18.06.2021 Справа №607/10814/21
(провадження № 1-кс/607/3541/2021)
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , законного представника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі клопотання старшого слідчого - криміналіста СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021210000000169 від 05.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, з неповною середньою освітою, проживає: АДРЕСА_1 , розлучена, не працює, інвалід 3 групи, раніше не судима,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, -
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, у якому просить застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 діб.
В обґрунтування таких вимог зазначає, що 5 червня 2021 року о 08.27 год. на лінію 102 надійшло повідомлення ОСОБА_8 про те, що по АДРЕСА_2 , сусідка душить своїх дітей, віком 4 та 5 років, потрібно ЕМД. 5 червня 2021 року за даним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021210000000169 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, та розпочато досудове розслідування. Досудовим розслідуванням встановлено, що 5 червня 2021 року близько 08.00 год. у ОСОБА_5 , яка перебувала за місцем свого проживання, у приміщенні кімнати АДРЕСА_3 , виник злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті своїй малолітній дитині - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці АДРЕСА_1 . Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті малолітній ОСОБА_9 , 5 червня 2021 року близько 08.00 год. ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні кімнати АДРЕСА_3 , маючи на меті вчинити умисне вбивство малолітньої дитини, діючи з прямим умислом, протиправно, цілеспрямовано та рішуче, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті і бажаючи їх настання, знаючи про те, що здоров'я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально карним, проте нехтуючи цим, переконавшись, що її протиправних дій ніхто не бачить, схопила свою малолітню дитину ОСОБА_9 , одягнула останній на голову поліетиленовий пакет та, утримуючи голову дитини під пахвою правої руки, удушувала лівою рукою за шию останньої, перекривши таким чином доступ повітря до дихальних шляхів потерпілої. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, підшкірної гематоми лобної ділянки голови справа, забою підочної ділянки справа, гематоми лівої вушної раковини, саден в ділянці шиї. За вказаних обставин ОСОБА_5 , з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, так як її протиправні дії були припинені ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителькою АДРЕСА_4 . Дане кримінальне правопорушення пов'язане з домашнім насильством. Відповідно до п. п. 2, 3, 17 ст. 1 Закону України «Про запобігання і протидію домашньому насильству», ОСОБА_5 вчинила домашнє насильство, а саме в сім'ї, в межах спільного з малолітньою потерпілою ОСОБА_9 місця проживання, вчинила фізичне насильство щодо останньої у формі заподіяння смерті, однак від причин, що не залежали від її волі, злочин до кінця не довела та завдала дитині тілесних ушкоджень. Таким чином, на думку слідчого, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто незакінченому замаху на умисне вбивство малолітньої дитини. 10 червня 2021 року, о 13.15 год. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України. Підозрювана ОСОБА_5 відповідно до ст. 63 Конституції України відмовилась надавати покази або пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законом.
На думку слідчого, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Метою застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні. При цьому слідчий зазначив, що вищезазначені ризики у комплексі свідчать про виправданість застосування до ОСОБА_5 найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою. Інший запобіжний захід, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обсягу пред'явленої йому підозри. Також, у разі обрання підозрюваній ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із позбавленням волі, (домашній арешт, особисте зобов'язання, тощо), призведе до того, що підозрювана буде перебувати в одному житлі з двома малолітніми дітьми, щодо однієї з яких було вчинено дане кримінальне правопорушення, що становить пряму загрозу життю та здоров'ю дітей, які зазнали насильства. Підозрювана не має у власності будь-якого іншого нерухомого майна, в тому числі придатного для постійного проживання, що виключає можливість застосування щодо неї більш м'якого запобіжного заходу, такого як домашній арешт, а відтак вказана обставина унеможливлює забезпечення належного виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та здійснення контролю за їх виконанням зі сторони працівників поліції.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала з підстав, наведених у ньому, та просила його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив. Вказав, що ризики, зазначені у клопотанні, відсутні, а також прокурором не доведено неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, у зв'язку із чим просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрювана ОСОБА_5 підтримала позицію свого захисника, просила застосувати щодо неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Законний представник ОСОБА_6 підтримала позицію захисника ОСОБА_4 .
Заслухавши пояснення, дослідивши копії матеріалів, якими обґрунтовано клопотання, слідчий суддя дійшла до такого висновку:
Встановлено, що групою слідчих проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021210000000169 від 05.06.2021р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України.
10 червня 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто у незакінченому замаху на умисне вбивство малолітньої дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку слідчого судді, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 05.06.2021р.; протоколом вилучення предметів та речей під час їх добровільної видачі від (цифрового диску із відеозаписом) від 05.06.2021р.; постановою про визнання речових доказів від 05.06.2021р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 05.06.2021р.; протоколами допиту свідка ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 05.06.2021р.; висновком судово-психіатричної експертизи № 275 від 15.06.2021р.; довідкою № 6 від 10.06.2021р. виданою ОСББ «Затишна оселя № 11»; довідкою № 03-7/2181 від 09.06.2021р. виданою КНП «ТОКПЛ» ТОР;- довідкою №2042 від 15.06.2021р.
Згідно з вимогами ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті. Суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Існування «обґрунтованої підозри» розглядається як необхідна, а при первісному обранні навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, наведені слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та доведені прокурором в судовому засіданні, а саме підозрювана може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні.
Висновок про наявність зазначених ризиків обумовлюється тим, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи міру покарання, яке загрожує їй у випадку визнання її винною, і яке полягає в позбавленні волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічному позбавленні волі, з конфіскацією майна, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, також враховуючи, що підозрювана проживає в одному будинку, поряд зі свідками у кримінальному провадженні та в одній квартирі із малолітніми потерпілими даного кримінального правопорушення, вона може незаконно впливати на свідків та потерпілих.
Вивченням особи ОСОБА_5 встановлено, що вона розлучена, не працює, є інвалідом 3 групи, раніше не судима, негативно характеризується за місцем проживання, має психічні захворювання, відповідно до відповіді Тернопільської обласної психоневрологічної лікарні від 07.06.2021р. ОСОБА_5 становить небезпеку для оточуючих.
Враховуючи вищенаведені обставини, у тому числі вагомість доказів, тяжкість покарання, обставини вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
За встановлених обставин слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме її особі, обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваної на особисту свободу та недоторканість.
Крім того, слідчому судді не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України.
Посилання сторони захисту на можливість застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу слідчий суддя вважає безпідставним.
Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, а тому, враховуючи вимоги ст. 178 КПК України, та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_5 слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Заперечення захисту зазначених висновків не спростовують.
Докази, які б свідчили про негативний стан здоров'я підозрюваної, який би унеможливлював перебування ОСОБА_5 в умовах СІЗО, слідчому судді не надані.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
З урахуванням зазначених вимог, беручи до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого з застосуванням насильства, слідчий суддя вважає, що у даному випадку доцільно не визначати розмір застави.
У зв'язку з наведеним клопотання слідчого слід задовольнити, а у задоволенні клопотання захисту - відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 193, 194, 198, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши ОСОБА_5 негайно під варту із залу суду.
У задоволенні клопотання захисника та підозрюваної про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого - криміналіста СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 .
Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 06.08.2021р.
Копію ухвали вручити підозрюваній ОСОБА_5 та її законному представнику негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1