Справа № 216/6730/20
Провадження № 1-кп/216/562/21
24.06.2021 місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 кримінальне провадження № 12020040230001593 від 02 жовтня 2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянки України, яка має повну загальну середню освіту, не працює, незаміжня, позбавлена батьківських прав стосовно трьох своїх неповнолітніх дітей, відповідно до положень ст. 89 КК України вважається раніше не судимою, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачена ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_5 ,
29 вересня 2020 року близько 11.00 год. ОСОБА_3 , перебуваючи біля покинутого кар'єру, розташованого поблизу вул. Весняної в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, знайшла на землі пакет з полімерного матеріалу, в якому знаходилось 29 осколкових 40-мм пострілів ВОГ-25 з підривачем миттєвої дії ВМГ-К. Після цього ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що знайдені нею осколкові постріли з підривачем є бойовими припасами, відсутність у неї передбаченого законом дозволу на їх придбання, зберігання та носіння й заборону вільного обігу бойових припасів, реалізуючи раптово виниклий умисел на придбання, зберігання та носіння бойових припасів, підібрала знайдений нею пакет, в якому знаходились осколкові 40-мм постріли ВОГ-25 з підривачем миттєвої дії ВМГ-К, таким чином придбавши їх, і з того часу почала зберігати та носити знайдені нею бойові припаси при собі без передбаченого законом дозволу.
02 жовтня 2020 року в період часу з 09.09 год. до 09.37 год. біля будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_3 , у присутності двох понятих, із полімерного пакету, що був з нею, надала слідчому для огляду 28 осколкових 40-мм пострілів ВОГ-25 з підривачем миттєвої дії ВМГ-К промислового виготовлення, які вона зберігала та носила без передбаченого законом дозволу.
Того ж дня, 02 жовтня 2020 року в період часу з 10.03 год. до 10.20 год. ОСОБА_3 повідомила слідчого про наявність у неї ще предметів, які є бойовими припасами, після чого в присутності понятих винесла з будинку АДРЕСА_3 та надала слідчому для огляду один осколковий постріл ВОГ-25 («выстрел осколковый гранатометный»), калібру 40 мм для підствольних гранатометів ГП-25, що поєднує в собі гранату й метальний заряд у гільзі, який відноситься до категорії боєприпасів, виготовлений промисловим способом і придатний для застосування за призначенням (придатний для виробництва вибуху), який остання зберігала та носила без передбаченого законом дозволу.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 винною себе у вчиненні інкримінованого злочину визнала повністю і дала суду такі показання. Наприкінці вересня 2020 року близько 11.00 год. вона гуляла з собакою поруч з кар'єром і побачила на стежці пакет, підібрала його та віднесла до себе додому, де показала знайомому вміст пакету. Коли знайомий подивився, що саме знаходиться в знайденому нею пакеті, то повідомив, що це не гранати, а заряди, які вона все одно вирішила зберігати вдома. 02 жовтня 2020 року зранку до неї додому приїхала поліція, працівникам якої вона в присутності двох жінок-понятих видала знайдені заряди. Водночас обвинувачена зазначила, що в обвинувальному акті всі обставини викладено правильно та відповідають дійсності, будь-яких заборонених методів під час досудового розслідування, зокрема фізичного та психологічного тиску, до неї не застосовувалось.
Давши такі детальні показання, обвинувачена ОСОБА_3 просила суд не досліджувати зібрані в матеріалах справи докази, оскільки вона всі фактичні обставини кримінального провадження визнає повністю та не оспорює їх.
При ухваленні вироку обвинувачена ОСОБА_3 просила суд врахувати, що вона беззастережно визнає себе винуватою у вчиненні інкримінованого їй злочину за викладених вище обставин і кваліфікації, дійсно щиро кається в скоєному, засуджує свій негативний вчинок, зробила належні висновки та не буде повторювати протиправної поведінки в майбутньому, у зв'язку з чим суворо її не карати.
Ураховуючи таку позицію обвинуваченої та беззаперечну згоду всіх учасників судового провадження на скорочений порядок дослідження доказів, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, що характеризують її особу, а також стосовно процесуальних питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку. Перед визначенням такого порядку дослідження доказів судом було детально з'ясовано, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, зокрема щодо часу, місця, обстановки, способу вчинення та наслідків, форми вини, мотиву й мети та інших обставин вчинення інкримінованого їй злочину. При цьому суд взяв до уваги, що обвинувачена систематично та послідовно протягом усього часу розгляду справи безумовно визнавала всі обставини справи й погоджувалась з кваліфікацією вчиненого нею діяння, її показання є чіткими, мають логічний характер, об'єктивно узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підстав для самообмови не встановлено, тому сумнівів в її волевиявленні не виникло. Переконавшись у добровільності та істинності позиції обвинуваченої, а також інших учасників судового провадження, судом було змістовно роз'яснено останнім, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З огляду на наведене, оскільки фактичні обставини стороною обвинувачення встановлені правильно, повністю підтверджуються обвинуваченою та беззаперечно нею визнаються, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 за пред'явленим обвинуваченням доведена в судовому засіданні поза будь-яким розумним сумнівом.
За встановлених обставин суд кваліфікує зазначені дії обвинуваченої ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 263 КК України за ознаками носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, яке має бути призначено обвинуваченій ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог статей 50, 65 КК України виходить із меж, установлених у санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_3 вчинено кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.
При цьому обвинувачена ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в силу ст. 89 КК України вважається такою, що не має судимості, офіційно не працює, незаміжня, позбавлена батьківських прав стосовно трьох своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під наглядом лікаря-психіатра не перебувала й не перебуває, перебувала під наглядом лікаря-нарколога в період з вересня 2013 року до липня 2017 року з приводу психічних поведінкових розладів внаслідок комбінованого вживання декількох психоактивних речовин, знята з нагляду через виїзд з міста (а.к.п. 104-119).
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченій згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Таким чином, при призначенні покарання суд враховує фактичні обставини справи, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, його суспільну небезпеку, спосіб та обстановку вчинення, ставлення обвинуваченої до скоєного, дані про її особу, зокрема, вік, стан здоров'я, відсутність судимостей, офіційної роботи, родини та утриманців, не перебування на цей час на обліках, наявність однієї пом'якшуючої обставини та відсутність обтяжуючих обставин.
З огляду на наведене, ураховуючи всі зазначені вище обставини в їх сукупності, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень останній необхідно призначити покарання в мінімальній межі санкції ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі.
При цьому, зважаючи на перед і пост кримінальну поведінку обвинуваченої, яка раніше не судима, має зареєстроване місце проживання, беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні вказаного злочину, дійсно щиро покаялась у скоєному та засуджує свій негативний вчинок, тобто наявність такої сукупності обставин, яка істотно знижує ступінь небезпеки обвинуваченої для суспільства та із достатньою переконливістю свідчить про реальну можливість її виправлення без відбування призначеного покарання, а також думку прокурора про доцільність застосування в даному випадку положень ст. 75 КК України, суд вважає за необхідне на підставі цієї норми кримінального закону звільнити останню від відбування покарання з випробуванням, але в умовах здійснення належного контролю за її поведінкою й виконанням покладених на неї судом обов'язків під час такого звільнення, а також застосуванням протягом іспитового строку соціально-виховних заходів, необхідних для її виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень у майбутньому.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що саме таке покарання буде справедливим та адекватним характеру вчиненого діяння, його небезпечності й даним про особу винної, а також необхідним і достатнім для того, щоб обвинувачена ОСОБА_3 належною поведінкою протягом іспитового строку довела своє виправлення.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченої ОСОБА_3 слід стягнути на користь держави 2 942 грн 10 коп. документально підтверджених процесуальних витрат на залучення експертів (а.к.п. 27, 42).
Обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання припинив свою дію через сплив строку дії ухвали про його застосування, підстав для обрання обвинуваченій запобіжного заходу судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Відповідно до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Речові докази, а саме:
- фрагмент картону, який у спеціальному пакеті Національної поліції України № ЕХР0356603 переданий на зберігання до камери схову речових доказів Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області згідно з квитанцією № 1163/20 (а.к.п. 54), - знищити;
- решту речових доказів і документів - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 2 942 (дві тисячі дев'ятсот сорок дві) грн 10 коп. процесуальних витрат на залучення експертів.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити обвинуваченій її право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1