Справа № 528/115/21 Номер провадження 33/814/403/21Головуючий у 1-й інстанції Шевченко В. М. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
23 червня 2021 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Гребінківського районного суду Полтавської області від 12.05.2021, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн.
Згідно з постановою, 31.12.2020 о 00 год 30 хв ОСОБА_1 , на а/д Лутайка-Гребінка керував автомобілем ВАЗ 21130 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з рота, почервоніння обличчя, нечітка мова, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків. Цими неправомірними діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 .
Просить скасувати постанову суду першої інстанції і постановити нову, якою провадження по справі закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
На обґрунтування вимог вказує, на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зазначає, що при визнанні його винуватим, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП суд був зобов'язаний керуватися даною нормою в редакції Закону від 07 липня 2016 року №1446-VІІІ, оскільки зупинений працівниками поліції він був 31.12.2020 на момент дії ст.286-1 КК України, що передбачала відповідальність за відмову у проходженні огляду на стан сп'яніння особою, яка керувала транспортним засобом, яка в свою чергу виключена Законом №720-ІХ.
Вказує, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього строки, передбачені ст. 38 КУпАП закінчилися, оскільки адміністративне правопорушення було вчинено 31.12.2020, тому провадження по справі повинно бути закритим в частині накладення адміністративного стягнення.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, проте у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, тому вважаю за можливе апеляційний розгляд провести за відсутності ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно з ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 , не оспорюючи факту керування ним автомобілем ВАЗ 21130 д.н.з. НОМЕР_1 та своєї відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, вказує на помилковість рішення суду про притягнення його до адміністративної відповідальності, з огляду на положення ст.38 КУпАП в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019, що діяла на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього і встановлювала строк накладення судом адміністративного стягнення не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Вказані доводи апелянта є обґрунтованими.
Так, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з огляду на те, що хоча відповідно до Закону №2617-VIII з 01.07.2020 керування транспортним засобом у стані сп'яніння відносилося до кримінальних проступків - ст. 286-1 КК України, Закон 1231-IX, який набув чинності 17.03.2021, пом'якшує відповідальність за адміністративні правопорушення, тому має зворотну силу, тобто поширюється і на правопорушення, вчинені до видання цього Закону.
При цьому, притягаючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності через чотири місяці після вчинення ним адміністративного правопорушення у відповідності до чинних на момент винесення постанови положень ст.38 КУпАП, суд залишив поза увагою наступне.
Відповідно до ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Стаття 27 КУпАП встановлює, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Зі змісту вищевказаних положень закону вбачається, що адміністративна відповідальність реалізується шляхом застосування до винних осіб адміністративних стягнень, тобто адміністративні стягнення і складають систему заходів адміністративної відповідальності.
У цьому аспекті слід зауважити, що приписами п.51, п.56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні.
Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.
Тобто, вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
16.02.2021 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», який набрав чинності 17.03.2021 року, яким внесено зміни до ст. 38 КУпАП та збільшено строк накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, до одного року з дня його вчинення.
Відповідно до попередньої редакції вказаної статті, що діяла під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , в справах про адміністративні правопорушення, які підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення..
З огляду на викладене, стаття 38 КУпАП у редакції Закону № 1231-IX від 16.02.2021, що діяла на момент винесення судом постанови, є такою, що посилює відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ст..130 КУпАП, а отже зворотної дії у часі не має.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю внаслідок закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП складений 31 грудня 2021 року, а постанова судді про притягнення останнього до адміністративної відповідальності датована 12 травням 2021 року.
Враховуючи, що з часу обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, на момент розгляду справи в суді першої інстанції, сплинули строки, передбачені ст. 38 КУпАП, то провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Отже, доводи апеляційної скарги є слушними, а тому постанова судді районного суду підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Гребінківського районного суду Полтавської області від 12.05.2021щодо ОСОБА_1 скасувати та провадження у справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.38 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя В.М.Герасименко