іменем України
Справа № 285/2410/21
провадження у справі № 2/0285/658/21
22 червня 2021 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді………………Літвин О. О.,
секретаря………........................Касянчук І. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу
за правилами спрощеного позовного провадження
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про стягнення аліментів, -
У травні 2021 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів. Зазначала, що після фактичного припинення шлюбних відносин з відповідачем, на її утриманні перебувають їх спільні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від обов'язку утримувати та матеріально забезпечувати дітей, позивач просила стягнути з нього аліменти на їх утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн. щомісячно на кожного, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до їх повноліття.
Сторони в судове засідання не прибули, надіслали до суду письмові заяви, в яких просили справу розглянути у їх відсутність. Позивач позовні вимоги підтримала.
Відповідач у відзиві від 27.05.2021 заперечив проти такої суми аліментів, просив задовольнити позов частково, стягуючи з нього на утримання доньок по 1 200 грн. на кожну, обґрунтовуючи тим, що з 2016 року ніде не працює, отримує незначні та нерегулярні заробітки.
Дослідивши надані докази по справі, суд дійшов до наступного висновку.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Таке утримання є безумовним, оскільки закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є вони працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Конвенція ООН про права дитини від 20.11.1989 pоку встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, яка має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, вони зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття (ст.ст. 141, 180 СК України).
Способи виконання обов'язку утримувати своїх неповнолітніх дітей визначені ст. 181 СК України, за змістом якої, аліменти за рішенням суду присуджуються у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.
Судом установлено, що з 19.02.2013 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Домовленості про утримання спільних доньок сторони не досягли.
Держава Україна, проголошуючи такий принцип сімейного права, як державна охорона кожної дитини, реалізує його в одному із положень ст.182 СК України, якавстановлює мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Законом України «Про державний бюджет України» встановлений розмір прожиткового мінімуму (з 01.07.2021) для дітей віком від 6 до 18 років - 2 510 грн.
Обов'язки по вихованню, догляду, розвитку дитини значно більшою мірою виконуються тим з подружжя (з колишнього подружжя), з яким дитина проживає. Незважаючи на юридично закріплений принцип гендерної рівності (ч.6 ст.7 СК України), у переважній більшості випадків догляд за дитиною здійснює її мати.
Відповідач є здоровою, молодою особою 30 років; працездатний; інших дітей чи непрацездатних батьків на утриманні не має; не достатньо приймає участі у вихованні неповнолітніх дітей та не створює всі необхідні умови для їх розвитку і життя; будь-яких поважних причин, що унеможливлюють надання ним матеріальної допомоги своїм дітям, на момент розгляду справи не існує, відтак він спроможний сплачувати аліменти.
Суд наголошує, що обов'язок по утриманню дитини, піклування про її фізичний і духовний розвиток, створення умов для отримання належної освіти, не може бути покладений виключно на одну матір.
Разом з тим, на думку суду, позовні вимоги дещо завищені. Аліментні зобов'язання на утримання дітей призначаються за наявності юридичних складових - сукупності певних умов, а саме: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Позивачкою не була доведена можливість сплати відповідачем аліментів у визначеному нею розмірі.
Відтак, виходячи з позиції якнайкращого забезпечення інтересів обох доньок; враховуючи визначений законодавством мінімальний розмір прожиткового мінімуму для дітей, розмір середньої заробітної плати по Житомирський області (яка згідно з офіційними даними Мінфіну України та Державного комітету статистики у Житомирській області за І квартал 2021 року становить 10 331 грн.); потребу позивачки у фінансовій допомозі з боку відповідача, який є людиною працездатного віку та зобов'язаний брати участь у забезпеченні благополуччя своїх доньок, - суд приходить до висновку, що він спроможний сплачувати аліменти в розмірі по 2 000 грн. щомісячно на кожну дитину. Така сума аліментів є реальною, відповідатиме інтересам неповнолітніх дітей, матеріальному становищу та стану здоров'я платника аліментів, а також засадам розумності, виваженості і справедливості.
Закон рівною мірою покладає обов'язок щодо утримання дітей на обох батьків, що разом із присудженою сумою аліментів, забезпечить належне їх утримання.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до положень ст.191 СК України стягнення аліментів потрібно проводити з дня пред'явлення позову, тобто з 12.05.2021.
Рішення в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», то відповідно до вимог ст.141 ЦПК України він стягується з відповідача в дохід держави в сумі 908 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 258 - 259, 265, 268, 354 ЦПК України, - суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,
на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,
аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 2 000 (дві тисячі) грн. на кожну, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно,
починаючи стягнення з 12.05.2021 до повноліття доньок: ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання, а в іншій частині - в загальному порядку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 908 (дев'ятсот вісім) грн. судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Дата виготовлення повного тексту рішення - 25 червня 2021 року.
Головуючий суддя О. О. Літвин