Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/1684/19
Провадження № 2/553/265/2021
Іменем України
15.06.2021м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Тимчука Р.І.,
за участю секретаря - Махаринської Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення завданої моральної шкоди,
Позивач 12 липня 2019 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Полтавагаз», про стягнення завданої моральної шкоди.
Ухвалою суду від 06.11.2019 року провадження по справі було зупинено до набрання законної сили рішенням суду по справі №553/2808/18, провадження №2/553/358/2019 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Полтавагаз», про усунення перешкод у користуванні газом.
30.11.2020 відновлено провадження.
19.05.2021 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Полтавагаз», про стягнення завданої моральної шкоди залишено без розгляду в частині позовних вимог до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Полтавагаз» про стягнення завданої моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 позов визнала частково, не заперечувала проти стягнення моральної шкоди в сумі 8 000 гривень, пояснивши, що саме таку суму позивач витратила на підключення газу.
Відповідач ОСОБА_2 підтримав думку ОСОБА_3 .
Судом встановлені наступні факти та обставини справи.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення завданої моральної шкоди у сумі 200 000 грн, посилаючись на те, що вона та її онук ОСОБА_5 є влансиками по 1/4 частині будинку АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу від 03.09.2015. До продажу їм своєї частини будинку продавець ОСОБА_7 , якому належав на праві власності весь цей будинок, користувався природним газом ПАТ «Полтавагаз». Газовий лічильник був один і знаходився та знаходиться в частині будинку, у якій проживав його брат ОСОБА_8 . Вони також спільно користувалися газовим стояком для розподілу природного газу, через який до будинку надходив газ. Після оформлення договору купівлі - продажу 1/2 позивач на своїй частині будинку встановила дублюючі лічильники надходження газу та електрики.
У кінці 2017 року ОСОБА_7 продав свою частину будинку відповідачу.
Після купівлі 1/2 частини цього будинку, відповідачі стали перешкоджати позивачу користуватися газом, який поступав у її частину будинку, перекривши стояк розподілу газу. 12 липня 2018 року в зв'язку з поданням заяви відповідачем ОСОБА_2 до ПАТ «Полтавагаз» про припинення газопостачання, ПАТ «Полтавагаз» припинив подачу природного газу до частини будинку позивача. Цими діями відповідачі порушили право ОСОБА_1 на отримання для користування природного газу. Окрім того, самовільно, без попередження, перекривши на спільному стояку подачу природного газу до частини будинку позивача, відповідачі, яким не належить на праві власності зазначений стояк по розподілу надходження природного газу, позбавили ОСОБА_1 та її сім'ю права користуватися газом, який поступає по міському газопроводу, тим самим порушили їхнє право на законне користування наданим відповідачем ПАТ «Полтавагаз» природним газом.
ОСОБА_1 вказує, що незаконними діями відповідачів їй було завдано фізичних, душевних та психологічних страждань, що викликало у неї погіршення здоров'я, негативні емоції й переживання, створило дискомфорт у її повсякденному житті. Вона перенесла операцію на серці і тривалий час знаходилася на лікуванні. Все це негативно вплинуло на реалізацію її планів, її здоров'я і вона втратила душевний спокій. Пояснює, що у той час вона була інвалідом 3 групи, а позбавленням права користуватися газом та гарячою водою викликало у неї переживання та душевні страждання, вказує, що у зв'язку з цим її хвороба усугубилася і вона стала інвалідом 2 групи. Своїми незаконними діями відповідачі залишили позивача та її сім'ю в осінній та зимовий періоди 2018-2019 років без газу, позбавили можливості опалювати житлове приміщення та користуватися газовою плитою і гарячою водою.
У зв'язку з характером та глибиною фізичних, душевних, емоційних і моральних страждань, які вона відчувала і відчуває до цих пір, їх протяжністю у часі, погіршення її здоров'я, ОСОБА_1 оцінює заподіяну їй моральну шкоду в сумі 200 000 грн.
Відповідно до ст.23 Цивільного кодексу України, моральна шкода, яка відшкодовується винною особою, може полягати: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Також визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від: характеру правопорушення; глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації; ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування; інших обставин, які мають істотне значення.
Під час визначення розміру відшкодування також обов'язково дотримуватися принципів розумності і справедливості.
Відповідно до Постанови Пленуму Верхового суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в
чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю
її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи
розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність
причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
На підтвердження того, що відповідачі своїми неправомірними діями спричинили погіршення її стану здоров'я ОСОБА_1 надала до суду лише Довідку №138 від 26.07.2018, де вказано, що вона перебувала за 2018 рік на лікарняних в періоди: з 05.04.2018 по 16.04.2018 по загальному захворюванню (12 календарних днів); з 07.05.2018 по 22.06.2018 по загальному захворюванню (47 календарних днів), однак позивачем не доведено наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача.
Будь-яких інших доказів на підтвердження завданої моральної шкоди позивачем не надано. Більше того, будь-яких клопотань про виклик свідків, проведення експертиз чи долучення інших доказів від ОСОБА_1 до суду не надходило.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів моральної шкоди у розмірі 200 000 грн підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача понесеної моральної шкоди у розмірі 8000 грн.
Окрім того, позивач просила суд стягнути з відповідачів на її користь понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. Ці витрати підтверджуються квитанцією (а.с.148) та описом робіт (а.с.149) та підлягають солідарному стягненню з відповідачів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 201, 1190 ЦК України, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення завданої моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути соділарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 8 000 грн (вісім тисяч гривень) завданої моральної шкоди.
Стягнути соділарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн (п'ять тисяч гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення виготовлено 24.06.2021.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиР. І. Тимчук