Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/2137/20
Провадження №: 2/332/63/21
16 червня 2021 р. м.Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді - Сінєльніка Р.В.,
при секретарі - Васильченко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 ( зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 ) до Запорізької міської ради (місцезнаходження: 69105 м.Запоріжжя проспект Соборний , буд. 206 ) , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша запорізька державна нотаріальна контора Південно -Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (місцезнаходження : 69006 м.Запоріжжя вул. Північне шосе, буд. 3В ) про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом , -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Запорізької міської ради , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша запорізька державна нотаріальна контора Південно -Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом , обґрунтовуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід, ОСОБА_2 , після смерті якого залишилась спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями за адресою: АДРЕСА_2 . Заповіту дід не залишив, тому в порядку спадкування за законом спадщину після його смерті успадкувала дружина спадкодавця, баба позивача, ОСОБА_3 , яка спадщину фактично прийняла, але не оформила, спадкову справу після смерті чоловіка не завела. ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 померла, заповіту не залишила, після її смерті спадщину у вигляді будинку з господарськими спорудами та будівлями за адресою: АДРЕСА_2 . прийняла мати позивача - ОСОБА_4 . За життя ОСОБА_4 прийняту нею спадщину не оформила, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заповіту ОСОБА_4 не залишила. Єдиною спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_4 є її донька, ОСОБА_1 , позивач у справі, яка у встановленому законом порядку спадщину після смерті матері, як спадкоємиця за законом прийняла, звернулась з відповідною заявою до Першої Запорізької державної нотаріальної контори, але отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері оскільки не має правовстановлюючих документів на підтвердження належності її матері спадкового майна, що було не переоформлено за життя попередніми спадкодавцями. Посилаючись на неможливість оформлення спадщини через відсутність правовстановлюючих документів в позасудовому порядку, просила визнати за нею право власності на вищевказаний будинок з надвірними будівлями та спорудами.
Представник позивача - адвокат Серболова Н.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_5 проти позовних вимог не заперечувала, просила прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився , надав суду заяву про розгляд справи без її участі.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_3 та є сусідкою сім'ї ОСОБА_7 , які проживали в буд. 12. ОСОБА_2 ( батько ОСОБА_4 ) з дружиною ОСОБА_3 жили в цьому будинку коли їй було 18-19 років. Степан до смерті жив за вказаною адресою , з цього будинку його хоронили. Його дружина ОСОБА_8 залишилась проживати в цьому будинку, доглядала за будинком та за городом. В 1982 році померла ОСОБА_8 , за будинком стала доглядати ОСОБА_4 , прибирала , висаджувала городину. Після смерті ОСОБА_9 , яка померла в 2018 році, спадщину прийняла ОСОБА_1 , інші особи на будинок не претендували.
Свідок ОСОБА_10 (проживає в будинку АДРЕСА_3 ) суду пояснила , що вона є сусідкою сім'ї ОСОБА_7 , знає добре їх сім'ю , це її друзі . Тамара її найкраща подруга. Після смерті ОСОБА_11 спадщину прийняла ОСОБА_12 , у 1982 році після її смерті спадщину прийняла ОСОБА_4 , інших спадкоємців не було. В 2018 році померла ОСОБА_13 , спадщину прийняла її донька ОСОБА_14 , яка на даний час доглядає за будинком.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, оцінивши та проаналізувавши всі надані докази, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що «02» вересня 2018 року померла гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: Україна, Запорізька область, місто Запоріжжя, підтвердженням чого є Свідоцтво про смерть, видане 05 вересня 2018 року Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Серія НОМЕР_1 (а.с. 9).
Померла «02» вересня 2018 року гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у період з 28.12.1976 року по 30.01.2019 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить довідка від
12.02.2019року № 04-07/3/2201, видана Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради(а.с. 10).
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір'ю позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження гр. ОСОБА_15 , виданого бюром запису актів громадянського стану м.Запоріжжя Виконкомом Орджонікідзевської районної Ради депутатів трудящих Запорізької Серія НОМЕР_2 , складено відповідний актовий запис № 212 від 24 січня 1966 року( а.с. 11); свідоцтвом про укладання шлюбу між громадянином ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та громадянкою ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , виданого 23 листопада 1985 року відділом запису актів громадянського стану Виконавчого комітету Запорізької міської Ради народних депутатів Запорізької області Серія НОМЕР_3 , актовий запис за №3173, після укладання шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові - ОСОБА_17 , дружині - ОСОБА_17 (а.с.12); Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00023471388, виданого Хортицьким районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 24 липня 2019 р.(а.с.13); свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданого 27 листопад 1973 року Бюром запису актів громадянського стану м.Запоріжжя Виконкомом Заводської районної Ради депутатів трудящих Запорізької Серія НОМЕР_4 , актовий запис за №372, після розірвання шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові - ОСОБА_18 , дружині - ОСОБА_7 (а.с.14); свідоцтвом про народження гр. ОСОБА_4 , виданого повторно Ленінським районним бюром ЗАГС м.Запоріжжя 12 червня 1956 року Серія ЯГ № 982781, складено відповідний актовий запис № 1289 від 28 вересня 1942 року(а.с.15).
Спадкове майно, яке залишилося після смерті матері позивач прийняла за законом, згідно зі ст.1261 Цивільного кодексу України.
Крім позивача інших спадкоємців за законом згідно із статтею 1261 Цивільного кодексу України, немає.
Спадкоємців за законом передбачених ст. 1266 Цивільного кодексу України, немає.
Заповіт не складався, тому спадкоємців за заповітом також немає.
Згідно із ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкоємцем, має подати у встановлений законодавством шестимісячний строк до нотаріуса відповідну заяву про прийняття спадщину, оскільки постійно не проживав із спадкодавцем, а мешкав в місці, яке є іншим від місця проживання спадкодавця.
Першою запорізькою державною нотаріальною конторою на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом в порядку ст.1261 Цивільного кодексу України була заведена спадкова справа № 12/2019 після померлої «02» вересня 2018 року гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: Україна, Запорізька область, м.Запоріжжя, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 30.01.2019 року № 54925048(а.с.16).
До складу спадкового майна за законом входить: житловий будинок АДРЕСА_3 , що належало гр. ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого була дружина гр. ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої була її дочка гр. ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; недотримана пенсія.
« ІНФОРМАЦІЯ_2 померла гр. ОСОБА_3 , підтвердженням чого є Свідоцтво про смерть, видане Відділом запису актів громадянського стану Виконавчого комітету Шевченківської районної Ради народних депутатів м.Запоріжжя Запорізької області 29 березня 1982 року Серія НОМЕР_5 (а.с. 17).
Померла «29» березня 1982 року гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у період з 05.01.1957 року по 29.03.1982 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить довідка від
12.02.2019року № 04-07/3/2200, видана Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради(а.с.18).
«24» липня 1976 року помер гр. ОСОБА_2 , підтвердженням чого є Свідоцтво про смерть, видане Відділом запису актів громадянського стану Виконавчого комітету Шевченківської районної Ради народних депутатів м.Запоріжжя Запорізької області 25 липня 1976 року Серія НОМЕР_6 (а.с. 19).
Померлий «24» липня 1976 року гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у період з 23.01.1954 року по 25.07.1976 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить довідка від 12.02.2019 року № 04-07/3/2199, видана Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради (а.с.20).
ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , були батьками матері позивача- гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується наступними документами, а саме: свідоцтвом про народження гр. ОСОБА_4 , виданого повторно Ленінським районним бюром ЗАГС м.Запоріжжя 12 червня 1956 року Серія ЯГ № 982781, складено відповідний актовий запис № 1289 від 28 вересня 1942 року; Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00023471388, виданого Хортицьким районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 24 липня 2019 р.; свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданого 27 листопад 1973 року Бюром запису актів громадянського стану м.Запоріжжя Виконкомом Заводської районної Ради депутатів трудящих Запорізької Серія НОМЕР_4 , актовий запис за №372, після розірвання шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові - ОСОБА_18 , дружині - ОСОБА_7 .
Крім того, ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується архівним витягом, виданим Державним архівом Запорізької області
12.08.2019№01-32/С-2020 та належним чином завіреною копією запису акту про шлюб №330 від 03 травня 1935 року(а.с. 21- 22).
Ані після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ані після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкові справи не заводились, заповіти не складались, що підтверджується Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 24.10.2019 № 58050102, № 58050151 та Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 24.10.2019 № 58050111, № 58050160(а.с.23-26).
На час відкриття спадщини, тобто на «29» березня 1982 року - це дата смерті гр. ОСОБА_3 - матері гр. ОСОБА_4 та на час відкриття спадщини, тобто на « ІНФОРМАЦІЯ_1 - це дата смерті гр. ОСОБА_2 - чоловіка гр. ОСОБА_3 діяв Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963 року.
У статті 5 Цивільного кодексу України визначені загальні правила дії актів цивільного законодавства в часі, за якою акти цивільного законодавства регулюють цивільні відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Певні особливості передбачені розділом «Прикінцеві та перехідні положення». Відповідно до п. 4 вказаного розділу щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК, положення ЦК застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Пункт 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК 2003 року встановлює, що правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цього Кодексу.
ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги за законом, яка разом проживала та була зареєстрована із спадкодавцем у житловому будинку АДРЕСА_2 , яка прийняла спадщину згідно з п.1., п.2 ч.І ст.549 ЦК УРСР 1963 року, так як фактично вступила в управління (володіння) майном, прийняла спадщину після померлого «24» липня 1976 року гр. ОСОБА_2 - чоловіка.
До дій, що свідчать про прийняття спадщини згідно з п.1 ч.І ст.549 ЦК УРСР визнаються дії, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном та подав заяву про прийняття спадщини.
Піклування та утримання гр. ОСОБА_3 цього спадкового майна означає прийняття нею спадщини в цілому, про що зазначено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 24 червня 1983 р. «Про практику розгляду судами України справ про спадкування».
Про це також зазначено в п.1 постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» Пленуму Верховного Суду України, а саме: «У разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963 року».
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу УРСР 1963 року та пункту 5 прикінцевих та перехідних положень до Цивільного кодексу України 2003 року дії, що свідчать про прийняття спадщини визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, після померлого «24» липня 1976 року гр. ОСОБА_2 був спадкоємець за законом згідно із ст. 529 Цивільного кодексу УРСР 1963 року та пункту 5 прикінцевих та перехідних положень до Цивільного кодексу України 2003 року:
дружина - гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка у період з 05.01.1957 року по 29.03.1982 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), про що свідчить довідка від 12.02.2019 року № 04-07/3/2199, видана Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради.
Після померлої «29» березня 1982 року гр. ОСОБА_3 був спадкоємець за законом згідно із ст. 529 Цивільного кодексу УРСР 1963 року та пункту 5 прикінцевих та перехідних положень до Цивільного кодексу України 2003 року:
дочка - гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка у період з 28.12.1976 року по 30.01.2019 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить довідка від 12.02.2019 року № 04- 07/3/2200, видана Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради.
Спадкоємців за заповітом немає.
Коли минуло півроку, позивач ОСОБА_1 звернулася до Першої запорізької державної нотаріальної контори для подальшого оформлення спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок та його державну реєстрацію та для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію.
10.07.2020року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим №165 на пенсію, виданого Першою запорізькою державною нотаріальною конторою, про що свідчить Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №60886019 від 10.07.2020(а.с. 27).
Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_3 , що належало гр. ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого була дружина гр. ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої була її дочка гр. ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивачу ОСОБА_1 . Першою запорізькою державною нотаріальною конторою було відмовлено, у зв'язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності спадкодавця на таке майно, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10 липня 2020 року №1050/02-31(а.с.28).
Згідно листа Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації від 28.10.2019 року № 10527 вбачається, що до складу спадкового майна за законом входить: житловий будинок АДРЕСА_3 , що належало гр. ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва № НОМЕР_7 про право приватної власності на житловий будинок, виданого 12 жовтня 1973 року міськкомунгоспом виконкому Запорізької міської Ради депутатів трудящихся(а.с. 30), спадкоємцем якого була дружина гр. ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої була її дочка гр. ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вищезазначений документ, що посвідчує право власності спадкодавця, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, на житловий будинок АДРЕСА_3 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері - гр. ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка - гр. ОСОБА_2 , у позивача відсутній.
Згідно листа Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації від 28.10.2019 року № 10528 та технічним паспортом на будинок на 19.06.1973 року житловий будинок АДРЕСА_3 з відповідними надвірними будівлями та спорудами, зазначений в плані літерою А-1, розташованого на земельній ділянці площею 600 кв.м., житловою площею 25,0 кв.м., загальною площею 40,3 кв.м.(а.с.33). Власником у технічному паспорті записаний гр. ОСОБА_2 на весь житловий будинок( а.с. 34-38).
Таким чином, виникла ситуація при якій позивач не може оформити спадщину у нотаріуса шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_3 , а також отримати від нотаріуса, як державного реєстратора, протягом п'яти робочих днів Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, так як у неї відсутній документ, що посвідчує право власності спадкодавця на таке майно, а саме: свідоцтво № НОМЕР_7 про право приватної власності на житловий будинок видане 12 жовтня 1973 року міськкомунгоспом виконкому Запорізької міської Ради
депутатів трудящихся.
У відповідності до п. п. 4.15, 4.18 Наказу Міністерства юстиції України «Про
затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22 лютого 2012
року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на
яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що
посвідчують право власності спадкодавця на таке майно та перевірки відсутності заборони
або арешту цього майна. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про
право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного
питання в судовому порядку.
Крім того, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику
у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 передбачено, що свідоцтво про
право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в
порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в
нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на
спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права
на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України у разі спадкування права та обов'язки
спадкодавця переходять до спадкоємців.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та
обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися
внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Якщо спадщина відкрилась у період чинності ЦК УРСР, застосовуванню підлягають норми ЦК УРСР про належність спадщини спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від оформлення права на спадщину.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом та спадкування за заповітом.
Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР 1963 року часом (моментом) відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Згідно ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно ст. 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Відповідно ст. 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Відповідно ст. 530 ЦК УРСР 1963 року при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).
Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з вимогами ст. ст. 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною 1 ст. 1298 ЦК України встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцем після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до глави 10 п. 4.15 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5 передбачено, що «видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання оригіналів правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкоємцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна».
Якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" також роз'яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" має місце роз'яснення щодо розгляду цивільних спорів, зокрема, у випадку неможливості спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. За змістом цих роз'яснень видно, що не міститься прямої заборони щодо визнання судом права власності за спадкоємцем на нерухоме майно в разі, коли спадкодавець на законних підставах володів та користувався цим майном, але відсутній оригінал правовстановлюючого документу або в силу об'єктивних причин спадкодавець не встиг за життя здійснити реєстрацію нерухомого майна в БТІ.
Відповідно до ст. ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.
Таким чином, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого залишилась спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями за адресою: АДРЕСА_2 , який належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок № 555 від 12 жовтня 1973 року, виданого міськомунгоспом виконкому Запорізької міської Ради депутатів трудящих. (а.с. 30). Заповіту ОСОБА_2 не залишив, в порядку спадкування за законом (ст. 549 ЦК УРСР 1963 року) після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла його дружина, ОСОБА_3 , баба позивача, яка спадщину за життя не оформила і ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Заповіту ОСОБА_3 не залишила, тому в порядку спадкування за законом будинок АДРЕСА_2 прийняла (ст. 549 ЦК УРСР 1963 року ) донька ОСОБА_3 , мати позивача - ОСОБА_4 , яка постійно проживала у вищевказаному будинку, здійснювала управління та догляд за будинком після смерті матері, що підтвердили у судовому засіданні свідки: ОСОБА_6 та ОСОБА_10 . За життя ОСОБА_4 успадкований нею будинок у нотаріальній конторі не оформила, правовстановлюючі документи на своє їм'я не отримала, спадкову справу після смерті матері не заводила. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла, заповіту не залишила. Єдиною спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_4 є її донька - ОСОБА_1 , позивач у справі, яка у встановленому законом порядку спадщину після смерті матері, як спадкоємиця за законом прийняла, звернулась з відповідною заявою до Першої Запорізької державної нотаріальної контори, але отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері оскільки не має правовстановлюючих документів на підтвердження належності її матері спадкового майна, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10 липня 2020 року (а.с.28). Тому позивач ОСОБА_1 має право на спадкування після смерті її матері ОСОБА_4 , яка прийняла але не оформила спадщину після смерті баби позивача- ОСОБА_3 , яка прийняла але не оформила спадщину після смерті діда позивача ОСОБА_2 , за яким зареєстровано до теперішнього часу право власності на житловий будинку з господарськими спорудами та будівлями за адресою: АДРЕСА_2 .
Суд приходить до висновку, що відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на майно, що увійшло до складу спадщини не є перешкодою для задоволення позовних вимог.
Беручи до уваги, наявність у позивача по справі права на спадкування після смерті ОСОБА_4 , своєчасне прийняття позивачем спадщини у встановленому законом порядку, належність майна, щодо якого заявлені позовні вимоги, спадкодавцю на день її смерті, наявність мотивованої відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки вимоги позивача по справі є законними і обґрунтованими, не порушують прав, свобод чи інтересів інших осіб, обраний спосіб захисту відповідає вимогам закону та спрямований на захист спадкових прав позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_8 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок АДРЕСА_3 з відповідними надвірними будівлями та спорудами, зазначений в плані літерою А-1, розташованого на земельній ділянці площею 600 кв.м., житловою площею 25,0 кв.м., загальною площею 40,3 кв.м., що належало ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої була її дочка ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, та померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 25.06.2021 року .
Суддя Р.В. Сінєльнік