22-ц/804/1447/21
221/7265/20
15 червня 2021 року місто Маріуполь
справа № 221/7265/20
провадження № 22-ц/804/1447/21
Донецький апеляційний суд у складі:
судді-доповідача Пономарьової О.М.,
суддів Зайцевої С.А., Мальцевої Є.Є.,
секретар судового засідання Лазаренко Д.Т.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №»
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу відповідача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» на рішення Волноваського районного суду Донецької області у складі судді Писанець Н.В. від 14 січня 2021 року,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
09 листопада 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Державного підприємства «Шахутоуправління «Південнодонбаське №1» (далі ДП «ШУ «Південнодонбаське №1») про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що з 05 січня 2006 року позивач працював на ДП «ШУ «Південнодонбаське №1».
29 серпня 2020 року наказом №145-к від 31 серпня 2020 року позивача звільнено на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію.
В порушення вимог закону, виплата належних позивачу при звільненні сум - 36 814,01 грн у день звільнення власником здійснена не була, і до теперішнього часу ОСОБА_1 в повному обсягу ці кошти не отримав, відповідач частково сплатив лише 3 494,89 грн.
У зв'язку із вказаною затримкою та відповідно до ст. 117 КЗпП України роботодавець зобов'язаний сплатити окрім заборгованості при звільненні у сумі 33 319,60 грн також й середній заробіток за весь час затримки, що на момент складання позовної заяви становить 28 016,16 гривень. Дії роботодавця щодо не проведення з позивачем розрахунків при звільненні поставили останнього у скрутне матеріальне становище, унеможливили його нормальне існування та членів його сім'ї, що мало наслідки виникнення тяжкого психологічного стану для нього як особи, що не змозі забезпечити свою родину коштами для існування та зумовило необхідність шукати джерела доходу для забезпечення коштів для існування. Незаконними діями відповідача позивачу спричинена моральна шкода, оцінена останнім у 50 000,00 гривень.
Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь нараховану та несплачену суму заробітної плати у розмірі 33 319,60 гривень, середній заробіток за весь час затримки розрахунку у зв'язку із звільненням з роботи у розмірі по день постановлення рішення, та 50 000,00 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 14 січня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ДП «ШУ «Південнодонбаське №1» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ДП «ШУ «Південнодонбаське №1» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати заробітної плати у розмірі 28 175,12 гривень 12 копійок.
Стягнуто з ДП «ШУ «Південнодонбаське №1» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з роботи у розмірі 73 704 гривні 80 копійок.
Стягнути з ДП «ШУ «Південнодонбаське №1» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди - 5 000 гривень 00 копійок.
Стягнуто з ДП «ШУ «Південнодонбаське №1» на користь держави, судовий збір у розмірі 360,00 гривень.
Рішення суду мотивоване тим, що наявність заборгованості з заробітної плати підтверджена доказами та не заперечується відповідачем. Оформивши звільнення позивача та видавши йому трудову книжку, відповідач свій обов'язок із проведення з працівником розрахунку не здійснив, а тому є підстави для застосування до відповідача відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд розрахував суму компенсації за час затримки розрахунку станом на день розрахунку з середньоденної заробітної плати 775 грн 84 коп. та кількості днів затримки розрахунку 95, що складає 73 704 грн 80 коп. та дійшов висновку, що така сума компенсації буде в повній мірі відповідати балансу та принципу співмірності між розміром невиплаченої при звільненні заробітної плати та стягуваної з підприємства компенсації.
Вирішуючи позов в частині стягнення моральної шкоди на користь позивача у сумі 5 000 грн, суд першої інстанції виходив з міркувань розумності, виваженості та справедливості.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ДП «ШУ «Південнодонбаське №1» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та неправильне застосування норм процесуального права, просило змінити рішення в частині розміру стягнутого середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, зменшивши його на 50%.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, стягуючи на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені, не застосував принцип співмірності та не врахував розмір простроченої заборгованості щодо виплати працівнику при звільненні, період затримки виплати заборгованості, що станом на 16 березня 2021 року підприємство в повній мірі розрахувалось з позивачем.
Правом надання відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався, що не перешкоджає розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 квітня 2021 року визначений склад суду: Пономарьова О.М. (суддя-доповідач), Мальцева Є.Є., Лопатіна М.Ю.
Ухвалою апеляційного суду від 05 травня 2021 року у справі відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою апеляційного суду від 17 травня 2021 року у справі закінчено проведення підготовчих дій та справу призначено до розгляду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2021 року визначений склад суду: Пономарьова О.М. (суддя-доповідач), Мальцева Є.Є., Зайцева С.А.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Позивач з 05 січня 2006 року працював на ДП «ШУ «Південнодонбаське №1» та 29 серпня 2020 року наказом №145-к від 31 серпня 2020 року його звільнено на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
Згідно з відповіддю відповідача на заяву позивача від 28 жовтня 2020 року нараховані грошові кошти на час звільнення склали 45 855,92 грн, з яких: заробітна плата 12 475,10 грн, одноразова допомога у зв'язку з виходом на пенсію 33 361,32 грн, компенсація за несвоєчасно виплачену заробітну плату 19,50 грн, утримання з нарахованих грошових коштів склали 9 041,91 грн.
Сума до сплати за серпень складає 36 814,01 грн.
Грошові кошти перераховані відповідно до платіжних доручень від 18 вересня 2020 року №285 в сумі 3 494,89 грн.
Станом на 28 жовтня 2020 року невиплачена сума склала 33 319,12 грн. Середньоденна заробітна плата на день звільнення складає 775,84 грн.
Згідно з актами про початок цілозмінних простоїв по ДП «ШУ «Південнодонбаське №1» від 08 грудня 2019 року, 02 січня 2020 року, від 03 лютого 2020 року, від 19 березня 2020 року та акту про продовження цілозмінних простоїв від 02 квітня 2020 року, від 25 червня 2020 року та від 01 липня 2020 року - через відсутність розрахунків збоку ДП «Держвуглепостач» та «ПАТ «Центренерго» за відвантажену вугільну продукцію відповідач не має змоги сплатити заробітну плату.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судове рішення оскаржується в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 73 704 грн 80 коп., у зв'язку з чим апеляційний суд переглядає оскаржуване рішення в апеляційному порядку на предмет законності і обґрунтованості саме у цій частині та в межах доводів, наведених заявником в апеляційній скарзі.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права
Відповідно до статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов'язку настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Таке роз'яснення цієї норми права надав і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями ст. 117, 237-1 цього Кодексу.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100. З урахуванням цих норм, середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяця роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.
Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.
Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до частини першої статті 9 Цивільного кодексу України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому статтею 117 КЗпП України.
Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати:
1) розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
2) період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
3) ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
4) інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, вищезазначених критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.
Вказана позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), в якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27 квітня 2016 року у справі № 6-113цс16 щодо застосування статті 117 КЗпП України.
Оскільки апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення відповідачем норм трудового законодавства у частині невиплати позивачу заробітної плати при звільненні, наявні підстави для покладення на нього відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, у вигляді стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Визначаючи розмір такого відшкодування, суд першої інстанції стягнув його за період з 29 серпня 2020 року по 14 січня 2021 року в сумі 73 704 грн 80 коп., що майже в два рази перевищує розмір заборгованості.
Застосовуючи до спірних правовідносин критерій зменшення розміру відшкодування, визначеного виходячи із середнього заробітку працівника за час затримки роботодавцем розрахунку при його звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 заявлено до стягнення з підприємства суму середнього заробітку за час затримки розрахунку, загальний розмір заборгованості якої складав 28 175 грн 12 коп.
Позивач звернувся до суду із позовом у листопаді 2020 року зі спливом двох місяців після звільнення.
Відповідач приймав заходи щодо погашення заборгованості перед позивачем, перераховуючи частками грошові кошти до ухвалення судового рішення: 3 494,89 грн згідно з платіжним дорученням № 285 від 18 вересня 2020 року; 2 549,04 грн згідно з платіжним дорученням № 302 від 27 листопада 2020 року; 2 597,96 грн згідно з платіжним дорученням № 58 від 08 грудня 2020 року; 3 986,97 грн згідно з платіжним дорученням № 92 від 21 грудня 2020 року; 8 222,95 грн згідно з платіжним дорученням № 3551 від 30 грудня 2020 року.
З матеріалів справи вбачається незадовільне фінансово-господарське становище ДП «ШУ «Південнодонбаське № 1» , що супроводжується неможливістю своєчасного розрахунку зі звільненими працівниками за рахунок коштів державного бюджету за програмою «Реструктуризація вугільної галузі» та за рахунок коштів від реалізації вугільної продукції, і знайшло своє відображення в актах про початок і продовження цілозмінних простоїв по підприємству з грудня 2019 року через нездійснення контрагентами відповідача розрахунків за відвантажену вугільну продукцію і припинення постачання електроенергії відповідачу (а.с. 18-22).
Зазначені обставини у сукупності свідчать про неспівмірність суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, присудженої судом до стягнення з підприємства на користь ОСОБА_1 , та порушення судом першої інстанції балансу інтересів роботодавця і працівника.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
З огляду на очевидну неспівмірність заявленої до стягнення суми середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, діями позивача та відповідача, апеляційний суд, вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат у сумі 36 852 грн 40 коп., приймаючи до уваги принцип диспозитивності і межі апеляційного перегляду справи, згідно зі змістом прохальної частини апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційна скарга ДП «ШУ «Південнодонбаське №1» підлягає задоволенню, а рішення Волноваського районного суду Донецької області від 14 січня 2021 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування судових витрат зміні.
В іншій частині та з інших підстав рішення суду не оскаржується.
Щодо розподілу судових витрат
Розподіл судових витрат між сторонами врегульовано статтею 141 ЦПК України. Відповідно до положень частини першої зазначеної статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у свої постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Рішення суду першої інстанції оскаржується в межах визначення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Зазначена компенсаційна виплати не є складовою заробітної плати, то позивач позбавлений пільги по сплаті судового збору, що передбачена п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення вимог апеляційної скарги, на користь відповідача підлягає компенсації судовий збір, сплачений при зверненні до суду з апеляційною скаргою у сумі 1261 грн 20 коп. (2 102?0,4)?150%).
Крім цього, рішенням суду з відповідача на користь держави стягнути судовий збір в розмірі 360 грн, посилаючись на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, проте неправильно провів розрахунок вказаного розміру судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з вимогами на загальну суму 157 024,40 грн, позивач судовий збір не сплачував. Апеляційний суд дійшов до висновку про зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку до 36 852,40 грн, тому загальна сума задоволених позовних вимог складає 70 027,52 грн,, тобто вимоги позивача задоволені на 44,60%. Розмір судового збору при подачі позовної заяви повинен був складати 840,80 грн, то пропорційно розміру задоволених позовних вимог розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача в дохід держави складає 374,00 грн.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» задовольнити.
Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 14 січня 2021 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування судових витрат змінити.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (ЄДРПОУ 34032208, юридична адреса: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Кирилівка Волноваського району Донецької області, ІПН НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 36 852 (тридцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн 40 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (ЄДРПОУ 34032208, юридична адреса: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4) в дохід держави (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету22030106) судовий збір в розмірі 374 (триста сімдесят чотири) грн 00 коп. у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Кирилівка Волноваського району Донецької області, ІПН НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (ЄДРПОУ 34032208, юридична адреса: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4) понесені судові витрати по сплаті судового збору у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції в сумі 1 261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн 20 коп.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 18 червня 2021 року.
Суддя-доповідач О.М. Пономарьова
Судді С.А. Зайцева
Є.Є. Мальцева