила, що її чоловік був одягнений у джинси, светр, курточку і вона не могла побачити ножове поранення в останнього через увесь цей одяг і коли приїхала поліція, то одразу не повідомила, що в обвинуваченого на руках були змиви кров. 09 січня 2018 року вона отримала свідоцтво про смерть чоловіка та в цей же день їй зателефонував слідчий, після чого, вона дала показання і розповіла про ніж. Зокрема, показала, що відразу ж на місці можливо і не повідомила про ніж, оскільки була в такому шоковому стані, що взагалі не розуміла, що відбувається, але, потім, пригадавши всі події, відразу ж все повідомила. Крім того, зазначила, що, після того, як суд звільнив ОСОБА_8 , то останній, 23.01.2018 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вигнав з квартири, яку він орендував, її власницю, а потім, стукав до неї в квартиру та кричав. Вона зателефонувала до сусідів, щоб вони прийшли їй на допомогу, а потім, приїхала поліція. Зокрема, зазначила, що обвинувачений не дотримувався умов домашнього арешту та постійно його порушував. Крім того, під час судових дебатів зазначила, що вона чітко бачила ніж у ОСОБА_8 , яким він наніс удари її чоловікові та обвинувачений раніше неодноразово говорив їй, що працював чи то медиком, чи то поліцейським, тому, на її думку, і був такий чіткий удар ножем, що відразу не побачили медики, коли приїхали безпосередньо на місце;
- допитаний у судовому засіданні, у порядку ст. 352 КПК України, свідок ОСОБА_21 суду показав, що до події у будь-яких відносинах з обвинуваченим не перебував, проте, зазначив, що, напевно, він останній бачив померлого ОСОБА_19 живим. Так, дату він точно не пам'ятає, але чітко пам'ятає, що у той вечір у двері його квартири зателефонували. Він відчинив двері, на порозі його квартири стояв його сусід зверху - ОСОБА_19 і тримався однією рукою за бік. ОСОБА_19 сказав йому, щоб він викликав швидку допомогу і поліцію, він, у свою чергу, запитав навіщо, а той йому сказав, що його підрізав їх сусід ОСОБА_22 . Він сказав ОСОБА_19 , щоб той йому показав куди його вдарили, адже він стояв на ногах. ОСОБА_19 відкрив куртку, але жодних пошкоджень він не побачив і сказав йому, щоб той ішов додому, потім, був якийсь шум за дверима. Показав, що він проживає в будинку давно, з моменту заселення у їх під'їзді немає жодних інших жителів ОСОБА_23 , окрім ОСОБА_8 . Зазначив, що жалкує, що відразу не викликав швидку та не повірив словам померлого ОСОБА_19 , адже, можливо це б допомогло.
Зокрема, допитаний у судовому засіданні, у порядку ст. 352 КПК України, свідок ОСОБА_24 суду показав, що ще до події у нього відбулося перше знайомство з обвинуваченим 24 серпня 2016 року десь 02-03 годині. Так, у двері його домофону зателефонував обвинувачений ОСОБА_8 , а на наступний день його донька сказала, що бачила, як останній лежав у стані алкогольного сп'яніння на сходах у їх під'їзді. Також, одного разу обвинувачений намагався відкрити викруткою замок його дверей до квартири, лаявся на нього, зламав йому дзвінок, тому він викликав поліцію та після написання ним заяви, ОСОБА_8 погрожував йому і казав, щоб він не писав заяву до поліції. Через деякий час, ОСОБА_8 зламав у його квартирі сигналізацію і він знову викликав поліцію. Також, одного разу, коли його син підійшов до під'їзду, до нього підійшов обвинувачений ззаду і запитав, чому він там стоїть, на що син відповів, щоб той ішов, куди направлявся, але, обвинуваченому це не сподобалось, на що той дістав ніж, який його син вибив у нього з рук. Зазначив, що обвинувачений постійно перебував у стані алкогольного сп'яніння і був сильно агресивний. 06 січня 2018 року він знаходився у себе вдома і чув через двері квартири, як його померлий сусід - ОСОБА_19 повертався додому і розмовляв по телефону зі своєю дружиною (потерпілою). У них у під'їзді погана звукоізоляція, тому, все було добре чутно і видно. Потім, він почув звук, ніби щось упало. Через 5-10 хвилин, він почув голос потерпілої, котра сиділа біля сходів, біля 27-ї квартири, подивився у віконце дверей і побачив, що його сусід ОСОБА_19 сидів боком, опершись на перила сходів. Потім, почалась біганина, обвинувачений бігав по сходах і бачив, що останній бігає навколо сусіда. Потім, він чув, як обвинувачений сказав потерпілій, що він її вітає і вона стала вдовою. Він спочатку не виходив, тому, що не міг зрозуміти, що відбувається. Вони з донькою чули кроки, гуркіт. Після цього, приїхала швидка медична допомога і намагалася врятувати ОСОБА_19 , однак, лікар сказав, що той помер. Зокрема, зазначив, що він також чув, як обвинувачений говорив потерплій, навіщо вона повідомила працівникам швидкої допомоги, що він бився з ОСОБА_25 . Крім того, пояснив, що коли приїхала швидка, він вийшов з квартири, а обвинувачений ОСОБА_8 у цей час, знаходився нижче на сходах, на його руках він бачив кров, після чого, приїхала слідчо-оперативна група. Зазначив, що ОСОБА_8 є агресивною людиною та мешканці його будинку хвилюються за себе і своїх близьких, оскільки, той, на його думку, схильний до помсти.
Крім того, допитана у судовому засіданні, у порядку ст. 352 КПК України, свідок ОСОБА_26 , яка є працівником поліції, показала, що 06.01.2018 року вона заступила на добове чергування та приблизно о 20 годині 30 хвилин, до них надійшов виклик про завдання тілесних ушкоджень на вул. Празькій. Оскільки, вони перебували недалеко від місця події, а саме на Дарницькій площі, то приїхали приблизно через 1-2 хвилини після повідомлення. Коли вони приїхали, обвинувачений стояв на поверсі між п'ятим і четвертим поверхами і спостерігав за ними. Вона не бачила, щоб обвинувачений намагався надати медичну допомогу. Померлий лежав спиною на сходах, його голова була на сходинці, під головою була подушка, у нього була зчесана ліва рука та були невеликі сліди крові. Чи були сліди крові біля загиблого, вона не пам'ятає. Працівники швидкої допомоги повідомили, що чоловік помер та вони запитали в обвинуваченого хто він і що там робить, на що останній їм повідомив, що він проживає у цьому будинку. Потерпіла повідомила їм, що відбулась бійка. Обвинувачений також говорив, що у нього був конфлікт із загиблим. У померлого була зчесана ліва рука. Працівники швидкої допомоги сказали, що мабуть, обірвався тромб, тому, чоловік помер. Обвинувачений увесь час знаходився на місці та перебував у стані алкогольного сп'яніння. На обличчі в обвинуваченого біля губи була кров. Потім, вони доставили обвинуваченого до Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, щоб з'ясувати обставини події. Обвинувачений говорив їм, що нікого не вбивав. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 не було, а лише, була кров біля рота та у що саме був одягнений обвинувачений, також не пам'ятає.
Зокрема, допитаний у судовому засіданні, у порядку ст. 352 КПК України, свідок ОСОБА_27 показав, що він знає потерпілу і наглядно знає обвинуваченого та в день події його вдома не було, але пояснив, що він проживає з 2009 року за адресою АДРЕСА_4 , спілкується з усіма сусідами та в них ніколи не було конфліктів, так як сусіди порядні люди. У квартирі АДРЕСА_3 жили брат і сестра, котрі вживали алкоголь, де у подальшому проживав обвинувачений ОСОБА_8 та коли він приїхав, то сусіди повідомили, що квартирант з квартири АДРЕСА_3 вбив сусіда ОСОБА_28 , який дзвонив у двері одному із жителів їх під'їзду та просив викликати поліцію, бо його вдарили ножем. Зазначив, що після смерті ОСОБА_29 , потерпіла сама виховує дитину, їй важко. Зокрема, з приводу характеристики особи ОСОБА_8 зазначив, що 23.01.2018 року, вже після події, ввечері, вони викликали поліцію, тому, що обвинувачений вибивав двері потерпілій. Так, потерпіла зателефонувала його дружині та сказала, що обвинувачений вибиває їй двері квартири і просила допомогти їй. Сусіди викликали поліцію, всі вийшли з квартир та очікували, доки не приїхала поліція і не забрала обвинуваченого. Вважає, що обвинувачений погрожував потерпілій, оскільки вона кликала на допомогу і це пов'язано зі смертю чоловіка потерпілої. Пояснив, що про померлого нічого поганого ніколи не чув. Всі сусіди допомагали потерпілій організувати похорон, а обвинувачений нічим не допомагав. Коли обвинувачений знаходився під домашнім арештом, по покидав квартиру і порушував обов'язки домашнього арешту, постійно порушував їх спокій, вони декілька разів на тиждень викликали поліцію. Після вбивства ОСОБА_19 , у під'їзді постійно порушувалась тиша та обвинувачений постійно знаходився у стані алкогольного сп'яніння, але, на жаль, з боку поліції на це реагування не було.
Крім того, допитана у судовому засіданні, у порядку ст. 352 КПК України, свідок ОСОБА_30 показала, що до події вона не була близько знайома з обвинуваченим, а 06 січня 2018 року вона знаходилась у себе вдома на п'ятому поверсі, відпочивала на кухні разом із своєю мамою та ніякого шуму не чула, оскільки нікуди з дому не виходила.
Зокрема, допитана у судовому засіданні, у порядку ст. 352 КПК України, свідок ОСОБА_31 суду показала, що до події з обвинуваченим вона не перебувала у жодних відносинах та в момент події, 06.01.2018 року, її не було вдома, однак, вважає, його небезпечною людиною, так як за весь час всі жителі під'їзду просили, щоб його виселили з квартири, постійно викликали поліцію, тому, що жінка, у якої ОСОБА_8 орендував квартиру, спала на сходах у під'їзді, оскільки обвинувачений не пускав її до квартири, постійно виганяв. Зазначила, що ОСОБА_8 характеризує негативно, оскільки він конфліктував із жителями будинку.
Крім того, допитана у судовому засіданні, у порядку ст. 352 КПК України, свідок ОСОБА_32 показала, що до події з обвинуваченим вона особисто не була знайома, а лише знала, що це її сусід. Вона проживає на першому поверсі, а подія відбулась на п'ятому. Потерпілих вона також близько не знала, віталась з ними, як із сусідами. Очевидцем події не була, тому повідомити нічого не може.
Допитаний у судовому засіданні, у порядку ст. 356 КПК України, експерт ОСОБА_33 суду показав, що ним проводилося експертне дослідження № 67/2, а саме - дослідження трупа та він на той час керувався Наказом МОЗ № 6, оскільки даний наказ був чинним. Щодо допуску слідчого, то зауважив, що слідчі мають право бути присутніми при проведенні експертизи, а якщо експерт здійснює дослідження самостійно, без слідчих, то про це не робиться відмітка. Дослідження трупа здійснюється експертом особисто, при цьому, присутні санітар і лаборант. Зазначив, що безпосередньо на місці події було проведено огляд трупа, але він участь не приймав. Труп було направлено слідчим Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві 06.01.2018 року. Протокол огляду місця події йому не надавали, а також, він не бачив, а ні план-схему розташування тілесних ушкоджень на трупі, а ні протокол. Перед тим, як розпочати дослідження, декілька діб проходить процес фіксації, потім, у лабораторії проводиться відбирання частин тканини, які направляють на дослідження, де з них роблять зріз, фарбують, проводять мікроскопію. Це тривалий процес і він може займати від одного до трьох місяців, залежно від складності. Зазначив, що у висновку дата направлення об'єкта на дослідження 03.01.2018 року є помилковою, оскільки він не може потрапити на дослідження раніше і дана помилка трапилася через велике навантаження і великий об'єм роботи, таке трапляється. Зокрема, питання про точний час смерті не ставилось при призначенні експертизи, а тому, це не відображене у висновку. Враховуючи дані дослідження м'яких тканин у місці ушкодження, де не виявлено клітинної реакції, смерть настала протягом 30 хвилин після нанесення ушкоджень. У висновку роз'яснено, що ушкодження у вигляді ран, які розташовані на бічній поверхні лівої половини грудної клітини є колото-різаними, утворилися при дії однобічно-гострого предмету типу клинка ножа. Зокрема, пояснив, що в акті дослідження № 186 зазначено, що було направлено акт 03.01.18 року, однак, це все технічна помилка в даті, яка ні на що не впливає. Пахова ділянка між грудною клітиною та плечем є анатомічно доступною для власної руки. Однак для такого ушкодження треба двічі в одному і тому ж напрямку нанести удар ножем, кожен з яких виявився смертельний, оскільки прийшлися у серце і легені. Враховуючи ці дані, хоча ділянка є анатомічно доступною, можливість нанесені самому собі внаслідок самоушкодження можна виключити. До того ж, потрібно звернути увагу, що на тілі був одяг, що ускладнює нанесення подібних ушкоджень самому собі. Пояснив, що здатність потерпілого після отримання ушкоджень здійснювати активні дії слід оцінювати, виходячи із індивідуальних особливостей організму, іноді, смертельне ушкодження не є перепоною для виконання незначних активних дій. Виключити вчинення ним якихось дій неможливо, тобто, міг розмовляти чи вчиняти інші дії. Було нанесено два ушкодження - одне із них в область серця з ушкодженням серця, яке супроводжувалось переходом крові з порожнини серця у грудну порожнину та порожнину осердя, тобто, відбулася внутрішня кровотеча у вигляді гемоперикарда. Вона виникає швидко і призводить до зупинки серця. Враховуючи те, що потерпілий прожив до 30 хвилин, надання кваліфікованої медичної допомоги можна виключити, оскільки це потребує складної операції на серці - транспортування, підготовка операційного поля, наркоз, включення апаратів і т.д. Це складний процес, який займає великий час. Огляд трупа на місці при його виявленні проводиться слідчою бригадою, із залученням судово-медичного експерта в деяких випадках, який оглядає в місцях доступних для огляду, але не завжди. Знімання чи розрізання одягу не допускається при цьому, тому відразу і могли не побачити поранення. На місці огляду проведено огляд відкритих і доступних ділянок тіла. Якщо на людині велика кількість одягу, то все це треба зняти. Пахова ділянка є закритою. Зовнішньої кровотечі не було і не могло бути, адже поранення супроводжувалося тільки внутрішньою кровотечею. Саме анатомічні особливості та тілобудова потерпілого, могло стати причиною того, що тілесні ушкодження були непоміченими при огляді. При початковому експертному дослідженні, яке здійснюють лікарі та санітари, які роздягають труп, було знято одяг та оглянуто всі малодоступні ділянки, після чого, і виявлено усі рани. Щодо того чи могла бризнути кров при нанесенні удару, то при вийманні ножа могла залишитися кров на руках, оскільки на самому ножі має бути кров, хоча саме лезо могло бути чистим, оскільки при вийманні воно могло витертися об одяг потерпілого. Бризки крові не обов'язкові. Могла бути незначна кількість крові, навіть одна крапля, що могла розмазатися на певну площу, в результаті чого, утворюється плівка, але за розміром плівки встановити об'єм крові неможливо. Рани потерпілому були нанесенні при житті, що підтверджується дослідженням.
Колегія суддів, оцінює показання потерпілої ОСОБА_16 , свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_21 , ОСОБА_31 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , експерта ОСОБА_34 як належними та достовірними, у розумінні ст. ст. 94-96 КПК України, тому не має підстав ставити їх під сумнів або ж не брати до уваги, оскільки вони узгоджуються з іншими дослідженими доказами в їх сукупності.
Так, зокрема, вина обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115 КК України доводиться процесуальними джерелами доказів, а саме:
- електронним рапортом Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві, з якого вбачається, що за адресою: АДРЕСА_5 , у 2-му парадному була бійка, лежить чоловік без свідомості, потерпілий з кв. АДРЕСА_6 . Прибувши на місце було виявлено труп ОСОБА_19 без слідів насильницької смерті та з даного факту проводиться подальша перевірка (т. 4 а.п. 75-76);
- протоколом огляду місця події (трупа) від 06.01.2018 року, з якого вбачається, що об'єктом огляду місця події являється сходова ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_7 . Піднявшись на 4-й поверх, виявлено тіло чоловіка у положенні лежачи на спині (сидячи на останній сходинці). Ноги випрямлені вздовж тулуба. Руки випрямлені перпендикулярно тулубу. Голова прямо, очі закриті, ротова порожнина закрита. Під головою подушка. Тіло одягнене у футболку чорного кольору, спортивну кофтину червоного кольору, джинси, черевики темного кольору. Труп теплий на дотик. У ділянках тіла, закритих одягом, трупне закляклення відсутнє, трупні плями богрово-фіолетового кольору, рясно розташовуються за задньо-бічних поверхнях тулуба та кінцівках, при дозованому натисканні, на них відновлюють свої забарвлення через 12 секунд (22 години 00 хвилин). У ділянках тіла не прикритих одягом (обличчя, кисті рук), труп холодний на дотик. Труп правильної статури. На волосяній частині голови ушкоджень не виявлено. Шкіра обличчя бліда, синюшного кольору. Очі закриті, рогівки вологі, зіниці округлої форми по 0,4 см у діаметрі, слизова оболонка повік блідо-сірого кольору без крововиливів. Кістки та хрящі носу на дотик цілі. Отвори носу вільні. Рот закритий. Язик за зубами. Зуби природні, без пошкоджень, слизова оболонка губ та ясен, блідо-сірого кольору, без крововиливів, ребра на дотик цілі. Кістки кінцівок на дотик цілі. На доступних огляду ділянках тіла, ушкоджень не виявлено. На пальцях лівої руки подряпини. Тіло ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 4 а.п. 77-80);
- протоколом огляду місця події (трупа) від 09.01.2018 року, з якого вбачається, що тіло ОСОБА_19 знаходиться в положенні лежачи на спині на спеціальному столі. Тіло одягнене в кофтину темного кольору зі вставками червоного кольору, під якою - кофтина червоного кольору, під якою футболки в кількості 3 шт. темного кольору, джинси синього кольору із ременем чорного кольору, під якими - спідня білизна: труси темного кольору, на ногах - кросівки темного кольору. В ході огляду, на 2-х кофтинах та 3-х футболках виявлено плями бурого кольору в районі під пахвою з лівої сторони. Також, в районі під пахвою з лівої сторони на 2-х кофтинах та 3-х футболках виявлено пошкодження, а саме: наскрізні, лінійні, довжиною приблизно 1,7 см. Інших, видимих пошкоджень на одязі не виявлено. У ході огляду тіла ОСОБА_19 , у ділянці лівої бічної поверхні грудної клітини виявлено дві колото-різані рани (ушкодження), довжиною приблизно 1,7 см кожне, поруч з якими, на тілі видно незначні мазки (поморки) крові. В ході огляду вилучено: дві кофтини та три футболки; джинси; кросівки; ремінь в поліетиленовий пакет чорного кольору, опечатаний печаткою «Для пакетів» з підписами понятих (т. 4 а.п. 81-82);
- постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 09.01.2018 року, а саме: 3 футболки та 2 кофтини (т. 4 а.п. 88);
- висновком експерта № 67/2 від 23.02.2018 року, з якого вбачається, що 1. (1,2,3) Смерть гр. ОСОБА_19 настала від проникаючих у грудну порожнину поранень грудної клітини з ушкодженням серця та лівої легені, які призвели до розвитку гемоперикарда. На це вказують знайдені при дослідженні її трупа проникаючі в ліву плевральну порожнину ушкодження, наявні слідів внутрішньої кровотечі у вигляді гемоперикарда та гемотораксу. При досліджені трупа гр. ОСОБА_19 знайдені наступні ушкодження: два проникаючих у грудну порожнину поранення лівої бічної поверхні грудної клітини (рани № 1 та № 2) з проходженням ранових каналів у серце та крайовим ушкодженням верхньої частки лівої легені, крововилив у грудну порожнину (600 мл) та порожнину осердя (350 гр.); різана рана на тильній поверхні 5 пальця правої кисті, синці з саднами на тильній поверхні 3-5 пальців лівої кисті. Ушкодження у вигляді ран № 1 і № 2, які розташовані на бічній поверхні лівої половини грудної клітини є колото-різаними, утворились при дії однобічно-гострого предмету типу клинка ножа, що мав можливу довжину біля 10 см та ширину біля 1,7 см, якому притаманні ріжучі та колючі властивості. Про дію такого предмету свідчать знайдені у ран: форма, рівні краї, гладкі стінки, гострокутні та «П» - подібні кінці, відходячи від ран прямолінійні ранові канали, довжина яких переважає довжину ран на шкірі. Напрямки ранових каналів вказують на напрямок дії травмуючого предмета по відношенню до вертикальної вісі та поверхонь тіла ОСОБА_19 . Спричинені ОСОБА_19 проникаючі поранення лівої половини грудної клітини мають ознаки небезпеки для життя, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, знаходяться у причинному зв'язку з настанням його смерті. Ушкодження у вигляді синців та саден на лівій кисті виникли внаслідок контакту тильної поверхні кисті з поверхнями тупого предмету. Ушкодження в області правої кисті виникло внаслідок контакту цієї ділянки тіла з травмуючою поверхнею гострого предмету. Індивідуальні властивості поверхонь травмуючих предметів в даних ушкодженнях не відобразились. Ушкодження на кистях мають ознаки легких тілесних ушкоджень, не знаходяться у причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_19 . При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа гр. ОСОБА_19 виявлений етиловий спирт у концентрації 2,21 проміле. Зазначена концентрація етилового спирту вказує на те, що перед настанням смерті гр. ОСОБА_19 міг перебувати в стані алкогольного сп'яніння середнього ступеня (т. 4 а.п. 90-93);
- актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 186 від 19.01.2018 року, з якого вбачається, що в результаті судово-токсикологічного дослідження крові від трупа гр. ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знайдено етиловий спирт в концентрації - 2,21 проміле (т. 4 а.п. 94);
- актом судово-медичного дослідження № 127 від 12.02.2018 року, з якого вбачається, що крововиливи в м'яких тканинах з лівої бічної поверхні грудної клітини - без клітинної реакції (т. 4 а.п. 95);
- актом судово-медичного дослідження № 47-мк від 13.02.2018 року, з якого вбачається: 1. При дослідженні клаптя шкіри з грудної клітки ліворуч від ОСОБА_19 виявлено колото-різані рани, які утворилися від дії гострого плескатого предмету, що мав колюче-ріжучі властивості, типу клинка ножа, який мав обух «П»-подібного перетину з добре відбитими ребрами з одного боку та гостре лезо з іншого. 2. По краях і на стінках досліджуваних ран нашарування сполук заліза не виявлено. Будь-яких включень по краям та на стінках рани не виявлено (т. 4 а.п. 97-100);
- актом судово-медичного дослідження № 76 від 23.01.2018 року, з якого вбачається, що кров трупа ОСОБА_19 , 1966 р.н. відноситься до групи А ізогемаглютиніном анти-В (т. 4 а.п. 76);
- лікарським свідоцтвом про смерть № 67/2 від 09.01.2018 року, з якого вбачається, що причиною смерті ОСОБА_19 , 1966 р.н., є проникаючі поранення грудної клітини з ушкодженням серця (т. 4 а.п. 102);
- протоколом обшуку від 10.01.2018 року, який був проведений за адресою: АДРЕСА_8 , у ОСОБА_8 , з якого вбачається, що об'єктом дослідження являється житлова кімната квартири АДРЕСА_9 . Вхід до передпокою обладнаний металевими дверима з кодовим замком-домофоном. Квартира розташована на 5-му поверсі. Вхід обладнаний дерев'яними дверима (відчинені). Зайшовши з лівої сторони, розташована житлова кімната. Вхідні двері кімнати обладнані дерев'яними дверима з 2-ма накладними замками (відчинені). Зайшовши з лівої сторони, кладовка, далі - диван, шафа, диван, стіл, диван. У кладовій виявлено 2 пари штанів, забруднені (джинсові штани та штани синього кольору), кросівки темного кольору, на яких наявні плями. В шафі виявлена курточка темного кольору, на правому рукаві якої - плями. Закладне з ломбарду - на ліжку. На кухні - 7 ножів. Вищезазначені речі пред'явлені понятим та в подальшому, при їх присутності вилучені (т. 4 а.п. 106-110);
- постановами про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 10.01.2018 року, а саме: кросівок темного кольору з плямами бурого кольору, штанів синього кольору з плямами бурого кольору, джинсових штанів з плямами бурого кольору, куртки з плямами бурого кольору, 7 предметів схожих на ножі, які були вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_8 та компакт-диску типу DVD-R, на якому міститься відеозапис з відеокамери, на якому зафіксовано проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_8 (т. 4 а.п. 111-112);
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.01.2018 року, з якого вбачається, що 09.01.2018 року о 18 годині 00 хвилин, було затримано ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 4 а.п. 125-126);
- протоколом обшуку затриманої особи від 09.01.2018 року (т. 4 а.п. 127);
- картою виїзду швидкої медичної допомоги від 06.01.2018 року, з якої вбачається, що 06.01.2018 року було зареєстровано виклик за № 1692 та здійснено виїзд бригади екстренної (швидкої) медичної допомоги до гр. ОСОБА_19 , 51 рік, за адресою: АДРЕСА_10 . Попередній діагноз: біологічна смерть. Зі слів жінки, страждає на ГХ та аритмія (яку не знає). Зі слів дружини, вживав алкоголь. Напередодні відбулась бійка із невідомими. Видимих пошкоджень кісток черепа, тулуба, не виявлено. Садна на лівій кисті. (т. 4 а.п. 174);
- висновком експерта № 74ц від 23.02.2018 року, з якого вбачається: 1. Згідно «Акту судово-медичного дослідження» № 76 від 23.01.2018 року, проведеного у відділенні судово-медичної імунології Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, кров потерпілого ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. 2. При судово-цитологічному дослідженні змиву з лівої (об.1) руки потерпілого ОСОБА_19 знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. Статеву належність крові встановити не вдалось через відсутність клітинних елементів кров. клітини з ядрами не знайдені. Отже, походження крові в об. 1 від потерпілого ОСОБА_19 не виключається (т. 4 а.п. 227-230);
- висновком експерта № 106ц від 02.04.2018 року, з якого вбачається: 1. Згідно «Акту судово-медичного дослідження» № 76 від 23.01.2018 року, проведеного у відділенні судово-медичної імунології Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, кров потерпілого ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО (Згідно ст. 69 КПК України). 3. При судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту рук (об. 1,2) потерпілого ОСОБА_19 кров не знайдена. Виявлені клітини багатошарового плаского незроговілого епітелію людини, статева належність яких не встановлена через малу кількість ядер, придатних для аналізу. При визначенні групової належності клітини виявлений антиген А та в об. 1 додатково антиген В ізосерологічної системи АВО, що не виключає їх походження в об. 2 від потерпілого ОСОБА_19 (антиген А), а в об. 1 від нього наряду з особою, якій властивий антиген В або антигени А і В по системі АВО (т. 5 а.п. 1-4);
- висновком експерта № 70-мк від 05.04.2018 року, з якого вбачається, що при експертизі одягу ОСОБА_19 виявлено: на куртці на попередній та задній поверхнях основи лівого рукава по одному колото-різаному пошкодженню; на кофті по передній її поверхні ліворуч два колото-різаних пошкодження; на футболці по передній її поверхні ліворуч два колото-різаних пошкодження; на футболці по передній її поверхні ліворуч два колото-різаних пошкодження; на майці по передній її поверхні ліворуч два колото-різаних пошкодження. Виявлені по два пошкодження на кожному шарі наданого на експертизу одягу, за своєю кількістю та локалізацією, відповідають одне одному (за шарами одягу), утворилися від двократної дії гострого плескатого колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, що мав обух «П»-подібного перетину з одного боку і гостре лезо з іншого. При застосуванні мікрорентгенфлуоресцентного спектрального аналізу на поверхні тканини куртки навколо кінців пошкодження № 1 було виявлено хаотичне нашарування заліза (Fe) (т. 5 а.п. 29-38);
- висновком експерта № 77 від 20.02.2018 року, з якого вбачається, що у ході обшуку, проведеного 10.01.2018 року за адресою: АДРЕСА_8 (де мешкав обвинувачений ОСОБА_8 ) було вилучено куртку темного кольору. Відповідно до підсумків: 1. Кров трупа потерпілого гр. ОСОБА_19 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. 2. На наданій на дослідження куртці (об. № № 1,3-7) виявлена кров людини. При визначенні групової належності крові в об. №№ 1,3-7 виявлений антиген А, що не виключає можливості походження цієї крові від потерпілого гр. ОСОБА_19 . 3. На куртці в об. № 2 кров методом висхідної тонкошарової хроматографії не виявлена (т. 5 а.п. 41-45);
- протоколом огляду місця події від 23.01.2018 року, з якого вбачається, що об'єктом огляду являється приміщення кухні квартири АДРЕСА_11 . На столі виявлено керамічний кухоль із столовими приборами. Всередині кухля виявлено кухонний ніж, металеве лезо близько 17 см у довжину та 2 см у ширину, оснащений пластиковою рукояткою, який у присутності двох понятих було поміщено у паперовий конверт, скріплений паперовою біркою з відтиском печатки «Для пакетів Дніпровського УП», де поняті поставили свої підписи (т. 4 а.п. 157-158).
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 56 від 27.03.2018 року вбачається, що: 1. ОСОБА_8 у період часу, до якого відноситься діяння, у скоєнні якого він на даний час підозрюється, страждав на Психічні поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (F 10.2), за своїм психічним станом він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. 2. ОСОБА_8 на даний час страждає на Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, за своїм психічним станом він може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. 3. ОСОБА_8 за своїм психічним станом застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. 4. ОСОБА_8 страждає на Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (F 10.2). Потребує призначення протиалкогольного лікування, будь-яких протипоказань з боку психіки до застосування протиалкогольного лікування в підекспертного не виявлено (т. 4 а.п. 186-188);
Зокрема, відповідно до експертного висновку психофізіологічного дослідження достовірності свідчень ОСОБА_8 з ціллю виявлення наявності прихованої інформації у зв'язку з кримінальним провадженням № 12018100040000211 від 06.01.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, вбачається, що: 1. ОСОБА_8 має приховану винну інформацію про обставини вбивства ОСОБА_19 , дані ним на момент проведення дослідження показів не є достовірними і психологічно не обґрунтовані. 2. ОСОБА_8 у момент скоєння вбивства знаходився на місці вбивства, йому відомі: характер тілесних ушкоджень, їх локалізація та механізм спричинення. Також, були зафіксовані реакції, які вказують на те, що ОСОБА_8 безпосередньо наносив удари ножем потерпілому ОСОБА_19 . 3. У процесі дослідження, неодноразово пред'являлися тести, ціллю яких, було встановлення можливого місця приховання знаряддя злочину. З урахуванням у ході пред'явлення даних тестів реакцій та їх аналізу, з великою мірою вірогідності можливо припустити, що знаряддя злочину приховалось у два етапи, а саме: спочатку було сховане у під'їзді будинку, у ящику, можливо, електрощитовому, у подальшому - було переховано на місцевості, яка має наступні ознаки: посадка, кущі, будівництво, майданчик, корч. 4. Зафіксовані реакції, які вказують на те, що мотивом злочину слугувала зневага і неправомірні дії зі сторони потерпілого. 5. У процесі всього дослідження паралельно здійснювалась візуальна діагностика вербальних і невербальних проявів з боку досліджуваного. Аналіз відмічених реагувань дозволяє зробити висновки про нещирості досліджуваного, бажанні приховати інформацію. Також, були відмічені намагання протидії зі сторони досліджуваного ОСОБА_8 отриманню інформації, що виражалася у створенні ним штучних механічних перешкод (т. 4 а.п. 206-213).
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.
Що стосується доводів сторони захисту щодо визнання недопустимими ряд доказів, у тому числі й протоколів огляду місця події (трупа), протоколу обшуку, висновків експерта та постанов про визнання та приєднання речових доказів, то колегія суддів приходить до наступного.
Огляд місця події - це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з'ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів скоєння злочину.
Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів. За змістом статей 214, 223, 237 КПК України огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.
Згідно зі ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів; огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи; для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження; слідчий, прокурор має право заборонити будь - якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь - які дії, що заважають проведенню огляду.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, підставою для проведення огляду місця події стало повідомлення про вчинення бійки та прибувши на місце виявлено труп (т. 4 а.п. 75-76). З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин події 06.01.2018 року, в період часу з 21:40 до 22:20, слідчим в присутності понятих, судово-медичного експерта, було здійснено огляд сходової ділянки, яка є загальнодоступним місцем (що не потребує ухвали слідчого судді), розташованої за адресою: м. Київ, вул. Празька, 20, 2-ге парадне, 4 поверх, тобто, така слідча дія була проведена невідкладно, тобто ще до внесення відомостей до ЄРДР.
Під час даного огляду, первинно було зазначено, що на доступних огляду ділянках тіла, ушкоджень не виявлено.
У подальшому, постановою слідчого від 06.01.2018 року було призначено судово-медичну експертизу, на дослідження якої експерту було надано труп ОСОБА_19 та матеріали провадження для ознайомлення (т. 4 а.п. 89).
Відповідно до висновку експерта № 67/2, який розпочато 09.01.2018 року, було встановлено, що смерть ОСОБА_19 настала від проникаючих у грудну порожнину поранень грудної клітини з ушкодженням серця та лівої легені, які призвели до розвитку гемоперикарда. У цей же день, 09.01.2018 року, за участю понятих, у бюро СМЕ слідчим було проведено огляд місця події (трупа).
Згідно з п. 2.13.1 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.95 р. N 6, який був чинним на момент проведення експертизи, при проведенні судово-медичної експертизи можуть бути присутні й слідчий.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину 09.01.2018 року о 18 годині було затримано ОСОБА_8 , після чого, 10.01.2018 року у помешканні останнього за адресою: АДРЕСА_8 , у зв'язку з відмовою (частковим виданням) того, що вимагається, було проведено невідкладний обшук (т. 4 а.п. 106-110), під час якого, виявлено та вилучено речі, які в подальшому стали предметом дослідження. Після чого, слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку, яке було задоволено (т. 4 а.п. 115).
Зокрема, що стосується неточностей дат у висновках експерта, то у ході допиту експерт ОСОБА_33 пояснив, що у зв'язку з великим навантаженням, це є технічною помилкою, яка не впливає на результат дослідження, адже дата початку самого дослідження відповідає всім матеріалам.
Колегія суддів, з урахуванням усіх доказів у їх сукупності, не знаходить підстав для ухвалення виправдувального вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , як на це вказує сторона захисту та розцінює показання ОСОБА_8 , що дані з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Однак, поряд з цим, суд не бере до уваги висновки експерта № 74 від 06.02.2018 року, № 75 від 09.02.2018 року, № 76 від 09.02.2018 року, № 109ц від 02.04.2018 року, № 82ц від 23.02.2018 року, № 101-мк від 05.04.2018 року, оскільки вони не вказують на обставини, що підлягають доказуванню.
Зокрема, колегія суддів не бере до уваги показання свідків ОСОБА_35 та ОСОБА_36 , оскільки вони не надали показання щодо події, а також будь-яких даних, які б характеризували особу обвинуваченого ОСОБА_8 .
Проаналізувавши всі інші докази, викладені вище, колегія суддів приходить до висновку, що надані стороною обвинувачення докази в їх сукупності, повністю підтверджують дані про місце, час, спосіб, мотив та обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів приходить до обґрунтованого висновку про доведеність стороною обвинувачення винуватості ОСОБА_8 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, сукупністю доказів, які колегія суддів визнає належними, допустимими та достовірними, бере їх до уваги та кладе в основу обвинувального вироку.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України та ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд при розгляді даного кримінального провадження враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, викладену в рішеннях ЄСПЛ по справах «Кобець проти України», «Коробов проти України» та «Ушаков проти України» щодо концепції доведення вини «поза розумним сумнівом» та вважає, що стороною обвинувачення в повній мірі доведено винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінального правопорушення, належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупності достатніми доказами у кримінальному провадженні «поза розумним сумнівом», що також узгоджується із положеннями ст. 94 КПК України, які в повній мірі дають змогу суду зробити переконливий висновок щодо притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Згідно з ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд, зокрема, повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини, ст. 62 Конституції України і норм КПК України, кожна людина має право на справедливий розгляд справи, ніхто не може бути підданий кримінальному покаранню поки не буде визнаний винним в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах чи припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина підсудного у скоєнні конкретного злочину повністю доведена.
Тому, колегія суддів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності, взаємозв'язку, вважає, що у провадженні існує сукупність допустимих та належних доказів, на підставі яких можна зробити переконливий висновок щодо доведеності вини обвинуваченого в інкримінованому йому діянні, а позиція обвинуваченого ОСОБА_8 обумовлена його бажанням уникнути кримінальної відповідальності за особливо тяжкий злочин.
Вина ОСОБА_8 у тому, що він своїми умисними діями вчинив вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, є доведеною і тому, колегія суддів знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 115 КК України.
Призначення покарання
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
Згідно з вимогами КК України та постанови Пленуму Верховного Суду № 8 від 12.06.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.
Так, колегія суддів, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 виду та міри покарання, бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким, конкретні обставини кримінального провадження, дані про його особу, зокрема: на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , згідно зі ст. 66 КК України, не встановлено.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , колегія суддів визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, оскільки це підтверджується показаннями потерпілої та свідка ОСОБА_26 .
Так, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, відсутністю обставин, які б пом'якшували покарання, конкретних обставин кримінального провадження, зухвалість та тяжкість вчиненого, ставлення обвинуваченого до скоєного (вину не визнав, у скоєному не розкаявся, цивільний позов не визнав), колегія суддів вважає, що його перевиховання й виправлення неможливо без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України та призначення покарання, наближеного до мінімальної санкції ч. 1 ст. 115 КК України.
Інші рішення, щодо питань, які вирішуються при ухваленні вироку
Вирішуючи питання цивільного позову потерпілої ОСОБА_16 , з яким обвинувачений ОСОБА_8 не погодився, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Зокрема, згідно зі ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Так, у даному кримінальному провадженні заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_8 на суму 44 488 гривень 09 копійок матеріальної шкоди та 550 000 гривень моральної шкоди.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги в частині матеріальної шкоди потерпіла зазначає, що нею були понесені витрати на надання ритуальних послуг на суму 4 154 гривні, витрати на поховання в сумі 5 334 гривні 09 копійок, витрати на виготовлення та встановлення пам'ятника в сумі 35 000 гривень, а всього на загальну суму 44 489 гривень 09 копійок.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актам и, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Проте, згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.
Однак, збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Як вбачається з долучених до цивільного позову письмових доказів понесених матеріальних збитків, такі витрати були понесені лише в сумі 5334 гривня 09 копійок, інших належних підтверджень про дійсні понесені витрати, потерпілою не надано.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню.
Що стосується питання відшкодування моральної шкоди
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги в частині моральної шкоди потерпіла зазначає, що вона зазнала душевних страждань, пов'язаних зі смертю свого чоловіка ОСОБА_19 , після яких, у неї погіршився стан здоров'я, вона не могла вести звичайний для неї спосіб життя. Після смерті чоловіка, потерпіла на кілька тижнів втратила можливість повноцінно виконувати свої професійні обов'язки через: погіршення сну та пригнічений психологічний стан внаслідок душевних страждань; організації свого життя та життя сина, оскільки вони втратили годувальника і опору; витрати часу, у тому числі робочого, на численні відвідування правоохоронних органів, медичних і банківських установ, страхової компанії. Обвинувачений ОСОБА_8 , після завдання шкоди, а саме, понесення нею витрат на поховання, не вчинив жодних дій, які б виражали його каяття, що порушило її душевну рівновагу та продовжують завдавати моральних страждань. Моральна шкода в сумі 550 000 гривень хоч і є доволі значною, а грошова компенсації хоч і не поверне втрачене здоров'я та витрачений час, однак, хоч якимось чином відшкодує глибину моральних збитків.
Частинами 1, 2, 3 ст. 23, ч. 1 ст. 1167 ЦК України, встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Враховуються емоційний стан здоров'я потерпілої ОСОБА_16 , її душевні страждання, пов'язані зі втратою єдиного годувальника, у зв'язку з чим, остання не могла вести звичайний спосіб життя, сама виховує сина, який потребує допомогу батьків, колегія суддів вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню у повному обсязі, а саме - у розмірі 550 000 тис. грн.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Речові докази у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 128, 368-371, 373-374, 376 КПК України, колегія суддів,-
ОСОБА_8 визнати винуватим за ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України залишити без змін та вважати його продовженим до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з 09 квітня 2019 року, зарахувавши йому у строк відбування покарання, строк його попереднього ув'язнення з 09.01.2018 року по 11.01.2018 року включно.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_16 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_16 майнову шкоду у розмірі 5334 гривні 09 копійок та моральну шкоду у розмірі 550 000 гривень 00 копійок, а всього на загальну суму 555 334 гривні 09 копійок.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати
за проведення судово-медичних експертиз, оскільки були проведені в даному кримінальному провадженні та документально підтверджені: № 106ц від 02.04.2018 року у розмірі 1 975 гривень 60 копійок; № 74ц від 23.02.2018 року у розмірі 987 гривень 80 копійок; № 109ц від 02.04.2018 року у розмірі 13 829 гривень 20 копійок; № 82ц від 23.02.2018 року у розмірі 1 975 гривень 60 копійок, судово-медичних експертиз за спеціальністю «судово-медична криміналістика»: № 70-мк від 05.04.2018 року у розмірі 2 518 гривень 90 копійок; № 101-мк від 05.04.2018 року у розмірі 2 518 гривень 90 копійок, а всього на загальну суму у розмірі 23 806 гривень 00 копійок.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: 3 футболки; 2 кофтини; кросівки темного кольору з плямами бурого кольору; штани синього кольору з плямами бурого кольору; джинсові штани з плямами бурого кольору; куртка з плямами бурого кольору; 7 предметів схожих на ножі, що приєднані до матеріалів кримінального провадження - знищити.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захисникам, потерпілій, представнику потерпілої та прокурору.
Головуючий суддя:
Суддя:
Суддя: