Кримінальне провадження № 1-кп/760/1336/21
Справа №760/5690/17
24 червня 2021 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5 ,
та обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, яке внесене до ЄРДР 21.12.2019 за №12019100090012373, по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-
як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_6 20.12.2019, приблизно о 20:00 год., керуючи автомобілем «Chevrolet Captiva» д.н.з. НОМЕР_1 в темну пору доби у напрямку вул. Шепелєва в м. Києві в крайній лівій смузі руху, при наявності двох смуг руху в попутному напрямку та двох смуг руху в зустрічному напрямку, під'їжджаючи до регульованого світлофорним об'єктом перехрестя проспекту Відрадного та бульвару В.Гавела на дозволяющий зелений сигнал світлофора, зупинившись на вказаному перехресті та здійснюючи поворот ліворуч на вул. Суздальську, будучи неуважною, невірно зреагувавши на зміну дорожньої обстановки, розпочавши рух повороту ліворуч на вул. Суздальську, чим грубо порушила пункти 1.5., 2.3 б), д), 10.1; 16.2. Правил дорожнього руху України, не надала дорогу і здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_4 , яка переходила проїзну частину вул. Суздальської, по регульованому пішохідному переходу на дозволяющий зелений сигнал світлофора (для пішохода) зліва направо відносно руху автомобіля «Chevrolet Captiva» д.н.з. НОМЕР_1 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження та була госпіталізована до КМКЛ №4.
Згідно з висновком експерта № 042-79-2020 від 20.01.2020 встановлено, що при зверненні за медичною допомогою 20.12.2019 у ОСОБА_4 мала місце закрита травма правої стопи у вигляді перелому основи 2-4 плеснових кісток. Локалізація, морфологія вищевказаного ушкодження, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинене воно травмуючою дією тупого предмета, що могло утворитись 20.12.2019 при транспортній травмі.
Таким чином, між подіями транспортної травми від 20.12.2019 та отриманням тілесного ушкодження ОСОБА_4 є прямий причинно-наслідковий зв'язок. Морфологічні властивості виявленого перелому - дозволяють стверджувати, що як відновлення анатомічної цілісності вказаних кісток так і відновлення функції правої стопи буде спостерігатися у строк понад 21 добу, та саме з цього строку, обчислювати тривалість розладу здоров'я, як критерію визначення ступеню тяжкості. Тому, вказана закрита травма правої стопи за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу.
Згідно з висновком експерта № 12-1/221 від 24.01.2019 встановлено, що в даній дорожній ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля «Chevrolet Captiva», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 повинна була керуватися вимогами пунктів: 10.1; 16.2 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «Chevrolet Captiva», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 мала технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання вимог пунктів: 10.1; 16.2 ПДР України. В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Chevrolet Captiva», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 10.1; 16.2 ПДР України. Причиною виникнення даної ДТП з технічної точки зору є невідповідність дій водія автомобіля «Chevrolet Captiva», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 вимог пунктів: 10.1; 16.2 ПДР України.
Встановлено, що причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди стало порушення водієм ОСОБА_6 Правил дорожнього руху України, зокрема:
- п. 1.5 ПДР, який трактує: «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
- п. 2.3 /б/ ПДР, який трактує: «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
- п. 2.3 /д/ ПДР, який трактує: «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»;
- п. 10.1 ПДР, який трактує: «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
- п. 16.2 ПДР, який трактує: «на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.»
Допитана в ході судового розгляду ОСОБА_6 свою винуватість в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю, розкаялась та підтвердила фактичні обставини, як вони викладені в обвинувальному акті. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 щодо відшкодування їй моральної шкоди в сумі 80 000 грн. визнала частково в сумі 5 000 грн. Також обвинувачена показала, що потерпіла після ДТП відмовилася від її матеріальної допомоги в сумі 20 000 грн.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала цивільний позов та просила стягнути з обвинуваченої ОСОБА_7 80 000 грн. моральної шкоди обґрунтувавши тим, що після ДТП вона страждає на атеросклероз, втратила зір, погано себе почуває, у неї з'явились інші невиліковні хвороби, які, на її думку, пов'язані саме із ДТП 20.12.2019. Матеріальних претензій до обвинуваченої не висуває.
Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію щодо задоволення цивільного позову в повному обсязі.
У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, після допиту обвинуваченої та потерпілої, при дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння сторонами провадження змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності їх позицій, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд вирішив обмежитись допитом обвинуваченої, потерпілої, її представника та дослідженням матеріалів, що характеризують особу ОСОБА_6 .
З урахуванням викладеного суд приходить висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення доведена повністю, і її умисні дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження, суд кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України.
Обираючи обвинуваченій ОСОБА_6 вид та міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого нею кримінального правопорушення, дані про її особу, яка раніше не судима, але двічі притягувалася до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації і проживання, де характеризується виключно позитивно та позицію потерпілої, яка просила тільки відшкодувати їй моральну шкоду, а покарання визначити на розсуд суду.
Разом з тим, в судових дебатах обвинувачена просила не позбавляти її водійських прав, оскільки вона особисто виховує двох неповнолітніх дітей, чим заробляє на їх утримання саме на цьому транспортному засобі, однак на підтвердження цього навіть не долучила до кримінального провадження свідоцтв про народження її дітей.
Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_6 , суд визнає є її щире каяття.
Згідно зі ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченій ОСОБА_6 покарання у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами і таке покарання буде необхідним для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_6 в сумі 80 000 грн. суд вважає задовольнити частково виходячи з наступного.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду №5 від 25.05.2001 та №1 від 27.02.2009, розмір моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких завдав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Тому суд вважає, що на користь потерпілої ОСОБА_4 підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 20 000 грн.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України, судові витрати покладає на ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 250 (двісті п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 4 250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не обирався.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн.
Речовий доказ - автомобіль ««Chevrolet Captiva» д.н.з. НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_8 - залишити у його володінні та розпорядженні.
Стягнути з ОСОБА_6 судові витрати за проведення експертиз на користь держави 1 570 (одна тисяча п'ятсот сімдесят) грн. 10 коп. та 555 (п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 80 коп.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: