Справа № 455/631/21
Провадження № 1-кп/455/180/2021
Іменем України
23 червня 2021 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141320000015 від 05.03.2021 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Волошиново Старосамбірського району Львівської області, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовозобов'язаного, одруженого, з загальною середньою освітою, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , 05.03.2021 о 00:30 год., знаходячись у приміщенні літньої кухні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс своїй дружині ОСОБА_5 один удар дерев'яною рукояткою від щітки для підмітання підлоги в лобну ділянку голови, заподіявши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу та підшкірної гематоми в ділянці лобної ділянки голови, клінічно ЗЧМТ, струс головного мозку та рентгенелогічно: закритого перелому лобної кістки з не значним зміщенням, які згідно висновку експерта відносяться до тяжкого тілесного ушкодження і являються небезпечними для життя в момент заподіяння.
Таким чином ОСОБА_3 , умисно заподіяв тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію його дій за ч.1 ст.121 КК України, всі докази, зібрані на досудовому слідстві, вважає достовірними і дослідження їх в судовому засіданні недоцільним. Під час допиту в судовому засіданні пояснив, що дійсно при наведених в обвинувальному акті обставинах, а саме 05.03.2021 о 00.30 год. знаходячись у приміщенні літньої кухні за місцем свого проживання в с.Великосілля Самбірського району Львівської області умисно наніс своїй дружині ОСОБА_5 один удар дерев'яною рукояткою від щітки для підмітання підлоги в ділянку голови, чим заподіяв тяжке тілесне ушкодження. Зазначив, що на даний час вибачився перед потерпілою, з нею помирився, разом живуть мирно. У вчиненому щиро кається, усвідомив наслідки своїх дій, просить суд суворо його не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, він та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд за згодою учасників судового розгляду обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, та визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду щодо правильності розуміння ним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу стороною захисту не заявлялося.
За таких обставин, суд знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення доведеною поза розумним сумнівом та вважає, що його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.121 КК України, оскільки він своїми діями умисно заподіяв тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно роз'яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003року із змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, наведеної у ст.12 КК України є тяжким злочином.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.66 КК України судом визнається: щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.67 КК України судом визнається: вчинення злочину щодо подружжя.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом враховуються дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не судимий, його сімейний та матеріальний стан, зокрема, те, що він офіційно не працевлаштований, проживає спільно з дружиною, попросив вибачення у потерпілої, позитивно характеризується за місцем свого проживання, також враховується його стан здоров'я, зокрема те, що обвинувачений є працездатним (інвалідності не встановлено), під динамічним спостереженням у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Що стосується питання осудності обвинуваченого ОСОБА_3 то суд керується тим, що його поведінка в судовому засіданні була адекватною, свої пояснення він надавав послідовно та змістовно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а тому на стійке переконання суду обвинувачений є осудною особою.
Суд також приймає до відома досудову доповідь складену Старосамбірським районним сектором філії державної установи «Центр пробації» у Львівській області з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, згідно якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, щодо обвинуваченого оцінюються як середній. Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
Також суд враховує думку потерпілої при призначені йому покарання, яка зазначає, що з обвинуваченим ОСОБА_3 примирилася та просить суд обвинуваченого суворо не карати.
При призначенні покарання суд також виходить із положень ст.50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Таким чином, беручи до уваги наведені обставини в сукупності, керуючись принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе шляхом застосування до нього покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.121 КК України, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбуття покарання з випробуванням, з покладанням на нього обов'язків, регламентованих ч.1 ст.76 КК України, а також додаткових обов'язків, передбачених п.2 та п.4 ч.3 ст.76 КК України, які запропоновані органом пробації, що на думку суду буде необхідним і достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Підстав для призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 69 КК України суд не вбачає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Строк, обраного ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 26.03.2021, обвинуваченому ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні, запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, терміном на 2 місяці, закінчився 23.05.2021 та продовжений не був. Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.368-371, 373-376 КПК України суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом встановленого іспитового строку тривалістю 2 (два) роки, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Речовий доказ: дерев'яну рукоятку від щітки, яка знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Старосамбірський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. При цьому, вирок відповідно до ч.2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1