Єд. унік. № 243/6157/21
Провадження № 3/243/2428/2021
Іменем України
25 червня 2021 року м. Слов'янськ
Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Мінаєв І.М., за участю секретаря судового засідання Сорокіної Д.В., прокурора Нілової Є.О.,розглянувши матеріали, які надійшли з Донецького управління департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця с. Старомлинівка Великоновоселківського району Донецької області, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 1726 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП), -
Згідно протоколу № 1202105960-9 від 15.06.2021 01.04.2021 колишній старший оперуповноважений відділу кримінальної поліції Краматорського відділу поліції ГУНП в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_1 , порушуючи вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України “Про запобігання корупції”, несвоєчасно без поважних причин подав декларацію суб'єкта декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.1726 КУпАП.
Прокурор у судовому засіданні, вбачаючи в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1726 КУпАП, просив визнати його винним та накласти адміністративне стягнення.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , частково визнав себе винним, зазначив, що дійсно подав декларацію після звільнення 01.04.2021, тобто з пропуском встановленого строку. Пояснив, що йому не було відомо, що він має подавати декларацію, а коли йому знайомі про це повідомили він перебував за межами Донецької області та не мав при собі електронного ключа для подання декларації. Відразу ж подав декларацію при першій можливості. З 01.04.2021 р. до теперішнього часу НАЗК відносно нього будь-яких перевірок не проводило, пояснень не вимагало, умислу на неподання декларації у нього не було.
Адміністративним правопорушенням відповідно до ч.1 ст.1726 КУпАП визнається несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
За змістом примітки до ст. 1726 КУпАП суб'єктами декларування у цій статті є особи, які зазначені у пункті 1, підпунктах “а” та “в” пункту 2 частини першої статті 3 Закону України “Про запобігання корупції”, які відповідно до частин першої, другої статті 45 Закону України “Про запобігання корупції” зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до п.п. “з” п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про запобігання корупції” до суб'єктів, на яких поширюється дія цього Закону, віднесено поліцейських.
З протоколу про адміністративне правопорушення № 1202105960-9 від 15.06.2021 вбачається, що 01.04.2021 колишній старший оперуповноважений відділу кримінальної поліції Краматорського відділу поліції ГУНП в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_1 , порушуючи вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України “Про запобігання корупції”, несвоєчасно без поважних причин подав декларацію суб'єкта декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
Наказом ГУНП в Донецькій області від 30.11.2017 № 575 о/с капітана поліції ОСОБА_1 призначено старшим оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Краматорського відділу поліції (а.с.28). Наказом ГУНП в Донецькій області від 11.02.2020 № 53 о/с капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за власним бажанням (а.с.29).
Згідно абзацу 2 ч. 2 ст.45 Закону України “Про запобігання корупції” закріплено, що особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому ч.1 цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, шляхом її заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК до 1 квітня. Положення цієї норми були роз'яснені ОСОБА_1 особисто під підпис (а.с.38-40, 42-43).
Положенням п.п. 3 п.5 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 3, суб'єкти декларування подають декларації відповідно до статті 45 Закону з додержанням таких вимог: декларація після звільнення - декларація, яка подається відповідно до абзацу другого частини другої статті 45 Закону до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах “а”, “в” пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Інформація про місце роботи (проходження служби) та займану посаду суб'єкта декларування у такій декларації зазначається відповідно до місця роботи (проходження служби) та займаної посади, перебування (проходження), на яких зумовили обов'язок подання такої декларації.
Суб'єкти декларування подають зазначені документи через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному кабінеті після реєстрації в Реєстрі.
Пунктом 3 розділу II Порядку також визначено, що суб'єкт декларування повинен зареєструватися у Реєстрі з використанням особистого ключа та посиленого сертифіката відкритого ключа електронного цифрового підпису.
Відповідно до вимог законодавства останнім днем подання декларації за 2020 рік для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є 31 березня 2021 року.
За відомостями Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зафіксованими протоколом огляду від 04.06.2021, ОСОБА_1 подав декларацію після звільнення за 2020 01 квітня 2021 о 17-48 год. (а.с.16-23). Як вбачається з роздруківки послідовності дій користувача “Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”, вчинених ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 02.04.2021, 01.04.2021 у період часу з 17-24 год. до 17-48 год. З використанням ІР-адреси НОМЕР_2 вчинені дії з заповнення розділів декларації та збереження її чернетки, 01.04.2021 о 17-48 год. декларацію успішно подано (а.с.15).
Зі змісту пояснень ОСОБА_1 , доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що він не був обізнаний з обов'язком до 01 квітня подати декларацію після звільнення, йому про це стало відомо лише 31.03.2021 від знайомого. Оскільки він перебував у дорозі, він не мав технічної можливості своєчасно подати декларацію. Декларація була ним подана 01.04.2021 о 17-48 год. (а.с.45).
За відомостями ТОВ “СДС-Схід” від 31.05.2021, компанія надає абонентам телекомунікаційні послуги з доступу до мережі Інтернет через ІР-адресу НОМЕР_2 , включаючи дату надання таких послуг 01.04.2021, зокрема в період часу з 17-24 год. до 17-50 год. за адресою підключення: АДРЕСА_1 (а.с.25).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до ст. 254 КУпАП основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який, в свою чергу, є найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Протокол це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що в порушення вказаних вище вимог протокол щодо ОСОБА_1 було складено з суттєвим порушенням строків його складання.
Такий висновок суду ґрунтується на наступному.
На думку суду, на порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення розповсюджується принцип розумності строку розгляду справи, передбачений ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тому коли між моментом фактичного виявлення правопорушення та моментом складання протоколу існує тривалий термін (місяць і більше), то в таких випадках має місце порушення принципу розумності та правової визначеності, що може становити питання про незаконність складення протоколу (така позиція висловлена в Узагальненні Донецького апеляційного суду щодо дотримання місцевими загальними судами законодавства при розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією 2021 року)
Діючим законодавством чітко не визначено, що слід розуміти під виявленням правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ» від 23.02.2006 р., суди застосовують рішення ЄСПЛ як джерело права.
У рішеннях ЄСПЛ неодноразово зверталась увага на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності, про що наголошено у рішеннях «Єлоєв проти України» від 06.11.2008 р., «Фельдман проти України» від 08.04.2010 р., та «Харченко проти України» від 10.02.2011 р, тощо.
У рішенні ЄСПЛ від 14.10.2010 р. у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Така правова позиція узгоджується зі ст. 8 Конституції України, відповідно до якої, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, перевірка своєчасності подачі ОСОБА_1 декларації розпочата органами поліції значно раніше до дати складання вказаного вище протоколу.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, до протоколу, крім іншого, додана роздруківка з Єдиного державного реєстру декларацій за період з 01.01.2021 р. по 21.04.2021 р., згідно з якою ОСОБА_1 декларацію за 2020 рік подав 01.04.2021 р.о 17:48:59
З цього приводу слід зазначити, що з моменту оприлюднення вказаної декларації у Єдиному реєстрі декларацій на офіційному сайті НАЗК, відомості, що містяться в цій декларації, в т.ч. і щодо дати її подання, набули статусу загальнодоступних.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, перевірка відповідно до положень пункту 8 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» за фактом несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації НАЗК не проводилась, та тільки 29.04.2021 р. перевірку ініційовано Національним агентством шляхом надіслання листа до ДВБ НПУ, який отримано 06.05.2021 р., для вжиття заходів з перевірки цих фактів, та у разі встановлення підстав складання протоколів про адміністративне правопорушення.
З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що подання декларації ОСОБА_1 01.04.2021р. та її оприлюднення у такий спосіб зробило її загальнодоступною, та станом на 15.06.2021 спеціально уповноважений суб'єкт у сфері протидії корупції (яким в т.ч. є органи поліції, згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»), володів достатньою інформацію про вказаний вище факт.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що 27.05.2021 р. до Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області з Донецького управління Департаменту внутрішньої безпеки направлено запит на отримання наказів про призначення на посаду та звільнення з посади, а також копію посадової інструкції ОСОБА_1 , проте наданою відповіддю нових даних ніж ті, які вже містили матеріали провадження, здобуто не було.
Враховуючи викладене вище, на думку суду, на час надходження матеріалів до ДВБ НПУ 02.06.2021 р. факт неподання ОСОБА_1 декларації після звільнення за 2020р. вже був виявлений.
Посилання на те, що датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу - 15.06.2021 р., оскільки саме в цей день посадовою особою органу Національної поліції надається оцінка зібраним доказам у їх сукупності не можна вважати переконливими, оскільки такий підхід не узгоджується з принципом правової визначеності, який є невід'ємною складовою принципу верховенства права та елементом справедливого судочинства.
На переконання суду, несвоєчасне проведення ефективної адміністративної перевірки та складання протоколу про адміністративне правопорушення не може бути підставою для штучного продовження строків, визначених у ст. 38 КУпАП.
Такий висновок узгоджується і з правовою позицією, викладеною у п. 16 Постанови ПВСУ №13 від 25.05.1998 р. «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією».
А тому з урахуванням наведеного вище суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням строку, визначеним ч. 2 ст. 254 КУпАП, а тому є недопустимим доказом по справі.
Крім наведеного вище суд вважає необхідним звернути увагу на правові висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Яременко проти України», де зазначено:«…Питання, яке Суд має вирішити, полягає у визначенні, чи було справедливим провадження у справі загалом, включаючи спосіб, у який були отримані докази. При цьому має бути оцінена відповідна "незаконність" і, якщо це стосується порушення іншого конвенційного права, має бути оцінений характер виявленого порушення (рішення "Хан проти Сполученого Королівства" і "Аллан проти Сполученого Королівства" При цьому має бути врахована якість таких доказів і, зокрема те, чи породжують обставини, за яких вони були отримані, будь-який сумнів щодо їхньої достовірності й точності…».
Крім того, судом встановлено, що ГУНП в Донецькій області листом від 02.04.2021 р. відповідно до ч. 2 ст. 49 ЗУ «Про запобігання корупції» було повідомлено Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) про факт неподання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме після звільнення за 2020 р.
У подальшому, тільки 29.04.2021 р. з НАЗК до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі - ДВБ НПУ) надійшов лист, відповідно якого ДВБ НПУ повідомлялося про факт встановлення НАЗК, що ряд осіб, у тому числі і ОСОБА_1 , несвоєчасно подали декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (а.с.12)
17.05.2021 р. перевірка інформації, наданої НАЗК щодо ОСОБА_1 , була доручена начальнику Донецького управління ДВБ НПУ, що підтверджується листом № 5524/42-08/03-21 від 17.05.2021 р.(а.с.11)
15.06.2021 р. старшим оперуповноваженим Донецького управління ДВБ НП України був складений протокол № 1202105960-9 від 15.06.2021 р. про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо ОСОБА_1 (а.с. 5-10).
Слід наголосити, що згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про запобігання корупції», НАЗК є спеціально уповноваженим суб'єктом у сфері протидії корупції та центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Як визначено п. 1 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про запобігання корупції», НАЗК проводить щодо декларацій, поданих суб'єктами декларування, такий вид контролю - щодо своєчасності подання декларацій.
Порядок встановлення своєчасності подання декларацій визначений положеннями ст. 49 Закону України «Про запобігання корупції».
Так, юридичні особи публічного права зобов'язані перевіряти факт подання суб'єктами декларування, які в них працюють відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку. Якщо за результатами контролю встановлено, що суб'єкт декларування не подав декларацію, НАЗК письмово повідомляє такого суб'єкта про факт неподання декларації і одночасно письмово повідомляє про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику юридичної особи публічного права про факт неподання декларації суб'єктом декларування.
Протокол про адміністративне правопорушення повинен містити достатні об'єктивні дані, які дійсно свідчать про ознаки конкретного правопорушення. Об'єктивними такі дані можуть бути лише у зв'язку з їх виявленням та встановленням компетентним державним органом в установленому законом порядку. Викладені вище норми законодавства дають підстави для висновку, що таким порядком перед початком перевірки щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, є здійснення НАЗК контролю щодо своєчасності подання декларації суб'єктом декларування, встановлення за результатами такої перевірки факту порушення антикорупційного законодавства, а також відображення цього факту у відповідному рішенні НАЗК.
Проте, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та в доданих до протоколу документах відсутня інформація з приводу того, чи був дотриманий визначений положеннями ст. 49 Закону України «Про запобігання корупції» порядок встановлення своєчасності подання декларації ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей про те які заходи було вжито уповноваженими особами НАЗК відповідно до вимог ст. 49 ЗУ «Про запобігання корупції» після отримання листа від ГУНП в Донецькій області від 02.04.2021 р. з повідомленням про неподання декларації ОСОБА_1 після звільнення за 2020 р., а саме письмового повідомлення особи про факт неподання декларації, витребування у неї пояснень з цього питання, та складання за даним фактом відповідного висновку.
Відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду Верховного суду, викладеної в Постанові від 11.12.2019 р. (Справа №П/811/593/17, провадження №К/990126138/18), а також неодноразово зазначив і підтвердив (постанова від 17.07.2020 р. по справі №816/2108/17; постанова від 02.10.2019 р. по справі № 1440/2177/18; постанова від 10.06.2020 р. у справі № 560/1779/19) наголошено, що контроль за своєчасністю подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також перевірка достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації належить до виключної компетенції НАЗК. Тобто, якщо НАЗК встановить факт несвоєчасного подання чи неподання декларацій або повідомлення про зміни у майновому стані особою, яка в розумінні Закону № 1700-VIII є суб'єктом декларування і в якої виник обов'язок подати таку декларацію чи повідомлення, то лише висновок цього органу може бути підставою для притягнення такої особи до юридичної відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
Спеціальним законом («Про запобігання корупції»), який регулює питання запобігання корупції, право проводити перевірки дотримання законодавства про запобігання корупції належить виключно НАЗК, а не іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, в тому числі і органам Національної поліції.
Тобто, виключно після проведення перевірки НАЗК і направлення висновку НАЗК спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції (в тому числі і Національній поліції), у останніх виникають повноваження на складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Закон України «Про запобігання корупції» є спеціальним, а тому має пріоритет перед іншими нормативно-правовими актами.
Отже, на НАЗК покладено обов'язок проведення контролю подання декларацій відповідними суб'єктами. У разі встановлення факту не подачі декларації НАЗК повідомляє про це особу, яка не подала декларацію, та відповідні суб'єкти у сфері протидії корупції.
Крім того, виключно на НАЗК покладено обов'язки здійснення контролю щодо своєчасності подання, правильності та повноти заповнення, а також здійснення логічного та арифметичного контролю, перевірки декларацій та проведення моніторингу способу життя суб'єктів декларування.
Такими повноваженнями щодо такого контролю інші суб'єкти у сфері протидії корупції, зокрема поліція, в розумінні Закону не наділені.
Крім того, Закон України «Про національну поліцію» також не містить положень щодо повноважень органів поліції на виявлення саме адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Тобто, лише письмове повідомлення чи відповідний висновок НАЗК про несвоєчасність подання декларації буде допустимим доказом, який підтверджує цей факт порушення антикорупційного законодавства. І тільки таке письмове повідомлення чи відповідний висновок НАЗК встановлює факт несвоєчасного подання декларації і є підставою для початку провадження і послідуючого складання протоколу про відповідне адміністративне правопорушення.
З урахуванням наведеного вище, суд звертає увагу на те, що сам факт несвоєчасного подання декларації не може свідчити про наявність складу адміністративного правопорушення.
Адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання декларацій настає лише у разі подання її з порушенням встановлених строків без поважних причин.
Такий факт може бути встановлений лише після проведення відповідної перевірки. Про це ж зазначено у листі голови НАЗК на ім'я Департаменту внутрішньої безпеки НПУ від 29.04.2021 р.
Таким чином, судом встановлено, що контроль за своєчасністю подання декларації ОСОБА_1 уповноваженою особою, а саме, НАЗК не проводився (відповідно до ст.ст. 48-50 Закону України «Про запобігання корупції»).
Тобто, всі обов'язкові дії по проведенню контролю та перевірки, у тому числі після встановлення, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК, у тому числі на підставі листа уповноваженої особи отримати пояснення від особи, якою не подано (чи подано з порушенням строків) декларацію, вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності.
За вказаних вище обставин, та враховуючи, що зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази отриманні без дотримання Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суд приходить до висновку, що є підстави для закриття провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 172-6, 247, 283-284, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв