Справа № 640/627/21 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:
Скочок Т.О.
Іменем України
23 червня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сорочка Є.О.,
суддів Єгорової Н.М.,
Коротких А.Ю.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби експортного контролю України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» до Державної служби експортного контролю України про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови Державної служби експертного контролю України від 24.12.2020 №62/20.
Також, позивачем подано до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій останній просить:
- зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Державного експортного контролю України №62/20 від 24.12.2021 про стягнення з АТ «Мотор Січ» штрафів у загальному розмірі 632 624 881,46 грн. до набрання судовим рішенням у справі №640/627/21 законної сили;
- заборонити державним виконавцям відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вживати буд-які заходи з примусового виконання постанови Державного експортного контролю України №62/20 від 24.12.2021 про стягнення з АТ «Мотор Січ» штрафів у загальному розмірі 632 624 881,46 грн., у тому числі, накладати арешти на майно та кошти АТ «Мотор Січ», звертати стягнення на таке майно та кошти, вчиняти інші дії з примусового виконання зазначеної постанови Держекспортконтролю до набрання судовим рішенням у справі №640/627/21 законної сили.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року у задоволенні заяви відмовлено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить змінити вказане судове рішення в мотивувальній частині, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що мотиви суду першої інстанції, які покладені в основу оскаржуваного рішення, є помилковими.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, окрім іншого вказав про те, що «у силу частини восьмої статті 26 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цим Законом, може бути оскаржено в суді. При цьому виконання постанови про накладення штрафу зупиняється до прийняття відповідного рішення суду.
Як наслідок, виконання постанови Державної служби експертного контролю України від 24.12.2020 №62/20 зупинено у силу положень Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», з огляду на оскарження останньої у межах даної справи, а тому підстави для забезпечення позову у заявлений спосіб відсутні».
Відповідач не погоджується з такими мотивами суду першої інстанції, вказуючи про те, що після закінчення встановленого Законом України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» строку добровільного виконання постанови про накладення штрафу, її виконання здійснюється в порядку, визначеному спеціальним законом - Законом України «Про виконавче провадження», яким передбачено механізму зупинення виконання постанови про накладення штрафу.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки доводи та вимоги апеляційної скарги стосуються виключно наведених вище мотивів ухвали суду першої інстанції, то колегія суддів рішення суду в іншій частині не переглядає.
Відповідно до частин четвертої, сьомої статті 26 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» рішення керівника чи заступника керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів штрафу за порушення у сфері державного експортного контролю відповідно до цього Закону.
Штраф підлягає сплаті суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів в п'ятнадцятиденний термін з дня його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений термін він стягується державним виконавцем у порядку, визначеному законодавством.
Правові засади здійснення примусового виконання рішень визначені Законом України «Про виконавче провадження», статтею 1 якого передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Аналіз викладеного дає справи для висновку, що рішення керівника чи заступника керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, про накладення штрафу, може бути виконане добровільно протягом п'ятнадцяти днів, а в іншому випадку, його виконання здійснюється в порядку Закону України «Про виконавче провадження».
Проте, сама лише можливість чи фактичне здійснення примусового виконання спірного рішення в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», не виключає засування до такого рішення спеціальних норм Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», пов'язаних із його виконанням.
Так, частиною восьмою статті 26 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» передбачено, що рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цим Законом, може бути оскаржено в суді. При цьому виконання постанови про накладення штрафу зупиняється до прийняття відповідного рішення суду.
Наведеною нормою, яка є спеціальною у порівнянні з загальними вимогами Законом України «Про виконавче провадження» при виконанні спірного рішення, чітко встановлено, що у разі оскарження такого рішення до суду, його виконання зупиняється до прийняття судом відповідного рішення.
Отже, вірними є оскаржувані відповідачем мотиви суду першої інстанції про те, що виконання постанови Державної служби експертного контролю України від 24.12.2020 №62/20 зупинено з огляду на її оскарження в суді відповідно до положень Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржувані мотиви суду першої інстанції є правильними, а підстави для їх зміни відсутні.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 312, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Державної служби експортного контролю України залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Є.О. Сорочко
Суддя Н.М. Єгорова
Суддя А.Ю. Коротких
Повний текст постанови складений 24.06.2021.