18.06.2021 Справа №607/10842/21
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківська О.Я., розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського зонального відділу військової служби правопорядку Збройних сил України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 , місце служби: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2
за ч. 2 ст. 172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
У військовій частині НОМЕР_1 проходить військову службу за контрактом солдат ОСОБА_1 , про що свідчить витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 100 від 27 травня 2021 року. Всупереч вимогам статуту, діючи умисно, всупереч інтересам служби, солдат ОСОБА_1 не виконав наказ командира військової частини НОМЕР_1 №970 від 24 грудня 2020 року в частині щодо дотримання розпорядку дня в 2021 навчальному році в умовах особливого періоду, за наступних обставин: 17 червня 2021 року о 08 год. 00 хв. під час шикування командиром 4 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 було виявлено відсутність солдата ОСОБА_1 на території військової частини НОМЕР_1 (м. Тернопіль). Проте, 17 червня 2021 року об 11 год. 05 хв. вищевказаний військовослужбовець провернувся до розташування військової частини НОМЕР_1 та будь - яких підтверджень законності своєї відсутності не надав. Таким чином, за викладених вище обставин, солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, займаючи посаду номера обслуги 6 гармати 2 артилерійського взводу 11 батареї 4 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, в умовах особливого періоду, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення
У судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся.
Крім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення доводиться матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколом ЛВТ № 67 про військове адміністративне правопорушення від 18 червня 2021 року; наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 970 від 24 грудня 2020 року; розпорядком дня військової частини НОМЕР_1 на 2021 навчальний рік; рапортом командира четвертого артилерійського дивізіону Є. Луценка від 17 червня 2021 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 17 травня 2021 року; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 17 червня 2021 року; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 100 від 27 травня 2021 року; контрактом про проходження громадянами України військової служби щодо ОСОБА_1 від 27 травня 2021 року.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-10 КУпАП, тобто - відмова від виконання законних вимог командира (начальника, вчинене в умовах особливого періоду, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у відповідності до ст. 36 КУпАП в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення.
Верховний Суд однозначно сформулював правову позицію щодо тлумачення поняття «особливий період» у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 205/1993/17-ц (касаційне провадження № 61-1664св17). У постанові зазначено, що особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Верховний Суд дотримується правової позиції, відповідно до якої особливий період в Україні діє досі.
Обираючи адміністративне стягнення, суд відповідно до ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, те, що він визнав вину, у вчиненому щиро розкаявся, відсутність обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, та приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені по справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким чином, вважаю, що із ОСОБА_1 слід стягнути в доход держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 454 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 40-1, 172-10, 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 145 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2 465 (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. судового збору в доход держави.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Головуючий суддяО. Я. Герчаківська