СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/5092/21
ун. № 759/13881/21
23 червня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105080001223 від 10.06.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,
23.06.2021 року до Святошинського районного суду надійшло клопотання слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105080001223 від 10.06.2021 року про обрання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час.
Клопотання обгрунтовано тим, що слідчим відділом Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021105080001223 від 10.06.2021, у якому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 09.06.2021 року приблизно о 11 годині 42 хвилин, знаходячись в магазині «FooDpod», який розташований за адресою: м. Київ, бул. Ромена Роллана, 13, а саме перебуваючи у торговельному залі магазину, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно таємно викрав з прилавку чуже майно, яке належне ТОВ «Фасоль», а саме: пляшку горілки «Абсолют», ємкістю 1 літр, вартістю 394 грн. 92 коп. (без ПДВ), пляшку пива «Тетерів світле», ємкістю 1 літр, вартістю 34 грн. 25 коп. (без ПДВ); пляшку горілки «Хортиця Платинум штоф», ємкістю 0,5 літр, вартістю 85 грн. 25 коп. (без ПДВ); морозиво «Рудь 100», масою 0,5 кг, вартістю 68 грн. 35 коп., а всього на загальну суму 582 грн. 77 коп. (без ПДВ).
В подальшому ОСОБА_4 , сховавши викрадене майно в свій рюкзак та не розрахувавшись на касі за даний товар, пішов на вихід з магазину, де був затриманий працівниками охорони магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». У зв'язку з цим, ОСОБА_4 виконав усі дії, спрямовані на повторне таємне викрадення чужого майна, однак з причин, які не залежать від його волі, останній не зміг довести свій злочинний умисел до кінця, оскільки був затриманий працівниками охорони магазину.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчиненого повторно, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
23.06.2020 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: рапортом щодо виявлення кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події від 09.06.2021, відповідно до якого було вилучено викрадене майно; показами осіб, які були присутні під час огляду місця події в якості понятих; показами осіб, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, просив обрати підозрюваному ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, терміном на 60 днів з урахуванням ризиків, визначених у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечив, повідомив, що не має бажання залучати захисника, бажає сам захищати себе під час розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Зазначив, що в нього відсутній паспорт гр. України, надав копію, із зазначенням адреси реєстрації.
Заслухавши думку прокурора, пояснення слідчого з приводу поданого клопотання, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 48 КПК України, захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника.
Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49 та 53 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 КПК України, підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.
Згідно ч. 3 ст. 54 КПК України, відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов'язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.
Санкція ч. 2 ст. 185 КПК України, передбачає покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк та відповідно до ст. 12 КК України належить до нетяжких злочинів.
Згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Відповідно до ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини від 1950 року кожна людина, обвинувачена у вчиненні кримінального злочину має право захищати себе особисто чи використовувати правову допомогу захисника на свій власний вибір, або, якщо вона не має коштів для оплати правової допомоги захисника, одержувати таку допомогу безкоштовно, якщо цього вимагають інтереси правосуддя.
Підозрюваний під час повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, від залучення йому захисника через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Закарпатській області, який відповідно до Закону України "Про безоплатну правову допомогу", наказу Міністерства юстиції України від 02.07.2012 N 968/5 уповноважений на надання правової допомоги особам, затриманим в адміністративному та кримінально-процесуальному порядку, а також забезпечує участь захисника за призначенням, відмовився. В судовому засіданні про залучення йому захисника не клопотав, зявив що сам бажає себе захищати.
Згідно ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно із ч. 1 ст. 176 запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу слідчий суддя, разом з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення "Чеботарь проти Молдови" від 13.11.2007 р., п. 48), у відповідності до якої слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Слідчий суддя, вважаючи достатніми докази причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопроушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та про наявність обґрунтованої підозри, не вирішує при цьому питання про доведеність підозрюваній особі вини та остаточність кваліфікації його дій, що є наступними стадіями кримінального процесу.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п. 55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Слідчий суддя погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі "Ілійков проти Болгарії", в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відомості про дану подію внесені до ЄРДР 10.06.2021 року за № 12021105080001223. 23.06.2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість злочину та особу підозрюваного, який офіційно ніде не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, злочин був вчинений вдень в умовах очевидності, що свідчить про зухвалість намірів підозрюваного, вважаю, що є достатньо підстав вважати про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з високим ступенем ймовірності того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства або суду, а також може продовжити вчиняти інші злочини.
Слідчий суддя вважає, що позиція слідчого, прокурора про те що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, відповідає меті, з якою він застосовується, та що саме його застосування позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, як і твердження сторони обвинувачення про неможливість запобігання вказаним у клопотанні ризикам шляхом застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, окрім як домашній арешт в певний період доби є обґрунтованими.
Таким чином, з огляду на докази що додані до матеріалів клопотання та дослідженні у судовому засіданні, а також на обставини які були з'ясовані при його розгляді, клопотання, щодо застосування до підозрюваного заборони не залишення місця проживання в певний період доби слідчий суддя вважає таким що підлягаю задоволенню.
Слідчий суддя вважає за можливе застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання у період з 20 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин наступного дня, оскільки саме такий запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, визначених ст. 177 КПК України.
Застосовуючи, щодо підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього обов'язки.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- заборонити підозрюваному ОСОБА_4 залишати мiсце свого проживання, а саме квартири АДРЕСА_2 , в нічний час в період з 20 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин наступного дня.
Контроль за виконанням даного запобіжного заходу покласти на органи внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Строк дії ухвали про застосування відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час складає 60 днів, тобто до 21 серпня 2021 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, підозрюваному з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 24 червня 2020 року.
Слідчий суддя Святошинського
районного суду м. Києва ОСОБА_1