Справа № 526/768/21
Провадження № 2/526/365/2021
іменем України
16 червня 2021 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - Киричка С.А.,
з участю секретаря - Широколави О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Гадяч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гадяцької міської ради про визнання права власності на майно,
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом до Гадяцької міської ради про визнання права власності на майно. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15.07.1997 року вона придбала магазин, що знаходиться у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Однак у договорі купівлі-продажу об'єкт вказаний як 19/500 частини будівлі. На час придбання об'єкту МБТІ надавало саме такі довідки і магазин не мав окремої адреси. 15.10.2020 проведено інвентаризацію приміщення, що підтверджується технічним паспортом та присвоєно поштову адресу 10.03.2021 року.
В судове засідання позивач подала заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, позов підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві та просила його задовольнити.
Представник відповідача Гадяцької міської ради подав заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, при винесенні рішення покладалися на розсуд суду.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно договору №345 купівлі - продажу об'єкту - вбудованого приміщення магазину від 15.07.1997 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області продало , а ОСОБА_1 придбала об'єкт приватизації - вбудоване приміщення магазину в м.Гадячі загальною площею 69,9 кв.м., що становить 19/500 загальної площі будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці фонду Гадяцької міської ради.
Актом приймання - передачі від 14.07.1997 року, регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області в особі начальника Регіонального відділення Овчаренко М.С. передав, а ОСОБА_1 прийняла продане на аукціоні державне майно - вбудоване приміщення магазину в АДРЕСА_1 по ціні 2000 грн.
Свідоцтво про власність від 12.08.1997 року підтверджує, що ОСОБА_1 є власником вбудованого приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці фонду Гадяцької міської ради.
Інвентаризаційна оцінка майна в цілому була проведена 15.10.2020 року, про що свідчить копія Технічного паспорта на групу нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 , проведеної Полтавським бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор».
Згідно довідки від 19.10.2020 року №10158, виданої Полтавським бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» уточнена загальна площа будівлі становить 72,1 м?. Самочинних забудов і перепланувань не виявлено. Згідно матеріалів БТІ станом на лютий місяць 2004 року в реєстровій книзі №1за реєстровим №52 зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Гадяцького районного нотаріального округу Заєць Н.М. від 15.07.1997 року №1620, частка складає 19/500.
Згідно довідки від 10.03.2021 року, виданої ФОП ОСОБА_2 , будівлі, належній ОСОБА_1 , що знаходиться у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 .
Таким чином, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено, що фактично ОСОБА_1 є власником вище вказаного приміщення. Оскільки договором визначено, що вона володіє 19/500 часткою від усього багатоповерхового будинку АДРЕСА_1 , а отримати згоду на відчуження всіх власників квартир багатоповерхового будинку неможливо, існує перешкода власнику розпоряджатися належним їй майном.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Відповідно до ч.2 ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і, відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно вимог ст.ст. 316, 317 ЦК України громадяни України можуть бути суб'єктами права власності на підставах, не заборонених законом.
Відповідно до ст. 319 ЦК Україна власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Статтею 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу, який засвідчує його право власності.
Суд бере до уваги, що згідно вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень та вважає, що вони придбали зерносклад на підставах, які не заборонені законом і мають право на визнання за ними права власності на вказане майно.
На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст.12, 13,19,81,82,206,247,258,259,264,265 ЦПК України, ст. ст.321,328,392 ЦК України, суд-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Гадяцької міської ради про визнання права власності на майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на вбудоване приміщення магазину позначеного в технічному паспорті літ. «А-3», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та складається з коридору, площею 15,7 кв.м., вбиральні площею 3,4 кв.м., торгівельної зали площею 33,8 кв.м., складу - 8,4 кв.м., кабінету - 10.8 кв.м.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25.06.2021 року.
Суддя: С. А. Киричок