Справа № 620/397/21 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.
24 червня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Лічевецького І.О.,
Мельничука В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом скаргу ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів, -
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: Первинна професійна спілка «Правозахисники країни», в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 743 від 22 грудня 2020 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ № 1 о/с від 04 січня 2021 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про звільнення зі служби в поліції інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Шинкаренка О.Г.;
- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 04 січня 2021 року;
- стягнути за рахунок державних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме з 04 січня 2021 року по дату набрання відповідного рішення суду законної сили;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 , компенсацію (грошове забезпечення) за службу (роботу) в нічний час за період з 01 лютого 2016 року по 01 листопада 2018 року в розмірі денного грошового забезпечення ОСОБА_1 за відпрацьовані періоди та доплати у розмірі 35 відсотків посадового окладу ОСОБА_1 з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Позов обґрунтовано тим, що у його діях був відсутній склад дисциплінарного правопорушення, при цьому висновок службового розслідування було затверджено без його письмових пояснень в рамках проведеного службового розслідування.
Крім того, позивач вказує, що оскільки наказ про накладення дисциплінарного стягнення є протиправним, відтак і його звільнення зі служби в поліції також вважає протиправним.
Також, позивач зазначає, що за час проходження служби за період з 01 лютого 2016 року по 01 листопада 2018 року йому не було виплачено грошове забезпечення за проходження служби у нічний час, у зв'язку з чим, вважає такі дії Департаменту патрульної поліції Національної поліції України протиправними.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в частині невиплати ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час в період з 25 січня 2018 року по травень 2018 року включно.
Зобов'язано Департамент патрульної поліції Національної поліції України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час в період з 25 січня 2018 року по травень 2018 року включно, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 № 988.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в частині відмови у задоволенні позовних вимог - задовольнити, та допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі (службі) та виплати заробітної плати за один місяць.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції без дослідження доказів дійшов до висновку про наявність в його діях дисциплінарного проступку, що не відповідає наявним у матеріалах справи доказам, які повинні бути досліджені безпосередньо у судовому засіданні.
Окрім того, апелянт звертає увагу на те, що висновок службового розслідування було прийнято без надання позивачем відповідних пояснень, та про проведення такого розслідування його не повідомляли.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено про те, що під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією взято до уваги службову характеристику, надану позивачу, згідно якої останній за час проходження служби зарекомендував себе з негативного боку.
Крім того, відповідач звертає увагу на те, що позивачу правомірно обрано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби, оскільки такий захід дисциплінарного впливу є законним, обґрунтованим та пропорційним.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 згідно наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції «По особовому складу» від 05.04.2018 № 330 о/с було призначено інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції.
Листом від 21.09.2020 № 1136/124/04/16-2020 Головне управління Національної поліції в Чернігівській області повідомило начальника УПП в Чернігівській області, зокрема, про те, що в ході телефонної розмови з працівниками УОАЗОР потерпіла пояснила, що є співвласницею магазину плитки та працює там. Близько 15 год. до магазину увійшли троє чоловіків, які розосередились по магазину і їх по черзі консультували заявниця та інший продавець. Після візиту даних осіб потерпіла виявила відсутність грошей в сумі 14 000 тис. грн з її гаманця, який лежав на прилавку. По приїзду наряду, працівники патрульної поліції вимкнули боді-камери та повідомили, що розкриття даного правопорушення є безперспективним і поліція цим займатись не буде. Також вони порадили встановити на майбутнє камери відео нагляду та грати на вікнах магазину. Заяву з приводу крадіжки у потерпілої не прийняли, слідчо-оперативна група на місце події не викликалась. Зі слів заявниці, вона залишилась шокованою таким відношенням з боку правоохоронців.
У зв'язку з вказаними подіями, 25.09.2020 Управлінням патрульної поліції в Чернігівській області видано наказ «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» № 177, згідно якого за фактами, викладеними у листі Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 21.09.2020 №1136/124/04/16-2020 щодо неналежного реагування на звернення громадян окремими поліцейськими управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, що виразилось у неповному вивченні всіх обставин події під час прибуття на виклики та спонуканні громадян відмовитись від написання заяв наказано призначити службове розслідування та для проведення якого - утворити дисциплінарну комісію у складі трьох осіб. Із змісту вказаного наказу вбачається, що він був доведений до відома позивача 16.10.2020, що підтверджується наявністю його підпису.
На підставі доповідної записки Голови дисциплінарної комісії від 21.10.2020 УПП в Чернігівській області 23.10.2020 прийнято наказ № 192, згідно якого термін проведення службового розслідування, призначеного відповідно до зазначеного вище наказу, продовжено до 60 календарних днів (а.с. 86).
У подальшому, 23.11.2020 за результатами проведення вказаного службового розслідування складено висновок, який затверджено начальником Управлінням патрульної поліції в Чернігівській області, в якому зазначено, що 21.08.2020 надійшло повідомлення ОСОБА_2 про те, що невідомі особи в приміщенні магазину по продажу плитки викрали у його дружини гроші в сумі 14000 грн.
Під час проведення службового розслідування, відповідно до витягу з ІПНП від 21.08.2020 ЄО № 42074 встановлено, що того ж дня о 15 год 30 хв на скорочений номер « 102» надійшло звернення ОСОБА_2 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , у його дружини з магазину плитки викрали гроші в сумі 14 тис. грн. Більш точної інформації не знає. Первинна кваліфікація - «Крадіжка».
Згідно зазначеного витягу з ІПНП на вказане звернення направлено екіпаж «Вікінг-105», та у відповідності до розстановки сил та засобів роти № 2 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП 21.08.2020 з 08:00 год. по 20:00 год. 21.08.2020 на службі у складі екіпажу «Вікінг-105» перебували ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
За результатом реагування на звернення ОСОБА_2 поліцейськими екіпажу «Вікінг-105» складено електронний рапорт, відповідно до якого на місті події потерпіла від написання заяви, надання пояснень та надання своїх анкетних даних відмовилась, велась фіксація, камери спостереження відсутні.
Разом з тим, в електронному рапорті поліцейських екіпажу «Вікінг-105», що відображений у витязі з ІПНП від 21.08.2020 ЄО № 42074 відсутня інформація про те, що відомості про подію не підтвердились.
При цьому, відповідно до витягу з ІПНП від 21.08.2020 ЄО № 42074 слідчо-оперативна група Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області виїзд за зверненням ОСОБА_2 не здійснювала.
Опитаний під час проведення службового розслідування інспектор взводу № 1 роти №2 батальйону УНТІ в Чернігівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснив, що 21.08.2020, перебуваючи у складі екіпажу «Вікінг-105» спільно з ОСОБА_3 , отримали виклик щодо крадіжки грошових коштів. Прибувши за адресою виклику, встановлено заявника та двох учасниць події - співвласниць магазину керамічної плитки. Під час уточнення інформації про подію заявниця повідомила, що сама не хотіла здійснювати виклик на службу « 102», але послухала свого чоловіка. Встановлено, що на магазині поруч встановлені камери відеоспостереження, але інформацію з них не надали. Заявниця чіткої інформації не надала, пояснила лише, що в магазині були присутні відвідувачі. Вона звернула увагу на одного чоловіка, який розпитував про товар, але, нічого не купивши, пішов. Описати його жінка не змогла та пояснила, що він був у захисній масці. Конкретно на когось заявниця не вказувала, але підозрювала цього чоловіка. В ході розмови потерпіла повідомила, що писати заяву не буде та не хоче проведення будь-яких дій. Крім того, зазначив, що у подальшому виклик списано на місці та слідчо-оперативна група не викликалась.
Опитаний під час проведення службового розслідування ОСОБА_3 пояснив, що 21.08.2020 виклик за адресою: АДРЕСА_1 відпрацьовано згідно інструкції. Заявниці запропоновано написати заяву, але остання відмовилась. Також, відмовилась від допомоги поліції, вважаючи це безперспективним, що зафіксовано на портативний відео-реєстратор.
Опитана під час проведення службового розслідування громадянка ОСОБА_4 пояснила, що 21.08.2020 з 12 год 00 хв по 13 год 00 хв до зали магазину зайшли троє чоловіків, як покупці. З двома чоловіками працювала опитувана, а з одним - її напарниця. Після того, як чоловіки покинули приміщення, під приводом того, що їм потрібно узгодити вибір з жінками, ОСОБА_4 помітила відкритий гаманець, який лежав біля комп'ютера, і в ньому були відсутні 14000 грн. Опитувана подзвонила своєму чоловікові, а останній повідомив про цей випадок в поліцію. Через 20 хвилин приїхали патрульні - два чоловіка. Опитувана з напарницею почали розповідати, що у них трапилось, а патрульні вислухали та задавали питання. За цим, один з них вимкнув камеру і спитав, що жінки хочуть від них почути і що вони повинні зробити. ОСОБА_4 спитала чи можуть поліцейські їй допомогти, і що вона має для цього робити. На це один з поліцейських відповів, що цією справою займатись по суті ніхто не буде, так як там сидить сама молодь і не має спеціалістів. Потім порекомендували встановити камери, додаткові решітки на вікна і купити сейф; думати про свою безпеку, так як в магазині ще є що красти, наприклад ноутбуки, які потім будуть на «ОЛХ». З цих слів опитувана зрозуміла, що допомоги вони не отримають. Вона ще раз спитала: «Я правильно розумію, що заяву писати сенсу нема, що результату не буде?». На що отримала відповідь: «Так, в заяві сенсу немає». Після цього патрульні покинули приміщення магазину.
Опитана під час проведення службового розслідування громадянка ОСОБА_5 пояснила, що 21.08.2020 вона перебувала на робочому місці в салоні «ІНФОРМАЦІЯ_1». Близько 12 год 00 хв до магазину не разом (з інтервалом) зайшли троє чоловіків, які вибирали товар.
З опитуваною був один чоловік, а з її напарницею - двоє. Переглянувши безліч варіантів в різних кімнатах, чоловіки пішли: спочатку один для узгодження вибору з дружиною (спитав до котрої години працює салон та пішов), потім ще один для телефонної розмови з плиточником (мав повернутись) та третій - також для узгодження вибору з дружиною. Після цього виявили зникнення з гаманця напарниці грошових коштів в сумі 14000 грн. Остання подзвонила чоловікові, а він викликав поліцію. Приїхавши, працівники поліції заяву не прийняли, а спитали що трапилось і дали пораду щодо встановлення камер і решіток на вікна. Поліцейські пояснили, що нічого не вдієш, шукати нікого не будуть, а тому писати заяву сенсу немає.
Згідно відомостей видачі спецтехніки особовому складу рота № 2 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП від 21.08.2020, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 для забезпечення виконання службових повноважень отримав два портативні відеореєстратори №000046 та № 000097. У свою чергу, лейтенант поліції ОСОБА_3 портативні відеореєстратори не отримував.
Переглядом єдиного відеозапису за фактом вчинення крадіжки грошових коштів за адресою: АДРЕСА_1 , з портативного відеореєстратора № 000046 від 21.08.2020, що був розміщений на однострої старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 встановлено, що поліцейські прибули до салону керамічної плитки о 15 год 30 хв.
Жінка, на ім'я ОСОБА_6 , підтвердила факт викрадення у неї з гаманця грошових коштів у сумі 14 000 тис. грн та повідомила, що це міг зробити чоловік, який заходив до салону перед виявленням крадіжки, цікавився товаром та під необхідністю зв'язались з майстром плитки пішов звідти. Жінка повідомила, що чоловік був у масці, одягнений у футболку-поло фіолетового кольору. Крім того, заявниця повідомила, що в магазині напроти наявні камери відеоспостереження. У подальшому, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 запитав, що жінка очікує від поліції та яку хоче, щоб вони проводили або не проводили роботу. Також запитав, буде чи не буде жінка писати заяву. В результаті, жінка, на ім'я ОСОБА_6 , повідомила, що нічого писати не буде. Наявний відеозапис загальною тривалістю 06 хв 47 сек. Портативним відеореєстратором № 000097 події під час відпрацювання виклику в салоні керамічної плитки за адресою: АДРЕСА_1 , не зафіксовано.
У свою чергу, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та лейтенантом поліції ОСОБА_3 21.08.2020 здійснено реагування на вчинення крадіжки грошових коштів за адресою: АДРЕСА_1 .
За вказаною адресою, правоохоронцями виявлено потерпілу, яка розповіла відомі їй обставини вчинення правопорушення, а саме крадіжки її грошових коштів у сумі 14 000 тис. грн та надала опис ймовірної особи, що могла вчинити злочин.
Разом з тим, отримавши підтвердження ознак вчинення кримінального правопорушення, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та лейтенант поліції ОСОБА_3 не забезпечили належне інформування диспетчера і ГУНП в Чернігівській області про необхідність направлення на місце події слідчо-оперативної групи та не перебували на місці події до її прибуття.
Крім того, поліцейські не забезпечили охорону місця події та не передали отримані прикмети можливого правопорушника диспетчеру для орієнтування інших та поліції. Крім того, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та лейтенант поліції ОСОБА_3 на місці події не встановили анкетних даних потерпілої та очевидців події, що підтверджується витягом з ІПНП від 21.08.2020 ЄО № 42074 та складеним поліцейськими електронним рапортом за результатом реагування на правопорушення, в яких відсутні будь-які даній осіб, окрім чоловіка потерпілої, який телефонував на скорочений номер « 102».
Відповідно до витягу з ІПНК від 21.08.2020 ЄО № 42074, реагування на звернення зі скороченого номеру « 102» за адресою: АДРЕСА_1 , поліцейськими здійснювалось у період часу з 15:34 год. по 15:50, тобто 16 хв.
У той час як відеозйомка поліцейськими проводилась лише одним з двох наявних портативних відеореєстраторів та тривала лише 06 хв. 47 сек.
Отже, на підставі зібраних під час проведення службового розслідування матеріалів, також встановлено порушення службової дисципліни поліцейськими, що виразилось у неналежному виконанні вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 № 1026, а саме лейтенантом поліції ОСОБА_3 у не включенні портативного відеореєстратора з моменту початку виконання службових обов'язків та незабезпеченні безперервної відеозйомки, а старшим лейтенантом ОСОБА_1 у незабезпеченні безперервної відеозйомки та примусовому виключенні портативного відеореєстратора, що мало місце 21.08.2020 під час реагування на звернення зі скороченого номеру « 102» ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 .
Під час службового розслідування, комісія дійшла до висновку, що такі дії старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , як неналежне реагування на звернення громадян, що підтверджуються отриманими під час проведення службового розслідування письмовими поясненнями та іншими матеріалами, негативно впливають на імідж та репутацію Національної поліції України, а також підривають довіру населення до поліції, що згідно частини третьої статті 11 Закону України «Про Національну поліцію» є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
Згідно службової характеристики, наданої заступником командира батальйону УПП в Чернігівській області ДГІП майором поліції ОСОБА_10 , старший лейтенант поліції ОСОБА_1 за час проходження служби в Національній поліції та на займаній посаді зарекомендував себе з негативного боку. Не проявляє наполегливість у досягненні наміченої цілі. На критику в свою адресу реагує некоректно, сперечається, не усуває виявлені недоліки, не вболіває за результати роботи. Допускає порушення службової дисципліни, інколи розгублюється в непередбачених обставинах, не реагує з належною ефективністю. Потребує постійного контролю за якістю виконання вказівок, несумлінний при їх виконанні. У роботі над вдосконаленням своїх знань проявляє поверхневий підхід. Має низьке почуття відповідальності, схильний перекладати її на інших. Має розвинені аналітичні здібності, але не завжди правильно організовує свою діяльність на виконання службових завдань. Віддає перевагу тому, щоб не помічати, обходити проблеми. Морально стійкий. В побуті скромний. Фізична розвинений добре, в стройовому відношенні підтягнутий. Здатний замовчувати або легко змінювати свою думку, приховувати недоліки в службі. За характером спокійний, врівноважений. Державну та службову таємницю зберігати вміє. Табельною зброєю володіє добре. У поводженні з громадянами та колегами не завжди тактовний. Відносини з колективом задовільні, не у всіх співробітників має авторитет та повагу.
При цьому, на підтвердження систематичності порушення службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 відповідачем було надано накази Департаменту патрульної поліції від 21.01.2019 № 62, УПП в Чернігівській області ДПП від 11.03.2019 № 23, від 30.04.2020 № 95 та Департаменту патрульної поліції від 15.06.2020 № 330, згідно з якими до останнього застосовані дисциплінарні стягнення у виді зауваження, суворої догани, зауваження, попередження про неповну службову відповідність, відповідно, за неналежне виконання службових обов'язків та службової дисципліни.
Як наслідок, за результатами проведеного службового розслідування, комісія, зокрема, дійшла висновку, що за вчинення дисциплінарного проступку до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 слід застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
У подальшому, 22 грудня 2020 року Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №743 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні пункту 3 частини першої статті 2, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 6 частини третьої статті Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, підпунктів 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 № 1179, підпунктів 4, 5, 6 пункту 2 розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженою наказом МВС від 27 квітня 2020 року № 357, пункту 11 розділу II Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС від 07 липня 2017 року № 575, пункту 5 розділу II та підпункту 2 пункту 1 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, підпунктів 1 та 10 пункту 3.1 розділу III посадової інструкції інспектора взводу №1 роти № 2 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 19 грудня 2018 року № 5611, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 та частини дванадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, до інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Надалі, 04 січня 2021 року Департаментом патрульної поліції Національної поліції прийнято наказ «Про особовий склад» № 1 о/с, згідно якого відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції: по управлінню патрульної поліції в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_1) інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону з 04 січня 2021 року.
У той же час, згідно довідки нарядів та чергувань несення служби особовим складом № 2 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП в нічний час вбачається, що позивач відпрацював в нічний час: у лютому - грудні 2016 року в загальному 520 год.; у січні - грудні 2017 року в загальному 626 год.; у січні - березні 2018 року в загальному 134 год. (а.с. 133-137).
Втім, останньому було виплачено доплату за службу в нічний час лише за період червень 2018-жовтень 2018 року, що підтверджується копіями розрахункових листів.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки згідно з копією довідки нарядів та чергувань несення служби особовим складом № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП в нічний час позивач залучався до нарядів та чергувань в нічний час у січні - жовтні 2018 року, проте виплата позивачу доплати за службу в нічний час підтверджується лише за період з червня 2018 року по жовтень 2018 року, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог у вказаній частині.
Разом з тим, так як матеріалами службового розслідування встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, тому при прийнятті оскаржуваних Наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, тому суд першої інстанції дійшов до висновку, що накази Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 22.12.2020 № 743 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача та від 04.01.2021 № 1 о/с про звільнення зі служби в поліції інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1 скасуванню не підлягають.
Як наслідок, судом першої інстанції було встановлено відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо поновлення позивача на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Чернігівській області з 04.01.2021 та щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з моменту звільнення.
Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відтак, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції в частині відмови у позовних вимог з огляду на таке.
У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Спірні відносини регулюються Законом України від 02 липня 2015 року №580-VIІI «Про Національну поліцію», який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частини першої статті 3 вказаного Закону у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Пунктами 1, 3-5 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України. Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Згідно частини першої статті 60 Закону України «Про Національну поліцію» проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п. 6 частини першої ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»).
Для визначення сутності службової дисципліни, обов'язків поліцейських стосовно її дотримання, види дисциплінарних стягнень, порядок їх накладення застосуванню підлягає Закон України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, яким затверджено Дисциплінарний статус Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно із частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком згідно із статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин першої та третьої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Серед іншого, до поліцейських може застосовуватись такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції.
З аналізу наведених вище положень Дисциплінарного статуту вбачається, що службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів з питань службової діяльності, бездоганному та неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені, та належному виконанні обов'язків поліцейського, визначених законом. Водночас порушення поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника можуть застосовуватися заходи дисциплінарного стягнення, зокрема звільнення зі служби в поліції.
У даному випадку, притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності є самостійним юридичним наслідком, який настає у разі скоєння ним дисциплінарного проступку. Обставини, що передували притягненню особи до цього виду відповідальності, можуть потягнути за собою настання інших наслідків у вигляді адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, але, це не може слугувати підставою для звільнення працівника поліції саме від дисциплінарної відповідальності.
Так, у силу вимог частини другої, третьої статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Отже, службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.
Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі №802/1150/17-а вказав на те, що під час правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
З матеріалів справи вбачається, що з метою проведення перевірки за фактами, викладеними у листі Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 21.09.2020 № 1136/124/04/16-2020 щодо неналежного реагування на звернення громадян окремими поліцейськими управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, що виразилось у неповному вивченні всіх обставин події під час прибуття на виклики та спонуканні громадян відмовитись від написання заяв УПП в Чернігівській області було прийнято наказ від 25.09.2020 № 177, яким вирішено призначити службове розслідування та для проведення якого - утворити дисциплінарну комісію у складі трьох осіб.
При цьому, зі змісту вказаного наказу вбачається, що він був доведений до відома позивача 16.10.2020, що підтверджується наявністю його підпису.
У подальшому, 23.10.2020 Управлінням патрульної поліції в Чернігівській області прийнято наказ № 192, згідно якого термін проведення службового розслідування, призначеного відповідно до зазначеного вище наказу, продовжено до 60 календарних днів.
Як наслідок, за результатами проведення службового розслідування, встановлено, що позивачем вчинено дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні пункту 3 частини першої статті 2, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 6 частини третьої статті Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, підпунктів 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 № 1179, підпунктів 4, 5, 6 пункту 2 розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженою наказом МВС від 27 квітня 2020 року № 357, пункту 11 розділу II Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС від 07 липня 2017 року № 575, пункту 5 розділу II та підпункту 2 пункту 1 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, підпунктів 1 та 10 пункту 3.1 розділу III посадової інструкції інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 19 грудня 2018 року № 5611, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 та частини дванадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII.
У свою чергу, з метою урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (надалі також - Правила №1179).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил №1179 під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.
У пункті 1 розділу IV Правил №1179 передбачено, що поліцейський виконує свої службові обов'язки в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об'єднаннями на засадах партнерства і спрямовує свою діяльність на задоволення їхніх потреб.
Так, згідно підпунктів 1, 10 пункту 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції інспектора взводу роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 19.12.2018 № 5611, обов'язками інспектора, зокрема, є: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки і накази керівництва, постійно і наполегливо самовдосконалюватись, підвищувати рівень довіри суспільства до поліції.
Відповідно до пункту 2 розділу ІХ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.04.2020 №357 працівникам, що перебувають у складі наряду патрульної поліції, ГРПП, УПО, іншого наряду поліції, залученого до системи оперативного реагування, у разі отримання від диспетчера (оперативного чергового) завдання про здійснення реагування на правопорушення або подію, які віднесені до категорій «Гама» і «Дельта», необхідно: у разі підтвердження ознак учиненого кримінального правопорушення поінформувати диспетчера (оперативного чергового) про необхідність направлення СОГ та перебувати на місці події до її прибуття; до прибуття СОГ забезпечити охорону місця події та слідів учиненого кримінального правопорушення, унеможливити доступ на місце події сторонніх осіб. За необхідності місце події огородити спеціальною стрічкою «поліція» та здійснювати заходи із забезпечення безпеки дорожнього руху. Після прибуття СОГ виконувати доручення старшого СОГ. У разі отримання нарядом поліції охорони до прибуття СОГ сигналу «Тривога» з об'єкта, що охороняється, повідомити про це диспетчера (оперативного чергового) для направлення на місце події найближчого наряду поліції, та здійснити негайне реагування на сигнал «тривога»; установити потерпілих, свідків або очевидців кримінального правопорушення, прикмети осіб, які підозрюються в його вчиненні, та вжити заходів для їх затримання. Про прикмети правопорушників, напрямок їх руху (марка, модель транспортного засобу, номерний знак, інші характерні ознаки), об'єкти посягань поінформувати диспетчера (оперативного чергового) для орієнтування інших нарядів поліції.
Пунктом 11 розділу ІІ Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.07.2017 № 575 закрпіплено, що дільничний офіцер поліції (поліцейський патрульної поліції) на місці події:
1) до прибуття СОГ забезпечує охорону місця події, збереження слідів учиненого кримінального правопорушення та в разі необхідності організовує надання невідкладної медичної допомоги потерпілим особам;
2) з'ясовує обставини вчиненого кримінального правопорушення, установлює свідків, очевидців події, прикмети правопорушників, збирає інші відомості, що можуть бути використані як докази;
3) інформує уповноваженого працівника чергової частини органу, підрозділу поліції про обставини вчинення кримінального правопорушення та осіб, які його вчинили, для вжиття невідкладних заходів щодо їх затримання;
4) з прибуттям СОГ негайно інформує слідчого (дізнавача) про одержані дані щодо обставин учинення кримінального правопорушення та осіб, які його вчинили, для їх подальшої фіксації шляхом проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій.
Згідно з пунктом 5 розділу ІІ та підпунктом 2 пункту 1 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.
У відповідності до вказаних положень колегія суддів приходить до висновку, що передумовою звільнення особи рядового і начальницького складу за порушення Правил етичної поведінки поліцейських та за скоєння проступку, який порочить його як працівника поліції, мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, у ході якого належними та допустимими доказами має підтвердитись факт скоєння особою вчинку, направленого проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов'язкам, підриває довіру до неї як до носія влади, що призводить до дискредитації державного органу, та унеможливлює подальше виконання особою своїх обов'язків.
Як свідчать матеріали справи, під час проведення службового розслідування відповідачем встановлено обставини недотримання з боку позивача вимог законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, неналежного реагування на звернення громадян, що виразилось у неповному вивченні всіх обставин події під час прибуття на виклик та спонуканні громадян відмовитись від написання заяв.
При цьому, факт порушення вищевказаних норм позивачем підтверджується окрім матеріалів службового розслідування, ще й інформацією з електронного рапорту від 21.08.2020, розстановки сил та засобів роти № 2 батальйону УПП в Чернігівській області від 21.08.2020, пояснень ОСОБА_1 від 16.10.2020, пояснень ОСОБА_3 від 16.10.2020, пояснень ОСОБА_4 від 04.11.2020, пояснень ОСОБА_5 від 04.11.2020, відомостей видачі спецтехніки, службової характеристики ОСОБА_1 .
Як наслідок, за результатами проведеного службового розслідування, 23.11.2030 комісія, дійшла висновку, що за вчинення дисциплінарного проступку до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 слід застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
З аналізу викладених у висновку службового розслідування обставин вбачається, що в діях позивача наявні ознаки вчинення порушення як службової дисципліни, ним скоєно вчинок, що дискредитує звання поліцейського Національної поліції України. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських.
Враховуючи висновок службового розслідування від 23.11.2020 відповідачем прийнято наказ «Про застосування до поліцейських управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень» від 22.12.2020 № 743, згідно пункту 1 якого до інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 наказано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Приписами частин першої, третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19 - 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно частини четвертої статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, зокрема, вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення (пункт 2 частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту).
Відтак, при оцінці співмірності обраного керівником виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, наявність (відсутність) непогашених дисциплінарних стягнень на момент притягнення його до відповідальності за цим дисциплінарним проступком і, як підсумок, наявність (відсутність) причинного зв'язку із тим чи не сталася ця подія внаслідок особистої безвідповідальності, низьких ділових та моральних якостей позивача та його неналежного ставлення до службових обов'язків.
Як свідчать матеріали справи, згідно наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 15.06.2020 № 330 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, з яким останній був ознайомлений 25.06.2020, що підтверджується його підписом на вказаному наказі.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 23 Дисциплінарного статуту строк дії дисциплінарних стягнень з моменту оголошення їх порушникові становить: попередження про неповну службову відповідність - протягом шести місяців.
Відтак, вказане свідчить про наявність обставин, що обтяжують відповідальність поліцейського.
У свою чергу, позивач посилається на те, що відповідачем при обранні виду дисциплінарного стягнення не враховано обставини, що пом'якшують його відповідальність, втім жодних доказів існування таких обставин до суду надано не було.
Колегія суддів звертає увагу, що при обранні виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано обставину, що обтяжує відповідальність (наявність дисциплінарного стягнення), зокрема періодичність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, його службову характеристику, згідно якої вбачається, що він, зокрема, зарекомендував себе з негативного боку, має низьке почуття відповідальності, віддає перевагу тому, щоб не помічати, обходити проблему.
Крім того, на підтвердження систематичності порушення службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 відповідачем надано накази Департаменту патрульної поліції від 21.01.2019 № 62, УПП в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції від 11.03.2019 № 23, від 30.04.2020 № 95 та Департаменту патрульної поліції від 15.06.2020 № 330, згідно з якими до останнього застосовані дисциплінарні стягнення у виді зауваження, суворої догани, зауваження, попередження про неповну службову відповідність, відповідно, за неналежне виконання службових обов'язків та службової дисципліни.
Посилання апелянта на те, що наказ про накладення на нього дисциплінарного стягнення йому надано не було, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне.
У відповідності до частини сьомьої статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт (частина перша, друга статті 22 Дисциплінарного статуту).
Як свідчать матеріали справи, 04.01.2021 Наказ № 743 від 22.12.2020 оголошено позивачу в Управлінні патрульної поліції в Чернігівській області та із вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлено 04.01.2021 особисто під підпис.
Крім того, слід відмітити, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби до позивача було застосовано у межах строку, передбаченого частиною першою статті 22 Дисциплінарного статуту.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
З огляду на вказане, 04.01.2021 Департаментом патрульної поліції Національної поліції України прийнято наказ «Про особовий склад» № 1 о/с, яким на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільнено позивача зі служби в поліції з 04 січня 2021 року.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про підтвердження матеріалами справи наявності скоєння позивачем дисциплінарного проступку, який полягав у вчиненні ним проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків, є обґрунтованим.
З огляду на це, спірні накази відповідача є такими, що прийняті в межах повноважень і у спосіб, визначені нормативно-правовими актами.
Оскільки судом першої інстанції не встановлено підстав для визнання незаконним звільнення позивача зі служби в поліції, а вимоги щодо поновлення його на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про визнання наказів про звільнення протиправними, суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для їх задоволення.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обгрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді І.О. Лічевецький
В.П. Мельничук