Справа № 453/621/21
№ провадження 2-а/453/16/21
Іменем України
23 червня 2021 року м. Сколе
Сколівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Курницької В.Я.,
з участю секретаря судових засідань Трембач М.М.,
без участі сторін;
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції № 3 (м. Сколе) Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області, старшого інспектора Відділення поліції № 3 (м. Сколе) Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції Кривецького Олега Івановича про визнання незаконними та скасування постанов по справах про адміністративні правопорушення,
Позивач - ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Комарницьку М.В., звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів про визнання незаконними та скасування постанов по справах про адміністративні правопорушення. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що із винесенням постанови серії ЕАН №4165481 він не був згідний, оскільки при повороті подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, та покажчик повороту був згодом вимкнений в автоматичному режимі, що передбачено заводською конструкцією транспортного засобу. Так, при винесенні даної постанови ним було оспорено дане правопорушення та його прохання про надання доказів поліцейським було проігноровано та, незважаючи на його заперечення та клопотання, старший інспектор ОСОБА_2 о 22:00 год. в с. Корчин Стрийського району Львівської області по вул. Шевченка виніс дану постанову про адміністративне правопорушення та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривеньза вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП. Крім того, вже через сім хвилин, а саме 22:07 год. на тому ж місці на ту саму особу ( ОСОБА_1 ) та ж сама посадова особа (старший інспектор відділення поліції №3 (м. Сколе) Стрийського РУП ГУНП у Львівській області лейтенант поліції Кривецький Олег Іванович) виніс ще одну постанову серія ЕАН №4165504 про накладення штрафу на ОСОБА_1 в сумі 425 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП. Позивач наголошує, що оскільки, у поліцейського не було законних підстав для зупинки вищевказаного транспортного засобу (на підтвердження невключення покажчика повороту позивачем під час руху, поліцейський не надав жодного доказу), отже й вимагати від водія посвідчення водія та поліс обов'язкового страхування також не було підстав. Зазначає позивач і про те, що старший інспектор поліції, розглядаючи справу на місці вчинення правопорушення, не роз'яснив йому його прав, передбачених ст.268 КУпАП, що підтверджується відсутністю підпису про ознайомлення в постановах та не дав можливості скористатись послугами адвоката, а наявна графа в постанові за відсутності підпису ОСОБА_1 про таке роз'яснення є прямим підтвердженням його слів. Наводить позивач і інші підстави, з яких вважає оскаржувані постанови незаконними та просить їх скасувати, провадження у справах закрити, стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою від 14.05.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Відділення поліції № 3 (м. Сколе) Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області, старшого інспектора Відділення поліції № 3 (м. Сколе) Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області Кривецького Олега Івановича про визнання незаконними та скасування постанов по справах про адміністративні правопорушенняприйнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами, передбаченими ст. 286 КАС України.
Відповідачі - Відділення поліції № 3 (м. Сколе) Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області та старший інспектор Відділення поліції № 3 (м. Сколе) Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області Кривецький Олег Іванович - будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, явку в судове засідання не забезпечили, про причини неявки не повідомили. Відзивів на позовну заяву відповідачами також не подано, незважаючи на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 14.05.2021 року.
У судове засідання позивач не з'явився, представником позивача 23.06.2021 року подано клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача.
У відповідності до ст.205 КАС України суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представників сторін на підставі наявних у справі доказів. Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ст.229 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Суд всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до переконання, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, 05.05.2021 року в с. Корчин Стрийського району Львівської області по вул. Шевченка старший інспектор відділення поліції №3 (м. Сколе) Стрийського РУП ГУНП у Львівській області лейтенант поліції Кривецький Олег Іванович виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАН №4165481 про накладення штрафу на ОСОБА_1 в сумі 510 (п'ятсот десять) гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та постанову серія ЕАН №4165504 про накладення штрафу на ОСОБА_1 в сумі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Із даних постанов вбачається, що 05.05.2021 року о 21:48 год. в с. Корчин Стрийського району Львівської області по вул. Шевченка ОСОБА_1 керуючи автомобілем MERCEDES-BENZ 216 CDI НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п.9.2. б.ПДР - порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху, а також через декілька хвилин, а саме о 22:02 год. на тому ж місці не мав при собі посвідчення водія, чим порушив п.2.1. ПДР - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката Зелена картка).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Статтею 280 КУпАП України визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Оскаржувана постанова не містить посилання на жоден доказ вчинення позивачем згаданого адміністративного порушення та таких не було надано суду.
Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.
З наданих позивачем пояснень суд не може встановити факт порушення позивачем правил дорожнього руху.
Відповідачем, всупереч нормам закону, не було надано суду жодних належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфікується судом як визнання позову (ч.4 ст.159 КАС України).
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення (ст. 276 КУпАП).
За змістом ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, - знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. (п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП).
В п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», роз'яснено судам, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів владних повноважень.
На підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, до суду не надійшло доказів на спростування доводів позивача, а тому з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, постанови по справам про адміністративні правопорушення підлягають скасуванню, а справи про притягнення до адміністративної відповідальності позивача - закриттю.
Крім того, скасовуючи постанови, суд зазначає, що додатково визнавати їх незаконними відсутні правові підстави, оскільки це не передбачено ст. 286 КАС України. Тому суд в частині визнання постанов незаконними суд відмовляє.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вимоги ст. ст. 132, 139, 143 ЦПК України, суд стягує з Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 454 грн. 00 коп. судового збору.
Керуючись ст. ст.2,77,90,132, 139, 143, 241-246,286,293 КАС України, ст. ст. 9,251,280, ч.1 ст.293 КУпАП, суд, -
позов задовольнити частково.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ЕАН № 4165481 про накладення штрафу на ОСОБА_1 в сумі 510 (п'ятсот десять) гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити.
Постанову серія ЕАН №4165504 про накладення штрафу на ОСОБА_1 в сумі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити.
Стягнути зі Сколівського ВП №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 454 грн. 00 коп. (чотириста п'ятдесят чотири гривні) судового збору.
В решті вимог - в позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.Я. Курницька