Справа № 756/3047/21
Провадження № 2-а/756/100/21
16 червня 2021 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Ткач М.М.
за участі секретаря судових засідань - Бондаренко Н.Ю,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Сокирко Г.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 20.08.2020 року о 17:18 год., позивач, керуючи автомобілем марки «Кіа SPORTAGE» державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , рухаючись по Північному мосту на правий берег, що у м. Києві, перевищив швидкість на 25 км/год, чим порушив п. 12.9.(б) ПДР. Про те, що на позивача було винесено постанову щодо притягнення до адміністративної відповідальності серії 1АВ №00738864 від 20.08.2020 року, передбаченого за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., дізнався дише в лютому 2021 року на прийомі у нотаріуса, який відмовився проводити нотаріальні дії, у зв'язку із виконавчим провадженням. Позивач вказує, що дізнався про цей факт після звернення до ВДВС Оболонського району м. Києва. 15.12.2020 року, що відносно нього відкрито виконавче провадження на підставі заяви начальника відділу розшуку та опрацювання матеріалів Департаменту патрульної поліції Недашковського Ю.
Позивач вказує, що відповідно до ст. 279-1 КпАП України передбачено чіткий порядок повідомлення особи відносно якої винесено постанови про накладення адміністративне стягнення зафіксованого в автоматичному режимі, а саме постанова надсилається фізичній або юридичній особі, за якими зареєстровано транспортний засіб з дня винесення (складання) рекомендованим листом із повідомленням на адресу місця реєстрації.
З цих підстав ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову серії АВ №00738864 від 20.08.2020 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15 березня 2021 року за вищевказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження.
15.04.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява, у якій він зазначає, що при готуванні позовної заяви у резолютивній частині позовної заяви була допущена технічна помилка, а саме зазначено постанову інспектора ДПП Посполітак С.М. серії АВ №00738864 від 20.08.2020, а не 1 АВ №00738864.Від так, просив при розгляді даної позовної заяви врахувати дану заяву.
05.05.2021 на адресу суду від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначається, що твердження позивача у позовній заяві є хибними, а вимоги безпідставними та необґрунтованими, та такими що не підлягають задоволенню судом. Відповідно до змісту оскаржуваної Постанови. 20.08.2020 року о 17 год. 18 хв, за адресою: м. Київ, Північний міст на правий берег, було зафіксовано в автоматичному режимі, за допомогою технічного засобу Каскад 010-0519, транспортний засіб «Кіа SPORTAGE» державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , що рухався із швидкістю 75 км/год., перевищуючи встановлення обмеження швидкості руху на 25 км/год., порушуючи при цьому п. 12.9 (б) ПДР, чим скоїв правопорушення за ч. 1 ст. 122 КпАП України. Правопорушення було зафіксоване технічним засобом Каскад 010-0519, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018»Метрологія.Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відео фіксації. Вимірювання швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги. Технічний засіб Каскад 010-0519 має сертифікат відповідності UA.TR/001 22 009-20. Інформація про розміщення приладів контролю публікується на офіційних веб-сайтах МВС та Національної поліції. Також вказує, що постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, може виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно до інструкції, при опрацюванні уповноваженим поліцейським матеріалів автоматичної фіксації та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції, цим уповноваженим поліцейським виноситься сформована Системою в автоматизованому режимі адміністративна постанова без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Винесена уповноваженим поліцейським адміністративна постанова друкується з використанням засобів Системи та протягом трьох днів із дня її винесення передається національному оператору поштового зв'язку для доставлення на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи рекомендованим листом з повідомлення про вручення. На підтвердження того, що постанова протягом 3-х днів була передана оператору поштового зв'язку, направлено копію форми 119, що засвідчує відправлення постанови на друк, та відповідно формування поштового відправлення на 20.08.2020.
Позивач у судове засідання з'явився, позовну заяву підтримував в повному обсязі та просив її задовольнити, вказував, що транспортний засіб перебуває у його власності, керування іншими особами не передає, при цьому зазначав, що допускає порушення правил дорожнього руху вказаного у постанові, однак при завчасному повідомленні Управлінням патрульної поліції про факт вчинення правопорушення, сплатив би адміністративне стягнення, разом з тим, зазначає, що не отримував від управління оскаржуваної постанови.
Представник відповідача Сокирко Г.П. у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог та просила суд відмовити у їх задоволенні, з підстав викладених у відзиві, та надала поштове повернення, яке було направлено на адресу позивача.
Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, заслухавши учасників судового процесу, суд вбачає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За положеннями ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 20.08.2020 року інспектором ДПП Посполітак С.М. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії 1АВ № 00738864, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення п. 12.9. (б) ПДР України.
Згідно з п.п. 3, 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень та припиняє їх; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
У відповідності до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, правил дорожнього руху (ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 122).
14.07.2015 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» № 596-УІІІ, що дозволяє накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.
Статтями 279-1, 279-4 КУпАП визначені особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
Так, відповідно до ст. 279-1 КУпАП у разі, якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов'язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов'язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».
Також у вказаній статті передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, слід зазначити, що посадові особи уповноважених підрозділів Національної поліції у своїй діяльності при розгляді справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, керуються також Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (далі - Інструкція), затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.01.2020 року № 13.
Згідно з п. 3 Розділу ІІ Інструкції при опрацюванні уповноваженим поліцейським матеріалів автоматичної фіксації та встановлення факту учинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції, цим уповноваженим поліцейським виноситься сформована Системою в автоматизованому режимі адміністративна постанова без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пп. 1 п. 6 Розділу ІІ вказаної Інструкції за результатами опрацювання на першому етапі (рівні) матеріалів автоматичної фіксації уповноважений поліцейський за наявності доказів у справі про адміністративне правопорушення, відповідності символів номерного знака зафіксованого транспортного засобу, наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб і про відповідальну особу, або особу, яка ввезла на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, відсутності інформації про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами та відсутності обставин, що виключають адміністративну відповідальність особи, з використанням засобів Системи виносить адміністративну постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення цифрового підпису.
Статтею 4 Закону України «Про дорожній рух» визначена компетенція Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху. До компетенції Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху належить: підготовка проектів законів, нормативних актів з питань дорожнього руху та його безпеки, а також відповідальності за їх порушення на території України; визначення порядку функціонування системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.
Постановою КМУ № 833 від 10.11.2017 року затверджений, зокрема, Порядок функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Постановою КМУ «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 14.11.2018 року № 1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що власником транспортного засобу марки «Кіа SPORTAGE» , д.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 , іншої інформації щодо належного користувача в матеріалах справи не міститься. До того ж, як зазначалося позивачем, право керування зазначеним транспортним засобом третім особам не передає.
Суд також звертає увагу на те, що, враховуючи наведені вище норми, використання відомостей щодо адреси власника транспортного засобу з НАІС є законним, а тому і направлення стороною відповідача на адресу, яка в ньому міститься, копії постанови є правомірним.
Суд роз'яснює, що відповідно п. 7 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою.
Пунктом 9 Правил передбачено, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться, зокрема, до паспорта громадянина України, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи.
Як убачається із матеріалів, відповідачем на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням була направлена постанова щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України серії 1АВ №00738864 від 20.08.2020 року.
За таких обставин, відповідачем на виконання вимог чинного законодавства були вчинені відповідні дії щодо належного повідомлення позивача про винесену відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення.
Проте, зазначена постанова не була вручена позивачу та поштовий конверт повернувся до відповідача із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Однак, слід зазначити, що згідно із абз.9 п.9 розділу ІІ Інструкції, у разі у разі невручення адміністративної постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів адресою днем отримання адміністративної постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до уповноваженого органу (підрозділу) Національної поліції України, уповноважений поліцейський якого виніс відповідну постанову.
Адміністративна постанова набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення (абз.10 п.9 Розділу ІІ Інструкції).
Інформація про дату набрання адміністративною постановою законної сили вноситься уповноваженим поліцейським, з використанням засобів Системи, до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на підставі даних, що містяться в поштовому повідомленні про вручення адресату адміністративної постанови або про відмову в її отриманні, яке надійшло від національного оператора поштового зв'язку, або дати повернення до уповноваженого органу (підрозділу) Національної поліції України поштового відправлення з позначкою про його невручення (абз.11 п.9 Розділу ІІ Інструкції).
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з п. 12.9. (б) Правил дорожнього руху водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Положеннями ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Позивач зазначає, що допускає, що міг порушити правила дорожнього руху , однак у зв'язку з не направленням на його адресу реєстрації копії постанови, він був позбавлений можливості сплатити штраф у меншому розмірі 255 грн.
Так, згідно примітки до ст. 122 КУпАП суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 142 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 2793 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
За вимогами ст. 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі, якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Положеннями ст. 279-3 КУпАП регламентовано порядок звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 142 цього Кодексу, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
За приписами даної норми така особа звільняється від адміністративної відповідальності, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наявність -фото, відеофіксації вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, технічним засобом Каскад 010-0519, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 та має сертифікат перевірки типу № UA.TR.001 5-19 Rev.0, що дійсний в період з 14.01.2019 року по 14.01.2029 року, тому такий доказ є належним та враховується судом.
У позовній заяві ОСОБА_1 фактично зазначив лише свою незгоду з постановою інспектора та процедурою її направлення, та при цьому не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів на спростування того, що не було вчинено ним вказане адміністративного правопорушення, або ж транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи і якої саме, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо.
Крім того, законом чітко визначено, що з відповідною заявою про визнання факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, з документом (квитанцією) про сплату відповідного штрафу, має звернутися саме особа, яка керувала транспортним засобом, а не позивач, яка є власником транспортного засобу.
Таким чином, дії інспектора ДПП та складання оскаржуваної постанови відносно позивача відповідають вимогам закону, підстав для звільнення його від адміністративної відповідальності в порядку, визначеному законом, не вбачається. За таких обставин, суд вважає, що факт порушення позивачем ПДР та правомірність притягнення до адміністративної відповідальності доведені.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову та залишення рішення суб'єкта владних повноважень без змін.
Керуючись ст. 5-7, 9, 72-78, 90, 241-246, 286 КАС України, суд
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: м.Київ,вул. Федора Ернста,3, ідентифікаційний код 40108646) про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії 1АВ №00738864 від 20.08.2020.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 18.06.2021.
Суддя М.М. Ткач