Справа №: 343/926/21
Провадження №: 1-кп/0343/116/21
25 червня 2021 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
судді - ОСОБА_1 ,
з участю: секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області кримінальне провадження №1-кп/0343/116/21, справа №343/926/21, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42021092080000005 від 16.04.2021, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.289 КК України,
за участю: прокурора відділу Долинського відділу Калуської окружної прокуратури Івано-Франківської області - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
ОСОБА_4 незаконно заволодів транспортним засобом.
Злочин вчинено за таких обставин.
ОСОБА_4 03 лютого 2021 року, близько 22 години 45 хвилин, перебуваючи на території готелю «Володар», що у селищі Вигода по вул. Данила Галицького, 58, виявив мотоцикл марки ИЖ-7-108, а далі, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом для подальшого використання у власних потребах, підійшов до вказаного мотоцикла, який придбав без перереєстрації разом зі свідоцтвом про його реєстрацію ОСОБА_7 , та втілюючи у життя свій злочинний намір, за допомогою сили рук, не заводячи двигуна, виштовхав за межі території готелю і таким же чином відтранспортував його до будинку знайомого ОСОБА_8 , де й залишив.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному заволодінні транспортним засобом, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Обвинувальний акт надійшов до суду з угодою про визнання винуватості від 21 травня 2021 року, укладеною між прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором Долинського відділу Калуської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_9 та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_4 , з участю захисника - адвоката ОСОБА_10 , за умовами якої підозрюваний (обвинувачений) ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнає свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, не заперечує обставин вчинення інкримінованого йому злочину, що викладені у повідомленні про підозру, у вчиненому щиро розкаюється, активно сприяє розкриттю злочину.
Обставинами, які згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_4 , є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.
Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , не встановлено.
В угоді про визнання винуватості сторонами погоджена кваліфікація інкримінованого підозрюваному (обвинуваченому) кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 289 КК України, яка не підлягає подальшому оспорюванню.
З урахуванням сукупності пом'якшуючих покарання обставин та відсутності обтяжуючих, а також думки потерпілого ОСОБА_7 , який претензій до ОСОБА_4 не має і просить звільнити його від покарання з випробуванням, сторони прийшли до згоди про призначення ОСОБА_4 покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 289 КК України, у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. Крім того, враховуючи тяжкість учиненого, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання, сторони погодилися на звільнення підозрюваного від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, з іспитовим строком, тривалість якого, а також обов'язки, які покладаються на особу звільнену від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ч. 3 ст. 75 КК України встановлюються судом.
Із запропонованим видом та мірою покарання ОСОБА_4 згідний, що засвідчив своїм підписом.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, визначені ст. 476 КПК України.
Підозрюваний (обвинувачений) ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди засудженим є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе повністю винуватим у незаконному заволодінні транспортним засобом, підтвердив, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч. 1 ст. 289 КК України. Вказав, що вчинив злочин при вищевикладених обставинах, у вчиненому щиро кається та просить затвердити угоду про визнання винуватості, наслідки затвердження якої йому зрозумілі та відомі. Пояснив, що це був невдалий жарт з його сторони. З потерпілим вони були знайомі. 3 лютого 2021 року, вийшовши з готелю, де є бар, "Володар", він виявив мотоцикл. Здогадувався, кому він може належати, тому вирішив пожартувати з хлопцями, сховавши транспортний засіб. Він відтягнув мотоцикл до свого знайомого ОСОБА_8 та залишив там. Через декілька днів зрозумів, що вчинив, тому знайшов власника транспортного засобу та повернув його йому. Однак виявилося, що останній вже написав заяву в поліцію. Розуміє протиправність своїх дій, сприяв слідству, тому просив суворо не карати його та призначити покарання, визначене в угоді, яку він уклав добровільно, без будь-якого тиску. При цьому просив звільнити його від відбування покарання з мінімальним іспитовим строком.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 просила затвердити угоду про визнання винуватості, укладену її підзахисним та прокурором, на умовах, визначених у ній. Враховуючи обставини вчинення злочину, поведінку обвинуваченого, який добровільно повернув транспортний засіб потерпілому, не використовуючи його, щиро кається у вчиненому, попросив вибачення у потерпілого, його молодий вік та цілі призначення покарання щодо перевиховання обвинуваченого, просила призначити мінімальний іспитовий термін.
Прокурор підтримала позицію обвинуваченого та його захисника щодо затвердження угоди про визнання винуватості та не заперечила проти визначення іспитового строку з врахуванням поведінки обвинуваченого під час досудового слідства, його активне сприяння розкриттю злочину.
Потерпілий просив затвердити угоду про визнання винуватості, наголосив, що претензій до обвинуваченого немає. Підтвердив, що мотоцикл йому добровільно, без участі поліцейських, повернув обвинувачений у такому ж стані, як і він був до заволодіння ним. Жодної шкоди йому не завдано. Однак на час повернення транспортного засобу він вже написав заяву у поліцію, тому забрати її не зміг. Просив звільнити обвинуваченого від покарання з іспитовим строком.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд може затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
У ч. 4 ст. 469 КПК України також зазначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Суд у підготовчому судовому засіданні встановив, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, потерпілому в даному провадженні шкода не завдана, про що він ствердив у судовому засіданні, транспортний засіб йому добровільно, без втручання працівників поліції, повернуто у тому ж стані, в якому він був, а тому сторонами дотримано вимоги ч. 4 ст. 469 КПК України.
Не встановлено і порушень вимог ч. 5 ст. 469 КПК України та роз'яснень, викладених у п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №13 від 11.12.2015 "Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод", оскільки угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_4 про підозру і до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Сторонами дотримано вимоги положень ст. 472 КПК України і в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, сформульовано підозру та її правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначено дату її укладення і вона скріплена підписами сторін.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №13 від 11.12.2015 "Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод", під беззастережним визнанням винуватості підозрюваним/обвинуваченим слід розуміти безумовне (повне) визнання ним своєї винуватості у вчиненні інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення.
Підстав вважати, що укладення угоди про визнання винуватості не було добровільним у суду немає.
Суд у підготовчому судовому засіданні переконався, що обвинувачений повністю визнає свою винуватість в інкримінованому йому злочині.
Укладення угоди між прокурором та підозрюваним є добровільним, на чому наголосили сторони в судовому засіданні.
Потерпілий ОСОБА_7 надав письмову згоду прокурору на укладення сторонами угоди про визнання винуватості.
Не встановлено невідповідності інтересам суспільства умов угоди та ці умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін та інших осіб.
Підстав вважати, що укладення угоди про визнання винуватості не було добровільним у суду немає.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Обставинами, передбаченими ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 ,відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи те, що взяті на себе зобов'язання обвинуваченим можуть бути реально виконані, суд приходить до висновку про можливість затвердження в підготовчому судовому засіданні відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором відділу Долинського відділу Калуської окружної прокуратури Івано-Франківської обласної ОСОБА_9 та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_4 , та призначення обвинуваченому узгодженої між сторонами міри покарання.
Крім того, суд бере до уваги особу обвинуваченого, на якого за місцем проживання скарг та зауважень до Вигодської ОТГ Калуського району Івано-Франківської області не надходило, на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінеті Долинської центральної районної поліклініки не стоїть, активне сприяння ним розкриттю злочину, щире каяття, обставини, за яких було вчинено злочин, та вважає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання - позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки із застосуванням ст. 75 КК України, тобто звільнення ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком, який суд вважає за необхідне встановити на 1 (один) рік та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, є відповідними ступеню тяжкості злочину, вищеописаній характеристиці особи обвинуваченого, з врахуванням обставин, що пом'якшують покарання. Саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та недопущенням ним вчинення нових злочинів.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст. 100 КПК України.
Питання про скасування арешту суд вирішує відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України.
Процесуальних витрат під час даного кримінального провадження не понесено.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд
затвердити угоду про визнання винуватості від 21 травня 2021 року, укладену між прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором відділу Долинського відділу Калуської окружної прокуратури Івано-Франківської обласної ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 Кримінального кодексу України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_4 , передбачені ст. 76 Кримінального кодексу України обов'язки, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Речові докази по справі:
-мотоцикл ИЖ-7-108, 1988 року випуску, червоного кольору з номером мотору № НОМЕР_1 , який у відповідності до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 20.07.1990 належить ОСОБА_11 та знаходиться на зберіганні у користувача ОСОБА_7 -вважати повернутим потерпілому ОСОБА_7 як законному користувачу;
-рюкзак чорного кольору з написами «SWISSGEAR AIRFLOW» та спортивну куртку темно - синього з чорним кольорів та написами «ТСМ, MOVE, authentic», належані ОСОБА_4 , які передані на зберігання до камери речових доказів відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, після набрання вироком законної сили- повернути власнику ОСОБА_4 ;
-камуфляжні штани з написами «Gropp, Street Culture Neritaoe», належані ОСОБА_12 , які передані на зберігання до камери речових доказів відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, після набрання вироком законної сили- повернути власнику ОСОБА_12 .
-записи з камер відеоспостереження з території готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в селищі Вигода по вул. Д.Галицького, 58, Калуського району Івано-Франківської області, які зберігаються на СD - диску, долученому до матеріалів даного кримінального провадження №1-кп/0343/116/21 -залишити при матеріалах кримінального провадження.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2021 року на речові докази, а саме:
- на мотоцикл ИЖ-7-108, 1988 року випуску, червоного кольору з номером мотору №040386, який у відповідності до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 20.07.1990 належить ОСОБА_11 , жителю с.Жирова Жидачівського району Львівської області та знаходиться на зберіганні у користувача ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 ;
-рюкзак чорного кольору з написами «SWISSGEAR AIRFLOW» та спортивну куртку темно - синього з чорним кольорів та написами «ТСМ, MOVE, authentic», камуфляжні штани з написами «Gropp, Street Culture Neritaoe», які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №1 (м.Долина), Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, що в м. Долина, вул. Яворницького, 8.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя: ОСОБА_1