Справа № 385/707/21
Провадження № 1-кп/385/69/21
24.06.2021 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Гайворон кримінальне провадження щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гайворон Гайворонського району Кіровоградської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працездатного, який не працює та не навчається, не одруженого, раніше засудженого вироком Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24.05.2016 за ч. 1 ст. 286 КК України до штрафу 5100 грн,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
наприкінці весни - початку літа 2020 року, точної дати встановити не представилось за можливе, громадянин ОСОБА_4 перебуваючи у товариських відносинах із мешканцем м. Гайворон Кіровоградської області особою, досудове розслідування щодо якої здійснюється в окремому провадженні, з яким раніше неодноразово вживав різні наркотичні засоби та психотропні речовини, дізнався від останнього, про те, що на території м. Гайворон Кіровоградської області, особами, досудове розслідування щодо яких здійснюється в окремому провадженні, виготовляються психотропні речовини, а також про те, що вказані особи здійснюють збут психотропних речовин та наркотичних засобів. Та з того часу, ОСОБА_4 систематично придбавав у даної групи осіб, досудове розслідування щодо яких здійснюється в окремому провадженні, вказані психотропні речовини та наркотичні засоби.
В подальшому, приблизно наприкінці весни - початку літа 2020 року, більш точної дати встановити не представилось за можливе, громадянин ОСОБА_4 , перебуваючи у товариських відносинах із мешканцем м. Благовіщенське Кіровоградської області, особою, досудове розслідування щодо якої здійснюється в окремому провадженні, з яким раніше впродовж тривалого часу неодноразово вживав різні наркотичні засоби та психотропні речовини, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, дійшов із ним домовленості про незаконний збут останньому із націнкою придбаних ним у даної групи осіб психотропних речовин та наркотичних засобів, як для особистого вжитку їх цією особою, так і з метою подальшої реалізації даних психотропних речовин та наркотичних засобів цією особою із націнкою наркозалежним особам у м. Благовіщенське Кіровоградської області з кола його близького оточення.
Надалі, переслідуючи корисливі мотиви, впродовж літа-осені 2020 року, громадянин ОСОБА_4 , неодноразово перевозив та збував особі, досудове розслідування щодо якої здійснюється в окремому провадженні, попередньо придбані ним у вищевказаної групи осіб, досудове розслідування щодо яких здійснюється в окремому провадженні, наркотичні засоби та психотропні речовини, які той вживав самостійно, а також частину з яких зберігав у помешканні за місцем свого проживання у м. Благовіщенське Кіровоградської області.
13.03.2021, в ході обшуку за вищевказаною адресою проживання особи, досудове розслідування щодо якої здійснюється в окремому провадженні, співробітниками УСБУ в Кіровоградській області було виявлено та вилучено наркотичні засоби та психотропні речовини, які він раніше придбав у ОСОБА_4 та зберігав з метою подальшого збуту, а саме:
*розфасований наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, масою: 0,1167 г; 0,1198 г; 0,1147 г; 0,1076г; 0,1165 г, загальною масою: 0,5753 грама (висновок експерта від 05.04.2021 № СЕ-19/112-21/2428-НЗПРАП);
*особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуана), загальною масою в перерахунку на висушену речовину, 2,267 грам (висновок експерта від 08.04.2021 № СЕ-19/112-21/2427-НЗПРАП);
*розфасовану психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою: 0,0726 г; 0,0619 г.; 0,0212 г; 0.0757 г; 0,0673 г; 0,0897 г; 0,0705 г; 0,0764 г; 0,0871 г; 0,0754 г; 0,0885 г; 0,0841 г; 0,0808 г; 0,0879 г; 0,0739 г; 0,0805 г; 0,0831 г; 0,0794 г; 0,757 г; 0,0754 г; 0,0774 г; 0,0862 г; 0,0798 г; 0,0830 г; 0,0823 г; 0,0099г., загальна маса якої 1,9257 грам.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збут наркотичних та особливо небезпечних наркотичних засобів, а також незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збут психотропних речовин у великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.
У кримінальному провадженні №22021120000000014 від 13.05.2021, між прокурором ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст. 468, 469, 472 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні 24.06.2021 зміст угоди уточнено шляхом подання клопотання підписаного прокурором в даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником адвокатом ОСОБА_5 щодо уточнень формулювань для недопущення порушення принципу презумпції невинуватості.
Відповідно до змісту уточненої угоди про визнання винуватості прокурор та підозрюваний ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри і кваліфікації дій за ч. 2 ст. 307 КК України. Згідно з угодою про визнання винуватості ОСОБА_4 , повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307 КК України - із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді позбавлення волі на п'ять років зі звільненням підозрюваного ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України.
Крім того, прокурор та підозрюваний ОСОБА_4 , визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості передбачені ст. 476 КПК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України і КК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 , узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди про визнання винуватості, зобов'язання. Пояснив, що угоду уклав добровільно і тиску під час укладання угоди на нього не було. Просить угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
Захисник ОСОБА_5 не заперечив щодо затвердження угоди про визнання винуватості.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнав себе винуватим обвинувачений, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, що в силу вимог ч. 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_4 на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання очевидно можливі для виконання.
З огляду на викладене, враховуючи пом'якшуючі обставини, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, особу ОСОБА_4 , який раніше судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в наркологічному та психіатричному диспансерах не перебуває, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України та затвердження угоди про визнання винуватості.
Приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75,76 КК України та визначення тривалості іспитового строку, суд зазначає наступне.
В постанові Пленуму ВССУ “Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод” від 11.12.2015 № 13 вказано таке: “Суд також має враховувати, що чинні КК і КПК регулюють два різновиди звільнення від відбування покарання з випробуванням: 1) загальний - коли вимагається встановлення можливості виправлення засудженого без відбування покарання; 2) спеціальний - у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання винуватості, для укладення якої з'ясування питань, визначених у ч. 1 ст. 75 КК, не є обов'язковим.
У зв'язку з чим, якщо ж сторони узгодили покарання та досягли домовленості щодо звільнення підозрюваного/обвинуваченого від його відбування з випробуванням, відповідно до частин 2, 3 ст. 75 КК суд зобов'язаний прийняти рішення про таке звільнення у випадку затвердження угоди про примирення або визнання винуватості за наявності сукупності таких умов: 1) сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років; 2) узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням; 3) угода відповідає чинному законодавству та підстави для відмови в її затверджені визначені КПК (пункти 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК) відсутні. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням згідно з ч. 3 ст. 75 КК визначаються виключно судом.”.
Згідно з приписами п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. Якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання (ч.1 ст. 475 КПК України).
Оскільки сторонами угоди узгоджено покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком п'ять років, ними узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням, угода відповідає чинному законодавству та підстави для відмови в її затверджені визначені КПК (пункти 1-6 ч. 7 ст. 474) відсутні, то суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, при чому суд не бере до уваги узгоджені в угоді про визнання винуватості обов'язки, що покладаються на обвинуваченого, оскільки визначення кола таких та тривалість іспитового строку визначаються виключно судом.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд враховуючи тяжкість вчиненого злочину, характер та ступінь суспільної небезпеки вказаного злочину, спосіб його вчинення, мету та мотив вказаних діянь, а також те, що обвинувачений повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, розкаюється у вчиненому, раніше судимий, а також обставини, що пом'якшують покарання, якими на думку суду, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих обставин та приходить до висновку про призначення покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк п'ять років із застосуванням ст.69 КК України та, на підставі ст. 75 КК України, звільнення його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням ОСОБА_4 , іспитового строку тривалістю 3 роки та покладення обов'язків передбачених ст.76 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Процесуальні витрати за проведення експертиз слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 314,374-376,475 КПК України,
угоду про визнання винуватості від 19.05.2021 уточнену 24.05.2021 у кримінальному провадженні №22021120000000014 від 13.05.2021, укладену між начальником відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Кіровоградської обласної прокуратури - ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 - затвердити.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
Згідно з п. 1, 2 ч. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися у вказані органи для реєстрації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Процесуальні витрати за проведення експертизи матеріалів, речовин i виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів», №СЕ-19/112-21/2427-НЗПРАП від 08.04.2021, що становить 2615 грн. 20 коп. (дві тисячі шістсот п'ятнадцять грн. 20 коп.) та експертизи матеріалів, речовин i виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів», №СЕ-19/112-21/2428-НЗПРАП від 05.04.2021, що становить 1961 грн. 40 коп. (одна тисяча дев'ятсот шістдесят одна грн. 40 коп.), а всього 4 576 грн. (чотири тисячі п'ятсот сімдесят шість грн.) 60 коп. стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального пра вопорушення.
Долучити до обвинувального акту матеріали досудового провадження.
Вирок може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя: ОСОБА_1
24.06.2021