Справа № 580/3110/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко
23 червня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Кучми А.Ю. та Чаку Є.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт» на додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт» до Центрального відділу державної виконавчої служби у міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,-
Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального ВДВС м.Черкаси Постоєнка М.В. від 08.06.2018 ВП №56066894 про стягнення виконавчого збору.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 позовну заяву залишено без розгляду.
За наслідками оскарження вказаної ухвали в апеляційному порядку, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021 апеляційну скаргу ПрАТ «Первомайський кар'єр «Граніт» задоволено, ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 позов задоволено у повному обсязі, визнано протиправною та скасовано постанову від 08.06.2018 про стягнення виконавчого збору ВП №56066894, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ПрАТ «Первомайський кар'єр «Граніт» сплачений судовий збір в розмірі 3965,80 грн.
12.03.2021 до суду першої інстанції надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання розподілу понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу та сплату судового збору при поданні позову та апеляційної скарги на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30.09.2020.
Додатковим рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 заяву ПрАТ «Первомайський кар'єр «Граніт» задоволено частково, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу державної виконавчої служби у міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5893,00 грн. Щодо стягнення інших витрат відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним додатковим рішенням щодо відмови в розподілі судових витрат, понесених позивачем в суді апеляційної інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати у вказаній частині та прийняти нове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2102,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що під час вирішення справи по суті розподілу підлягають всі витрати, понесені сторонами, в тому числі і понесені при апеляційному оскарженні ухвали, що перешкоджає розгляду справи по суті, за результатами чого справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про відсутність підстав для стягнення за рахунок його бюджетних асигнувань витрат, пов'язаних з оскарженням позивачем в апеляційному порядку ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 30.09.2020, оскільки відсутнє порушення з боку відповідача і постановлення судом такої ухвали не свідчить про наявність з боку відповідача неправомірних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За змістом ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 наведеної статті передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що у позовній заяві ПрАТ «Первомайський кар'єр «Граніт» було заявлено про покладення судових витрат на відповідача, на підтвердження яких до матеріалів справи було додано договір про надання правової допомоги №13 від 24.12.2019, укладений між АБ «Кураса і партнери» (бюро) та позивачем (а.с.13-14), за умовами якого, з урахуванням додаткової угоди №1 від 25.12.2019 (а.с.15) бюро здійснює представництво та захист прав і інтересів позивача, зокрема, в адміністративних справах (п.1.1 договору), квитанцію №ПН3028 від 31.08.2020 про сплату судового збору в розмірі 3965,80 грн за подання до суду першої інстанції даного позову (а.с.23), платіжного доручення №79 від 01.12.2020 про сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн за подання апеляційної скарги на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 (а.с.111), акт №8 від 09.03.2021 приймання-передачі наданих послуг, який містить перелік наданих послуг з оскарження постанови про стягнення виконавчого збору ВП №56066894, за яким послуги з: підготовки та подання адміністративного позову склали 6 год. загальною вартістю 3000,00 грн, підготовки до розгляду справи та опрацювання відзиву склали 2 год. загальною вартістю 1000,00 грн, підготовки та подання заяв з процесуальних питань склали 1 год., загальною вартістю 500,00 грн, представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції - 1 год. на суму 500,00 грн, підготовка та подання апеляційної скарги на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 - 6 год. на суму 3000,00 грн, підготовка до розгляду справи в суді першої інстанції - 1 год. на суму 500,00 грн, представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції (судове засідання) - 0,7 год. - 350,00 грн, витрати на пересилання поштової кореспонденції всього - 43,00 грн. Загальна сума по акту - 8893,00 грн (а.с.142), рахунок фактура №СФ-000008 від 09.03.2021 на суму 8893,00 грн за правову допомогу на підставі акту №8 від 09.03.2021 (а.с.143), квитанцію до прибуткового касового ордеру №22 від 10.03.2021 про сплату позивачем на користь АБ «Кураса і партнери» 8893,00 грн (а.с.144) та квитанції на підтвердження витрат на пересилання поштової кореспонденції УДППЗ «Укрпошта (а.с.145-146).
Відповідач будь-яких заперечень щодо розподілу судових витрат до суду першої інстанції не подавав.
Частина 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначає, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до статті 19 наведеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 цього Закону передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №640/15803/19, від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, які мають бути враховані судом при вирішенні спірних правовідносин.
Отже, позивачем належними та допустимими доказами підтверджено понесені ним витрати, пов'язані з розглядом даної справи в суді.
Разом з тим, відмовляючи в розподілі судових витрат, понесених позивачем в суді апеляційної інстанції внаслідок оскарження ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 30.09.2020, суд першої інстанції дійшов висновку, що дане питання підлягає вирішенню судом апеляційної інстанції.
Частиною 1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.6 вказаної статті якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Тобто, законодавцем визначено, що суд апеляційної інстанції уповноважений у разі зміни судового рішення або ухвалення нового відповідно змінити розподіл судових витрат з урахуванням нових результатів вирішення справи.
Відповідно до п.15 ч.1 ст. 4 КАС України ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.
Необхідно розрізняти судові рішення, якими вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання, від рішень, якими вирішуються вимоги апеляційної чи касаційної скарги.
Закінченням розгляду справи є вирішення спору по суті судом першої, апеляційної або касаційної інстанції.
Так, під час прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 28.01.2021 за наслідком розгляду апеляційної скарги ПрАТ «Первомайський кар'єр «Граніт» на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 та скасовуючи вказану ухвалу і направляючи справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, суд апеляційної інстанції не вирішував спір по суті.
Судове рішення про направлення справи для продовження розгляду не є рішенням, прийнятим на користь однієї із сторін у справі, оскільки передбачає повторну передачу справи до суду відповідної інстанції для розгляду по суті.
Системний аналіз викладених положень дає підстави для висновку про те, що у випадках передачі справи на продовження розгляду розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної скарги, здійснює адміністративний суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду не є судовим рішенням, ухваленням якого завершується розгляд справи.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №800/234/17, від 22 лютого 2019 року справа №826/14412/17, від 16 липня 2019 року у справі №821/449/18.
За відсутності ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення по суті справи, він не наділений повноваженнями вирішення питання про судові витрати, а тому розподіл всіх витрат, понесених сторонами під час розгляду справи (в тому числі у випадку оскарження в апеляційному порядку процесуальних ухвал суду першої інстанції) здійснює суд, що ухвалив судове рішення по суті позовних вимог.
Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат під час оскарження в апеляційному порядку ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 30.09.2020, а саме 2102,00 грн сплата судового збору та 3000,00 грн витрат на правничу допомогу, такі витрати підлягали присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі - Центрального відділу державної виконавчої служби у міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачем під час апеляційного оскарження ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 30.09.2020, враховуючи, що позовні вимоги ПрАТ «Первомайський кар'єр «Граніт» були задоволені повністю.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених в додатковому рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права, призвели до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в розподілі витрат, понесених позивачем в суді апеляційної інстанції з ухваленням нової постанови про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу та сплату судового збору, понесених в суді апеляційної інстанції.
В силу ч.3 ст.272 КАС України судове рішення суду апеляційної інстанції у даній справі не може бути оскаржене.
Керуючись ст.ст.134, 139, 243, 272, 286, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт» - задовольнити.
Додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року скасувати в частині відмови у розподілі судових витрат, понесених приватним акціонерним товариством «Первомайський кар'єр «Граніт» в суді апеляційної інстанції та ухвалити в цій частині нову постанову, якою заяву приватного акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт» про ухвалення додаткового рішення суду - задовольнити частково.
Стягнути на користь приватного акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт» (18016, м.Черкаси, вул.Євгена Кухарця, 8, код ЄДРПОУ 00292356) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. ( три тисячі грн. 00 коп.) та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві грн 00 коп.), понесених в суді апеляційної інстанції за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу державної виконавчої служби у міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (18001, м.Черкаси, пр-т Хіміків, 50, код ЄДРПОУ 36157425).
В іншій частині додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Текст постанови виготовлено 23 червня 2021 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді А.Ю.Кучма
Є.В.Чаку