Справа № 263/6079/21
Провадження № 3/263/2065/2021
23 червня 2021 року місто Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Музика Олександр Миколайович, розглянувши матеріали, які надійшли з Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН невідомий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 27 квітня 2021 року о 17:00 год., знаходячись за місцем мешкання колишньої дружини - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного та фізичного характеру,а саме: штовхав ОСОБА_2 та ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психічному здоров'ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не визнав та пояснив суду, що 27 квітня 2021 року приїхав до своєї колишньої дружини - ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , для того щоб забрати дитину, на що вона давала свою згоду. У ОСОБА_2 змінився настрій, вона не захотіла надавати йому дитину для спілкування, почала чинити опір, забрала з його машини ключі та грошові кошти у сумі 2 000 грн. ОСОБА_1 викликав поліцію, працівники якої склали відносно нього указаний протокол. Також ОСОБА_1 зазначив, що не штовхав ОСОБА_2 та не висловлювався на її адресу нецензурною лайкою.
Разом із тим, факт адміністративного правопорушення підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 686548 від 24 квітня 2021 року матеріалами, а саме: заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , рапортом.
Статтями 251, 280 КУпАП визначені фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Так, згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, в тому числі, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Абзацом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» визначено, що насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю. В абзаці 4 вищевказаної статті зазначено, що під психологічним насильством в сім'ї розуміється насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Згідно з ч. 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
У відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин адміністративного провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувся конфлікт з приводу спілкування з дитиною, під час якого ОСОБА_1 штовхав та ображав нецензурною лайкою ОСОБА_2 .
Пояснення сторони захисту суд розцінює як такі, які базуються на власному сприйнятті виниклої обстановки, покликані на ухилення від адміністративної відповідальності.
Отже, аналізуючи пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що вони у сукупності з іншими доказами у достатній мірі не можуть бути доказом відсутності в його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
За таких обставин, на підставі викладеного, суд відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю доведена.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета - виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 38, 173-2, 247, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.
Апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя О.М. Музика