Cправа №549/151/21
Провадження№2/549/59/21
Іменем України
23 червня 2021 року Чорнухинський районний суд Полтавської області
у складі: головуючого - судді Крєпкого С.І
за участю: секретаря судового засідання - Бибик О.В.
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ухвалив:
Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом який обґрунтовано тим, що з 31.01.1993 по 09.06.2008 вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі.
Після розірвання шлюбу 05.09.2008 нею придбано за власні кошти житловий будинок АДРЕСА_1 .
Пізніше у зазначеному будинку було зареєстровано відповідача у справі, з яким вони примирились і проживали разом.
Проте з 15.04.2020 по теперішній час відповідач у вищевказаному житлі не проживає, не сплачує комунальні послуги та не бере участі в утриманні будинку, проживає у іншій сімї, його особистих речей в будинку немає, будинком не цікавиться.
Перешкод у користуванні будинком позивач відповідачу не чинила, він у добровільному порядку з місця реєстрації не знімається.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 як колишній член сім'ї вже понад один рік без поважних причин не проживає у житловому будинку, комунальні послуги не сплачує та участі в утриманні цього майна не бере, просила визнати відповідача таким, що втратив право користування вказаним будинком.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала повністю з підстав, викладених у позові.
Відповідач позов фактично визнав повністю.
Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з такого.
В силу ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 05.09.2008 позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.8).
Право власності на вказане майно 12.09.2008 було зареєстровано Комунальним підприємством «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» (а.с.9).
З довідки виконавчого комітету Чорнухинської селищної ради Полтавської області від 06.05.2021, вбачається, що власником згаданого домоволодіння є ОСОБА_1 , у вказаному будинку зареєстровані, окрім сина ОСОБА_3 , і відповідач ОСОБА_2 (а.с.15).
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 , шлюб між сторонами розірвано 09.06.2008, актовий запис №17 (а.с.14).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кожна окремо, суду підтвердили, що відповідач з квітня 2020 року у будинку позивача не проживає.
Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що судове рішення про позбавлення права користування житловим приміщенням є підставою для зняття з реєстрації місця проживання особи.
Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Положеннями статті 64 ЖК УРСР 1983 року передбачено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Згідно із частиною четвертою статті 156 ЖК УРСР 1983 року припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
Таким чином, наявні у справі докази та їх правова оцінка свідчать про те, що відповідач понад встановлений ст.405 ЦК України строк не проживає у будинку, не проявляє до нього інтересу та докази поважності причин такої відсутності відсутні, а тому його слід визнати таким, що втратив право на користування цим житлом.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а тому може бути прийняте.
На підставі ч.1 ст.141, ч.1 ст.142 ЦПК України, у зв'язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, слід повернути з державного бюджету позивачу половину сплаченого ним судового збору, а іншу частину стягнути з відповідача.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.263-265, 274-279 ЦПК України, суд,
ухвалив:
1.Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити повністю.
2.Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 .
3.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 454 гривні судового збору.
4.Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 454 гривні судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Чорнухинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 24 червня 2021 року.
Суддя С.І.Крєпкий