22-ц/804/1663/21
266/2462/21
Єдиний унікальний номер 266/2462/21
Номер провадження 22-ц/804/1663/21
23 червня 2021 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Биліни Т.І.
суддів Баркова В.М., Лісового О.О.,
за участю секретаря Сидельнікової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 квітня 2021 року у складі суду Курбанової Н.М. про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову, у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
Описова частина
Короткий зміст заяви
26 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви до ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В мотивування заявлених вимог посилався на те, що 11.12.2020р. приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. відкрито виконавче провадження ВП № 63881051 на підставі виконавчого напису нотаріуса від 01.12.2020р. за № 2015, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г., про стягнення з нього, ОСОБА_1 , заборгованості в сумі 33.812,55 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», відповідно до кредитного договору від 22.03.2013р., укладеного з Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».
В грудні 2020 року до військової частини НОМЕР_1 (місце розташування: АДРЕСА_1 ), де він проходить військову службу, надійшла постанова від 22.12.2020р. про звернення стягнення на доходи боржника ВП № 63881051, винесена приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В.
Він має намір звернутись до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, тому є підстави для його забезпечення шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, адже, з нього вже утримано та перераховано на користь відповідача 15100,89 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 квітня 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви відмовлено з тих підстав, що право зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні не передбачено нормами ЦПК України.
Суд не погодився з посиланням заявника на п.6 ч.1 ст. 150 ЦПК України, оскільки зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа допускається лише в порядку позовного провадження в якості заходу забезпечення позову у разі, коли порушено питання про перегляд рішень, на підставі якого виданий виконавчий лист.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи
Не погодившись з ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права просив її скасувати, та постановити нову, про задоволення його заяви.
Апеляційна скарга мотивована тим, що він має намір оскаржити у судовому порядку виконавчий документ, на виконання якого приватним виконавцем Табінським О.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №63881051 від 22.12.2020 року, а тому є підстави забезпечити позовні вимоги шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, адже відповідно до довідки про здійснення відрахування та виплати від 21.04.2021 року вже утримано та перераховано на користь відповідача 15100,89грн.
Він не згоден з висновками суду першої інстанції, що ЗУ «Про виконавче провадження» вирішення питання про зупинення виконавчого провадження віднесено до компетенції виконавця, а не до суду, вказане не відповідає положенням п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України, яким передбачено, що позов забезпечується шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Доводи і заперечення інших учасників справи
ОСОБА_1 , представник ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський О.В. в суд апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи попереджені належним чином.
Від заявника ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, доводи апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.
Зважаючи на положення ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ч.2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Підстави зупинення вчинення виконавчих дій регламентовані статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження».
Вказаною нормою визначений виключний перелік підстав зупинення вчинення виконавчих дії, які вчиняються виконавцем шляхом винесення відповідної постанови. Тобто, законодавством чітко визначені обставини, які можуть бути підставою для зупинення виконавчого провадження, та порядок вирішення питання про зупинення виконавчого провадження, а саме зупинення виконавчого провадження вирішується безпосередньо виконавцем, на примусовому виконанні якого знаходиться виконавче провадження.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтю 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною другою статті 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Зупинення стягнення на підставі виконавчого документа допускається лише в разі, коли порушено питання про перегляд рішення, на підставі, якого виданий цей виконавчий документ.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову (який заявник має намір подати) є визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №2015 від 01.12.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г., щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у розмірі 33812,55 грн, який перебуває на виконанні у приватного виконавця.
22 грудня 2020 року на підставі виконавчого напису №2015 від 01.12.2020 року, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В., в межах виконавчого провадження № ВП63881051 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника ОСОБА_1 .
Враховуючи те, що приватним виконавцем Табінським О.В. відкрито виконавче провадження за оспорюваним виконавчим написом, в рамках якого здійснюються виконавчі дії, щодо стягнення суми заборгованості, необхідність застосування заходів забезпечення позову є обґрунтованою, так як свідчить про наявність підстав вважати, що існує ризик подальшого стягнення належних заявнику грошових коштів (зокрема із заробітної плати та інших доходів боржника), що може унеможливити виконання рішення у даній справі
За таких обставин, враховуючи предмет позову та характер спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, шляхом зупинення стягнення за вказаним виконавчим написом, оскільки вказаний вид забезпечення позову пов'язаний з розглядом позову, який заявник має намір подати і виконанням можливого рішення за результатами його розгляду, а тому є співмірним із позовними вимогами, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Враховуючи вищенаведені обставини суд першої інстанції, відмовляючи у забезпеченні позову не звернув уваги, що між сторонами дійсно виник спір і між заходом забезпечення позову та предметом позову існує безпосередній зв'язок, а тому висновки є помилковими, що суд не вправі вжити заходи забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключно повноваженням державного виконавця.
Вказаний висновок обґрунтовано позицією зазначеній в постанові Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду висловленій у постанові від 06.04.2020 року у справі №203/1491/19 (провадження №61-1765св20) та від 21.01.2020 року у справі №753/20449/18.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Обраний спосіб забезпечення позову - зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, який має намір оскаржити заявник у судовому порядку, є законним, оскільки такий передбачений п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд. та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINAv. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСІІЛ, від 18 липня 2006 року).
З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновків, що суд першої інстанції не вірно застосував норми процесуального закону.
Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду ухвали Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 квітня 2021 року, а тому мають місце підстави для її скасування та постановлення нової про задоволення заяви про забезпечення позову.
Повний текст постанови виготовлено 23 червня 2021 року.
Керуючись ст.ст.374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 квітня 2021 року скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні ВП №63881051 за виконавчим написом, вчиненим 01.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гаківною, зареєстрованим в реєстрі за №2015, за вимогою Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 33.812,55грн. за кредитним договором від 22.03.2013 року, укладеного з ПАТ «Дельта Банк» до вирішення справи по суті.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду, за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав, протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.
Головуючий: Т.І. Биліна
Судді: В.М. Барков
О.О. Лісовий