Справа № 185/2460/21
Провадження № 2/185/1939/21
15 червня 2021 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Перекопського М.М.,
за участю секретаря судового засідання Косика К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
встановив:
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовано тим, що позивачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Відповідач є колишньою дружиною позивача. Добровільно знятись з реєстрації відповідач не бажає, у зв'язку із чим позивач змушений звернутися до суду.
У судове засідання позивач не з'явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, подала до суду письмову заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги визнала.
У судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 показали, що знають відповідача, та те, що вона дійсно не проживає за місцем своєї реєстрації.
Заслухавши покази свідків, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору дарування квартири від 13 квітня 2010 року, посвідченого нотаріусом Першої павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Шкицькою Ю.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-1820 (а.с.6-7).
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи від 05.04.2021 № 558 відповідач ОСОБА_2 зареєстрована у вищевказаній квартирі (а.с.14).
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. А відповідно до ч. 4 ст. 337 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
Зазначене узгоджується з правова позицією у справі № 6-709цс16.
Статтею 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 2 ст. 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
Аналіз положень глави 32 ЦК України свідчить, що сервітут - це право обмеженого користування чужою нерухомістю в певному аспекті, не пов'язане з позбавленням власника нерухомого майна правомочностей володіння, користування та розпорядження щодо цього майна.
Відповідно до частини другої статті 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
Відповідач спільно з власником квартири не проживає, спільним побутом не пов'язаний, вже не є членом сім'ї власника квартири, договорів щодо проживання відповідача у квартирі між сторонами не укладалося, домовленостей не було, тому його право на користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власника цього майна на підставі частини другої статті 406 ЦК України.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 15 травня 2017р. у справі № 6-2931цс16.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, щодо наявності законних підстав для задоволення позову.
У відповідності до ч.1 ст.141, ч.1 ст.142 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такоюм, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що складають 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя М. М. Перекопський