Справа № 756/5977/21
Номер провадження № 3/756/3493/21
22 червня 2021 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Пономаренка А. А.,
за участі секретаря судового засідання Рекеди С. С.,
особи, яка притягується до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника Федорова Д. С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Оболонського районного суду міста Києва адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
24.03.2021 о 08:40 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом - легковим автомобілем марки «Chevrolet», моделі «Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Києві по проспект Степана Бандери, у районі будинку № 16. Після зупинки в ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: почервоніння очей, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду в лікаря нарколога Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія», яка розташована за адресою: Київ, вул. Петра Запорожця, 20, на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу.
Отже, ОСОБА_1 учинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
До цих висновків суд дійшов з наступних підстав.
У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що 24.03.2021 керуючи транспортним засобом - легковим автомобілем марки «Chevrolet», моделі «Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Києві, був зупинений працівниками поліції та йому було запропоновано пройти медичний огляд, оскільки на їх думку він перебував у стані наркотичного сп'яніння. Він спочатку погодився, але пізніше відмовився від проходження медичного огляду. Його відмова ґрунтувалась винятково на тому, що він не вживав наркотичні засоби, а почервоніння очей, як на ймовірну ознаку на яку посилались працівники поліції, є причиною лише роботи, оскільки він час від часу таксує. Крім того, працівники поліції повідомили, що протокол про адміністративне правопорушення відносно нього буде складено у будь якому випадку, а саме і в разі відмови і в разі проходження медичного огляду. У зв'язку з чим просить провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки наркотичні засоби не вживав.
Захисник Федоров Д. С. у судовому засіданні, просив провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Указану позицію захисник обґрунтовує тим, що відповідно до абз. 2 п. 27 Постанови пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 «Про застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Проте, працівниками поліції протокол було складено за відсутності двох свідків. Крім того, працівниками поліції було повідомлено ОСОБА_1 про те, що на нього в будь якому випадку, буде складено протокол, або за керування в стані сп'яніння, або за відмову від проходження огляду, що свідчить про тиск (провокацію) з боку працівників поліції та провокацію щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду.
Також, на думку захисника, під час оформлення адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 працівниками поліції було порушено вимоги інструкції № 1026, оскільки повна відеофіксація спілкування працівників поліції з водієм не здійснювалась.
Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень ст. 1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
При цьому, відповідно статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП установлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
При цьому відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд в закладі охорони здоров'я для визначення стану сп'яніння.
Згідно з п. 7 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №196702 від 24.03.2021, 24.03.2021 о 08:40 год. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом - легковим автомобілем марки «Chevrolet», моделі «Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Києві по проспект Степана Бандери, у районі будинку № 16. Після зупинки в ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: почервоніння очей, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду в лікаря нарколога Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія», яка розташована за адресою: Київ, вул. Петра Запорожця, 20, на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Відмову від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 підтвердив також і в судовому засіданні.
Наведені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості повністю підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, що був досліджений у судовому засіданні.
Так, з наведеного відеозапису вбачається, що 24.03.2021 працівниками поліції було зупинено транспортний засіб, легковий автомобіль марки «Chevrolet», моделі «Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням особи, яку ідентифіковано як ОСОБА_1 , а також складено щодо останнього протокол про адміністративне правопорушення у зв'язку з його відмовою від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку. Бо суд не вбачає в відмові ОСОБА_1 посилання на такі обставини, які б підпадали під ознаки ст. 17 КУпАП, зокрема вчинення дій в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або стані неосудності.
Суд ураховує, що працівниками поліції було неодноразово запропоновано пройти медичний огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку, проте ОСОБА_1 відмовився. Саме таку відмову суд і оцінює як умисні, цілеспрямовані дії на ухилення від проходження медичного огляду, і які не пов'язані з іншими обставинами.
Крім того, суд відкидає твердження захисту про недопустимість доказу відеозапису з нагрудної камери поліцейського, оскільки запис не містить безперервний перебіг події. Так, зазначений відеозапис містить повну інформацію щодо обставин, пов'язаних із встановленням ознак сп'яніння водія, проходження медичного огляду за допомогою відповідного приладу. При цьому слід узяти до уваги, що сам пристрій - нагрудна відеокамера поліцейського, розрахована на здійснення безперервного запису, але який не може перевішувати 15 хвилин. Після чого камера автоматично створює наступний файл. Тож відеозапис з декількох відеофрагментів тривалістю по 15 хвилин не може бути підставою для визнання таких записів недопустимими, саме через технічні особливості пристрою. Крім того, навіть якщо відеозапис має тривалість не 15 хвилин, а менший, то і такий відеозапис не може вважатися недопустимим. Бо сторона захисту не посилається на те, що відеозаписами неохоплені інші обставини, які є важливим для розгляду справи, але штучно були спотворені саме частковим записом подій, саме що може бути підставою для окремого визнання відеозапису таким, що є недопустимим доказом, та відповідно за наявності інших підтверджень таких обставин.
Надані у судовому засіданні ОСОБА_1 пояснення, а саме підстави відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, суд оцінює як недостовірні. Так, ОСОБА_1 працівниками поліції було повідомлено, що у випадку його відмови, він може самостійно звернутись до медичного закладу та пройти огляд на що останній спочатку погоджувався, але жодних висновків щодо проходження медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння суду надано не було.
Крім цього, ОСОБА_1 має посвідчення водія та проходив підготовку в автошколі за для його отримання, де одним з основних напрямків підготовки, як і під час здачі іспитів на водія, є знання Правил дорожнього руху. Також слід узяти до уваги, що відповідно до ст. 17 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Наведене свідчить, що ОСОБА_1 не може посилатися на те, що він не знав про те, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Захисник Федоров Д. С. також посилався на відсутність свідків під час відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, що на думку останнього є підставою для визнання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №196702 від 24.03.2021 недопустимим. Але слід узяти до уваги, що 16.02.2021 Верховною радою України прийнято закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» №2695, яким редакція ч. 2 ст. 266 КУпАП змінена наступним чином: «Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
На думку суду, словосполучення в законі «Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння….» охоплює повністю процедуру проведення огляду на стан сп'яніння, тобто як фіксацію огляду так і фіксацію процедури відмови водія від огляду.
Отже, після набуття законом чинності, працівникам поліції дозволяється проводити огляд на стан сп'яніння без свідків. При цьому, доказами має бути відеофіксація огляду. Обов'язок присутності свідків виникає лише у разі, якщо працівник поліції не має відеореєстратора чи іншого технічного засобу відеозапису, а тому суд відмовляє у визнанні результату проходження медичного огляду на стан сп'яніння, неналежним доказом. Слід також зазначити, що закон, яким є КУпАП, має вищу юридичну силу ніж Інструкція № 1452/735 і в яку ще не внесені зміни в зв'язку з внесенням змін до ст. 266 КУпАП. При цьому, положення Інструкції № 1452/735 наразі суперечать положенням ст. 266 КУаАП, а отже і не підлягають застосуванню в цій частині. Звісно, Інструкція № 1452/735 була розроблена з метою впровадження та конкретизації дій працівників поліції під час проведення огляду на стан сп'яніння, тобто тих, які були в ст. 266 КУпАП до внесення змін. Але, на думку суду, наразі положення ст. 266 КУпАП є достатньо чіткими, та не потребують додаткового закріплення в інструкції для застосування, оскільки порядок використання нагрудних засобів фіксації працівників поліції є діючим та не скасованим.
Щодо тверджень захисника та правопорушника відносно складання протоколу у будь якому випадку варто зазначити наступне.
З відеозапису вбачається, що працівниками поліції ОСОБА_1 було повідомлено, що у разі його відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП з посиланням на п. 2.5 Правил дорожнього руху, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння. Крім того, ОСОБА_1 також було повідомлено, що у разі проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП з посиланням на п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, а саме керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, у разі підтвердження факту, що останній дійсно перебуває в стані такого сп'янінні.
Крім того, ОСОБА_1 було роз'яснено, що він може самостійно звернутись до лікаря нарколога Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія», яка розташована за адресою: Київ, вул. Петра Запорожця, 20, на що останній погодився та повідомив, що бажає пройти самостійно. Але, як то вже було зазначено, станом на день та час розгляду адміністративної справи, ОСОБА_1 жодних висновків, які б підтвердили його доводи, про надано не було
Даючи оцінку вказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 наявні порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.
Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі викладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню винуватості ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, тобто в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 грн 00 коп.
Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 40-1, 130, 221, 245, 251, 252, 256, 265-1, 268, 276, 277, 283, 284, 285, 289 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300, код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: IBAN 698999980313040149000026001, код класифікації доходів бюджету: 21081300), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Оболон.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA718999980313111206000026006, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва.
Суддя А. А. Пономаренко