Справа № 681/112/20
Провадження № 22-ц/4820/230/21
24 червня 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Грох Л.М.
секретар судового засідання Дубова М.В.
за участю: прокурора, представника відповідача
розглядаючи у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 681/112/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником - адвокатом Шкодяком Ігорем Антоновичем, на заочне рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 14 серпня 2020 року в складі судді Дідек М.Б. у цивільній справі за позовом Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Полонської міської ради Хмельницької області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів,
В січні 2020 року прокурор Шепетівської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Полонської міської ради Хмельницької області до ОСОБА_1 та просив стягнути з останнього безпідставно збережені кошти орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у сумі 67595 грн. 66 коп. на користь Полонської міської ради, а також стягнути з відповідача судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2102 грн.
Заочним рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 14 серпня 2020 року вказаний позов було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у сумі 67595 грн. 66 коп. на користь Полонської міської ради об'єднаної територіальної громади. Стягнуто з ОСОБА_1 2102 грн. сплаченого судового збору на користь прокуратури Хмельницької області.
Не погоджуючись із заочним рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 14 серпня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати вказане заочне рішення, ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
На момент розгляду даної цивільної справи було встановлено наступні обставини.
Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2021 року справу № 646/4738/19 передано на розгляд Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з підстав неоднакового застосування статті 79-1 Земельного кодексу України та Закону України «Про державний земельний кадастр» до правовідносин, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням земельної ділянки, зокрема, при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді недоотриманої орендної плати. У вищевказаній ухвалі, колегія суддів зауважила, що спірна земельна ділянка у період з липня 2016 року по 30 червня 2019 року не була сформована як об'єкт права оренди, оскільки не мала а ні визначених меж, а ні кадастрового номера, інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастру.
Так, при цьому в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2021 року у справі № 645/1040/19 (провадження № 61-19442св20), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року у справі № 646/4546/19 (провадження № 61-7171св20) міститься правовий висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об'єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.
Разом із тим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 липня 2020 року у справі № 463/12532/18 (провадження № 61-21651св19) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року у справі № 638/13423/18 (провадження № 13423св19) суд касаційної інстанції, установивши, що фактичний розмір земельної ділянки визначено актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки, складеним Департаментом територіального контролю Харківської міської ради, дійшов висновку про наявності правових підстав для стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку.
Зазначене свідчить про застосування судом касаційної інстанції у різних складах принципово різного підходу для вирішення справ, що випливають з одних і тих правовідносин, у яких один і той же предмет спору, і які врегульовані одними і тими ж нормами права, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці їх розгляду Верховним Судом, так як, застосовуючи положення статті 79-1 ЗК України до правовідносин, що виникають у зв'язку із безпідставним отримання чи збереженням земельної ділянки, помилковим буде врахування лише положень щодо сформованості земельної ділянки.
Предметом цивільної справи, що розглядається апеляційним судом є стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом при ухваленні рішення не було встановлено реальної площі земельної ділянки, не з'ясовано її індивідуальні ознаки, не витребувано відомості про указану земельну ділянку. У витягу з Державного реєстру, що міститься в матеріалах справи, не виявлено сформованої земельної ділянки.
Тому для однакового застосування статті 79-1 Земельного кодексу України при вирішенні спору, що випливає з одних і тих правовідносин, у яких один і той же предмет спору, і які врегульовані одними і тими ж нормами права провадження в даній справі слід зупинити.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Оскільки правовідносини у даній справі є подібними до правовідносин у справі № 646/4738/19, яка передана на розгляд Об'єднаної Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною Палатою Верховного Суду цивільної справи № 646/4738/19.
Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, суд, -
Зупинити провадження по цивільній справі № 681/112/20 за позовом Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Полонської міської ради Хмельницької області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною Палатою Верховного Суду цивільної справи № 646/4738/19.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Костенко А.М.
Гринчук Р.С.
Грох Л.М.