Справа № 605/558/20
Іменем України
"24" червня 2021 р. Підгаєцький районний суд
Тернопільської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Підгайці кримінальне провадження №605/558/20 про обвинувачення
ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
с. Новосілка Бережанського району Тернопільської області, жителя
АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
10 вересня 2020 року близько 15 години 30 хвилин (точного часу досудовим розслідуванням та судом не встановлено), у обвинуваченого ОСОБА_3 , який знаходився на межі господарств, що за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , разом із потерпілою ОСОБА_6 , на грунті особистих неприязних відносин, під час словесного конфлікту з останньою, виник кримінально протиправний умисел, спрямований на умисне нанесення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Реалізовуючи свій кримінально протиправний умисел, обвинувачений у вищезазначений день та час, перебуваючи на межі вказаних вище господарств, разом із потерпілою, під час словесного конфлікту з останньою, який виник з приводу будівництва нею гаража, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, оцінивши місце знаходження ОСОБА_6 та положення її рук, які були зігнуті в ліктьових суглобах, використовуючи розташування до металевого каркасу огорожі, наніс останній два удари правою рукою в область лівого передпліччя внаслідок чого, потерпіла отримала легкі тілесні ушкодження у вигляді двох синців лівого передпліччя, один з яких частково поширюється на кисть.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив, що 10 вересня 2020 року близько 15 години, він побачивши, що потерпіла на межі їх господарств, здійснює будівництво гаража, разом із дружиною пішов туди. Підійшовши до сина потерпілої - ОСОБА_7 він попросив останнього, щоб той зробив скат з гаража на дорогу, або на свою територію, при цьому ОСОБА_7 почав до нього кричати та штовхати животом. В той час там ще був присутній ОСОБА_8 , а приблизно через 5 хвилин підійшла сама потерпіла, яка стала перед своїм сином і сказала до його дружини, щоб вона його забрала, бо будуть проблеми. Після цього, він повернувся і пішов.
Він нікого не бив і такого наміру у нього не було. Зазначає, що він не міг вдарити потерпілу, бо поряд стояв її син, який кремезнішої за нього статури. На його думку, потерпіла побоялась за те, щоб він перший не написав заяву в поліцію на її сина, а тому ОСОБА_6 написала заяву на нього.
В той же день він звертався в поліцію з приводу неправомірних дій ОСОБА_7 , при цьому йому було повідомлено, що в діях останнього немає складу жодного кримінального правопорушення. Повідомлення про підозру та обвинувальний акт, він не отримував, а з матеріалами кримінального провадження не ознайомлювався.
Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим, суд, об'єктивно оцінивши усі зібрані докази у їх сукупності та перевіривши їх у судовому засіданні, прийшов до переконання про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
В цьому суд переконали наступні докази.
Так потерпіла ОСОБА_6 суду показала, що знає обвинуваченого, як сусіда. 10 вересня 2020 року близько 15 години, її син ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 на межі господарств її матері та обвинуваченого проводили роботи по встановленню нової металевої огорожі на місці старої дерев'яної, а також металевого гаража на місці старого дерев'яного. В той час, як ОСОБА_3 із своєю дружиною, підійшов до її сина, вона не чула, що він говорив, бо знаходилась на подвір'ї. Вона вже побачила, що в безпосередній близькості до її сина стояв обвинувачений та чула як останній говорив до її сина, яке він має право там будувати гараж. Така розмова відбувалась на підвищених тонах. Тоді вона прибігла та стала між своїм сином та обвинуваченим, а саме спиною до ОСОБА_7 , а обличчям до ОСОБА_3 , бо боялась щоб її син не підняв руку на обвинуваченого, який його провокував.
Вона просила ОСОБА_3 відійти в бік і поговорити з нею, однак останній на це жодним чином не реагував, при цьому дивився лише на її сина.
Під час розмови з ОСОБА_3 , вона тримала руки зігнутими у ліктях, при цьому обвинувачений своєю правою рукою, зловив її за ліву руку та 2 або 3 рази вдарив передпліччям до металевого стовпчика огорожі.
Дружина ОСОБА_3 в той час скидала будівельний інвентар, який знаходився на фундаменті огорожі, тобто на межі господарств, на їх територію.
Після цього конфлікт зразу ж не вичерпався, оскільки ОСОБА_3 продовжував їй погрожувати фізичною розправою.
ЇЇ дуже заболіла рука і вона разом із своїм сином пішли на подвір'я свого господарства.
В той же день вона зробила рентген, була оглянута черговим лікарем Підгаєцької ЦРЛ та написала заяву в поліцію.
З приводу вищезазначеного будівництва, ОСОБА_3 , раніше будь-яких претензій не висловлював.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що потерпіла є його матір'ю, з якою у нього хороші стосунки, при цьому із обвинуваченим у нього жодних стосунків немає.
10 вересня 2020 року близько 15-16 години, але точного часу не пригадує, він разом із сусідом ОСОБА_8 здійснювали монтажні роботи по встановленню паркану на межі з господарством обвинуваченого ОСОБА_3 . Вказані роботи проводились поетапно на протязі 2-ох тижнів. У вказаний час до них підійшов обвинувачений з дружиною, які були агресивно налаштовані, при цьому ОСОБА_3 почав погрожувати та кричати, що він не дозволить цього будівництва, бо скат із гаража буде на його територію, говорив забиратись звідти.
Близько 7-8 хвилин вони з ОСОБА_3 спілкувались на відстані приблизно 1,5 м., а тоді обвинувачений різко підійшов до нього впритул.
Потерпіла в той час знаходилась на подвір'ї, приблизно за 10 метрів від них.
Тоді потерпіла підійшла до них, ставши між ними, а саме обличчям до обвинуваченого, а спиною до нього.
Його мати ОСОБА_6 розмовляючи із обвинуваченим тримала руки зігнутими у ліктях, при цьому він бачив, як ОСОБА_3 вдарив 3 рази правою рукою в нижню третину передпліччя лівої руки потерпілої, яка стояла в безпосередній близькості від металевої конструкції паркану, приблизно 30-40 см, внаслідок чого ОСОБА_6 вдарилась рукою до вказаної металевої конструкції. Дружина обвинуваченого в цей час стояла близько 1 метра за спиною останнього (дещо зліва), при цьому вона теж кричала і намагалася його прогнати.
Тоді його мати зігнувшись, схопилась за руку, при цьому він її відтягнув назад і вони пішли до свого будинку. В цей час ОСОБА_8 почав швидко збирати інструменти.
Приблизно через 30 хвилин вони з матір'ю поїхали в Підгаєцьку лікарню, щоб зафіксувати тілесні ушкодження, після чого звернулись у відділення поліції, а через деякий час їздили на судово-медичну експертизу з метою визначення тяжкості тілесних ушкоджень.
Він не очікував такого розвитку подій, а тому був шокований діями обвинуваченого, який вдарив жінку.
Від початку проведення будівельних робіт і до того дня, обвинувачений жодних претензій не висловлював, однак якщо б з такими звернувся, то це можна було б вирішити ще на початковому етапі будівництва, оскільки для них це не було принципово.
Жодних причин з яких обвинувачений чи його дружина могли б бути незадоволені вказаним будівництвом, на його думку, не було. На даний час він не почуває себе безпечно, оскільки не відомо чи ОСОБА_3 знову не може вчинити подібне.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що з потерпілою та обвинуваченим у нього нормальні сусідські відносини. В 2020 році можливо 10 вересня, але точно не пригадує, він на прохання ОСОБА_7 , допомагав останньому встановлювати огорожу. Після того, як вони із ОСОБА_7 почали працювати, до них підійшли обвинувачений з дружиною, які говорили, що цього робити не можна, при цьому почалася сварка. ОСОБА_3 з дружиною сказали йому зійти з того місця де він працював, що він і зробив. Під час вказаного конфлікту приблизно через 5 хвилин підійшла потерпіла, яка стала між своїм сином та обвинуваченим, при цьому остання стверджувала, що вони мають право там перебувати і встановлювати огорожу.
Він безпосередньо не бачив, як ОСОБА_3 вдарив потерпілу, але чув, як потерпіла сказала, що ОСОБА_3 вдарив її по руці, але по якій саме не пригадує, при цьому скаржилась на біль у ній та трималась за руку.
Після вказаного конфлікту ОСОБА_6 говорила, що буде їхати до м.Тернополя робити рентген знімок та фіксувати побої.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що вона є дружиною обвинуваченого, при цьому із потерпілою у неї жодних стосунків. 10 вересня 2020 року вони з чоловіком побачили, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 здійснюють будівництво гаража на своїй огорожі, на межі їх господарств. У вказаний день близько 15 години вони з чоловіком ОСОБА_3 , підійшли до ОСОБА_7 та просили останнього, щоб скат гаража був не на їхню територію, при цьому ОСОБА_7 почав говорити до її чоловіка, що він тут ніхто, нічого немає та штовхнув його животом. Тоді прибігла потерпіла, яка стала між своїм сином та ОСОБА_3 , обличчям до останнього, почала розмахувати руками і кричати до неї, що вона немає ніяких документів на земельну ділянку, а також, що вони будуть робити так як хочуть.
Розмова між ОСОБА_7 та її чоловіком тривала близько 15 хвилин. В той час вона стояла приблизно 1 (один) метр від чоловіка, а також на відстані 2-3 метрів від них знаходився ОСОБА_8 .
Тоді ОСОБА_6 почала кричати, що її вдарили і болить рука.
ЇЇ чоловік жодних ударів ОСОБА_6 не наносив. Вона взяла болгарку і сказала до ОСОБА_7 забрати її та йти звідти. Після цього вони з чоловіком пішли. Їй відомо, що її чоловіка ніхто про підозру не повідомляв, а йому просто подзвонили з поліції і сказали в чому він обвинувачується.
Крім показань потерпілої, свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , вина ОСОБА_3 доводиться і іншими дослідженими та оціненими в судовому засіданні доказами, зокрема:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 15 вересня 2020 року в якому зазначено, що заявник ОСОБА_6 будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, повідомила, що 10 вересня 2020 року близько 15 години 30 хвилин ОСОБА_3 перебуваючи в АДРЕСА_1 , наніс їй тілесні ушкодження;
- заявою ОСОБА_6 від 10 вересня 2020 року на ім'я начальника Підгаєцького ВП БВП ГУНП в Тернопільській області, у якій вона просить притягнути ОСОБА_10 , жителя с. Мужилів Підгаєцького району Тернопільської області, до відповідальності, за нанесення їй, 10 вересня 2020 року близько 15 години 30 хвилин, тілесних ушкоджень;
- рапортом помічника чергового СРПП №3 Підгаєцького ВП Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_11 від 10 вересня 2020 року на ім'я начальника Підгаєцького відділення поліції, з якого видно, що громадянка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька м. Тернопіль, звернулась із письмовою заявою до Підгаєцького ВП БВП ГУНП в Тернопільській області, в якій просить притягнути до відповідальності громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 10 вересня 2020 року близько 15 години 30 хвилин, наніс їй тілесні ушкодження;
- рапортом помічника чергового СРПП №3 Підгаєцького ВП Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_11 від 10 вересня 2020 року на ім'я начальника Підгаєцького відділення поліції, з якого видно, що у приймальне відділення Підгаєцької ЦРКЛ поступила гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька м. Тернопіль, з тілесними ушкодженнями у вигляді забоїв м'яких тканин нижньої третини лівої кисті;
- даними висновку судово-медичної експертизи №846 від 16 вересня 2020 року в якому зазначено, що на підставі даних судово-медичної експертизи громадянки ОСОБА_6 , 1977 року народження, з урахуванням повідомлених обставин справи та у відповідності до запропонованих запитань, судово-медичним експертом було зроблено висновок, що при судово-медичній експертизі у ОСОБА_6 виявлено два синці лівого передпліччя, один із яких частково поширюється на кисть. Вид та морфологічні властивості виявлених у ОСОБА_6 ушкоджень свідчать про їх утворення від дії тупих предметів з обмеженими продовгуватими травмуючими поверхнями близько за 4-6 діб до її експертного обстеження, не виключено у вказаний в постанові термін. Виявлені у ОСОБА_6 синці за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень та не властиві для утворення “при нанесенні ударів руками”. Розташування, характер та кількість виявлених у ОСОБА_6 ушкоджень свідчать про їх утворення від двох травмуючих впливів.
Суд, критично оцінює показання обвинуваченого, дані ним в судовому засіданні, в частині того, що він не наносив тілесних ушкоджень потерпілій, оскільки вони повністю спростовані показами самої потерпілої, свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , при цьому вважає їх такими, що дані з метою ухилення від кримінальної відповідальності за скоєний кримінальний проступок.
Твердження обвинуваченого та його захисника стосовно того, що ОСОБА_3 не було повідомлено про підозру, не було висунуто обвинувачення, при цьому копії обвинувального акта та матеріалів дізнання він не отримував, а підписи на вказаних документах виконані не ним, суд до уваги не приймає, вважаючи їх голослівними, не підтвердженими жодними належними і допустимими доказами, при цьому такі повністю спростовані матеріалами кримінального провадження, а саме: розпискою підозрюваного ОСОБА_3 від 29 вересня 2020 року про отримання копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування; повідомленням підозрюваного ОСОБА_3 від 29 вересня 2020 року про те, що він не володіє речовими доказами, чи матеріалами, які згідно ч.6 ст.290 КПК України, необхідно надати для ознайомлення стороні обвинувачення; розпискою ОСОБА_3 про отримання копій матеріалів дізнання на 60 аркушах від 29 вересня 2020 року; протоколом роз'яснення підозрюваному ОСОБА_3 права на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, у якому міститься рукописний текст “прошу проводити в загальному порядку”, виконання якого, ОСОБА_3 , не заперечувався; протоколом надання підозрюваному ОСОБА_3 доступу до матеріалів досудового розслідування від 29 вересня 2020 року; повідомленням органу дізнання на ім'я підозрюваного ОСОБА_3 від 29 вересня 2020 року; повідомленням про підозру від 29 вересня 2020 року, з якого видно, що воно було вручено ОСОБА_3 о 13 годині 00 хвилин 29 вересня 2020 року.
В судовому засіданні обвинувачений та його захисник повідомили, що з приводу неправомірних дій органу дізнання чи прокурора, на даний час вони ніде не звертались.
Також стороною захисту не надано жодних доказів того, що вони під час досудового розслідування даної справи чи під час її судового провадження, звертались із скаргами на дії органу дізнання чи прокурора, з приводу істотного порушення прав та свобод ОСОБА_3 .
Посилання захисника на те, що обвинувальний акт затверджувався прокурором під час того, як останній перебував на лікарняному, суд не приймає до уваги, вважає їх голослівними, не підтвердженими належними та допустимими доказами, оскільки такі повністю спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Зокрема, із обвинувального акта у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020215160000014 від 15 вересня 2020 року, видно, що його було складено, а не затверджено прокурором Підгаєцького відділу Теребовлянської місцевої прокуратури ОСОБА_12 29 вересня 2020 року, при цьому із дослідженого в судовому засіданні листка непрацездатності серії АДШ №180654 виданого КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Підгаєцької районної ради, вбачається, що ОСОБА_12 перебував на амбулаторному лікуванні з 01 по 17 жовтня 2020 року включно.
Спрямованість умислу обвинуваченого ОСОБА_3 на умисне нанесення легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 , повністю підтверджується показами потерпілої, свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та висновком судово-медичної експертизи.
Показання свідка ОСОБА_9 , яка є дружиною обвинуваченого, дані нею в судовому засіданні суд оцінює критично, оскільки вони є неконкретними, непослідовними та такими, що спростовані показами потерпілої, свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також дослідженими матеріалами кримінального провадження.
Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, дії якого слід кваліфікувати за ч.1 ст.125 КК України, а саме в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його особу, який не працює, раніше не судимий, за місцем реєстрації та проживання характеризується позитивно, його очевидно зухвалу поведінку, відсутність пом'якшуючих його відповідальність обставин, а тому вважає, що йому слід призначити покарання у виді громадських робіт, оскільки призначення ОСОБА_3 менш суворого покарання не буде сприяти виконанню завдання КК України, його виправленню та перевихованню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначити йому покарання - за ч.1 ст. 125 КК України - у виді громадських робі на строк 100 (сто) годин.
Апеляція на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Підгаєцький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий: ОСОБА_1