Справа № 524/680/18 Номер провадження 22-ц/814/1350/21Головуючий у 1-й інстанції Кривич Ж.О. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
23 червня 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.
Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.
при секретарі: Коротун І.В.
переглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 березня 2021 року, ухвалену суддею Кривич Ж.О., повний текст рішення складено - 27 березня 2021 року
у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Різниченка Г.Ю., -
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Різниченка Г.Ю.
Скарга мотивована тим, що Автозаводським ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) здійснюється примусове виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18.07.2018 р. у справі №524/680/18 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у ВП №57132761, №57132311, №57132533, в яких вона має статус стягувача. За її клопотанням виконавцем було отримано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про відкриті рахунки на ім'я боржника ОСОБА_2 та рух коштів за цими рахунками у період часу з 03.02.2018 р. по жовтень 2019 р. Відповідно до інформації наданої банком у період часу з 03.02.2018 р. (час коли було розпочато стягнення аліментів) кожного місяця, за її підрахунками боржник отримував суми доходу, які значно перевищували розмір мінімальної заробітної плати, з якої фактично утримувалися аліменти, Таким чином, вважає, що боржник злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання дітей, що його дії щодо приховування доходів спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміна місця проживання чи місця роботи та не повідомлення державного виконавця тощо) та призвело до виникнення заборгованості зі сплати аліментів. 30.09.2020 р. вона звернулася до Автозаводського ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з клопотанням, у якому просила перерахувати заборгованість зі сплати аліментів та надіслати на її електронну адресу сканкопію довідки про заборгованість, яка виникла на час звернення, та прийняти заходи щодо примусового її стягнення, про результати розгляду клопотання просила повідомити на електронну адресу у строк, встановлений законодавством. Станом на 15.10.2020 р. відповіді на своє клопотання вона не отримала, що разом з бездіяльністю державного виконавця протягом останнього року свідчить про умисні дії щодо невиконання рішення суду. Просила суд визнати бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Різниченка Г.Ю. неправомірною, зобов'язати останнього негайно перерахувати заборгованість по сплаті аліментів, надіслати на її електронну адресу сканкопію довідки про заборгованість, яка виникла на час звернення, прийняти заходи щодо примусового стягнення цієї заборгованості.
Як зазначено в ухвалі суду першої інстанції від 22.02.2021р., у судовому засіданні представник скаржника адвокат Шамшурін Ю.В. уточнив вимоги скарги та просив суд визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Різниченка Геннадія Юрійовича щодо ненадання відповіді ОСОБА_1 на її клопотання від 30.09.2020 року про перерахунок заборгованості по аліментам.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 березня 2021 року скарга ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Різниченка Геннадія Юрійовича - задоволена.
Визнано незаконною бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Різниченка Геннадія Юрійовича щодо ненадання відповіді ОСОБА_1 на її клопотання від 30.09.2020 року про перерахунок заборгованості по аліментам.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у судовому засідання представник скаржника ОСОБА_3 уточнену скаргу підтримав. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. У ході виконавчого провадження державний виконавець, зобов'язаний розглядати заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання. Відповідно до ч. 13 ст. 71 Закону України «Про виконавчепровадження» довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом. Як пояснив державний виконавець, відповідь направлена стягувачу 23.10.2020 року за вих. № 144084, але доказів направлення відповіді суду не надано.
В апеляційній скарзі стягувач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині ігнорування судом вимог щодо зобов'язання державного виконавця негайно перерахувати заборгованість по сплаті аліментів, надіслання на її адресу сканкопії довідки про заборгованість, яка виникла на час звернення, прийняття заходів щодо примусового стягнення заборгованості та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вказаних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалою суду задоволено її скаргу в частині визнання незаконною бездіяльність державного виконавця щодо ненадання відповіді на її клопотання від 30.09.2020 р. про перерахунок заборгованості по аліментам. В той же час у своїй скарзі вона просила визнати бездіяльність державного виконавця неправомірною та зобов'язати останнього негайно перерахувати заборгованість по сплаті аліментів, надіслати їй на електронну адресу сканкопію довідкт про заборговаінсть, яка виникла на час звернення, та прийняти заходи щодо примусового стягнення цієї заборгованості. Під час розгляду скарги судом першої інстанції досліджувалися докази на підтвердження обставин отримання боржником доходів у розмірах, наведених у скарзі, та обставини виплати аліментів за вказаний період з розрахунку з мінімальної заробітної плати, проте, рішення суду не містить висновків, яких суд дійшов за результатом дослідження вказаних доказів. Судом не наведено жодних висновків щодо заявленої вимоги про зобов'язання виконавця негайно перерахувати заборгованість по сплаті аліментів з урахуванням фактично отриманого доходу, тобто ухвала суду не відповідає вимогам глави 9 ЦПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу боржник ОСОБА_2 просить її залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що на примусовому виконанні в Автозаводському ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебуває зведене виконавче провадження № 57263936 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : - аліментів на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку платника аліментів щомісячно, починаючи з 02.02.201 року, і до досягнення сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку (ВП № 57132761); - аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку платника аліментів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідно віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.02.2018 року, і до досягнення сином повноліття (ВП № 57132311); - аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку платника аліментів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідно віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.02.2018 року, і до досягнення сином повноліття (ВП № 57132533) (т.1 а.с. 37-38, 49-50).
24.04.2019 року стягувач ОСОБА_1 звернулася до державного виконавця із клопотанням про витребування від АТ КБ «ПриватБанк» інформації щодо наявних відкритих рахунків на ім'я боржника ОСОБА_2 у період часу з 03.02.2018 року (т.2 а.с. 5).
Згідно довідки банку (т.2 а.с. 11-120) та за підрахунками стягувача ОСОБА_1 боржник ОСОБА_2 має грошові кошти на рахунках у банку, проте аліменти сплачуються з мінімальної заробітної плати, що на її думку є несправедливим.
30.09.2020 року ОСОБА_1 звернулася до державного виконавця із клопотанням про здійснення перерахунку заборгованості по сплаті аліментів, яка прийнята виконавчим відділом 01.10.2020 року. Відповідь стягувач просила направити їй на електронну адресу у строк, встановлений чинним законодавством (т.1 а.с. 78-79).
09.10.2020 року державним виконавцем проведено розрахунок заборгованості по несплаті аліментів боржником на користь ОСОБА_1 . Згідно розрахунку станом на 01.09.2020 року за ОСОБА_2 рахується переплата зі сплати аліментів у розмірі 8 501,98 грн.; аліменти утримуються у розмірі 50% заробітної плати платника аліментів, систематично, починаючи з листопада 2018 року по листопад 2020 року. Відповідь направлена стягувачу 23.10.2020 року за вих. № 144084 простою поштовою кореспонденцією (т.1 а.с. 80-81).
Факт отримання такого розрахунку у відповідь на свою заяву стягувач ОСОБА_1 заперечує.
З відзиву начальника Автозаводського ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 16.11.2020 року на скаргу вбачається, що державний виконавець таку довідку розрахунок заборгованості ОСОБА_2 по несплаті аліментів станом на 01.09.2020 року підготував 09.10.2020 року (т.1 а.с. 13-15).
Згідно копій матеріалів виконавчого провадження вказаний розрахунок (а.с. 85, том 1) дати не містить (т.1 а.с. 36-232, т.2 а.с. 1-120).
Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», якою визначено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби, передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Предметом даної скарги є визнання бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Різниченка Г.Ю. щодо ненадання відповіді на її клопотання від 30.09.2020 р. про перерахунок заборгованості по аліментам - неправомірною, зобов'язати державного виконавця негайно перерахувати заборгованість по сплаті аліментів, надіслати на її електронну адресу сканкопію довідки про заборгованість, яка виникла на час звернення, прийняти заходи щодо примусового стягнення цієї заборгованості.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2020 р. суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука прийняла до провадження скаргу ОСОБА_1 та призначила судове засідання у справі (т.1 а.с. 10).
18.11.200 р. до суду надійшов відзив Автозаводського ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на скаргу (т.1 а.с.13-15), а 27.11.2020 р. надійшов відзив на скаргу від представника боржника ОСОБА_2 - адвоката Олійник Л.М. (т.1 а.с. 32-34).
Як вбачається з протоколу судового засідання від 12.01.2021 р. представник стягувача ОСОБА_1 - адвокат Шамшурін Ю.В. просив надати час для уточнення позиції скаржника ОСОБА_1 по заявленим вимогам скарги, представник Автозаводського ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) також просив надати час для з'ясування усіх спірних моментів щодо перерахунку боржником грошових коштів, судом у справі була оголошена перерва до 22.03.2021 р. за клопотаннями представників - учасників розгляду справи (т.1 а.с. 153).
Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2021 р. електронною поштою суду від представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Шамшуріна Ю.В. отримано відповідь Автозаводського ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на адресу ОСОБА_1 , датовану 18.03.2021 р., та розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ВП №57132311 станом на 01.02.2021 р., згідно якого заборгованість зі сплати аліментів відсутня; розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ВП №57132533 станом на 01.02.2021 р., згідно якого заборгованість зі сплати аліментів відсутня; розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ВП №57132761 станом на 03.02.2021 р., згідно якого заборгованість зі сплати аліментів відсутня (т.2 а.с. 158-161).
Згідно протоколу судового засідання від 22.03.2021 р., то у ньому брав участь представник стягувача ОСОБА_1 - адвокат Шамшурін Ю.В., стягувач ОСОБА_1 участі у даному судовому засіданні не брала. У цьому судовому засіданні (згідно технічного запису судового засідання) на уточнююче запитання головуючого судді щодо меж оскарження бездіяльності ВДВС у зв'язку з ненаданням своєчасно відповіді стягувачу на її звернення, то представник стягувача відповів, що саме в цій частині оскаржується бездіяльність ВДВС. Проте, у судових дебатах представник стягувача ОСОБА_1 - адвокат Шамшурін Ю.В. заявив, що у суді встановлена бездіяльність державного виконавця, просив суд задовольнити скаргу повністю.
Виходячи з даних технічного запису судового засідання від 22.03.20121 року, то представник стягувача ОСОБА_1 - адвокат Шамшурін Ю.В. відповідав на уточнюючі запитання головуючого судді, проте, уточнюючу письмову скаргу не подавав, її копії не вручалися боржнику ОСОБА_2 та представнику ВДВС, відзиви на неї ними не подавалися, отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що є помилковим висновок суду першої інстанції, що представником стягувача були усно уточнені вимоги скарги, що не відповідає вимогам ЦПК України.
Вбачається, що справа призначалася до розгляду на 26.10.2020 р. (т.1 а.с. 11), на 01.12.2021 р. (т.1 а.с. 12), на 12.01.2021 р. (т.2 а.с. 124-125) та на 22.03.2021 р. (т.2 а.с. 151-153), що підтверджується відповідними матеріалами справи, отже скарга стягувача ОСОБА_1 у повному обсязі була предметом судового розгляду, учасниками справи були надані докази в межах доводів скарги та заперечень на неї, отже, вимоги скарги стягувача ОСОБА_1 були розглянуті судом у повному обсязі, а уточнення вимог скарги усно представником стягувача в останньому судовому засіданні не передбачено вимогами ЦПК та не тягне за собою зміну вимог скарги, тому при ухваленні судового рішення суд першої інстанції не звернув увагу на вище зазначене та прийшов до помилкового висновку про задоволення однієї вимоги скарги, решту вимог скарги суд першої інстанції не вирішив.
Отже, судом першої інстанції задоволена одна вимога скарги, але при ухваленні судового рішення суд першої інстанції, вказавши на усне уточнення вимог скарги, не навів мотиви щодо вирішення інших вимог, які містяться у скарзі, що є порушенням вимог ЦПК України.
Вимога скарги про визнання бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Різниченка Г.Ю. щодо ненадання відповіді на клопотання ОСОБА_1 від 30.09.2020 р. про перерахунок заборгованості по аліментам - неправомірною є доведеною та підлягає задоволенню, оскільки згідно ч. 13 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом, а як вбачається з відповіді Автозаводського ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на клопотання стягувача ОСОБА_1 від 30.09.2020 р. про нарахування заборгованості та видачі довідки, то ця відповідь з довідками - розрахунками по виконавчих провадженнях направлена на адресу стягувача 23.10.2020 р. (т.1 а.с. 80-81), тобто з порушенням вказаної норми.
Вирішуючи вимогу про зобов'язання державного виконавця негайно перерахувати заборгованість по сплаті аліментів, надіслати на електронну адресу стягувача сканкопію довідки про заборгованість, яка виникла на час звернення, прийняти заходи щодо примусового стягнення цієї заборгованості, то колегія суддів приходить до висновку, що ці вимоги скарги не підлягають задоволенню, оскільки стягувачу ОСОБА_1 . Автозаводським ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) були надані розрахунки заборгованості зі сплати аліментів ВП №57132311 станом на 01.02.2021 р., ВП №57132533 станом на 01.02.2021 р., ВП №57132761 станом на 03.02.2021 р., згідно яких заборгованість зі сплати аліментів відсутня, тому в цій частині ВДВС добровільно надав вказані розрахунки і спір в цій частині вимог відсутній. Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що стягувач вказує на інший розмір заробітної плати боржника, виходячи з даних виписки АТ КБ «ПриватБанк», проте, заробітна плата боржника саме у такому розмірі не підтверджується іншими належними та допустимими доказами (довідкою з місця роботи боржника про розмір заробітної плати, відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків боржника тощо).
Оскільки стягувачу ці розрахунки були надані ВДВС, то і вимога про надіслання на електронну адресу стягувача сканкопії довідки про заборгованість, яка виникла на час звернення, також не підлягає задоволенню.
Вимога скарги щодо прийняття заходів щодо примусового стягнення цієї заборгованості, то вона заявлена передчасно, стосується обставин виконання рішення у майбутньому, крім цього, така заборгованість згідно розрахунків ДВС відсутня, на час розгляду скарги інша заборгованість по аліментам не встановлена.
Апеляційний суд у складі колегії суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті вимог скарги.
Згідно п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п. 3,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення єневідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч.1, 374 ч.1 п. 2, 376 ч.1 п. 3,4, 126 ч. 2, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 березня 2021 року - скасувати і ухвалити нове рішення.
Визнати бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Різниченка Г.Ю. щодо ненадання відповіді на клопотання ОСОБА_1 від 30.09.2020 р. про перерахунок заборгованості по аліментам - неправомірною.
У задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 в частині зобов'язати державного виконавця негайно перерахувати заборгованість по сплаті аліментів, надіслати на її електронну адресу сканкопію довідки про заборгованість, яка виникла на час звернення, прийняти заходи щодо примусового стягнення цієї заборгованості - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23 червня 2021 року.
СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов